Рішення № 80095790, 25.02.2019, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/9782/18

Провадження № 2/219/327/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2019 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Медінцевої Н.М.,

при секретареві Волохіній Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахмут в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – Регіональна філія «Донецька залізниця» ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, вихідної допомоги при звільненні та грошової компенсації за 28 днів щорічної відпустки,

в с т а н о в и в:

30 серпня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська залізниця», в якому просив зобов’язати відповідача нарахувати і сплатити на його користь вихідну допомогу при звільненні, грошову компенсацію за 28 днів щорічної відпустки, а також стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17 липня 2017 року по дату ухвалення рішення суду. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 24 січня 2012 року по 17 липня 2017 року він працював на робочих посадах в ДП «Донецька залізниця». Штерівську дистанцію колії реорганізовано шляхом злиття у виробничий підрозділ «Штерівська дистанція колії» структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Донецька залізниця» ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська залізниця». Згідно наказу (розпорядження) відповідача № 2172-ос від 17 липня 2017 року його було звільнено за п. 1 ст. 40 КЗпП України за скороченням штату. Відповідно до діючого трудового законодавства, відповідач не сплатив йому, як на день звільнення, так і до теперішнього часу вихідну допомогу при звільненні у розмірі середньомісячного заробітку, передбаченому ст. 44 КЗпП України та компенсацію за 28 днів щорічної відпустки. Крім того, вважає, що оскільки до теперішнього часу відповідач не сплатив вказані суми, то відповідно до ст. 117 КЗпП України з відповідача повинно бути стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. У зв’язку із цим, він вимушений звернутися до суду.

Ухвалою суду від 06 вересня 2018 року відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Згідно ухвали суду від 27 грудня 2018 року залучено Регіональну філію «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» (місцезнаходження: Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22)до участі у справі за позовом ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

04 січня 2019 року за № 217/19 представником відповідача ОСОБА_3 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено про унеможливлення виконання ОСОБА_2 акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська залізниця» обов’язків, передбачених чинним законодавством України, через вплив форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), про що зазначила Торгово-промислова палата України у своєму ОСОБА_4 висновку від 16 січня 2018 року № 126/2/21-10.2. Також зазначає, що на теперішній час відповідач підтвердити інформацію щодо фактичного виконання позивачем робіт, визначених трудовим договором, а також здійснити нарахування заробітної плати та інших виплат не має можливості у зв’язку із відсутністю доступу до первинних документів. Нарахування заробітної плати було припинено з 16 березня 2017 року. Зазначив, що детальна інформація щодо проведених позивачу нарахувань та виплат наведена у листі начальника фінансово-економічного відділу структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень» від 18 грудня 2018 року № 369 та додатках до нього. Таким чином, просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, судові витрати покласти на позивача та розгляд справи провести без участі представника відповідача (а.с. 55-58).

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився. Про дату, час і місце судового засідання його було повідомлено належним чином. Надав суду заяву, в якій просив розглянути позовну заяву та ухвалити рішення без його участі.

Представник відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська залізниця» ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився. Про дату, час і місце судового засідання його було повідомлено належним чином. У відзиві на позовну заяву просив розгляд справи провести без участі представника відповідача.

Представник третьої особи Регіональної філії «Донецька залізниця» ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська залізниця» у судове засідання не з’явився. Про дату, час і місце судового засідання його було повідомлено належним чином. 15 січня 2019 року за № 983 від представника ОСОБА_3 до суду надійшли пояснення, згідно яких відповідно із положеннями статуту товариства, протоколом засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 04 грудня 2018 року № Ц-64/91 Ком.т., було затверджене Положення про Регіональну філію «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», пунктами 2.1., 2.2. та 7.2. якого передбачено, що Філія є відокремленим підрозділом товариства, який не має статусу юридичної особи. Філія діє від імені товариства та в його інтересах, здійснює делеговані товариством функції. Тому регіональна філія «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» не може прийняти участь у розгляді справи № 219/9782/18 через відсутність передбаченої законом цивільної процесуальної правоздатності та цивільної процесуальної дієздатності (а.с. 84-94).

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України, у зв’язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Судом встановлено, що відповідно до копії трудової книжки, виданої на ім’я ОСОБА_1 16 грудня 1997 року, 24 січня 2012 року ОСОБА_1 було прийнято монтером колії 2 розряду на 12 околоток ст. Красний Луч. Згідно запису № 21 у трудовій книжці від 01 липня 2016 року, «Штерівську дистанцію колії» Державного підприємства «Донецька залізниця» реорганізовано шляхом злиття у виробничий підрозділ «Штерівська дистанція колії» структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Донецька залізниця» ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська залізниця» (а.с. 6-7).

Згідно наказу (розпорядження) № 2172-ОС від 17 липня 2017 року, ОСОБА_1, монтера колії 3 розряду, звільнено з 17 липня 2017 року за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв’язку зі скороченням штату з виробничого підрозділу «Штерівська дистанція колії» структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Донецька залізниця» ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська залізниця» (а.с. 8), про що є також запис за № 22 від 17 липня 2017 року у трудовій книжці ОСОБА_1 (а.с. 7).

Ухвалами суду від 25 жовтня 2018 року та 27 грудня 2018 року за клопотанням позивача, який самостійно не може надати суду докази та який звертався до роботодавця з цього приводу, однак, на день подання до суду позовної заяви, йому не надано відповіді згідно його звернень, у ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська залізниця» судом було витребувано наступні письмові докази:довідку про суму заробітної плати, нарахованої та сплаченої на день звільнення 17 липня 2017 року; довідку про нараховані, але не сплачені на день звільнення 17 липня 2017 року суми: вихідної допомоги при звільненні в розмірі середньомісячного заробітку, передбачену ст. 44 КЗпП України, та компенсації за 28 днів щорічної відпустки, а також особову картку працівника форми П-2; табель обліку робочого часу з березня 2017 року по липень 2017 року; особистий рахунок та розрахунок заробітної плати форми П-54А за 2017 рік; розрахунок оплати відпускних; розрахунок вихідної допомоги; довідку про доходи з березня 2017 року по липень 2017 року; наказ про встановлення простою працівників виробничого підрозділу «Штерівська дистанція колії структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень»; наказ про зміну посадових окладів працівників виробничого підрозділу «Штерівська дистанція колії структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень» за період з 01 березня 2017 року по 01 липня 2017 року; наказ про продовження дії безстрокового трудового договору працівників Штерівської дистанції колії, де працював позивач, яку реорганізовано шляхом злиття у виробничий підрозділ «Штерівська дистанція колії структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська залізниця» (а.с. 21, 42-43).

Однак, на день розгляду справи вищевказані письмові докази до суду не надходили у зв’язку із неможливістю їх надання.

Так, згідно відзиву на позовну заяву від 26 грудня 2018 року встановлено, що на виконання указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 березня 2017 року «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України», у зв'язку з відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Донецька залізниця» ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська залізниця» та структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Донецька залізниця» ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська залізниця», а також виробничих підрозділів, підпорядкованих дирекції, викликаних припиненням переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, і як наслідок відсутністю доступу до первинних документів, нарахування заробітної плати було припинено з 16 березня 2017 року.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пунктів 2.1. та 2.2. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи – це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Наказом Державного комітету статистики від 05 грудня 2008 року № 489 були затверджені типові форми первинної облікової документації підприємств, установ, організацій, зокрема: № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу»; № П-3 «Наказ (розпорядження) про надання відпустки»; № П-4 «Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)»; № П-5 «Табель обліку використання робочого часу»; № П-6 «Розрахунково-платіжна відомість працівника»; № П-7 «Розрахунково-платіжна відомість (зведена)». У табелі обліку використання робочого часу робляться відмітки про фактично відпрацьований працівником час. Отже, табель обліку робочого часу є первинним документом, відповідно до даних якого здійснюється нарахування заробітної плати та інших виплат.

Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 15 березня 2017 року «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України» було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 березня 2017 року, п. 1 якого визначено, що тимчасово, до реалізації пунктів 1 і 2 Мінського «Комплексу заходів» від 12 лютого 2015 року, а також до повернення захоплених підприємств до функціонування згідно із законодавством України, припинити переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей.

Окрім того, по факту захоплення 17 березня 2017 року адміністративної будівлі структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Донецька залізниця» ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська залізниця», яка знаходиться за адресою: Донецька область, місто Донецьк, вулиця Артема, 168 було відкрито кримінальне провадження № 12017050420000286. По факту захоплення адміністративної будівлі структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Донецька залізниця» ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська залізниця», яка знаходиться за адресою: Луганська область, місто Луганськ, вулиця Кірова, 44, було відкрито кримінальне провадження № 12017050420001019.

Враховуючи наведене, на теперішній час підтвердити інформацію щодо фактичного виконання позивачем ОСОБА_1 робіт, визначених трудовим договором, а також здійснити нарахування та сплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, вихідної допомоги при звільненні та грошової компенсації за 28 днів щорічної відпустки відповідач не має можливості.

Згідно листів начальника фінансово-економічного відділу структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Донецька залізниця» ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська залізниця» від 18 грудня 2018 року за № 369, 13 липня 2017 року ОСОБА_1 отримав заробітну плату за першу половину березня 2017 року у сумі 1191 грн. 40 коп. згідно платіжної відомості від 10 липня 2017 року за № 552 (а.с. 61), про що також свідчить відомість на виплату грошей за березень 2017 року № 552 від 10 липня 2017 року (а.с. 62-64, 87).

Виробничий підрозділ «Штерівська дистанція колії», який входив до переліку виробничих підрозділів структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Донецька залізниця» ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська залізниця», здійснював господарську діяльність на території окремих районів Луганської області, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

На території окремих районів Донецької та Луганської областей відсутній доступ до підприємств галузі, які насильницько захоплені, що сприяє загрозі життя уповноважених осіб при знаходженні на території виробничих підрозділів, які мають здійснювати організацію та контроль ведення господарської діяльності.

Суд приймає до уваги, що Регіональною філією 04 жовтня 2017 року за № НГ-НЗ-1/06/225 до Лиманського відділення поліції Слов’янського ВП ГУ НП в Донецькій області була надіслана заява з приводу захоплення представниками незаконних збройних формувань Дирекції 12 квітня 2017 року. Згідно витягу з кримінального провадження № 12017050420001019, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 жовтня 2017 року, вбачається, що 05 жовтня 2017 року до чергової частини Лиманського ВП Слов’янського ВП ГУ НП в Донецькій області надійшла заява зі структурного підрозділу «Юридична служба» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» про те, що 12 квітня 2017 року представники незаконних збройних формувань так званої «ЛНР» заволоділи печаткою відділу кадрів структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», яка розташована за адресо: м. Луганськ, вул. Кірова, 44 (а.с. 61).

Суд погоджується з доводами, викладеними у листах начальника фінансово-економічного відділу структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Донецька залізниця» ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська залізниця» від 18 грудня 2018 року за № 369 та від 09 січня 2019 року за № ДН Луг Дон Філія-725/21, що відсутність витребуваних судом документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, затверджених наказом від 05 грудня 2008 року № 489 Державного комітету статистики «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці, а саме: наказів (розпоряджень) про прийняття на роботу; наказів (розпоряджень) про надання відпустки; наказів (розпоряджень) про припинення трудового договору (контракту); табелів обліку використання робочого часу; розрахунково-платіжної відомості працівника не дає підстав для підтвердження інформації щодо фактичного виконання робіт, що безпосередньо впливає на можливість проведення нарахувань. Крім того, відповідно до витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей від 27 квітня 2017 року, припинено дію довіреності від 28 жовтня 2016 року, якою було уповноважено начальника та заступника начальника Штерівської дистанції колії здійснювати дії, пов’язані з діяльністю підрозділу, у тому числі видавати та підписувати від імені підрозділу розпорядчі документи та затверджувати внутрішні документи з питань, що стосуються діяльності підрозділу (а.с. 61, 87).

Крім того, про унеможливлення виконання ОСОБА_2 акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська залізниця» обов’язків, передбачених чинним законодавством України, через вплив форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) зазначила Торгово-промислова палата України у своєму ОСОБА_4 висновку від 16 січня 2018 року № 126/2/21-10.2 (а.с. 65-81).

Як вбачається із пункту 7 вищевказаного ОСОБА_4 висновку, втрата контролю і доступу ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська залізниця» ідентифікаційний код юридичної особи: 40075815, Регіональної філії «Донецька залізниця» ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська залізниця», ідентифікаційний код філії: 40150216, до виробничих потужностей та іншого майна, що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Донецьк, вул. Артема, 68 та Луганська область, місто Луганськ, вул. Кірова, буд. 44, у тому числі до: трудових книжок працівників; оригіналів наказів; особових справ працівників; посадових інструкцій; табелів обліку робочого часу; примірників звітів, що подавалися до контролюючих органів, комп’ютерної техніки із встановленим програмним забезпеченням трудових відносин з працівниками, починаючи з 20 березня 2017 року щодо структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» та з 12 квітня 2017 року щодо структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень», коли фактично вийшло з під контролю управління вищевказаними виробничими потужностями позбавило можливості ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська залізниця» ідентифікаційний код юридичної особи: 40075815, Регіональної філії «Донецька залізниця» ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська залізниця», ідентифікаційний код філії: 40150216, виконати зобов’язання перед вивільненими працівниками згідно з ст. ст. 47, 83, 115 і 116 КЗпП України, а саме: кожному звільненому працівнику структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» і «Луганська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Донецька залізниця» ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська залізниця» видати належно оформлену трудову книжку і провести розрахунок.

Це свідчить про відсутність вини ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська залізниця», ідентифікаційний код юридичної особи: 40075815, Регіональної філії «Донецька залізниця» ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська залізниця», ідентифікаційний код філії: 40150216, у невиконанні своїх обов’язків (а.с. 79-80).

Пунктом 10 вищевказаного ОСОБА_4 висновку передбачено, що унеможливлення виконання ОСОБА_2 акціонерним товариством «Українська залізниця» обов’язків, передбачених законодавством України про працю, а саме: ст.ст. 47, 83, 115 і 116 КЗпП України, спричинено впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме: актами тероризму на територіях міста Донецька Донецької області та міста Луганська Луганської області, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, які на поточну дату продовжують діяти і дату закінчення їх дії встановити неможливо.

Ці форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є надзвичайними, непередбаченими і мають неминучий характер, їх дії не можна уникнути за звичайних обставин при всій обачливості зобов’язальної сторони за трудовим договором, якою за цим висновком є Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», Регіональна філія «Донецька залізниця» ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська залізниця», вони об’єктивно впливають на її обов’язки, передбачені законодавством України про працю, а саме: ч. 1 ст. 49-2, ч. 3 ст. 49-2, ч. 3 ст. 184, ст.ст. 186-1, 198, 47, 83, 115 і 116 КЗпП України, та унеможливлюють їх виконання.

Такі форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є підставами для звільнення від відповідальності зобов’язаної сторони, якою за цим висновком є Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», Регіональна філія «Донецька залізниця» ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська залізниця», за невиконання обов’язків, передбачених законодавством України про працю, а саме: ч. 1 ст. 49-2, ч. 3 ст. 49-2, ч. 3 ст. 184, ст.ст. 186-1, 198, 47, 83, 115 і 116 КЗпП України, враховуючи субсидіарне застосування ст. 4 КЗпП України та ст.ст. 9, 263, 617 ЦК України (а.с. 80).

Стаття 4 КЗпП України передбачає, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Частиною 3 статті 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (ст. 4 ЦК України).

Відповідно до статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про її розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст. 117 КЗпП України).

Згідно ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або обережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 263 ЦК України та ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР наведено ознаки форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), як надзвичайних та/або невідворотних за даних умов обставин/подій, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, дії іноземного ворога, військові дії, оголошена та неоголошена війна, акти тероризму, вторгнення, блокада, захоплення підприємств, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади тощо.

Стаття 617 ЦК України закріплює, що особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).

Так, під час судового розгляду позивачем ОСОБА_1 не доведені ті обставини, які мають значення для справи і на які він посилається як на підставу своїх вимог.

У зв’язку із неможливістю позивачем самостійно надати суду докази, за його клопотанням ухвалою суду було витребувано відповідні докази. Проте, відповідачем та третьою особою суду було повідомлено про неможливість надання вказаних доказів, зважаючи на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву та запереченнях.

Таким чином, суд приймає як доказ наданий представником відповідача ОСОБА_4 висновокТоргово-промислової палати України від 16 січня 2018 року № 126/2/21-10.2, оскільки ним підтверджено, що починаючи з 17 березня 2017 року вини ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська залізниця», Регіональної філії «Донецька залізниця» ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська залізниця» у несвоєчасному розрахунку з робітниками немає.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 слід відмовити у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача. Згідно ч. 7 ст. 141 ЦПК України, якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, якщо позивача звільнено від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому КМУ України. Позивача було звільнено від сплати судового збору відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», однак, відповідачем не було заявлено вимог щодо компенсації судових витрат і не надано доказів їх існування.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13,76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 263, 617 ЦК України, ст. ст. 116-117, 233 КЗпП України, Законом України «Про торгово-промислові палати в Україні», ОСОБА_4 висновкомТоргово-промислової палати України від 16 січня 2018 року № 126/2/21-10.2, суд -

в и р і ш и в:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – Регіональна філія «Донецька залізниця» ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, вихідної допомоги при звільненні та грошової компенсації за 28 днів щорічної відпустки– відмовити.

Місце реєстрації позивача ОСОБА_1: Луганська область, м. Хрустальний (раніше – м. Красний Луч), вул. Харченко, 17А; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 68/30; РНОКПП НОМЕР_1.

Місцезнаходження відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська залізниця»: 84400, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22; код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу: 40150216.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 25 лютого 2019 року.

Суддя Н.М. Медінцева