Рішення № 80087081, 13.12.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25; тел. (факс): 249-79-28; e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua

03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 1; тел.: (044) 456-51-65, факс: 456-93-08

________________

Справа № 760/24828/17

№2/760/669/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І . Вступна частина

13 грудня 2018 року в місті Києві

Солом'янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Семененко А.Д.

розглянув у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго», Київської міської ради про відшкодування шкоди, завданої внаслідок пошкодження майна.

ІІ. Описова частина

У листопаді 2017 року Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПАТ «Київенерго» та Київської міської ради з вимогами про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок пошкодження належного йому транспортного засобу.

Позивач просить стягнути з Відповідачів в порядку відшкодування майнової шкоди суму в розмірі 80 756 грн 93 коп., з яких:

-60 570 грн 14 коп. - вартість відновлювального ремонту автомобіля;

-17 686 грн 79 коп. - втрата товарної вартості авто;

-1000 грн - витрати на замовлення послуг професійної оцінки автомобіля після пошкодження;

- 1500 грн - витрати на замовлення послуг судового експерта з автотоварознавчого дослідження.

Крім того, Позивач просив стягнути із Відповідачів на свою користь на відшкодування завданої йому моральної шкоди суму в розмірі 40000 грн, а також понесені судові витрати.

Свої вимоги Позивач мотивує наступним.

Позивач зазначає, що йому на праві власності належить автомобіль марки «Renault Logan», д/н НОМЕР_1.

23 серпня 2017 року близько 16 год. 30 хв. поблизу будинку №5 по вулиці Ніжинській у місті Києві сталася аварія на теплотрасі, що супроводжувалася масивним витоком гарячої води у вигляді фонтану та викидом у повітря каміння, шматків асфальту і землі. Внаслідок Аварії було пошкоджено декілька автомобілів, що у цей час знаходилися на стоянці, зокрема, і авто Позивача, що було припарковане на паркомісці під № 9.

Відразу після Аварії, як зазначає Позивач, його дружина ОСОБА_2 та інші безпосередні очевидці вказаної пригоди викликали поліцію та повідомили в телефонному режимі працівників, що здійснюють обслуговування теплової мережі в районі, де сталася аварія, для безпосередньої фіксації місця події та відповідного реагування.

Задля уникнення подальшого пошкодження авто та його максимального збереження дружина Позивача відігнала авто на сусіднє паркомісце, що знаходилося поза зоною досяжності потоку гарячої води.

Після прибуття на місце події оперативно-слідчої групи, працівниками правоохоронних органів було складено відповідний протокол прийняття про вчинене кримінальне правопорушення, відібрано пояснення у дружини Позивача, як безпосередньої учасниці Аварії та складено протокол огляду місця події, в якому, серед іншого зафіксовано пошкодження, яких зазнав транспортний засіб Позивача.

Позивач вказує, що на підставі Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією (виконавчим органом Київської міської ради) та ПАТ «Київенерго» Київська міська рада (Відповідач-2) передала у користування Відповідачу-1 в користування теплові мережі, що знаходяться у власності міської громади.

З огляду на це, Відповідач-1, в розумінні вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», окрім того що є виробником та виконавцем послуг також є балансоутримувачем відповідних теплових мереж, через які здійснюється безпосередньо постачання теплової енергії до споживачів.

Зазначене, на переконання Позивача, дає підстави вважати, що саме на балансоутримувача відповідних теплових мереж покладається обов'язок по утриманню в належному стані відповідних теплових мереж та споруд, проведення вчасного їх поточного та капітального ремонтів, а невжиття відповідних профілактичних (превентивних) заходів із заміни відповідних частин трубопроводу, термін експлуатації яких фактично закінчився багато років тому, є протиправною бездіяльністю Відповідача-1, яка завдала істотної шкоди безпосередньо майну Позивача.

З метою визначення вартості завданої йому шкоди Позивач, як він зазначає, звернувся до ТОВ «Український центр після аварійного захисту «Експерт-Сервіс», що надають послуги з експертної оцінки автотранспортних засобів.

Крім того, 15 вересня 2017 Позивач також в звернувся до судового експерта, який за результатами огляду автомобіля від 19 вересня 2017 року та від 22 вересня 2017 року провів експертне товарознавче дослідження, за результатами якого підготував висновок № 582/17 від 27 вересня 2017 року, згідно з яким матеріальний збиток внаслідок пошкодження транспортного засобу під час аварії на теплотрасі, що сталася 23 серпня 2017 року, склала 78 256 грн 93 коп., з яких 60 570 грн 14 коп. - вартість відновлювального ремонту, а 17 686 грн 79 коп. - втрата товарної вартості авто.

Окрім того, як вказує Позивач, ним понесені додаткові витрати на оцінку завданих збитків, зокрема, замовлення послуг професійної оцінки автомобіля (1 тис. грн) та витрат на послуги судового експерта з автотоварознавчого дослідження (1,5 тис. грн), які також на його думку, мають бути відшкодовані Відповідачами.

Відтак, загальний розмір завданої Позивачу майнової шкоди він оцінює в 80 756 грн 93 коп.

Окрім майнової шкоди, як вказує Позивач, внаслідок неможливості користуватися своїм майном йому створені незручності, оскільки автомобіль придбаний на позичені кошти для подорожей та пересуванню по міст, а замість того, щоб користуватися ним та сплачувати кошти в рахунок погашення боргів, Позивач вимушений додатково заощаджувати кошти на його ремонт і фактично потрапляє в додаткову боргову кабалу, що ставить його та його сім'ю у вкрай невигідне фінансове становище.

Позивач вказує, що внаслідок пошкодження авто він був вимушений відмовитись від поїздки із сім'єю до Західної України, яку планував майже рік, а також вимушений буде відмовитись і від поїздки до родичів взимку.

Достатньою компенсацією за спричинену йому моральну шкоду Позивач вважає суму в розмірі 40000 гривень, яку також просить стягнути з Відповідачів у примусовому порядку.

У судовому засіданні Позивач позов підтримав, просив суд його задовольнити.

Представник Київської міської ради у судовому засіданні проти позову заперечувала, зазначаючи, що згідно з Угодою щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією (виконавчим органом Київської міської ради) та ПАТ «Київенерго», саме ПАТ «Київенерго» є відповідальним за належне утримання в належному стані тепломереж, а тому Київська міська рада не є належним Відповідачем за позовом.

Від ПАТ «Київенерго» до суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, у якій Відповідач-1 заперечує проти позовних вимог, посилаючись на положення п.2.1.4 Угоди від 27 вересня 2001 року в редакції Додаткової угоди від 30.04.2007, згідно з якими Енергопостачальник не відповідає за погіршення майна, якщо це сталося внаслідок його нормального зношення згідно з вимогами чинного законодавства України.

Відповідач стверджує, що руйнування поверхі трубопроводу, що призвело до витоку теплоносія, сталося внаслідок фізико-хімічних процесів взаємодії металу, з якого виготовлений трубопровід, з водою та киснем. А тому пошкодження трубопроводу утворилося через природне «старіння» трубопроводу в умовах тривалої експлуатації від процесів, що не залежать від волі організації, що обслуговує теплову мережу, і за яке ПАТ «Київенерго» згідно положень п. 2.1.4. Угоди не відповідає.

Представник Київської міської ради у судовому засіданні проти позовних вимог ОСОБА_1 до Київської міської ради заперечував. Зазначив, що згідно з умовами Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року саме ПАТ «Київенерго» є відповідальним перед Позивачем за пошкодження належного йому майна внаслідок аварії на теплотрасі.

ІІІ. Мотивувальна частина

Заслухавши пояснення Сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу Renault Logan, д/н НОМЕР_1.

Встановлено, що 23 серпня 2017 року близько 16 год. 30 хв. у місті Києві сталася аварія на теплотрасі (пошкодження магістрального трубопроводу ДУ 700 теплової мережі №1 РК «Відрадний» між тепловими камерами 133/20 та 133/21, що пролягає поруч з житловим будинком№5 на вул. Ніжинській в м. Києві), внаслідок якої було пошкоджено належний Позивачу автомобіль.

Відповідно до ст. 14 ЦК цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Відповідно до п. 3 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Згідно із ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст.22 ЦК України збитками є в т.ч.: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. 2 ст. 224 ГК України).

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним (ст. 614 ЦК України).

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України).

Тобто, обов'язок по доведенню перших трьох складових цивільного правопорушення покладено на кредитора, а обов'язок по доведенню відсутності вини покладено на боржника.

Статтею 319 ЦК України встановлено, що власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).

Ділянка магістрального трубопроводу ДУ 700 теплової мережі №1 РК «Відрадний» між тепловими камерами 133/20 та 133/21, у якій стався прорив був переданий Київською міською державною адміністрацією з метою ефективної експлуатації, відновлення та збереження майна до ПАТ "Київенерго" на підставі Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 та відповідно до угоди на момент аварійного прориву перебував у володінні та користуванні Відповідача-2.

Відповідно до п. 2.1.7 Угоди, енергопостачальник зобов'язується нести повну відповідальність за збереження, експлуатацію, реконструкцію та ремонт майна.

У випадку неналежного виконання або невиконання своїх зобов'язань кожна із сторін несе майнову та іншу відповідальність, передбачену цією угодою та чинним законодавством України (п. 6.1 Угоди).

Факт того, що 23.08.2017 о 16 год. 30 хв. на вул. Ніжинській, 5, в м. Києві відбувся аварійний прорив труби тепломережі, не заперечується сторонами та підтверджується витягом з Журналу цехового обліку технологічних порушень в роботі обладнання Району теплових мереж «Святошино» структурного відокремленого підрозділу «Київські теплові мережі» «Київенерго».

У Журналі цехового обліку технологічних порушень району теплових мереж «Святошино» структурного відокремленого підрозділу "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго", відповідною комісією зафіксовано, що причиною пошкодження трубопроводу є неприпустиме корозійне стоншення стінки трубопроводу внаслідок дії поверхневих вод при тривалій експлуатації.

Суд вважає, що зазначений запис у Журналі відповідає приписам п. 7.5 розділу VII та п. 8.6, 8.12 розділу VIIІ Інструкції про розслідування і облік технологічних порушень на об'єктах електроенергетики і в об'єднаній енергетичній системі України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України від 9 червня 2005 року № 255, факти та причини пошкодження тепломережі зафіксовані відповідною комісією, створеною згідно з Розпорядженням начальника РТМ «Святошино» Структурного відокремленого підрозділу «Київські теплові мережі» ПАТ «Київенерго» від 10.01.2017, а тому вказаний Журнал є належним доказом в підтвердження обставин як пошкодження трубопроводу, так і причин його прориву (неприпустиме корозійне стоншення стінки трубопроводу внаслідок дії поверхневих вод при тривалій експлуатації).

Відповідно до п. 6.3.27. Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 р. № 71, організація, що експлуатує теплову мережу, повинна систематично, за графіком, здійснювати контроль стану будівельних конструкцій, трубопроводів і устаткування, антикорозійного покриття і теплової ізоляції трубопроводів теплової мережі із застосуванням сучасних ЗВТ і методів діагностики. Слід вести облік, систематизацію та аналіз виявлених дефектів за видами устаткування, виявляти причини, розробляти і впроваджувати заходи до запобігання виникненню дефектів. У разі відсутності сучасних ЗВТ і методів діагностики, як виняток, можливим є застосування шурфовок.

Докази вчинення відповідачем передбачених вказаним пунктом Правил дій щодо ділянки на якій відбувся прорив - матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що особою, відповідальною за заподіяну в даному випадку шкоду, є саме Відповідач ПАТ «Київенерго», який не забезпечив вчинення ефективних та своєчасних дій з належного збереження, реконструкції, ремонту та експлуатації майна, яке була передано йому в управління на підставі Угоди, що призвело до прориву труби, внаслідок якого пошкоджено майно позивача.

Отже, протиправна поведінка Відповідача ПАТ «Київенерго» полягає у недотриманні умов Угоди щодо вирішення відповідачем питань та здійснення ефективних дій щодо експлуатації, відновлення, реконструкції та ефективного використання переданого йому майна визначеного в т.ч. у Додатку №1 до Угоди (фактично бездіяльності).

При цьому п. 2.1.4 Угоди (в редакції додаткової угоди від 30.04.2007) не звільняє Відповідача від обов'язку відшкодувати завдану в т.ч. його бездіяльністю особі, що не є стороною цієї Угоди шкоду, а встановлює мажі відповідальності сторін цієї угоди один перед одним, а не але не перед третіми особами, які є потерпілими від прориву тепломереж.

Зазначені обставини, у комплексі з наявністю у матеріалах справи доказів заподіяння позивачу шкоди свідчать про наявність причино-наслідкового зв'язку між заподіяною позивачу шкодою і протиправною поведінкою ПАТ «Київенерго».

Відтак, саме на ПАТ «Київенерго» суд покладає обов'язок з відшкодування завданої Позивачу шкоди, завданої внаслідок аварії, в той час як вимоги до Київської міської ради задоволенню не підлягають

Відповідно до Звіту про оцінку автомобіля №64 від 02.09.2017, складеного спеціалістами ТОВ «УЦПЗ «Експерт-Сервіс» розмір матеріального збитку, завданого внаслідок пошкодження автомобіля Renault Logan, д/н НОМЕР_1, становить 66775,58 гривень. (а.с. 36-54) На оплату послуг зі складання вказаного Звіту Позивачем понесені витрати в розмірі 1000 гривень.

А згідно з Висновком судового експерта Коваля І.В. за №582/17 від 27.09.2017 матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Renault Logan, д/н НОМЕР_1, становить 78256,93 гривень. (а.с. 56-62). Враховуючи наявну у оцінювача кваліфікацію судового експерта, суд вважає необхідним віддати перевагу саме його висновку про величину матеріального збитку. Вартість проведеного дослідження судовим експертом становить 1500 гривень, які суд також відносить до збитків Позивача, які підлягають відшкодуванню.

В той же час, витрати по оплаті вартості дослідження, складеного спеціалістами ТОВ «УЦПЗ «Експерт-Сервіс», в розмірі 1000 гривень не підлягають відшкодуванню Відповідачем, оскільки зазначений звіт суд не береться до уваги при ухваленні рішення.

Відтак, в порядку відшкодування матеріальної шкоди стягненню з Відповідача ПАТ «Київенерго» підлягає сума в розмірі 79756,93 гривень.

Щодо позовних вимог Позивачів про стягнення з Відповідача моральної шкоди, суд керується наступним.

Згідно зі статтею 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: в тому числі: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна (п.3 ч.2).

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

З урахуванням всіх обставин справи, суд вважає доведеним, що вчиненням ПАТ «Київенерго» винних дій (бездіяльності), які призвели до заподіяння шкоди майну Позивача, вимушеним змінам в організації життя, додатковим витратам та зусиллям, спрямованим на поновлення порушеного права, останньому заподіяно і моральну шкоду, яку суд оцінює в 10000 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак стягненню з ПАТ «Київенерго» підлягає сума судового збору в розмірі 1447,57 гривень на користь Позивача.

IV. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 22, 23, 1166, 1167 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на користь ОСОБА_1 в порядку відшкодування завданої матеріальної шкоди суму в розмірі 79756,93 гривень (сімдесят дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят шість грн 93 коп.)

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на користь ОСОБА_1 в порядку відшкодування завданої моральної шкоди суму в розмірі 10000 гривень (десять тисяч грн 00 коп.)

В іншій частині позову відмовити.

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на користь ОСОБА_1 компенсацію понесених судових витрат в розмірі 1447,57 гривень.

4.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5.Позивач: ОСОБА_1, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1;

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Київенерго», 01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305.

Відповідач: Київська міська рада, адреса: м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ: 19020407.

Суддя: