Ухвала суду № 80096311, 18.02.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКУРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 лютого 2019 р. Справа № 160/9141/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тулянцевої І.В.

розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому позивач просить:

- визнати незаконним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, яке оформлене наказом №813 від 16.09.2015 року, в частині про нікчемність договору №011-03727-260215 «Зростаючий в євро» від 26 лютого 2015 року;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича внести дані позивача, до переліку (реєстру) рахунків як вкладника АТ «ДЕЛЬТА БАНК», та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, ОСОБА_1, яка має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рахунку НОМЕР_1 по договору банківського вкладу «Класичний» (депозиту) №011-03727-260215 «Зростаючий» від 26 лютого 2015 року.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 26 лютого 2015 року між позивачем та ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» укладено договір банківського вкладу № 011-03727-260215 «Зростаючий» у євро, за яким банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 1435,00 Євро у тимчасове строкове користування на строк до 12 березня 2015 року та зобов'язується сплачувати проценти за його користування з розрахунку 4,5 % річних. Також, 26 лютого 2015 року між Позивачем та ПАТ «Дельта Банк» укладено Додаткову угоду № 1 до договору № 011-03727-260215 від 26.02.2015 року, якою змінено та викладено в іншій редакції шляхом зазначення про можливість зарахування вкладу при перерахуванні з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи. 26 лютого 2015 року на рахунок позивача було зараховано 1 435 євро. З моменту визнання ПАТ «Дельта Банк» неплатоспроможним, запровадження у ньому тимчасової адміністрації та призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, позивачці стало відомо, що її немає в переліку вкладників, які мають право на відшкодування гарантованої суми, а тому, вона звернулась до Уповноваженої особи з клопотанням роз'яснити причини не включення її до переліку, проте відповіді не отримала. На думку позивача, відповідачем протиправно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою суду від 10.12.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав невідповідності вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 20.12.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 21.01.2019 року на 12:30 год.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали.

21 січня 2019 року від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач пояснює, що в ході перевірки договорів (правочинів) за вкладними операціями було встановлено, що договори банківських вкладів, укладені між Банком та фізичними особами після 16.01.2015 року включно, за якими здійснювалися перерахування коштів на вкладні рахунки з рахунків фізичних осіб, що є одночасно кредиторами Банку, надають кредиторам - фізичним особам переваги перед іншими кредиторами, а отже договори банківського вкладу є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». У зв'язку з чим був винесений наказ від 16 вересня 2015 № 813 «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями». З огляду на викладене, відповідач зазначає про правомірність дій щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на виплату гарантованої суми відшкодування коштів за договором банківського вкладу, оскільки договір банківського вкладу визнано нікчемним.

Також вказав, що в провадженні касаційного суду знаходиться справа №804/1307/16 по спору між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав, в якій ОСОБА_1 оскаржує бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича.

В матеріалах справи мітиться відповідь на відзив, в якій позивачка вказує, що викладені у відзиві на позов заперечення відповідача не доводять наявність правових підстав стосовно не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду як вкладника відповідно до договору банківського вкладу, а тому, така бездіяльність уповноваженої особи суперечить нормам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та є протиправною.

22 січня 2019 року від третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, надійшли пояснення на позовну заяву, в яких Фонд зазначив, що після запровадження процедур тимчасової адміністрації та ліквідації у Банку Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на виконання приписів Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» здійснено перевірку правочинів, вчинених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, в ході якої встановлено, що кошти на депозитні рахунки позивачки надійшли від третіх осіб, що свідчить про те, що умови договорів банківських вкладів, укладені між Банком та фізичними особами після 16.01.2015 року включно, за якими здійснювалися перерахування коштів на вкладні рахунки з рахунків третіх осіб, є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні позову.

Позивачка у судове засідання 21.01.2019 року не з'явилась, подала клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила позов задовольнити із викладених у ньому підстав.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на положення частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 21.01.2019 року на місці ухвалив продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 258 КАС України).

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд зазначає, що оскільки останній день строку ухвалення рішення - 18.02.2019 року, рішення ухвалено у межах вказаного строку.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд встановив наступні обставини справи, які свідчать про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог.

Судом встановлено, що між позивачкою ОСОБА_1 (вкладник) та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (банк) укладено договір банківського вкладу (депозиту) від 26 лютого 2015 року № 011-03727-260215 «Зростаючий» у євро, згідно з пунктом 1.2 якого сума вкладу складає 1435,00 тис. євро. За умовами вказаного договору банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № 26308113048770, строк залучення вкладу по 12.03.2015. Згідно з пунктом 1.8 договору банківського вкладу (депозиту), зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в Банку, або готівкою через касу Банку в день укладання сторонами цього Договору.

26 лютого 2015 року між Позивачем та ПАТ «Дельта Банк» укладено Додаткову угоду № 1 до договору № 011-03727-260215 від 26.02.2015 року, якою змінено та викладено в іншій редакції пункт 1.8 договору № 011-03727-260215 від 26.02.2015 року шляхом зазначення про можливість зарахування вкладу при перерахуванні з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи.

26 лютого 2015 року на виконання умов договору від 26.02.2015 року № 011-03727-260215 грошові кошти у сумі 1435,00 євро були внесені на рахунок позивача НОМЕР_1 шляхом переказу від ОСОБА_5 з рахунку НОМЕР_2 на підставі платіжного доручення в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності №46532240 від 26.02.2015 року.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року №150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк".

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В.В.

Інформація, розміщена на офіційному сайті Фонду 05 серпня 2015 року, свідчить, що з метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку ПАТ "Дельта Банк", запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду, виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 03 серпня 2015 року №147 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" до 02 жовтня 2015 року включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації Кадирова В.В. до 02 жовтня 2015 року включно.

За результатами перевірки правочинів за вкладними операціями в ПАТ "Дельта Банк" Уповноваженою особою Кадировим В.В. прийнято наказ від 16 вересня 2015 року №813 "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями", відповідно до якого застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, викладених у пункті 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", серед яких і договір банківського вкладу, укладений між позивачкою та ПАТ "Дельта Банк" - №011-03727-260215 від 26 лютого 2015 року.

Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» № 836 від 22.09.2015 року внесено зміни до наказу №813 від 16.09.2015 року, в якому зазначено, що з метою недопущення подвійних виплат вкладникам гарантованої суми відшкодування коштів Фондом, наказано, зокрема, анулювати проводки по поверненню коштів з депозитних рахунків, відкритих відповідно до Договорів, або з поточних рахунків, на які відповідно до умов договорів були перераховані кошти після закінчення строку дії Договорів або дострокового розірвання, на рахунки фізичних осіб, які здійснили перерахування коштів на вкладні рахунки, відкриті відповідно до умов Договорів (перелік яких наведено в додатку № 5 до вказаного наказу); структурним підрозділам доручено надіслати вкладникам повідомлення про нікчемність правочинів.

Листом Начальника Управління з розвитку комунікацій та післяпродажного обслуговування клієнтів Департаменту клієнтської підтримки від 19.10.2018 року вих. №05-3402880 повідомлено ОСОБА_1 про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) № 011-03727-260215 від 26.02.2015 року на підставі пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до постанови Правління Національного банку України 02 жовтня 2015 року №664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02 жовтня 2015 року №181, "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк", призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Дельта Банк", визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI), провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову В.В. на два роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.

На офіційному сайті Фонду розміщеного оголошення, про те, що Фонд розпочне виплати вкладникам ПАТ "Дельта Банк" за Загальним реєстром (не залежно від часу закінчення строку депозитного договору) з 08 жовтня 2015 року.

Як визнається сторонами, позивачку не включено до Загального реєстру вкладників, що мають право на відшкодування коштів за вкладами у банку за рахунок Фонду.

Судом встановлено, що 04 березня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі - відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Дельта Банк», в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «Дельта Банк» щодо не включення позивача до переліку вкладників АТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича включити позивача до переліку вкладників АТ «Дельта Банк» для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування за вкладом в АТ «Дельта Банк» згідно: договору № 009-03616-190215 від 19.02.2015 року банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США у розмірі 72516,60 грн. та договору № 011-03727-260215 від 26.02.2015 року банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у євро у розмірі 43319,78 грн.;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в АТ «Дельта Банк» згідно договору № 009-03616-190215 від 19.02.2015 року банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США у розмірі 72516,60 грн. та договору № 011-03727-260215 від 26.02.2015 року банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у євро у розмірі 43319,78 грн. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити відшкодування позивачу коштів за вкладом в АТ «Дельта Банк» згідно договору № 009-03616-190215 від 19.02.2015 року банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США у розмірі 72516,60 грн. та договору №011-03727-260215 від 26.02.2015 року банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у євро у розмірі 43319,78 грн. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року у справі №804/1307/16 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач в особі представника подав апеляційну скаргу.

Так, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2016 року у справі №804/1307/16 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року у справі №804/1307/16 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Дельта Банк» про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - скасовано. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Дельта Банк» про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «Дельта Банк» щодо не включення позивача до переліку вкладників АТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб згідно договору №009-03616-190215 від 19.02.2015 року банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США. Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича включити позивача до переліку вкладників АТ «Дельта Банк» для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування за вкладом в АТ «Дельта Банк» згідно договору № 009-03616-190215 від 19.02.2015 року банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США. Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в АТ «Дельта Банк» згідно договору №009-03616-190215 від 19.02.2015 року банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Як вбачається з описової та мотивувальної частини постанови від 01 серпня 2016 року у справі №804/1307/16, колегією суддів встановлено, що 26.02.2015 року на виконання умов договору від 26.02.2015 року № 011-03727-260215 грошові кошти у сумі 1435,00 євро були внесені на рахунок позивача шляхом переказу з поточного рахунку іншої ніж вкладник фізичної особи - ОСОБА_5, що прямо суперечить умовам договору банківського вкладу та Постанові Правління Національного банку України від 16.09.2013 року №365 «Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України».

З урахуванням встановлених обставин, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про наявність ознак нікчемності договору банківського вкладу від 26.02.2015 року № 011-03727-260215, а тому, погодився з позицією Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, що підстави для включення ОСОБА_4 до переліку вкладників АТ «Дельта Банк» для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування за вкладом в АТ «Дельта Банк» згідно зазначеного договору були відсутні.

Таким чином, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у постанові від 01 серпня 2016 року у справі №804/1307/16 визначив, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «Дельта Банк» щодо не включення позивача до переліку вкладників АТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб згідно договору №011-03727-260215 від 26.02.2015 року банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у євро, зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича включити позивача до переліку вкладників АТ «Дельта Банк» для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування за вкладом в АТ «Дельта Банк» згідно договору № 011-03727-260215 від 26.02.2015 року банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у євро та зобов'язання Уповноваженої особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в АТ «Дельта Банк» згідно договору № 011-03727-260215 від 26.02.2015 року банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» євро у є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Вказана постанова апеляційної інстанції у справі №804/1307/16 набрала законної сили 01 серпня 2016 року, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень.

На даний час адміністративна справа №804/1307/16 перебуває у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду.

Пунктом 4 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Враховуючи, що в адміністративній справі № 160/9141/18 позовні вимоги про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича внести дані позивача, до переліку (реєстру) рахунків як вкладника АТ «ДЕЛЬТА БАНК», та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача - ОСОБА_1, яка має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по договору банківського вкладу «Класичний» (депозиту) №011-03727-260215 «Зростаючий» від 26 лютого 2015 року (рахунок НОМЕР_1), є тотожними із позовними вимогами в адміністративній справі №804/1307/16, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження в цій частині позовних вимог, оскільки є постанова, що набрала законної сили, у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Щодо позовних вимог в частині визнання незаконним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, яке оформлене наказом №813 від 16.09.2015 року, в частині про нікчемність договору №011-03727-260215 «Зростаючий в євро» від 26 лютого 2015 року, суд зазначає наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду визначаються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року № 4452 - VI (далі - Закон № 4452 - VI).

Закон № 4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду не здійснюється.

Частиною 2 ст. 37 Закону № 4452-VI передбачено, що Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право: 1) вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; 2) укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом; 3) продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; 4) повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 5) заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи; 6) звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку; 7) залучати до роботи у процесі здійснення тимчасової адміністрації за рахунок банку на підставі цивільно-правових договорів інших осіб (радників, аудиторів, юристів, оцінювачів та інших) у межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. Такі договори можуть бути розірвані в односторонньому порядку у день повідомлення Фондом другої сторони про таке розірвання з наслідками, встановленими цивільним законодавством; 8) призначати проведення аудиторських перевірок та юридичних експертиз з питань діяльності банку за рахунок банку в межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду; 9) приймати на роботу, звільняти з роботи чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їх службові обов'язки, змінювати розмір оплати їх праці з додержанням вимог законодавства України про працю; 10) зупиняти розподіл капіталу банку чи виплату дивідендів у будь-якій формі; 11) вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.

В силу приписів частини 2 статті 38 Закону № 4452-VI, протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Підстави для визнання правочину (у тому числі договору) нікчемним визначені, зокрема, у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI (в редакції до 12 серпня 2015 року, до набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» від 16 липня 2015 року № 629-VIII), яка визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» від 16 липня 2015 року № 629-VIII частину третю статті 38 Закону України № 4452-VI доповнено пунктом 9, який передбачає, таку підставу для нікчемності як «здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства».

Тобто, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI, Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, а саме, мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторони правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

При цьому, згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 17.12.2018 року по справі № 826/25015/15, при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК та частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписала уповноважена особа Фонду як особа, що здійснює повноваження органу управління банку. За таких обставин, провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі пункт 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції до 15 грудня 2017 року (пункт 1 частини першої статті 238 цього Кодексу у редакції після 15 грудня 2017 року (далі - КАС).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що оскільки встановлена правова природа оскаржуваного наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта банк» від 16.09.2015 року № 813 «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями» унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним, провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 238 цього Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 238, 239, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження в адміністративній справі №160/9141/18 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.

Попередити позивача, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний позов в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева