Вирок № 80095480, 26.02.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/21499/16-к

Провадження №1-кп/127/160/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Іванченка Я. М.,

за участю:

секретарів - Невмиваки Я.І., Дончевської Я.Б.,

сторони обвинувачення: прокурора Новака В.В.,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3, представника потерпілої – адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 в м. Вінниці кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який проживає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсіонера по інвалідності 3 групи, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серії СМ 228206, виданий 28.01.2000 року Згурівським РВ ГУ МВС України в Київській області, раніше не судимого,

- у вчиненні злочину передбаченого ч. 1ст. 286 КК України, відомості про який внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013020100000310 від 09.03.2016 року, –

ВСТАНОВИВ:

08.03.2016 року, близько 16 години 40 хвилин, ОСОБА_1, керуючи технічно-справним автомобілем «ВАЗ-21043», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись ділянкою 381 км + 900 м автодороги Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам’янка, в напрямку м. Вінниці, поблизу смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області, перед поворотом ліворуч, завчасно не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині, не переконався, що даний маневр буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, з правої смуги розпочав маневр повороту ліворуч, подолавши більшу частину лівої смуги попутного напрямку, де допустив зіткнення із технічно-справним автомобілем «VOLKSWAGEN PASSAT 1.8», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, який рухався у попутному напрямку по лівій смузі руху.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT 1.8» - ОСОБА_3, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №383/385 від 14.04.2016 року, отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нижнього полюса правого наколінника, синців в ділянці правого ліктьового суглобу, на тильній поверхні 1-го пальця правої кисті, які не являлись небезпечними для життя в момент спричинення, належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки за своїм характером спричинив тривалий (понад 21 день) розлад здоров’я.

Відповідно до висновку експертизи технічного стану транспортного засобу №198а від 25.03.2016 року, в робочій гальмівній системі та рульовому керуванні автомобіля «ВАЗ-21043», реєстраційний номер НОМЕР_1, несправностей, які свідчили про можливість її непрацездатності до ДТП не виявлено.

Згідно з висновком транспортно - трасологічної експертизи №199а від 30.03.2016 року зіткнення автомобілів «VOLKSWAGEN PASSAT 1.8», реєстраційний номер НОМЕР_2 та «ВАЗ-21043», реєстраційний номер НОМЕР_1 сталось на автодорозі Стрий-Кіровоград – Знам’янка, в районі розташування осипу бруду на проїзній частині автодороги. У момент первинного контакту кут між повздовжніми осями автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT 1.8», реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіля «ВАЗ-21043», реєстраційний номер НОМЕР_1 склав близько 400.

Відповідно до висновку комісійної автотехнічної експертизи №393а/1508/1509/16-21 від 29.07.2016 року:

«Зіткнення автомобіля «ВАЗ 21043», реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_2, сталося на поїзній частині автодороги Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам’янка на лівій смузі руху в напрямку м. Вінниці (по ходу руху автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT»), причому в момент максимального контактування ліва частина автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT» розташовувалась частково на смузі зустрічного руху, а автомобіль «ВАЗ 21043» розташовувався більшою частиною кузова на лівій смузі руху, при чому був під кутом до проїзної частини дороги близько 400.

В даній дорожній обстановці в діях водія ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам п. п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, яка, з технічної точки зору, знаходиться у причинному зв’язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди. Водій ОСОБА_5 не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем «ВАЗ 21043» шляхом термінового гальмування, з зупинкою автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT 1.8» до смуги руху автомобіля «ВАЗ 21043», при цьому в його діях не вбачається не відповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору, знаходилися б у причинному зв’язку з виникненням події дорожньо – транспортної пригоди.

Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, згідно яких:

п.10.1 – «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

п. 10.4 – «Перед поворот праворуч, ліворуч або розворотом водій має завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків коли здійснюється поворот у разі в’їзду на перехрестя , де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, встановлений конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою. Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині – і попутним транспортним засобам».

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України знаходиться у причинному зв’язку з наслідками.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнав та суду пояснив, що 08.03.2016 року він з донькою поїхали в ліс. Перед перехрестям перелаштувався в ліву смугу, нажав на гальма до повної зупинки транспортного засобу, включив показник повороту та почав здійснювати маневр, виїхав на зустрічну смугу руху і відчув боковий удар автомобіля VOLKSWAGEN, автомобіль почав диміти. Зіткнення відбулось на зустрічній смузі руху, при виїзді автомобіля не бачив, оскільки там обмежена видимість. Підійшли сторонні люди, які витягли його та дочку з автомобіля. Потерпіла бігала між автомобілями, приїхала швидка допомога та забрала його у лікарню, де йому зробили операцію. У лікарню приходив слідчий та відбирав у нього пояснення. За кермом автомобіля VOLKSWAGEN був не ОСОБА_5, а інша особа. В травні проводилась слідча дія – слідчий експеримент, під час якого водій статист не брав до уваги все те, що він говорив, а робив все як вважав за потрібне сам. Заявлений цивільний позов не визнав, оскільки вважає операція, яка була проведена потерпілій не пов’язана із дорожньо-транспортною пригодою.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що 08.03.2016 року близько 16:30 год. з ОСОБА_5 здійснювали рух по окружній дорозі в напрямку автовокзалу, дорога була добра, їхали не швидко. Перед ними їхав автомобіль «Жигулі» в правій смузі, ОСОБА_6 їхав по лівій смузі руху і раптово автомобіль «Жигулі» здійснив поворот ліворуч і водій ОСОБА_6 не встиг загальмувати, вдарившись правою стороною автомобіля в ліву дверку «Жигулів». Чи вмикав водій автомобіля «Жигулі» сигнал повороту не бачила. Потім приїхала швидка, в лікарні їй зробили рентген, наклали гіпс на ногу та шию. Внаслідок дорожньо – транспортної пригоди отримала травми грудної клітки, травму коліна. Заявлений цивільний позов підтримала в повному обсязі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що 08.03. 2016 року близько 16:40 год. він із потерпілою рухались в лівій смузі на автомобілі VOLKSWAGEN по об’їзній дорозі в напрямку автовокзалу. Автомобіль «ВАЗ» рухався в правій смузі руху попереду, потім різко з правої смуги пішов на розворот та він правою стороною автомобіля вдарив його в середину автомобіля «ВАЗ». Автомобіль «ВАЗ» після удару розвернуло в зворотню сторону і він зупинився між двома полосами. Потерпіла ОСОБА_3 не могла пересуватись, він її підвід до швидкої допомоги. Автомобіль, яким керував належить синові. На даному відрізку дороги перехресть не було, дорожнє покриття було добре, рівне.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що 08.03.2016 року в після обідній час, сині «Жигулі» здійснювали поворот з лівої полоси із сторони Стрижавки, автомобіль зупинився на перехресті, з лівої смуги здійснював поворот ліворуч. В цей час, зі сторони Стрижавки, ззаду по ходу руху автомобіля «Жигулі» виїхав на швидкості автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT» та здійснив удар в задні ліві двері автомобіля «Жигулі». Автомобіль «PASSAT» щоб уникнути зіткнення виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся із автомобілем «Жигулі». В автомобілі «VOLKSWAGEN PASSAT» був чоловік та жінка.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що 08.03.2016 року перебуваючи у лісі на об’їзній дорозі, на розвилці почув скрегіт і удар, вийшовши з лісу побачив синій автомобіль «ВАЗ 21043», а далі «PASSAT» темний. Автомобіль «ВАЗ» був на дорозі та здійснював поворот, а автомобіль «VOLKSWAGEN» здійснював рух в попутному напрямку.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що 08.03.2016 року повертався додому та став свідком дорожньо - транспортної пригоди за участі автомобіля «ВАЗ» та «VOLKSWAGEN», він викликав швидку допомогу. Автомобіль «VOLKSWAGEN» здійснював рух в зустрічному напрямку, автомобіль «ВАЗ» теж рухався в зустрічному напрямку, але після зіткнення його розвернуло в попутний напрямок.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що 08.03.2016 року перебував з дружиною у кафе неподалік місця дорожньо-транспортної пригоди. Побачив, що відбулась дорожньо-транспортна пригода, підійшов до дівчинки, забрав її та допоміг, в автомобілі «VOLKSWAGEN» була жінка похилого віку, їй було не добре. Сам момент зіткнення автомобілів не бачив.

Допитаний в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_10 суду пояснив, що проводив експертизу по пошкодженнях потерпілої ОСОБА_3, з отриманими травмами потерпіла могла стояти, рухатися. З приводу варикозного розширення вен у потерпілої експертиза не проводилась. Наявний висновок підтримав.

Допитаний в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_11 суду пояснив, що проводив комісійну судову автотехнічну експертизу в даному провадженні, висновком експертизи встановлено місце зіткнення транспортних засобів. Висновок підтримав в повному обсязі.

Незважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_1В, його вина у скоєнні злочину повністю знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду та підтверджується показаннями потерпілої, свідків, а також іншими доказами ретельно дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- витягом з кримінального провадження №12013020100000310 від 09.03.2016 року, відповідно до якого 08.03.2016 року близько 16:40 год. на автодорозі сполучення Стрій –Тернопіль – Кіровоград - Знам’янка водій ОСОБА_5 рухаючись за кермом автомобіля марки «Фольцваген Пасат», д. н. з. АВ 0220 ВР чорного кольору допустив зіткнення із автомобілем марки «ВАЗ 21043», д. н. з. 035-10 ВТ синього кольору під керуванням ОСОБА_1, 02.08.1983 р. н., внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, відкритий перелом лівої гомілки та пасажир автомобіля марки «Фольцваген Пасат» ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді забою шийного відділу хребта ( т.1 а. с. 11);

- даними протоколу огляду місця події від 08.03.2016 року з фототаблицями та схемою розташування транспортних засобів, відповідно до якого автомобіль марки «ВАЗ» розташований так, що стоїть в напрямку руху до смт Стрижавка, але у лівій крайній смузі руху в напрямку м. Вінниці так, що відстань від осі лівого переднього колеса до узбіччя становить 6,3 м. та відповідно від осі заднього лівого колеса до правого узбіччя становить 6,2 м. Далі за вищевказаним транспортним засобом видно автомобіль марки Фольцваген чорного кольору, відстань від заднього лівого колеса автомобіля ВАЗ до заднього правого колеса автомобіля Фольцваген становить 13,7 м. Автомобіль марки Фольцваген розташований так, що стоїть в напрямку руху до м. Вінниці та суцільна лінія дорожньої розмітки розташована між лівими та правими колесами, відповідно відстань від заднього правого колеса автомобіля марки Фольцваген становить 8,3 м., а відповідно від переднього 8,2 м. (т. 1, ас. 112-123);

- даними висновку № 629 судово-медичної експертизи крові громадянина ОСОБА_1, 1983 р. н. від 16.03.2016 року, відповідно до якого при судово-хімічній експертизі крові громадянина ОСОБА_1, 1983 р. н. наявність метилового, етилового спиртів, а також пропилового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено (т. 1, а. с. 124 );

- даними постанови слідчого від 10.03.2016 року про приєднання до кримінального провадження речових доказів, відповідно до якої приєднано до матеріалів кримінального провадження №12013020100000310 в якості речового доказу автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT 1.8», д. н. з. АВ 0220 ВР та автомобіль «ВАЗ 21043», д. н. з. 035-10 ВТ (т.1, а. с. 125);

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 23.05.2016 року з план-схемою за участі ОСОБА_1В.(т. 1, а. с. 129-131);

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 01.04.2016 року з план-схемою за участі ОСОБА_5 (т. 1, ас. 132 -134);

- даними протоколу огляду транспортного засобу від 23.03.2016 року з фототаблицями, в якому зафіксовані пошкодження транспортного засобу «VOLKSWAGEN PASSAT 1.8», д. н. з. АВ 0220 ВР (т. 1, а. с. 135-141);

- даними протоколу огляду транспортного засобу від 23.03.2016 року з фототаблицями, в якому зафіксовані пошкодження транспортного засобу «ВАЗ 21043», д.н.з. НОМЕР_1 (т. 1, а. с. 142-140 );

- даними висновку № 383/385 від 14.04.2016 р. за результатами проведення судово- медичної експертизи ОСОБА_3, відповідно до якого на підставі даних судово-медичного обстеження ОСОБА_3, даних виписки № НОМЕР_3 ШМД м. Вінниці від 08.03.2016 року та рентгенограм: ОГК б/н б/д (1) шийного відділу хребта № 6771 від 08.03.2016 р. (3), правого колінного суглобу № 6771 від 08.03.2016 р. (1) на її ім’я, експерти дійшли до таких підсумків: у ОСОБА_3 мали місце тілесні ушкодження: закритий перелом нижнього полюса правого наколінника; синці в ділянці правого ліктьового суглобу, на тильній поверхні 1-го пальця правої кисті. ОСОБА_12 ушкодження у ОСОБА_3 не являлись небезпечними для життя в момент спричинення, за ступенем тяжкості належать:

- закритий перелом нижнього полюса правого наколінника – до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки за своїм характером спричинив тривалий (понад 21 день) розлад здоров’я;

- синці в ділянці правого ліктьового суглобу, на тильній поверхні 1-го пальця правої кисті - до легких тілесних ушкоджень.

Вищевказані телесні ушкодження у ОСОБА_3 виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), давність утворення, можливо, в строк та за обставин, вказаних в постанові про призначення експертизи – 08.03.2016 р. (т.1, а.с.149);

- даними вивновка експерта від 07.04.2016 року № 111 за результатами судової автотоварознавчої експертизи з фототаблицями та довідкою про вартість її проведення, відповідно до якої вартість ремонтно – відновлювальних робіт автомобіля Volkswagen Passat 1.8, державний номерний знак НОМЕР_2, з ПДВ складає 204022 грн. 25 коп. Розмір матеріального збитку спричинений власнику пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля Volkswagen Passat 1.8, державний номерний знак НОМЕР_2, відповідно до технічного стану та строку експлуатації даного автомобіля з ПДВ складає 215921 грн.09 коп. (т.1, а.с.150-168);

- даними висновку експерта від 30.03.2016 року № 199а за результатами судової автотехнічної експертизи, відповідно до якого зіткнення автомобіля «Volkswagen Passat 1.8», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 з автомобілем «ВАЗ-21043», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 сталося на автодорозі «Стрій - Кіровоград - Знам’янка», біля смт Десна, Вінницького району Вінницької області, в районі розташування осипу бруду на проїзній частині дороги. Встановити більш точне розташування місця зіткнення з розмірною прив’язкою до елементів дорожнього облаштування, не видалось можливим в зв’язку із відсутністю в наданих експерту матеріалах суттєвих (достатніх з експертної точки зору) слідових ознак трасо логічного характеру.

У момент первинного контакту кут між подовжніми осями «Volkswagen Passat 1.8», державний номерний знак НОМЕР_2 та автомобіля «ВАЗ-21043», державний номерний знак НОМЕР_1 було визначено, що у момент первинного контакту кут між їх подовжніми осями складав близько 40 градусів. Точне розташування транспортних засобів в момент зіткнення відносно елементів проїзної частини, експертним шляхом встановити не представляється можливим, в зв’язку з браком зафіксованої слідової інформації (т.1, а. с. 169-170);

- даними висновку від 25.03.2016 року №198а за результатами судової автотехнічної експертизи з довідкою про вартість її проведення, відповідно до якого в робочій гальмівній системі та рульовому керуванні автомобіля НОМЕР_4 несправностей, які свідчили про можливість її непрацездатності до ДТП не виявлено (т. 1, а.с.177-183);

- даними висновку експерта від 24.03.2016 року №197а за результатами проведення судової авто технічної експертизи з довідкою про вартість її проведення, відповідно до якого на момент експертного огляду в робочій гальмівній системі та рульовому керуванні автомобіля «Volkswagen Passat 1.8», державний номерний знак НОМЕР_2 несправностей, які впливають на їх вихідні параметри не виявлено (т.1, а.с.184-190);

- даними висновку експерта від 29.07.2016 року №393а/1508/1509/16-21 за результатами комісійної судової автотехнічної експертизи з довідкою про вартість її проведення, відповідно до якого:

1) Зіткнення автомобіля ВАЗ-21043 держ. номер НОМЕР_1 та автомобіля Volkswagen-Passat держ. номер НОМЕР_2 сталося на проїзній частині автодороги Стрий –Тернопіль - Кіровоград - Знам’янка на лівій смузі руху в напрямку м. Вінниці ( по ходу руху автомобіля Volkswagen-Passat), причому в момент максимального контактування ліва частина автомобіля Volkswagen-Passat розташовувалась частково на смузі зустрічного руху, а автомобіль ВАЗ- 21043 розташовувався більшою частиною кузова на лівій смузі руху, причому був під кутом до проїзної частини дороги близько 40 градусів.

2) В даній дорожній обстановці з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, дії водія автомобіля НОМЕР_5 ОСОБА_5 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху, зміст яких викладений в дослідницькій частині. В даній дорожній обстановці з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, дії водія автомобіля НОМЕР_6 ОСОБА_1 з технічної точки зору регламентувались вимогами п. п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху, зміст яких викладений в дослідницькій частині.

3) В ситуації, яка склалася, при технічних параметрах вказаних в постанові про призначення експертизи та технічного обґрунтованих свідчень, водій автомобіля Volkswagen-Passat ОСОБА_5 не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем ВАЗ-21043 шляхом термінового гальмування, з зупинкою автомобіля Volkswagen-Passat до смуги руху автомобіля ВАЗ-21043. В ситуації, яка склалася, можливість попередження зіткнення у водія автомобіля ВАЗ-21043 ОСОБА_1 полягала у виконанні ним вимог п.п.10.1, 10.4 Правил дорожнього руху, при умові постійного контролю за рухом даного автомобіля.

4) В ситуації, яка склалася, в діях водія автомобіля ВАЗ-21043 ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам п. п.10.1,10.4 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв’язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди. В ситуації, яка склалася, при технічних параметрах вказаних в постанові про призначення експертизи та технічного обґрунтованих свідчень, які містяться в матеріалах кримінального провадження, в діях водія автомобіля Volkswagen-Passat ОСОБА_5 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходилися б в причинному зв’язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

5.6.) Покази водія автомобіля ВАЗ-21043 ОСОБА_1 в частині розташування керованого ним автомобіля на час зіткнення та можливість виконання маневру повороту ліворуч з того положення, яке він вказав при проведенні слідчого експерименту, технічно необґрунтовані, так як з такого положення автомобіль не займе кут на проїзній частині дороги 40 градусів, причому ліве переднє колесо буде розташовуватись на такій відстані, як вказано на фото ОМП, по причинах вказаних в дослідницькій частині. Покази водія автомобіля Volkswagen-Passat ОСОБА_5 стосовного розвитку події пригоди технічно обґрунтовані, по причинах, вказаних в дослідницькій частині (т. 1, а. с. 191-202).

Досліджені в судовому засіданні вищевказані докази, які суд визнає належними та допустимими, в їх сукупності дають суду підстави кваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, оскільки незважаючи на показання обвинуваченого, який в судовому засіданні вину у вчиненому не визнав та наполягав, що за кермом автомобіля Volkswagen-Passat була інша особа та саме з її вини сталась дорожньо –транспортна пригода, однак судом встановлено, що саме ОСОБА_1 08.03.2016 року, близько 16 години 40 хвилин, керуючи технічно-справним автомобілем «ВАЗ-21043», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись ділянкою 381 км + 900 м автодороги Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам’янка, в напрямку м. Вінниці, поблизу смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області, перед поворотом ліворуч, завчасно не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині, не переконався, що даний маневр буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, з правої смуги розпочав маневр повороту ліворуч, подолавши більшу частину лівої смуги попутного напрямку, де допустив зіткнення із технічно-справним автомобілем «VOLKSWAGEN PASSAT 1.8», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, який рухався у попутному напрямку по лівій смузі руху.

Дані обставини підтверджуються як показаннями свідка ОСОБА_5, який вказав, що 08.03.2016 року близько 16:40 год. він із потерпілою рухались в лівій смузі на автомобілі VOLKSWAGEN по об’їзній дорозі в напрямку автовокзалу. Автомобіль «ВАЗ» рухався в правій смузі руху, потім різко з правого ряду пішов на розворот та він правою стороною автомобіля вдарив його в середину автомобіля «ВАЗ» та потерпілої ОСОБА_3, яка вказала, що 08.03.2016 року близько 16:30 год. з ОСОБА_5 здійснювали рух по окружній дорозі, дорога була добра, їхали не швидко. Перед ними їхав автомобіль «Жигулі» в правій смузі, ОСОБА_6 їхав по лівій смузі руху і раптово автомобіль «Жигулі» здійснив поворот ліворуч і водій ОСОБА_6 не встиг загальмувати, вдарившись правою стороною автомобіля в ліву дверку «Жигулів». Дані покази узгоджуються із висновком експерта від 29.07.2016 року № 393а/1508/1509/16-21, згідно якого зіткнення автомобіля НОМЕР_6 та автомобіля НОМЕР_5 сталося на проїзній частині автодороги Стрий –Тернопіль –Кіровоград – Знам’янка на лівій смузі руху в напрямку м. Вінниці ( по ходу руху автомобіля Volkswagen-Passat), причому в момент максимального контактування ліва частина автомобіля Volkswagen-Passat розташовувалась частково на смузі зустрічного руху, а автомобіль ВАЗ- 21043 розташовувався більшою частиною кузова на лівій смузі руху, причому був під кутом до проїзної частини дороги близько 40 градусів.

Покази обвинуваченого ОСОБА_1 щодо розташування його транспортного засобу під час зіткнення транспортних засобів та можливість виконання маневру повороту ліворуч з того положення, яке він вказав технічно не обґрунтовані, так як з такого положення автомобіль не займе кут на проїзній частині дороги 40 градусів, причому ліве переднє колесо буде розташовуватись на такій відстані, як вказано на фото ОМП, по причинах вказаних в дослідницькій частині. Покази водія автомобіля Volkswagen-Passat ОСОБА_5 стосовного розвитку події пригоди технічно обґрунтовані, що підтверджується висновком експерта за результатами проведення комісійної судової автотехнічної експертизи від 29.07.2016 р. № 393а/1508/1509/16-21.

Судом встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. п. 10.1,10.4 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв’язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди. В діях водія автомобіля Volkswagen-Passat ОСОБА_5 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходилися б в причинному зв’язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується висновком експерта та узгоджується із протоколом проведення слідчого експерименту від 01.04.2016 року.

Разом з тим, показання обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що безпосередньо в момент дорожньо - транспортної за кермом автомобіля «Volkswagen-Passat», державний номерний знак НОМЕР_2, була інша особа, а не водій ОСОБА_5 та те, що водій ОСОБА_5 не дотримався ПДР, а саме здійснював обгін на перехресті та не дотримався дистанції, на думку суду є надуманими та спрямованими на уникнення відповідальності за скоєне, оскільки вони не підтверджуються жодним доказом дослідженим у справі, а навпаки спростовуються як показаннями вищевказаних свідків, так і протоколом проведення слідчого експерименту від 01.04.2016 року, який був проведений за участю свідка - водія Volkswagen-Passat ОСОБА_5, висновком експерта за результатами проведення комісійної судової автотехнічної експертизи.

До показів свідка ОСОБА_7, який вказав, що 08.03.2016 року в після обідній час, сині «Жигулі» здійснювали поворот з лівої полоси із сторони Стрижавки, автомобіль зупинився на перехресті, з лівої смуги здійснював поворот ліворуч, де в цей час, зі сторони Стрижавки, ззаду по ходу руху автомобіля «Жигулі» виїхав на швидкості автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT» та здійснив удар в задні ліві двері автомобіля «Жигулі», суд ставиться критично та вважає, що його покази спрямовані на покращення становища обвинуваченого. Оскільки, покази даного свідка спростовуються показами інших свідків та висновками криміналістичних досліджень.

Покази обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що в той день була погана видимість спростовуються показами свідків, які вказали, що в той день була хороша погода, покриття рівне та добра видимість, дані покази узгоджуються із протоколом огляду місця події від 08.03.2016 р., з якого вбачається, що асфальтне покриття сухе, чисте, погода сонячна, без опадів, температура + 12 (т.1, а. с. 112-123).

Так, судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Volkswagen-Passat» ОСОБА_3, 1955 р. н., відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 383/385 від 14.04.2016 року, отримала тілесні ушкодження: закритий перелом нижнього полюса правого наколінника; синці в ділянці правого ліктьового суглобу, на тильній поверхні 1-го пальця правої кисті. ОСОБА_12 ушкодження у ОСОБА_3 не являлись небезпечними для життя в момент спричинення, за ступенем тяжкості належать: закритий перелом нижнього полюса правого наколінника – до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки за своїм характером спричинив тривалий (понад 21 день) розлад здоров’я; синці в ділянці правого ліктьового суглобу, на тильній поверхні 1-го пальця правої кисті - до легких тілесних ушкоджень.

Вищевказані телесні ушкодження у ОСОБА_3 виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), давність утворення, можливо, в строк та за обставин, вказаних в постанові про призначення експертизи – 08.03.2016 р. (т.1, а.с.149).

Факт існування причинно-наслідкового зв’язку між ДТП та отриманими при ДТП травмами ОСОБА_3 підтверджуються вищевказаним висновком експерта.

Обвинуваченим ОСОБА_1 заперечувався факт наявності у потерпілої ОСОБА_3 тілесних ушкоджень у вигляді перелому нижнього полюса правого наколінника, оскільки при первинному огляді у потерпілої виявили тільки забій шийного відділу хребта та після дорожньо-транспортної пригоди потерпіла вільно пересувалась та жодних ознак травмування не мала.

Однак, дані заперечення обвинуваченого споростовується висновоком експерта та показами експерта ОСОБА_10, який в судовом засідання пояснив, що проводив експертизу по пошкодженнях потерпілої ОСОБА_3, з отриманими травмами потерпіла могла стояти та рухатися.

Таким чином, аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що причинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують і пом’якшують покарання.

Зокрема, судом враховано особу ОСОБА_1, який являється особою раніше не судимою (т.1, а. с. 126), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т.1, а.с.127-128).

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом’якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, ставлення ОСОБА_1 до вчиненого, який вину у вчиненні злочину не визнав, у вчиненому не розкаявся, відсутність обставин, що пом’якшують покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів не можливе без його ізоляції від суспільства, а покарання необхідне та достатнє для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових злочинів в майбутньому слід призначити у виді арешту на строк в межах санкції ч.1 ст. 286 КК України.

Крім того, зважаючи, що злочин, передбачений ч.1 ст. 286 КК України належить до категорії злочинів, вчинених з необережності, однак з необережної форми ОСОБА_1 допустив настання негативних наслідків, що виразилося у заподіянні середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_3, допустив порушення п.10.1, 10.4 ПДР України, а тому суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 слід призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 слід рахувати з дня звернення вироку до виконання.

По даному кримінальному провадженню потерпілою ОСОБА_3 заявлено цивільний позов до ОСОБА_1 та ПрАТ СК «Провідна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо - транспортною пригодою. В якому вона просить стягнути із відповідача ПрАТ СК «Провідна» на її користь 15 000 грн. матеріальної шкоди – витрат понесених на лікування, а також 5000 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди. Стягнути з ОСОБА_1 на її користь 40 000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 5000 грн. у відшкодування витрат понесених на юридичну допомогу.

В судове засідання представник цивільного відповідача ОСОБА_13 «СК «Провідна» не з'явився, але надіслав до суду письмові заперечення, в яких зазначає, що потерпілою не надано доказів, які б підтверджували зазначені витрати та необхідність такого лікування.

Дослідивши та оцінивши матеріали позовної заяви та доданих до неї документів в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди.

Згідно ч.2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Потерпіла ОСОБА_3 у позовній заяві зазначає, що після ДТП їй була надана медична допомога МКЛ ШМД м. Вінниці, від госпіталізації відмовилась та 30 діб амбулаторно лікувалась, на лікування нею було понесено витрат у сумі 15000 грн.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. ОСОБА_12 має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника - заподіювача шкоди.

За правилами вищевказаного закону страхове відшкодування здійснюється страховиком. При настанні страхового випадку страховик виплачує страхове відшкодування відповідно до норм чинного законодавства та договору страхування.

Як вбачається із заперечень ПрАТ «СК «Провідна», між ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «Провідна» укладено поліс обов’язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № AI/8289083.

Відповідно до п.22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності до ч.1 п. 24.1 ст. 24 вказаного Закону у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбання лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я.

Потерпілою ОСОБА_3 до позовною заяви додано квитанцію до прибуткового касового ордеру ФОП ОСОБА_14 № 3 від 04 травня 2016 року на суму 12000 грн. (т.1, а. с. 31), підстава: хірургічне лікування варикозної хвороби. Однак, суд до даного доказу ставить критично та до уваги не приймає, оскільки походження даного доказу не відоме, а також наявність варикозної хвороби у потерпілої не перебуває у причинному зв’язку із завданими травмами внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Також, потерпілою ОСОБА_3 до позовної заяви на підтвердження понесення витрат на лікування додано товарні чеки (т. 1, а. с. 32-36), однак надані докази поганої якості, встановити їх зміст неможливо. Окрім того, потерпілою не надано жодного документу із закладу охорони здоров’я, який би підтверджував необхідність придбання даних ліків.

Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відшкодування моральної шкоди регулюється ст. 1167 ЦК України, де йдеться про те, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ст. 26-1 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Згідно ч.2 ст. 9 ЗУ «Про страхування» страхова виплата – це грошова сума, яка виплачується страховиком, відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Таким чином, розмір моральної шкоди визначається виключно від розміру виплат пов’язаних із ушкодженням здоров’я під час дорожньо-транспортної пригоди.

З аналізу вказаних норм вбачається, що страхове відшкодування моральної шкоди є похідним від виплати страхового відшкодування за шкоду, заподіяну здоров’ю і розмір страхового відшкодування моральної шкоди визначається виключно від розміру виплаченого страхового відшкодування за шкоду заподіяну здоров’ю.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до переконання про відмову у задоволенні позовних вимог потерпілої ОСОБА_3 до ПрАТ «СК «Провідна».

Згідно ст. 1187 ч. 2 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 23 ЦК України – особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає серед іншого й у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

У відповідності до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ч.1 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам, дітям, а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Як передбачено ч.3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Також, суд приймає до уваги постанову пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)», а саме п. 9 з якого вбачається, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди цивільному позивачу, суд, у відповідності до ст.23 ЦК України, враховує тяжкість вчиненого злочину, необережну форму вини ОСОБА_1, глибину душевних страждань потерпілої ОСОБА_3, які пов’язанні із отриманням тілесних ушкоджень середньої тяжкості, лікуванням змінами у її житті, а також вимог розумності та справедливості, з врахуванням майнового стану обвинуваченого, суд вважає необхідних стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілої 20000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Судом встановлено, що потерпілою ОСОБА_3 при зверненні до суду з цивільним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1450 грн. (т.1, а. с. 42).

Однак, при визначенні суми судового збору який підлягає стягненню із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_3 суд приймає до уваги ставку судового збору як передбачена ЗУ «Про судовий збір», яка діяла на день подання позову (551,20 грн. - за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди, позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення звільнені від сплати судового збору), оскільки цивільним позивачем сплачено надлишково судовий збір за подання до суду позовної заяви.

Отже, із відповідача ОСОБА_1 на користь цивільного позивача ОСОБА_3 на підставі ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню 244,98 грн. у відшкодування сплаченого судового збору.

Понесені витрати цивільним позивачем ОСОБА_3 на правничу допомогу у сумі 5000 грн. відшкодуванню не підлягають, оскільки цивільним позивачем не надано жодного доказу на підтвердження понесення таких витрат

Відповідно до ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 9065,08 грн. - за вартість проведення криміналістичних досліджень, а саме: висновок автотоварознавчої експертизи № 111 від 07.04.2016 р., висновок судової автотехнічної експертизи № 199а від 30.03.2016 р., висновок судової автотехнічної експертизи № 198а від 25.03.2016 р., висновок судової автотехнічної експертизи № 197 а від 24.03.2016 р., висновок комісійної судової автотехнічної експертизи № 393а/1508/1509/16-21 від 29.07.2016 р. (т.1,а.с.151,170,178,185,192,193), оскільки їх проведення було зумовлено розслідуванням вчиненого ОСОБА_1 злочину.

Відповідно до ст. 100 КПК України вирішити питання про долю речових доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50, 65-67 КК України, ст. ст. 127-129, 368, 370, 373, 374, 393 КПК України, ст. ст. 22, 23, 1166- 1168, 1177, 1187 ЦК України, ст. ст.76-83, 137,141 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді 6 місяців арешту з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 слід рахувати з дня звернення вироку до виконання.

На підставі ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_1 користь на користь держави Україна процесуальні витрати на загальну суму 9065,08 грн. за залучення експертів для проведення криміналістичних досліджень.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 20 000 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 244,98 грн. у відшкодування сплаченого судового збору.

В решті позову – відмовити.

Речові докази:

- автомобіль НОМЕР_7, який зберігається на майданчику тимчасового затримання Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області, після набрання вироком законної сили – повернути власнику;

- автомобіль НОМЕР_8, який зберігається на майданчику тимчасового затримання Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області, після набрання вироком законної сили – повернути власнику.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: