Рішення № 80096046, 22.02.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 лютого 2019 р. Справа № 120/222/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області

про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1М.) з адміністративним позовом до управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови № 089348 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідачем порушено порядок при винесенні постанови № 089348 про застосування адміністративно-господарського штрафу, оскільки останнім не повідомлено ФОП ОСОБА_1 про розгляд справи, що унеможливило прийняття позивачем участі у розгляді справи та надання доказів на спростування висновків про порушення.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 29.01.2019 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження із викликом учасників справи. Відповідачу встановлено 15 денний строк з дня отримання даної ухвали для подачі до суду відзиву на позовну заяву.

В судове засідання позивач не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі, у якій зазначив, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся завчасно та належним чином. Позиція відповідача з приводу заявлених позовних вимог суду не відома, позаяк останній не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі отримав 07.02.2019 року.

Відсутність будь-яких пояснень з боку суб'єкта владних повноважень з приводу поданого до суду адміністративного позову, беручи до уваги положення ч. 4 ст. 159 КАС України, суд розцінює як визнання відповідачем позову.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін у письмовому провадженні, оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно до вимог статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

29.11.2018 року на 400 км +300 м автодороги М-12 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам’янка працівниками управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області був зупинений автомобіль НОМЕР_1 для перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

29.11.2018 року посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області складено акт проведення перевірки додержання вимого законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (надалі - акт перевірки), яким зафіксоване порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” - надання послуг по перевезенню пасажирів легковим автомобілем на замовлення, без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме без договору із замовником послуг.

07.12.2018 року управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області надіслало ФОП ОСОБА_1 повідомлення про розгляд справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт на адресу: вул. Миру, 42, м. Гайсин, Вінницька область, 23700.

26.12.2018 року начальником управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області ОСОБА_2 на підставі акту перевірки винесено постанову № 089348 про застосування адміністративно-господарського штрафу, а саме про стягнення з ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700,00 грн. за порушення абз.3 ч.1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

Копію вказаної постанови позивачем отримано поштою 05 січня 2018 року.

Не погоджуючись із винесеною постановою № 089348 про застосування адміністративно-господарського штрафу позивач звернувся до суду.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України “Про автомобільний транспорт”.

Відповідно до статті 6 Закону України “Про автомобільний транспорт” державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Згідно пункту 15 Порядку здійснення контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до статті 34 закону України “Про автомобільний транспорт” автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

За правилами частини 1 статті 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Відповідно до частини 4 статті 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” документи для нерегулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України “Про автомобільний транспорт” нерегулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу, в якому визначають маршрут руху, дату та час перевезень, інші умови перевезень та форму оплати послуги, або перевезення за власний кошт.

Статтею 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством.

Статтею 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З наведених вище норм вбачається, що за неоформлення документів, на підставі яких виконуються пасажирські та вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Так, інспекторами управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області 29.11.2018 року складено акт перевірки, яким зафіксоване порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” - надання послуг по перевезенню пасажирів легковим автомобілем на замовлення, без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме без договору із замовником послуг.

Однак, до матеріалів справи позивачем долучений договір про перевезення пасажирів укладений у письмовому вигляді із ОСОБА_3, що виключає притягнення ОСОБА_1 до відповідальності відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

Крім того, суд також звертає увагу суду на те, що позивача не було завчасно та належним чином повідомлено про дату та час розгляду справи про застосування щодо ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарських санкцій.

Так, згідно з ч. 15 ст. 6 Закону №2344 державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, яким передбачено процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень.

Пунктом 15 Порядку №1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки, зокрема, перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Згідно з п.2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Пунктом 3 Порядку №1567 визначено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське, міські, районні управління.

Відповідно до п.4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з п.21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Відповідно до абз.1 п.25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення не пізніше протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктом 26 Порядку №1567 визначено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Згідно із п.27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Відповідно до п.29 Порядку №1567 копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

У разі оскарження постанови про застосування фінансових санкцій стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення (абз.2 п.29 Порядку №1567).

Отже, після складання посадовою особою органу державного контролю акту, в якому зафіксовано встановлені під час проведення перевірки порушення особою вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення не пізніше протягом двох місяців з дня його виявлення здійснюється розгляд справи про порушення.

При цьому розгляд справи про порушення можливий у відсутність уповноваженої особи суб'єкта господарювання лише у разі належного сповіщення суб'єкта господарювання про розгляд справи, а засобами сповіщення суб'єкта господарювання про розгляд справи про порушення визначено розписку чи рекомендований лист із повідомленням.

Згідно витягу з рішення про видачу ліцензії №774 від 18.09.2018 року Державної служби України з безпеки на транспорті місце проживання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - вул. Миру, 42, с. Кіблич, Гайсинський район, Вінницька область, 23755.

Однак, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи, судом встановлено, дане повідомлення було надіслане на адресу, яка не має жодного відношення щодо позивача, зокрема на вул. Миру, 42, м. Гайсин, Вінницька область, 23700, в той час як повинні були надіслати на адресу вул. Миру, 42, с. Кіблич, Гайсинський район, Вінницька область, 23755.

Відтак, несповіщення суб'єкта господарювання про розгляд справи про порушення унеможливило прийняття позивачем участі у розгляді справи та надання доказів на спростування висновків про порушення.

З огляду на викладене суд доходить до висновку, що відповідачем порушені вимоги п. 26 Порядку №1567 при винесенні постанови № 089348.

Сукупність наведених вище обставин свідчить про необґрунтованість постанови управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області №089348 про застосування адміністративно-господарського штрафу від 26.12.2018 року, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

При вирішені даного спору суд також керується нормами частини другої статті 2 КАС України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, критерій “прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України” - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень:

- має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України;

- зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Критерій “прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії” - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

На думку суду, оскаржувана постанова прийнята без врахування розтлумачених критеріїв, а тому, підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених статтею 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, відносно позивача відсутні. Відтак, постанова №089348 від 26.12.2018 року підлягає скасуванню як така, що є протиправною.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, враховуючи, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі судові витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 768,40 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову №089348 від 26.12.2018 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700,00 гривень.

Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2, адреса: вул. Миру, 42, с. Кіблич, Гайсинський район, Вінницька область, 23755) 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок судового збору за рахунок бюджетних асигнувань управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39816845, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 23, м. Вінниця, Вінницька область, 21036).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2, адреса: вул. Миру, 42, с. Кіблич, Гайсинський район, Вінницька область, 23755).

Відповідач: управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39816845, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 23, м. Вінниця, Вінницька область, 21036).

Повний текст рішення виготовлено 25.02.2019 року.

Суддя Чернюк Алла Юріївна