Рішення № 80087625, 24.01.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/32192/18

Провадження № 2-а/761/72/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2019 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Притула Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною постанови та скасування її,-

В С Т А Н О В И В:

20 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом.

У вимогах позивач просить: визнати протиправною та скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №1437 від 16.07.2018 року; закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП.

Свою заяву позивач обґрунтовує тим, що 16.07.2018 року відповідач виніс оспорювану постанову №1437 за якою накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1020,00 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ст.152 КУпАП.

Постанова обгрунтована тим, що ОСОБА_1 порушив благоустрій території, а саме: проводив ремонтні та будівельні роботи без погодження з мешканцями прилеглих будинків, житлових приміщень без дозвільних документів по АДРЕСА_1.

Позивач із вказаною постановою не погоджується на тій підставі, що він не має будь-якого відношення до будинку АДРЕСА_1 так як в даному будинку не має ні у власності, ні в оренді приміщень. Пояснення, які надані ніби-то ОСОБА_1 надані не ним.

Так як справа розглядалась в порядку спрощеного провадження сторони в судове засідання не викликались.

Ухвали суду про відкриття провадження у справі та копії матеріалів позовної заяви з додатками відповідач отримав лише 28.12.2018 року.

Від відповідача 14.01.2019 року надійшов відзив на заявлені вимоги в яких відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог на тій підставі, що при вирішенні протоколу були з'ясовані всі обставини, оцінені всі надані докази, особисті пояснення ОСОБА_1, крім того був присутній представник ОСОБА_1 А тому відповідач зазначає, що вони діяли в межах та у спосіб передбачений чинним законодавством України.

Від сторін не надходило клопотання про слухання справи з викликом сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про задоволення вимог за наступних підстав.

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 61 Конституції України визначає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Судом встановлено, що 25.05.2018 року ОСОБА_2 звернувся до начальника Дарницького УП ГУНП в м.Києві із заявою в якій зазначив, що 25.05.2018 року на прилеглій території до будинку АДРЕСА_1 невідомі особи, порушуючи газон та площадку, здійснюють будівельні роботи з облаштування великої будівлі поруч з фасадом. В заяві зазначено, що він побачив біля будинку хаотично розкидані газобетонні блоки. ОСОБА_2 зазначив, що він є власником квартири №100 в зазначеному будинку та просив зафіксувати порушення законодавства, а саме: самочинне будівництво, забруднення території побутовими та будівельними відходами.

06.06.2018 року дільничним інспектором поліції Дарницького УП ГУНП в м.Києві було складено протокол відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому зазначено, що ОСОБА_1 25.05.2018 року о 20 год. 30 хв. по АДРЕСА_1 порушив правила благоустрою, а саме: п.11.2.10 - проводив будівельні та ремонтні роботи без погодження з мешканцями прилеглих будинків, житлових приміщень та без дозволу благоустрою м.Києва на тимчасове порушення благоустрою при виконанні робіт, чим вчинив правопорушення, передбачене статтею 152 КУпАП.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для складання протоколу став відповідний рапорт працівника поліції. З тексту рапорту не можна зробити висновок в якому саме приміщенні проводились ремонтні роботи.

У поясненнях, які надані особисто ОСОБА_1 06.06.2018 року, він зазначив, що дійсно 25.05.2018 року приблизно о 20 год. 30 хв. проводив ремонтні роботи по АДРЕСА_1 без погодження з мешканцями будинку і прилеглих будинків, а також без відповідного дозволу контролю за благоустроєм м.Києва на тимчасове проведення благоустрою при виконанні будівельних та інших робіт.

Постановою №1437 від 16.07.2018 року адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) ОСОБА_1, який працює лікарем-стоматологом ПП «Роздент» притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п.11.2.10 Правил благоустрою м.Києва та за ст.152 КУпАП, накладено штраф у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020,00 грн.

ОСОБА_1 будь-яких пояснень в протоколі не зазначив. Не вбачається, що він відмовився від їх надання.

Проте як вбачається з позовної заяви, позивач заперечує факт порушення правил благоустрою міста Києва.

Пункт 1 частини 2 статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачає, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів.

Стаття 152 КУпАП передбачає відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері благоустрою.

Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів (формальний склад).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покрашення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Згідно положень статті 1 цього ж Закону, територія (в населеному пункті) - це сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об'єктів загального користування: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об'єктів, об'єктів промисловості, комунально-складських та інших об'єктів у межах населеного пункту.

Відповідно до ч. 2 статті 17 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані: 1) утримувати в належному стані закріплені в установленому порядку за ними території; 2) дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; 3) не порушувати права і законні інтереси інших суб'єктів благоустрою населених пунктів; 4) відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів.

При цьому згідно ч. 1 статті 16 вказаного Закону на об'єктах благоустрою категорично забороняється:

1) виконувати роботи без дозволу у разі, якщо обов'язковість його отримання передбачена законом;

2) самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева;

3) вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях відходи, траву, гілки, деревину, листя, сніг;

4) складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання за межами будівельних майданчиків;

5) самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо;

6) встановлювати технічні засоби регулювання дорожнього руху без погодження з відповідними органами Міністерства внутрішніх справ України;

7) влаштовувати стоянки суден, катерів, інших моторних плавучих засобів у межах територій пляжів;

8) випасати худобу, вигулювати та дресирувати тварин у не відведених для цього місцях;

9) здійснювати ремонт, обслуговування та миття транспортних засобів, машин, механізмів у не відведених для цього місцях (крім випадків проведення негайного ремонту при аварійній зупинці).

Суб'єктом адміністративного проступку є, зокрема, громадяни.

Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

Пункт 11.2.10 Правил благоустрою міста Києва, що затверджені рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року N 1051/1051 передбачає, що проводити ремонтні та будівельні роботи в житлових будинках, квартирах, офісних приміщеннях, підприємствах торгівлі та громадського харчування (ресторани, бари, кафе, заклади розважального та грального бізнесу), розташованих у житлових будинках, у вбудованих і прибудованих до житлових будинків нежитлових приміщень без погодження з мешканцями прилеглих будинків, житлових приміщень терміну початку і завершення робіт заборонено. Нормативний рівень шуму на весь час проведення ремонтно-будівельних робіт у прилеглих житлових приміщеннях і прилеглих будинках не повинен перевищувати 40 ДБА. Забороняється проводити вказані роботи з 19-00 до 8-00 год. та у святкові і неробочі дні впродовж доби.

Стаття 9 КУпАП визначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст.251 КУпАП).

Згідно із ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП).

В позовній заяві позивач зазначає, що він не порушував правил благоустрою міста Києва та не має будь-якого відношення до вказаного будинку.

Пункт 11.2.10 Правил благоустрою міста Києва, як вбачається, забороняє проводити ремонтні та будівельні роботи в житлових будинках, квартирах, офісних приміщеннях, підприємствах торгівлі та громадського харчування (ресторани, бари, кафе, заклади розважального та грального бізнесу), розташованих у житлових будинках, у вбудованих і прибудованих до житлових будинків нежитлових приміщень без погодження з мешканцями прилеглих будинків, житлових приміщень терміну початку і завершення робіт.

Водночас з матеріалів адміністративної справи не зрозуміло в якому саме приміщенні відбувались ремонтні роботи та чи розміщені вони саме в будинку.

Крім того, із заяви ОСОБА_2 вбачається, що на прилеглій території до будинку АДРЕСА_1 відбувається самочинне будівництво із захватом земельної ділянки.

Матеріали адміністративної справи не містять фотокарток з яких можна було встановити які проводились ремонтні роботи.

Також варто зауважити, що позивач категорично заперечує написання ним особисто пояснень, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до положень ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тому, суд, приходить до висновку, що вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП не підтверджується наданими суду доказами, крім постанови про адміністративне правопорушення, складеної відповідачем.

Згідно положень ст.286 КАС України враховуючи, що в судовому засіданні відповідачем не доведено правомірності винесення постанови, суд вважає за можливе скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 247, 251, 252, 280, 288, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 73, 74, 77, 241, 242, 296 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною постанови та скасування її - задовольнити.

Скасувати постанову №1437 від 16 липня 2018 року адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП - закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня отримання його копії безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.15.5 Перехідних положень КАС України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н.Г.Притула