Ухвала суду № 80089963, 15.02.2019, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/1973/17

провадження 4-с/216/28/19

УХВАЛА

іменем України

15 лютого 2019 року Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кузнецова Р.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Ярмошенко О.О.,

боржника ОСОБА_1,

представника боржника адвоката ОСОБА_2,

представника Центрально-Міського

ВДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ

в Дніпропетровській області ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_4 цивільну справу за скаргою боржника ОСОБА_1 на постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та на постанову про стягнення виконавчого збору, -

в с т а н о в и в:

26 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області зі скаргою на постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та на постанову про стягнення виконавчого збору. Скарга мотивована тим, що постановою державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 06.12.2018 відкрито виконавче провадження та постановою від 17.12.2018 винесено постанову про стягнення виконавчого збору, за виконавчим листом №216/1973/17 по справі за повозом її колишнього цивільного чоловіка ОСОБА_5 про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з їх спільним сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Їй незрозуміло рішення суду, адже будь-яких перешкод у спілкуванні з сином вона не чинила ОСОБА_5, про що заявляла суду під час розгляду справи. Батько не бачився з сином протягом двох років, після чого син відмовився від спілкування з ним, про що заявив державному виконавцю, та на підтвердження чого було складено акт. Відповідно, вважає, постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, та про стягнення судового збору незаконними, вона була згодна добровільно виконувати рішення суду. Просить суд скасувати вищевказані постанови державного виконавця та закрити виконавче провадження.

В судовому засіданні боржник ОСОБА_1, представник боржника ОСОБА_2, підтримали скаргу в повному обсязі.

Державний виконавець Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 заперечувала проти скарги, із посиланням на законність та відповідність Закону України «Про виконавче провадження» постанови про відкриття виконавчого провадження, та про стягнення виконаного збору.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши письмові матеріали, встановив, що постановою державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 06.12.2018 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №216/1973/17, виданого Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про усунення перешкод ОСОБА_5 у вихованні та спілкуванні з дитиною, та постановою від 17.12.2018 стягнуто з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір в розмірі 7446 грн. (а.с. 8, 9).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення (стаття 26 Закону України «Про виконавче провадження»).

Статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий збір – це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Таким чином встановлено, що державний виконавець Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 під час виконання виконавчого листа №216/1973/17, виданого Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про усунення перешкод ОСОБА_5 у вихованні та спілкуванні з дитиною керувалася нормами Закону України «Про виконавче провадження», підстав визнання спірних постанов судом не встановлено, таким чином в задоволенні скарги слід відмовити.

На підставі вищевикладеного та, керуючись ст. 447 ЦПК України, ст. 3, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», суд -

п о с т а н о в и в :

Відмовити у задоволенні скарги боржника ОСОБА_1 на постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та на постанову про стягнення виконавчого збору.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Р.О.Кузнецов