Рішення № 80096171, 20.02.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2019 року ЛуцькСправа № 140/54/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Шопік М.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Борсук С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку, в порядку спрощеного позовного провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Волинської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся з позовом до Волинської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205110/2018/001116/2 від 10.12.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з фактурою №VF04/11/18 від 16.11.2018 позивачем було придбано у компанії "SASCHA SP.Z О.О." легковий автомобіль: марки "Renault", модель "Espace", 2008 року випуску, за ціною 4 200 польських злотих.

З метою митного оформлення вказаного товару декларантом в інтересах позивача подано до Волинської митниці ДФС митну декларацію (далі - МД) від 29.11.2018 № UA205090/2018/102771 та документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), із заявленою митною вартістю за ціною договору.

Проте, відповідачем було безпідставно відмовлено у митному оформлені товарів позивачу, оформлено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205090/2018/02755 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205110/2018/001116/2 від 10.12.2018 року.

Позивач вважає рішення про коригування митної вартості товарів від 10.12.2018 року №UA205110/2018/001116/2 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки декларантом надано всі необхідні документи, що дають можливість відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору (за основним методом). При цьому, відповідачем письмово не повідомлено підстави для витребування додаткових документів, доказів недостовірності заявленої митної вартості митний орган не навів, не зазначив, які саме складові частини митної вартості необхідно підтвердити та якими саме документами, передбаченими МК України, крім того, не проведено процедуру консультацій в письмовій формі, не дотримано послідовності застосування методів визначення митної вартості із письмовим повідомленням про це декларанта, а також не надано декларанту письмової інформації про причини невизнання митної вартості та письмового обґрунтування розрахунку числового значення скоригованої митної вартості.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA205110/2018/001116/2 від 10.12.2018 року.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У відзиві на позовну заяву від 11.02.2019 року представник відповідача зазначила, що за результатами опрацювання документів поданих до митного оформлення встановлено, що документи подані для підтвердження митної вартості товару не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових вартості, а також містять розбіжності.

У зв'язку із чим, відповідачем направлено декларанту повідомлення з вимогою про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, зокрема: платіжні документи, що підтверджують вартість товару (п.2.4, 2.5 ст.53 МКУ); висновки про якісні та вартісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними установами (п.3.8 ст.53 МКУ); страхові документи, інші документи, що містять відомості про вартість страхування (п.2.8 ст.53 МК України); транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення (п.2.6 ст.53 МКУ); інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням).

На вимогу митниці декларантом подано наступні документи, а саме: висновок експерта від 03.12.2018 року №01/12/2018; цінову інформацію; документ №VF04-05/11/18 від 28.11.2018 року; листи №80 та №81.

При цьому, декларантом не надано платіжних документів, які засвідчують факт оплати згідно фактури від 16.11.2018 року №VF04/11/18, що містять реквізити необхідні для ідентифікації імпортованого товару та для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Таким чином, поданий документ від 16.11.2018 №VF04/11/18 не є належним документом для підтвердження факту оплати за транспортний засіб, оскільки не містить печатку банківської установи, чек банківської операції, номер посилання, режим реалізації, витрати та інші спеціальні відмітки банку, необхідні для ідентифікації імпортованого товару.

З огляду на вказане, декларанта повідомлено, що митну вартість товару визначено за резервним методом згідно ст.64 Митного кодексу України, на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС.

Таким чином, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, а також враховуючи відмову декларанта подавати витребувані документи, митницею прийняте рішення про коригування митної вартості №UA205110/2018/001116/2 від 10.12.2018 та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205090/2018/02755 від 10.12.2018 року. Митну вартість визначено на рівні 1 400 Євро.

З огляду на вище викладене, вважає прийняте рішення про коригування митної вартості №UA205110/2018/001116/2 від 10.12.2018 року таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а відтак законним та обґрунтованим.

20.02.2019 представником відповідача подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами в якому останній наголошує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, а тому з метою забезпечення балансу між правами позивача та інтересами відповідача, який не має нести надмірний тягар, якщо позивач залучив адвоката до справи, вартість послуг якого за конкретних обставин справи не є ринковою, просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу адвоката.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити повністю, при цьому проти задоволення клопотання представника відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката заперечив.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог позивача заперечила з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, з урахуванням клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 згідно фактури №VF04/11/18 від 16.11.2018 придбано у компанії "SASCHA SP.Z О.О." легковий автомобіль: марки "Renault", модель "Espace", 2008 року випуску, за ціною 4 200 польських злотих.

З метою митного оформлення ввезеного на територію України автомобіля, а саме: "легковий автомобіль: марки "Renault", модель "Espace", бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2008, модельний рік виготовлення - 2008, дата першої реєстрації - 21.01.2008, тип двигуна - дизельний, об'єм двигуна - 1995 куб. см, потужність двигуна - 96 кВт, власна маса - 1 877 кг, повна маса - 2 582 кг, кузов НОМЕР_2 позивачем, через представника ПП "Прайд Сервіс" (декларант), подано до Волинської митниці ДФС митну декларацію від 29.11.2018 № UA205090/2018/102771, в якій зазначено митну вартість за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються в сумі 4 200 польських злотих.

На підтвердження вартості товару декларантом одночасно подано: рахунок-фактуру від 16.11.2018 року №VF04/11/18; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 02.07.2014 року №2584484; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними установами від 29.11.2018 року №1723-F; платіжне доручення про сплату митних платежів від 28.11.2018 року №13; копію митної декларації країни відправлення від 28.11.2018 року № 18PL31010Е0931927.

У зв'язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, 29.11.2018 року Волинською митницею ДФС направлено позивачу електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно із статтями 53, 54 Митного кодексу України, а саме: платіжні документи, що підтверджують вартість товару (п.2.4, 2.5 ст.53 МКУ); висновки про якісні та вартісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними установами (п.3.8 ст.53 МКУ); страхові документи, інші документи, що містять відомості про вартість страхування (п.2.8 ст.53 МК України); транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення (п.2.6 ст.53 МКУ); інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням).

В свою чергу, декларантом листом №80 від 29.11.2018 року було повідомлено Волинську митницю ДФС про те, що оригінали зазначені в графі 44, шо підтверджують митну вартість товару були надані до митного оформлення і містять вичерпну інформацію для підтвердження заявленого рівня митної вартості автомобіля.

Листом №81 від 04.12.2018 року декларантом було надано митному органу наступні документи: висновок автотоварознавчого дослідження №01/12/2018 від 03 грудня 2018 року, яким митна вартість товару додатково була підтверджена; квитанція "SASCHA SP.Z О.О." №VF04-05/11/18 від 28.11.2018 року про проведення розрахунку із покупцем в повному обсязі; цінову інформацію по лотах.

За результатами розгляду документів, 10 грудня 2018 року Волинською митницею ДФС, враховуючи відмову декларанта подавати документи, що засвідчують факт оплати товару, відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості №UA205110/2018/001116/2 від 10.12.2018 та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205090/2018/02755 від 10.12.2018 року. Митну вартість визначено на рівні 1 400 Євро.

У цій же картці відмови митний орган роз'яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 митної декларації у відповідності до рішення про коригування митної вартості №UA205110/2018/001116/2 від 10.12.2018.

На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваного в даній адміністративній справі рішення, з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Статтею 49 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п'ятої, шостої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти таких висновків.

На виконання такого принципу державної митної справи, як принцип додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб, орган доходів і зборів повинен обґрунтувати причини витребування додаткових документів у разі, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Орган доходів і зборів зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Вказана правова позиція висловлена у пунктах 2 - 4, 16, 18, 22 розділу "Висновки" Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу (в редакції від 13 березня 2012 року) - додатку до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року" №2 від 13 березня 2017 року.

Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених під час судового розгляду доказів, суд вважає, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості вказаного вище товару, виходячи з такого.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA205110/2018/001116/2 від 10.12.2018 року вбачається, що додаткові документи були витребувані відповідачем від декларанта у зв'язку з тим, що документи, які були подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Разом з тим, у цьому рішенні відсутнє обґрунтування того, що зазначені недоліки впливають на митну вартість товару. При цьому, суд звертає увагу, що, розбіжності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Крім того, суд також враховує, що декларант виконав вимоги органу доходів і зборів в частині подання документів, що підтверджують оплату товару.

При вирішенні спору суд також враховує, що відповідачем були порушені вимоги частин п'ятої, шостої статті 55 Митного кодексу України, оскільки відповідач не надав доказів проведення письмових консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, безпідставно вказавши в оскаржуваному рішенні про проведення письмових консультацій.

Суд звертає увагу на приписи пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, відповідно до яких прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

На думку суду, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, оскільки не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Отже, за умови не наведення органом доходів і зборів доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, що ці документи повинні підтвердити свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості.

Сумніви органу доходів і зборів можна вважати обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Наведене свідчить про обов'язок органу доходів і зборів зазначити конкретні обставини, що викликають такі сумніви, та причини неможливості підтвердження заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів, а також зазначити конкретні документи, надання яких може розвіяти вказані сумніви.

Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган доходів і зборів повинен чітко вказати, які саме складові митної вартості, на його думку, є непідтвердженими, а також, які документи слід надати для підтвердження того чи іншого показника.

Враховуючи викладене суд вважає, що за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, застосування органом доходів і зборів коригування митної вартості є передчасним.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 29 травня 2012 року у справі №21-91а12 та від 11 вересня 2012 року у справі №21-262а 12.

Докази, досліджені судом, не вказують на підтвердження позиції Волинської митниці ДФС щодо застосування резервного методу визначення вартості товару та спростування можливості застосування основного методу. Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, та інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Суд не заперечує права митного органу щодо самостійного визначення митної вартості товару, однак, таке визначення повинно відбуватись із дотриманням чинного законодавства, з використанням повноважень, обґрунтовано, тобто з врахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, з врахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийняття рішення про коригування митної вартості №UA205110/2018/001116/2 від 10.12.2018 року, тому адміністративний позов підлягає до повного задоволення.

Згідно ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. (ч.ч.1, 2 ст. 134 КАС України)

Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 768, 40 грн., що підтверджується квитанцією №ПН716018 від 08.01.2019.(а.с.2)

Також, з матеріалів справи вбачається, що 02.01.2019 року між Адвокатським об'єднанням "Преміум сервіс" та ОСОБА_3 укладено договір №02/01/19-01 про надання правової допомоги.(а.с.50-51)

Наказом Адвокатського об'єднання "Преміум сервіс" №01 від 08.01.2019 визначено та уповноважено адвоката ОСОБА_1 надавати правничу допомогу згідно договору №02/01/19-01 від 02.01.2019.(а.с.52)

На виконання умов договору №02/01/19-01 від 02.01.2019 про надання правової допомоги ОСОБА_3 сплатив адвокатському об'єднанню "Преміум сервіс" кошти: 4 000 грн. - за представництво інтересів в суді першої інстанції; 1 536, 80 грн. - за надання правової інформації і роз'яснень з питань правомірності винесення Волинською митницею ДФС рішення про коригування митної вартості товарів; 2 305, 20 грн. - за складання позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 08.01.2019, рахунком-фактурою №23 від 08.01.2019 року на суму 7 842, 00 грн. та квитанцією №ПН716013 від 08.01.2019 року на суму 7 842, 00 грн. (а.с.53-55)

Таким чином, на думку суду представником позивача надано суду достатні докази, які підтверджують понесені позивачем судові витрати пов'язані з отриманням правничої допомоги адвоката, а відтак клопотання представника відповідача про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці Державної фіскальної служби слід присудити витрати по оплаті судового збору у розмірі 768 гривень 40 копійок та витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 7 842 гривні 00 копійок.

Керуючись статтями 241-246, 250, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №UA205110/2018/001116/2 від 10.12.2018.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці Державної фіскальної служби на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 7 842 (сім тисяч вісімсот сорок дві) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач: ОСОБА_3, адреса: ідентифікаційний код: НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1

Відповідач: Волинська митниця Державної фіскальної служби, код ЄДРПОУ 39472698, адреса: 44350, Волинська область, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13.

Суддя Ю.Ю. Сорока

Повний текст судового рішення складено 25.02.2019.