Ухвала суду № 80095720, 26.02.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/4302/15-ц

Провадження № 2/127/2703/18

У Х В А Л А

26 лютого 2019 року м.Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іщук Т.П.,

за участю секретаря судового засідання Коваленко Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 «ІВО+КГ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, подану її представником ОСОБА_2, про відвід судді Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т.П. в цивільній справі №127/4302/15-ц за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 «ІВО+КГ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, ОСОБА_3, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ФОП ОСОБА_4, про звернення стягнення на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа №127/4302/15-ц за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 «ІВО+КГ» у формі ТОВ, ОСОБА_3, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ФОП ОСОБА_4, про звернення стягнення на земельну ділянку.

ОСОБА_1 «ІВО+КГ» у формі ТОВ подана заява про відвід судді Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т.П. в цивільній справі №127/4302/15-ц, яка мотивована тим, що товариством поданий позов до господарського суду Вінницької області про припинення іпотеки та зазначає, що 21.05.2018 року затверджений статут націоналізованого АТ КБ «Приватбанк» та створена Вінницька філія, але матеріали справи не містять копії статутів, ні інших документів, що підтверджують повноваження та є необхідними для розгляду справи, в зв’язку з цим у сторони виникли сумніви щодо неупередженості судді.

Представник позивача вважає таку заяву безпідставною. При цьому вказує, що відповідачі неодноразово заявляли безпідставні відводи попередньому складу суду і єдиною їх метою є затягування строків розгляду справи, а тому вважає, що є підстави для застосування до відповідача відповідних заходів.

Дослідивши обставини, викладені у заяві та матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що заявлений відвід є безпідставним.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, і є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (п.43 рішення Європейського суду «Веттштайн проти Швейцарії»).

Право учасника справи на відвід судді є однією із гарантій права на справедливий суд. Проте право на відвід не є абсолютним. В іншому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у ст.ст. 36, 37 ЦПК України.

За приписами ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідач посилається, що у нього є сумніви в неупередженості судді.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (від 09.11. 2006 року, № 33949/02, § 49-52,) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.

Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.

За об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді.

Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.

Оцінюючи наявність обґрунтованих підстав для відводу, суд приходить до переконання про відсутність підстав стверджувати, що суддя виявляє особисту упередженість при розгляді даної справи. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.

Обгрунтовуючи заяву про відвід заявник посилається на те, що в матеріалах справи відсутні копії нового статуту банку чи інші документи, що підтверджують повноваження.

Суд звертає увагу, що питання витребовування статуту банку як націоналізованого та повноважень представника у зв’язку зі зміною форми власності банку було предметом клопотання відповідача ОСОБА_1 «ІВО+КГ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю та розглянуто судом, про що судом постановлена ухвала від 11.02.2019 року, якою, враховуючи положення ст. 76,77 ЦПК, було відмовлено в задоволенні клопотання. При цьому матеріали справи містять відповідні документи, що підтверджують повноваження представників позивача, строк дії яких не закінчився, особа ж представника позивача та обсяг його повноважень встановлювалася судом.

Те, що заявник не погоджується з ухвалою суду та процесуальними діями суду не свідчить про існування обґрунтованих обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді при розгляді цієї справи .

З огляду на викладене вище, обставини, зазначені в заяві про відвід не можуть бути підставою для відводу, а тому враховуючи зміст заяви та зазначені вище норми цивільного процесуального закону, слід дійти висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі; у такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 252, п. 11 ч. 1 ст. 253 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку надходження заяви про відвід до вирішення питання про відвід.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.33, 36, 40, 252, 253, 261 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Визнати необґрунтованим відвід судді Іщук Т.П., заявлений ОСОБА_1 «ІВО+КГ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

Зупинити провадження у цивільній справі № 127/4302/15-ц до вирішення питання про відвід головуючого судді Іщук Т.П. у порядку, передбаченому ст. 40 ЦПК України.

Матеріали відводу головуючого судді Іщук Т.П. передати до канцелярії Вінницького міського суду Вінницької області для визначення іншого судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, у порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена в частині зупинення провадження шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: