Рішення № 80093337, 25.02.2019, Шевченківський районний суд Харківської області

25.02.2019 637/1562/18

РІШЕННЯ

Іменем України

25 лютого 2019 року с.м.т.Шевченкове

Шевченківський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді - Тордія Е.Н. секретаря судових засідань - Сергієнко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Шевченківського районного суду Харківської області цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі по тексту ПАТ КБ «ПриватБанк»), звернулось до Шевченківського районного суду Харківської області з вищевказаним позовом.

В обгрунтування позовних вимог зазначило, що 29 березня 2010 року між позивачем та відповідачем, було укладено кредитний договір , згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 3600.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір. В свою чергу відповідач, зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Відповідно договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконує та порушив умови кредитного договору та правила користування платіжною карткою. Згідно кредитного договору при порушенні (позичальником) відповідачем строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідач не надав своєчасно позивачу - банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, чим порушив умови договору. Станом на 30 вересня 2018 року заборгованість складає 16220.66 грн.; яка складається з суми заборгованості за кредитом - 3093.33 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом - 11078.73 грн.; заборгованість за пенею та комісією - 800.00 грн.; штраф (фіксована частина) - 500,00 грн.; штраф (процентна складова) - 748.60 грн.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором, яка становить 16 220.66 грн. та судові витрати пов'язані з розглядом справи в сумі 1762.00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився надавши до суду письмову заяву з клопотанням про розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання відповідач, не з'явилась надала суду відзив на позов в якому зазначила, що має заперечення щодо стягнення процентів за договором. Коли їй надався кредит сума процентів складала 30 відсотків, отримавши документи банку вона дізналась що процентна ставка змінювалась неодноразово, про що їй повідомлено не було, і своєї згод и на підвищення процентної ставки вона не давала. Окрім того зазначає,що не сплачена сума процентів враховуючи розрахунок наданий банком. Тому не заперечує якщо з неї буде стягнуто тіло кредиту, вважає що за проценти вона розрахувалась ,щодо пені просить застосувати позовну давність яка становить 1 рік.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України за неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до договору від 29 березня 2010 року укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 остання отримала у тимчасове користування грошові кошти в сумі 3600.00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

За умов кредитного договору відповідач повинен виконувати правила користування платіжною карткою для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією та інших витрат.

При укладенні кредитного договору сторони керувались ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України, згідно якої, договором приєднання - є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит на кредитну картку.

В порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення відповідачем зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

За розрахунками позивача станом на 30вересня 2018 року заборгованість відповідача становить 53 039.41 грн., а саме: сума заборгованості за кредитом - 1692.21 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом - 43877.79 грн.; заборгованість за пенею та комісією - 4 467.53 грн.; штраф (фіксована частина) - 500,00 грн.; штраф (процентна складова) - 2501.88 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено виконування зобов'язання належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не впливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За правилами ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

В відзиві на позовні вимоги відповідач зазначила, що вона не заперечує проти стягнення тіла кредиту але вважає що позивачем в односторонньому порядку підвищено процентну ставку за його користування, що в результаті привело до збільшення заборгованості, яка не співмірна з тією сумою яку вона отримала. Будь - яких повідомлень щодо зміни процентної ставки вона не отримувала.

Відповідно до частини першої - четвертої статті 1056-1 Цивільного кодексу України процента ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентної ставки ( фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначається в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення , попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладання договору. Фіксована процента ставка є незміною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку.

Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. У разі застосування зміненої процентної ставки кредитором самостійно, з визначенням у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшити проценту ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніше як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовутиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку зміненої процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитним договором на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Проте, згідно наданого розрахунку заборгованості, позивачем неодноразово змінена процентна ставка: 1 вересня 2014 року вона була збільшена з 30.00% до 34.80%; 1 квітня 2015 року ще збільшена до 43.20 %.

Надані до позовної заяви матеріали будь - яких допустимих та належних доказів отримання боржником повідомлень та його згоду на зміну процентної ставки не містять.

Згідно наданого відповідачем розрахунку , враховуючи первину процентну ставку за період з 28 серпня 2013 року по 30 вересня 2018 року за користування кредитом вона мала сплатити 4726.94 грн. за процентною ставною 30%.

Розрахунки надані позивачем містять відомості щодо сплати відповідачем процентів за користування кредитними коштами в сумі 4895.43 грн.

Враховуючи викладене суд вважає, що сплачена сума повністю задовольняє умови договору щодо сплати процентів за користування кредитом, що також дає підстави відмовити у стягненні штрафу в сумі 748.60 грн. фіксованих процентів.

Щодо застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені заявлених відповідачем, суд дійшов наступного.

За правилами ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою ( штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен був передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка ,що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція , яка нараховується з першого дня прострочення й то тих пір поки зобов'язання не буде виконано. Право на позов про стягнення пені за кожний день( місяць) виникає щодня ( щомісяця) на відповідну суму , а позовна давність обчислюється з того дня ( місяця ) коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про рушення права.

Частина 3 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачає,що позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спрорі,зробленою до винесення рішення.

Аналіз норми ст. 266 , ч. ст. 258 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку про те ,що стягнення неустойки ( пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається в дня ( місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основаною вимогою.

Враховуючи ,що відповідачем останній черговий платіж було зроблено 15 грудня 2016 року , строк дії картки закінчився у липні 2017 року , і саме з цього часу позивач дізнався про порушення свого права, і мав права звернутися за його відновленням. Проте позовна заява надіслана до суду 7 грудня 2018 року, тобто після спливу строку позовної давності щодо стягнення пені та штрафу. Заяв щодо поновлення строку позовної давності від позивача до суду не надходили.

Таким чином з відповідача повинно бути стягнуто сума кредиту за договором в сумі 3093.33 грн. фіксована сума штрафу 500.00 грн. в інший частині позовні вимоги задоволенню не підлягають ,як безпідставні.

Крім того стягненню підлягає сума судових витрат сплачана позивачем при зверненні до суду та підтверджена документально, в розмірі 17620.00 грн. відповідно до положень ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 81, 141, 259-268 ЦПК України, ст. 3, 11, 15, 16, , 256,257,509, 526, 527, 530,549, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована АДРЕСА_1, інд. код НОМЕР_1, місце роботи не відоме на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 29 березня 2010 року у сумі 3 593. 33, та судові витрати у розмірі 1762.00 грн. (49094 м.Дніпро вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО 305299).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з часу виготовлення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ