Рішення № 80096353, 18.02.2019, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/1456/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Малінова О.С.,

за участю секретаря Аллік Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Костянтинівка цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

31 березня 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись при цьому на наступні обставини.

Відповідно до укладеного договору б/н від 06 вересня 2011 року, відповідач отримав кредит у вигляді встановленого ліміту на кредитну картку в розмірі 9000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. 05 квітня 2013 року відповідачу було остаточно збільшено кредитний ліміт до 25000,00 грн. Позивач належним чином виконав своє зобов’язання за договором шляхом надання коштів відповідачу. Прийняті на себе зобов’язання відповідач не виконує, в зв’язку з чим утворилася заборгованість станом на 31 грудня 2014 року, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом – 24937,34 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом – 13251,28 грн., заборгованість за пенею та комісією – 150,00 грн., штраф (фіксована частина) – 500,00 грн., штраф (відсоткова складова) – 1916,93 грн., загалом в сумі 40755,55 грн. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 40755,55 грн. та стягнути на його користь судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав (а.с.123).

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_2 у судове засідання не з’явились, відзиву на позов не надали, про час та місце його проведення були повідомлені належним чином – відповідач, як такий, що проживає на тимчасово окупованій території у м. Макіївка Донецької області – шляхом публікації оголошень на офіційному сайті суду, його представник адвокат ОСОБА_2 – як по телефону, так і шляхом направлення повісток рекомендованою поштою та особистого їх отримання, що підтверджується повідомленнями про вручення (а.с.73,117,130).

З’ясувавши позицію позивача, а також позицію відповідача та його представника з приводу заявлених позовних вимог, викладену у заяві про перегляд заочного рішення (а.с.59-61), дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до укладеного договору б/н від 06 вересня 2011 року, який складається з анкети-заяви від 06 вересня 2011 року (а.с.6) та Умов і правил надання банківських послуг (а.с.9-32), відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого ліміту на кредитну картку в розмірі 9000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Умови кредитування були прийняті відповідачем та підтверджені його згодою на це підписом у заяві.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

При укладенні Договору сторони керувалися ч.1 ст.634 ЦК України, згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п.2.1.1.12.6 «Умов і Правил надання банківських послуг» позивач нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому Тарифами Банку з розрахунку 360 календарних днів на рік.

Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг у разі невиконання зобов’язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов’язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди Банку (п.2.1.1.5.6), при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених цим Договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову (п.2.1.1.7.6).

Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором.

Згідно зі ст.ст.526,527,530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Позивач свої зобов’язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором, що стороною відповідача не спростовано.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В порушення умов кредитного договору, ст.ст. 509,526,1054 ЦК України, прийняті на себе зобов’язання відповідач не виконує, в зв’язку з чим утворилася заборгованість станом на 31 грудня 2014 року, яка за розрахунком позивача складається з наступного: заборгованість за кредитом – 24937,34 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом – 13251,28 грн., заборгованість за пенею та комісією – 150,00 грн., штраф (фіксована частина) – 500,00 грн., штраф (відсоткова складова) – 1916,93 грн., загалом в сумі 40755,55 грн. (а.с.4-5).

Суд, вирішуючи питання обґрунтованості наведеного розрахунку, приходить до такого:

Виходячи зі змісту наданого позивачем розрахунку, а також виписки з карткового рахунку відповідача (а.с.4-5), суд вважає доведеним факт наявності заборгованості за кредитом у визначеному позивачем розмірі 24937,34 грн., та заборгованість по процентах за користування кредитом в сумі 13251,28 грн. що стороною відповідача не оспорюється.

Суд також вважає неправомірним нарахування позивачем за даним Договором пені та комісії, а також штрафів, виходячи з такого:

Позивач ані в позовній заяві, ані в розрахунку заборгованості за Договором не зазначив, яку суму з нарахованої заборгованості за «пенею та комісією» в розмірі 150,00 грн. складає «пеня», а яку - «комісія», які за своєю правовою природою є різними складовими. Відсутність окремого розрахунку за цими складовими та відсутність розмежування позовних вимог в цій частині позбавляє суд можливості зробити висновок щодо правильності нарахування пені та комісії та наявності підстав для стягнення зазначеної суми з відповідача.

Крім того, 02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набув чинності з 15 жовтня 2014 року (далі - Закон № 1669-VII).

Відповідно до ст.2 Закону № 1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особа підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилася антитерористична операція (ч.1). банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції (ч.2).

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669-VII цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 ст.11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

На виконання абзацу 3 п.5 ст.11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 р. № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. у № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Пунктом 1 та 3 вказаного Розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053».

Як встановлено судом, останнім місцем проживання ОСОБА_3 за реєстрацією є м.Макіївка, Донецької області.

Місто Макіївка Донецької області відповідно до розпоряджень КМУ від 30.10.2014 р. та від 02.12.2015 р. входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

За наведених підстав суд вважає вимоги про стягнення пені та комісії, а також штрафів, нарахованих перед поданням позову до суду у грудні 2014 року, необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Загальний розмір заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором станом на 31.12.2014 р., визначений судом, становить 38188,62 грн., з яких: 24937,34 грн. заборгованість за кредитом; 13251,28 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що оскільки зобов’язання по поверненню заборгованості за кредитом та відсотків відповідач не виконав належним чином, то має місце порушення зобов’язання, а отже й прав позивача.

Щодо заперечень з приводу заявлених позовних вимог, наведених представником позивача ОСОБА_2 у заяві про перегляд заочного рішення (а.с.59-61), а саме – не врахування судом під час розгляду справи правил підсудності, оскільки відповідач ОСОБА_3 є приватним підприємцем і справа повинна розглядатись в порядку господарського судочинства, суд зазначає, що ці твердження спростовуються даними, зазначеними відповідачем особисто у анкеті-заяві на видачу кредиту від 06 вересня 2011 року, де вказано його місце роботи – ПП «ВКФ «Ірбіс» та посада – заступник директора з економіки, а у розділі «Форма власності підприємства» відсутня відмітка у графі підприємницька діяльність (а.с.6 зворот). Тобто кредит відповідачем отриманий виключно як фізичною особою, а не суб’єктом підприємницької діяльності.

В силу ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати, пов’язані із сплатою судового збору, пропорційно задоволених вимог (т.1,а.с.1).

Керуючись ст. ст. 10, 12, 76-82, 258, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (р/р № 29092829003111, МФО № 305299, код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д) заборгованість за кредитним договором № б/н від 06.09.2011 року станом на 31.12.2014 року яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 24937,34 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом 13251,28 грн., а разом 38188 (тридцять вісім тисяч сто вісімдесят вісім) гривень 62 копійки.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» у відшкодування сплаченого судового збору пропорційно задоволених вимог 381 (триста вісімдесят одну) гривню 89 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законно сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області, або безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя