Ухвала суду № 80087896, 26.02.2019, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/20253/18

Провадження № 1-кс/200/1686/19

УХВАЛА

26 лютого 2019 року

21 лютого 2019 року слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Руснак А.І., за участю секретаря Масенко Є.Г., прокурора Мозгового М.О., підозрюваних ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, захисників Пархети А.А. та Войченко С.В., розглянувши клопотання ст. слідчого СВ УСБУ у Дніпропетровській області Тюлянкіна С.В. про продовження строків досудового розслідування в кримінальному провадженні № 22018040000000047 від 19.06.2018 року за фактом вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 364 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ УСБУ у Дніпропетровській області Тюлянкін С.В. за погодженням з виконуючим обов'язки прокурора Дніпропетровської області старшим радником юстиції Сосковим Р.М. звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з клопотання про продовження строків досудового розслідування в кримінальному провадженні № 22018040000000047 від 19.06.2018 року за фактом вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 364 КК України до чотирьох місяців, тобто до 21 квітня 2019 року.

Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що у період з 2016 року до теперішнього часу невстановленими особами організовано схему постачання з території України товарів народного споживання на тимчасово не підконтрольну Уряду України територію Донецької області, через територію Російської Федерації, шляхом використання неправдивих офіційних документів про експорт продукції на адресу суб'єктів підприємницької діяльності Республіки Грузія та Республіки Туреччина. При цьому вказані особи частину коштів, отриманих від реалізації вказаних товарів, направляють до незаконно створених «органів влади» так званої «ДНР», службові особи яких вчиняють дії, направлені на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також передають частину грошових коштів лідерам незаконних збройних формувань т.зв. «ДНР», що діють на тимчасово окупованій території Донецької області та систематично вчиняють на території України тяжкі та особливо тяжкі злочини, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації в Україні.

Також встановлено, що активне сприяння терористичній організації «Донецька народна республіка» здійснюють громадяни України ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 які умисно, за попередньою змовою з іншими невстановленими слідством особами вирішив протидіяти діяльності органів державної влади України та місцевого самоврядування шляхом сприяння цій організації в проведенні протиправної діяльності проти України, усвідомлюючи, що вказана діяльність є незаконною, а саме: сприяв незаконному постачанню товарів з України на територію, підконтрольну вказаній терористичній організації, їх подальшої реалізації через підконтрольні невстановленим особам незаконно створені підприємства за значно завищеними цінами, у зв'язку з чим сприяв подальшому відрахуванню частини грошових коштів, отриманих від реалізації товарів до т.зв. «бюджетів» цієї організації всіх рівнів і тим самим брав участь у забезпеченні формування видатків на утримання їх незаконних збройних формувань, члени яких систематично вчиняють на території України терористичні акти, здійснюють залякування населення, вбивства громадян, захоплення адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування України, вчиняють інші тяжкі й особливо тяжкі злочини, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації в Україні.

Так, 07 квітня 2014 року у м. Донецьку утворено терористичну організацію (т.зв. «ДНР») і одним із основним її завданням є зміна меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, а саме шляхом відокремлення від України частини території Донецької області. Відповідно до ст. ст. 2, 73 Конституції України, територія України є цілісною і недоторканною, а питання про зміну території України вирішуються виключно Всеукраїнським референдумом.

Враховуючи підабзац 9 абзацу 1 ст. 1 Розділу І Закону України «Про боротьбу з тероризмом» № 638-IV від 20.03.2003, терористична організація - стійке об'єднання двох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Організація визнається терористичною, якщо хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.

Зверненням Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затверджене постановою Верховної Ради України №129-VIII від 27.01.2015; Заявою Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичної організації «ДНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян», схвалену постановою Верховної Ради України №145-VIII від 04.02.2015; Заявою Верховної Ради України «Про відсіч збройної агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схвалену постановою Верховної Ради України №337-VIII від 21.04.2015, «Донецьку народну республіку» визнано терористичною організацією.

Відповідно до Конституції, Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Тобто влада народу є первинною, єдиною і невідчужуваною та здійснюється народом шляхом вільного волевиявлення через вибори, референдум, інші форми безпосередньої демократії у порядку, визначеному Конституцією та законами України, через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, сформовані відповідно до Конституції та законів України. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні, основні засади якого визначено в розділах I, III, XIII Конституції України, належить виключно народові. Тобто тільки народ має право безпосередньо, шляхом Всеукраїнського референдуму визначати конституційний лад в Україні, який закріплюється Конституцією України, а також змінювати конституційний лад внесенням змін до Основного Закону України в порядку, встановленому його розділом XIII.

При цьому ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були обізнані, що учасники вказаної терористичної організації з моменту її створення систематично вчиняли на території України терористичні акти, здійснювали залякування населення, вбивства громадян, захоплення адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування України, вчиняли інші тяжкі й особливо тяжкі злочини, що призводило до дестабілізації суспільно-політичної ситуації в Україні.

Також ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 усвідомлювали, що основною метою діяльності терористичної організації «ДНР» є насильницька зміна та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, а також зміна меж території і державного кордону України шляхом створення незаконних державних утворень на території Донецької та Луганської областей в порушення порядку, встановленого ст. ст. 2, 73 Конституції України.

Крім того, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 знали, що т.зв. «ДНР» мають стабільний склад лідерів, які підтримують між собою тісні стосунки, централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідеру організації, а також план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.

При цьому ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 усвідомлювали, що терористична організація «Донецька народна республіка», діяльності якої вони сприяють, діє на території України незаконно та що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії (зокрема, артилерійські обстріли), які створюють небезпеку для життя та здоров'я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також перешкоджають виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів України, військовослужбовцями Збройних Сил України та іншими військовими формуваннями України, задіяними у проведенні Антитерористичної операції.

З метою досягнення злочинного умислу ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 які умисно, за попередньою змовою з іншими невстановленими слідством особами, з корисливих мотивів брали участь в реалізації схеми постачання товарів з України на тимчасово не підконтрольну Урядовому органу України територію Донецької області.

З цією метою ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у 2018 році брали участь в розробці і реалізації схеми експортування зазначених товарів з України через територію Російської Федерації шляхом надання допомоги у виготовленні та укладанні завідомо неправдивих договорів купівлі-продажу між українськими та підприємствами-нерезидентами про експорт продукції до суб'єктів підприємницької діяльності Республіки Грузія та Республіки Туреччина, проводили переговори із менеджерами українських підприємств від імені підприємств-нерезидентів, під час яких обговорювали асортимент товарів, їх вартість, строки поставки, здійснював логістичну діяльність, яка полягала у пошуку вантажного автомобільного транспорту.

У подальшому, після перетину державного кордону України вантажів з товаром, на території Російської Федерації, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у 2018 році брали участь у проведенні операції так званого «перерваного транзиту», складанні документів про відмову підприємств від товару та направлення листів митним органам Російської Федерації про переадресацію вантажу до незаконно створених підприємств на територію, підконтрольну терористичній організації «Донецька Народна Республіка».

Так, 04.01.2018 року посадовими особами ТОВ «Візит - Сервіс 2005» (код ЄДРПОУ 33863533) укладено фіктивну угоду (контракт) №04/01-18 з іноземним підприємством UAB "Jarus" (Литовська Республіка, м. Вільнюс, вул. Саванорю, 1-141). Відповідно до положень якого, іноземне підприємство UAB "Jarus" начебто здійснює закупівлю товарно-матеріальних цінностей (спеції, чай, каву, засоби для гоління, засоби для догляду за шкірою, підгузки та інше) у ТОВ «Візит - Сервіс 2005». При цьому, згідно з вантажними митними деклараціями одержувачем вказаних товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ), є наступні іноземні підприємства SEVER EKSPRESS LOJISTIK HIZMETLERI TICARET A.S. (Yakuplu mah. Yakuplu cad., Yakuplu Konaklari 18B villa:30, Beykikduzu, Istanbul, Turkey, Турецька Республіка) та Alliance Georgia LTD (м. Тбілісі, вул. Самурзаканос, 33 Республіка Грузія). Крім того, згідно з товарно-супровідними документами до ТМЦ, покупцем яких було UAB "Jarus" (міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR), пакувальних листів), одержувачем вантажу є SEVER EKSPRESS LOJISTIK HIZMETLERI TICARET A.S. (Yakuplu mah. Yakuplu cad., Yakuplu Konaklari 18B villa:30, Beykikduzu, Istanbul, Turkey, Турецька Республіка) та Alliance Georgia LTD (м. Тбілісі, вул. Самурзаканос, 33 Республіка Грузія).

У подальшому ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 які умисно, за попередньою змовою з іншими невстановленими органом досудового розслідування особами, в тому числі зі службовими особами та працівниками SEVER EKSPRESS LOJISTIK HIZMETLERI TICARET A.S. (Турецька Республіка) та Alliance Georgia LTD (Республіка Грузія), організували протиправне фактичне постачання з території України на тимчасово окуповану територію Донецької області, під виглядом нібито постачання на адресу вищевказаних іноземних компаній, продуктів харчування та особистої гігієни, з метою фінансування дій осіб, які входять до складу незаконних збройних формувань терористичної організації «ДНР».

При цьому, реалізовуючи спільний злочинний умисел, невстановлені органом досудового розслідування особи з числа службових осіб ТОВ «Фронтьер» (код ЄДРПОУ 24065174), діючи як декларанти та за попередньою змовою з ОСОБА_1, в порушення вимог Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, шляхом внесення до вантажних митних декларацій завідомо неправдивих відомостей щодо одержувача товарно-матеріальних цінностей, здійснюють завершення процедури митного оформлення та митного контролю товарів, які згідно з угодою (контрактом) поставляються ТОВ «Візит - Сервіс 2005» на адресу UAB "Jarus" (Литовська Республіка, м. Вільнюс, вул. Саванорю, 1-141 ).

Так, починаючи з червня 2016 року, за вищезазначених обставин, службовими особами ТОВ «Фронтьер» до митного поста «Слобожанський» Дніпропетровської митниці ДФС України, подано для митного оформлення наступні вантажні митні декларації (шляхом електронного декларування) щодо митного оформлення вантажів (ТМЦ), що поставлялися ТОВ «Візит - Сервіс 2005» на адресу UAB "Jarus" (Литовська Республіка): 1) UA110150/2018/213147 - від 01.06.2018; 2) UA110150/2018/218492 - від 23.07.2018; 3) UA110150/2018/219928 - від 03.08.2018; 4) UA110150/2018/221263 - від 15.08.2018 5) UA110150/2018/221445 - від 17.08.2018; 6) UA110150/2018/222544 - від 28.08.2018; 7) UA110150/2018/223234 - від 03.09.2018.

Згідно з відомостями, що містяться в графі № 31 зазначених вище вантажних митних декларацій («Вантажні місця та опис товару») ТОВ «Візит - Сервіс 2005», здійснювало експорт наступних товарів: спеції, чай, каву, засоби для гоління, засоби для догляду за шкірою, підгузки та інше.

При цьому, згідно з відомостями, що містяться в графі № 42 зазначених вище вантажних митних декларацій («Ціна товару»), загальна сума переміщеного через митний кордон України товару складає 224 345 доларів США 82 цента (згідно з курсом НБУ на кожну дату складання ВМД становить 6 105 422 гривні 02 коп.).

Разом з тим, після перетину державних кордонів України та Російської Федерації водії вантажних транспортних засобів, діючи за раніше досягнутою домовленістю з ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 які умисно, за попередньою змовою з іншими невстановленими органом досудового розслідування особами, з товарно-матеріальними цінностями, найменування яких зазначено в наведених вище вантажних митних деклараціях, фактично прямували не до адреси одержувача товару, що зазначений в товаро-супровідних документах, тобто до SEVER EKSPRESS LOJISTIK HIZMETLERI TICARET A.S. (Турецька Республіка) та Alliance Georgia LTD (Республіка Грузія), а до с. Матвєєв-Курган Російська Федерація, Ростовська область. В подальшому ТМЦ перевантажувалися на інші вантажні транспортні засоби, які прямували на тимчасово окуповану територію Донецької області, через неконтрольовані органами державної влади ділянки державного кордону України, які контролюються представниками незаконних збройних формувань ДНР.

У подальшому, після реалізації товарів на тимчасово не підконтрольній Уряду України території Донецької області, частина грошових коштів сплачувалась незаконно створеними підприємствами до т.зв. «органів влади» терористичної організації «ДНР», які у подальшому направляються у вигляді т.зв. «сплат до бюджету» лідерам незаконних збройних формувань вказаних терористичних організацій, члени яких систематично вчиняють на території України терористичні акти, здійснюють залякування населення, вбивства громадян, захоплення адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування України, вчиняють інші тяжкі й особливо тяжкі злочини, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації в Україні.

Відповідно до Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого Першим заступником керівника Антитерористичного центру при СБ України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей №222ог від 14.04.2017, а також, відповідно до постанови КМУ №99 від 01.03.2017 «Про затвердження Порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції» переміщення товарів поза межами контрольних пунктів в'їзду/виїзду, контрольних постів забороняється. Крім того, суб'єктам господарювання забороняється переміщувати на тимчасово неконтрольовану територію та з тимчасово неконтрольованої території товари, за винятком тих, які переміщуються у складі гуманітарних вантажів та товарів і продукції (в тому числі тих, що забезпечують функціонування та обслуговування або є необхідними у виробничому процесі) металургійної, гірничозбагачувальної, вугледобувної та енергогенеруючої галузей, об'єктів критичної інфраструктури за переліком та обсягами (вартість\, вага, кількість), які затверджуються спільним рішенням МТОТ та Мінекономрозвитку.

Таким чином, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з червня по вересень 2018 року, з корисливих мотивів, усвідомлюючи при цьому, що ДНР є терористичною організацією та має відповідні незаконно створені органи управління, з метою забезпечення економічної складової діяльності незаконних органів управління терористичної організації «ДНР» та подальшого надходження грошових коштів від такої діяльності, у вигляді податків та зборів до незаконно створених органів даної терористичної організації, а також, достовірно знаючи, що на даній окупованій території органи державної влади тимчасово не здійснюють повноваження, передбачені законодавством України, здійснив фактичне постачання товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 6 105 422 (шість мільйонів сто п'ять тисяч чотириста двадцять дві) гривні 02 коп., що є особливо великим розміром, які, згідно з зазначеними вище вантажними митними деклараціями нібито поставлялися на адресу одержувачів: SEVER EKSPRESS LOJISTIK HIZMETLERI TICARET A.S. (Турецька Республіка) та Alliance Georgia LTD (Республіка Грузія), на тимчасово окуповану територію Донецької області з метою забезпечення функціонування незаконно створених органів державної влади ДНР та потреб осіб, які здійснюють та підтримують вищевказані дії.

21.12.2018 ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, були затримані у порядку ст. 208 КПК України.

22.12.2018 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

22.12.2018 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

22.12.2018 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Підозра ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, повною мірою обґрунтовуються зібраними в ході проведення досудового розслідування наступними доказами, а саме:

- матеріалами щодо виявлення кримінального правопорушення - № 55/3-10322 від 07.11.2018, на 3 аркушах та № 55/8-1624 від 19.06.2018, на 2 аркушах;

- протоколом огляду розсекречених матеріалів НСРД від 13.11.2018, на 12 аркушах;

- протоколом огляду розсекречених матеріалів НСРД від 24.01.2019, на 11 аркушах;

- протоколом огляду розсекречених матеріалів НСРД від 08.02.2019, на 11 аркушах;

- протоколом огляду від 08.02.2019, вилучених речей у ході обшуку від 06.02.19 за адресою: АДРЕСА_1 на 14 аркушах;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 14.12.2018, на 5 аркушах;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 27.12.2018, на 5 аркушах;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 27.12.2018, на 4 аркушах;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 28.12.2018, на 6 аркушах;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 28.12.2018, на 6 аркушах;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 11.01.2019, на 4 аркушах;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 21.12.2018, на 5 аркушах;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 23.01.2019, на 6 аркушах;

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 22.12.2018, на 4 аркушах;

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 27.12.2018, на 3 аркушах, та іншими матеріалами у їх сукупності.

23.12.2018 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська підозрюваним ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18.02.2019.

11.02.2019 Дніпропетровським апеляційним судом у задоволенні скарги сторони захисту на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.12.2018 про обрання підозрюваним запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовлено та рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні

№ 22018040000000047 закінчується 21.02.2019 року.

13.02.2019 до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська подано клопотання старшого слідчого в ОВС СВ Управління СБ України в Дніпропетровській області Тюлянкіна С.В., погодженого з першим заступником прокурора Дніпропетровської області Сосковим Р.М. про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22018040000000047 строком до чотирьох місяців, тобто до 21.04.2019 року.

18.02.2019 слідчим суддею Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська винесено ухвалу щодо повернення клопотання про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22018040000000047 для усунення недоліків з приводу порушення порядку складання клопотання про продовження строків досудового розслідування.

З метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, розкриття скоєного особливо тяжкого злочину, закінчення досудового розслідування, а також з метою отримання необхідних даних, які матимуть необхідний результат проведених слідчих дій для подальшого судового розгляду, органу досудового розслідування необхідно виконати наступні слідчі дії, а саме:

- направити постанови про доручення проведення слідчих дій на іншій території та допитати, як свідків співробітників Київської та Харківської митниць ДФС України, а також інших осіб щодо причетності посадових осіб митниць, та підозрюваних до протиправної діяльності;

- здійснити легалізацію матеріалів НСРД, отримавши ухвали з Дніпровського та Полтавського апеляційних судів;

- за результатами допитів свідків, провести і інші слідчі (розшукові) дії, у яких виникне необхідність, зокрема проведення ряду судових експертиз.

У зв'язку з великим обсягом проведених, запланованих слідчих (розшукових) дій та тих, які на теперішній час проводяться, прийняти рішення у кримінальному провадженні у двомісячний строк не є можливим, у зв'язку із чим виникла необхідність у продовженні строку досудового розслідування до чотирьох місяців.

Строк досудового розслідування в особливо тяжкому злочину продовжується вперше.

На підставі викладеного, беручи до уваги, що для проведення відповідних процесуальних, слідчих (розшукових) дій необхідно не менше чотирьох місяців, слідчий звернувся з вказаним клопотанням про продовження строків досудового розслідування.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі, просив задовольнити обґрунтовуючи викладеними в ньому доводами.

Адвокати Войченко С.В. та Пархета А.А., як і їх підзахисні просили у задоволенні клопотання відмовити або повернути з наступних підстав.

Так, адвокати в своїх клопотаннях зазначають, що подане слідчим до суду клопотання, про продовження строків досудового розслідування до чотирьох місяців у кримінальному провадженні №22018040000000047 від 19.06.2018 року, погоджене невповноваженою на те особою та не у спосіб, визначений КПК України, оскільки ч. 2 ст. 294 КПК України, вказане клопотання має бути погоджено саме до шести місяців - прокурором Автономної Республіки Крим, прокурором області, міст Києва і Севастополя чи прирівняним до них прокурором або їх заступниками.

Докази ж того, що у кримінальному провадженні №22018040000000047 від 19.06.2018 року вирішено питання про продовження строку досудового розслідування до трьох місяців у матеріалах клопотання - відсутні.

Саме ж клопотання, як і підозра, предявлена підозрюваним ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є необгрунтованими та безпідставними, а додані до клопотання копії документів та інші матеріали, якими прокурор, слідчий обґрунтовують доводи клопотання не завірені у встановленому законом порядку.

Крім того, зазначають, що у вказаному клопотанні, стороною обвинувачення не були дотримані імперативні положення передбачені підпунктами 6-8 п. 2 ч. 2 ст. 295-1 КПК України, а саме не зазначені результати цих процесуальних дій для судового розгляду, не зазначені обставини, що перешкоджали здійснити ці процесуальні дії раніше, не зазначено строк, який необхідний для їх проведення або завершення.

Також, адвокат Пархета А.А., вказав на те, що строк досудового розслідування починається з моменту затримання особи, а одже, в данному випадку сплинув 21.02.2019 року о 17.00 годині.

Заслухавши думку адвокатів Войченко С.В., Пархета А.А., підозрюваних ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Згідно ч. 5 ст. 115 КПК України при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.

Відповідно до ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить: вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Крім того, загальний строк досудового розслідування, у даному випадку, не може перевищувати дванадцяти місяців із дня повідомлення про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Також, відповідно до ст. 294 КПК України якщо досудове розслідування злочину або кримінального проступку до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений в абзаці другому частини першої статті 219 цього Кодексу, вказаний строк може бути неодноразово продовжений слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений пунктами 1-3 частини другої статті 219 цього Кодексу.

Якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 2 абзацу третього частини першої статті 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 частини другої статті 219 цього Кодексу:

1) до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури, заступником Генерального прокурора;

2) до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора;

3) до дванадцяти місяців - слідчим суддею, за клопотанням слідчого, погодженим з Генеральним прокурором чи його заступниками.

Строк досудового розслідування злочину може бути продовжений, зокрема до шести місяців - внаслідок особливої складності провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 295-1 КПК України, у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу, продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за відповідним клопотанням прокурора або слідчого.

З урахуванням досліджених матеріалів, а також пояснень сторін, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання ст. слідчого СВ УСБУ у Дніпропетровській області Тюлянкіна С.В. про продовження строків досудового розслідування належним чином обґрунтоване та доведене з огляду на наступне.

Так, слідчим в клопотанні та прокурором під час судового засідання, надані достатні та вичерпні докази в обґрунтування клопотання про продовження строків досудового розслідування та підозри пред'явленої у межах цього кримінального провадження.

Також, на вимогу ч. 2 ст. 295-1 КПК України та з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, розкриття скоєного особливо тяжкого злочину, закінчення досудового розслідування, а також отримання необхідних даних, слідчим в клопотанні зазначений та доведений перелік процесуальних дій проведення або завершення яких потребує додаткового часу, зокрема, матеріали клопотання містять запити правоохоронних органів до іноземних держав, з метою отримання інформації в межах вказаного кримінального провадження, та на які за встановленою процедурою необхідно отримати відповіді, крім того, в межах цього кримінального провадження, були проведені оперативні заходи та слідчі розшукові дії, у тому числі негласні слідчі розшукові дії, які наразі необхідно розсекретити, що також відбувається за певною встановленою процедурою і може потребувати значного часу.

Закінчити досудове розслідування не було можливо, у зв'язку з великим обсягом проведених, запланованих слідчих (розшукових) дій та тих, які на теперішній час проводяться.

При цьому, слідчий зазначає, що необхідним строком для проведення зазначених процесуальних, слідчих (розшукових) дій є строк до 21 квітня 2019 року.

Стосовно заперечень адвокатів Войченко С.В. та Пархета А.А. з приводу необґрунтованості пред'явленої підозри та самого клопотання, необхідно зазначити наступне.

На стадії досудового розслідування, слідчий суддя наділений лише повноваженнями на перевірку такої підозри, яка за своїм змістом до процедури висунення обвинувачення в порядку, передбаченому КПК, на стадії досудового розслідування є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення, повідомлення про яке, складається на певному етапі досудового розслідування, коли є підстави для формулювання підозри (ч.1 ст. 276 КПК України).

Також необхідно зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 294 КПК України, надане суду клопотання погоджене належним чином, а саме виконуючим обов'язки прокурора Дніпропетровської області старшим радником юстиції Сосковим Р.М., роз'яснивши при цьому, що посадова особа, на яку у передбаченому законом порядку, покладаються обов'язки керівника, наділяється тими ж повноваженнями, що і сам керівник.

Крім того, надані слідчим матеріали клопотання завірені у встановленому законом порядку, прошиті, пронумеровані та скріплені непошкодженою печаткою УСБУ, із зазначенням дати, прізвища, ініціалів, посадової особи яка оформлювала клопотання.

Шо стосується, зауважень адвокатів, щодо відсутності в кримінально-процесуальному кодексі можливості продовжувати строки досудового розслідування до чотирьох місяців, змушений звернути увагу, що положенням вказаної статті передбачено продовження строків саме до шести місяців, тобто зазначений слідчим строк у чотири місяці-є таким, що входить у межі шести місяців, тобто не перевищує зазначених строків.

Доводи, щодо порушення порядку передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 295-1 КПК України складання клопотання про продовження строків досудового розслідування, вже були спростовані та зазначені вище в цій ухвалі.

Крім того, суд не може погодитись з позицією сторони захисту, щодо обчислення строків, оскільки згідно ст. 115 КПК України, останні обчислюються місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк.

На підставі вищевикладеного, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання ст. слідчого СВ УСБУ у Дніпропетровській області Тюлянкіна С.В. про продовження строків досудового розслідування в кримінальному провадженні № 22018040000000047 від 19.06.2018 року.

Керуючись ст.ст.115, 219, 294, 295-1 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ст. слідчого СВ УСБУ у Дніпропетровській області Тюлянкіна С.В. про продовження строків досудового розслідування в кримінальному провадженні № 22018040000000047 від 19.06.2018 року за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 364 КК України до чотирьох місяців, тобто до 21 квітня 2019 року - задовольнити.

Продовжити строки досудового розслідування в кримінальному провадженні № 22018040000000047 від 19.06.2018 року за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 364 КК України до чотирьох місяців, тобто до 21 квітня 2019 року

Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 26.02.2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя А.І. Руснак