
Справа № 559/55/15-к
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2019 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
в складі головуючого судді Ралець Р. В.
секретаря Протас Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дубно матеріали кримінального провадження № 12014180040001942 по обвинуваченні
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Трускавець, Львівської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, студента Національного університету водного господарства та природокористування, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення , визначеного стороною державного обвинувачення, передбаченого
ст. 128 КК України та підтриманого стороною потерпілого попереднього обвинувачення за ч.1 ст. 121 КК України
з участю сторін кримінального провадження.,
прокурора Стецюка О.М. Ваколюк Ю.О.
захисників Савченко Л.І., Курганська О.В.
потерпілого ОСОБА_4
представника потерпілого Негрей О.М.
ВСТАНОВИВ :
Судовим слідством встановлено, що ОСОБА_1 02 листопада 2014 року, близько 01 год. 30 хв., перебуваючи по вулиці Забрама у місті Дубно Рівненської області, а саме на прилеглій території що розташована між входом у приміщення кафе «Оріон» та автостанцією міста Дубно, під час розмови з ОСОБА_4, яка в подальшому переросла у суперечку, ОСОБА_1 наніс один удар кулаком правої руки у ліву половину обличчя ОСОБА_4 Після отриманого удару, ОСОБА_4 внаслідок падіння з прискоренням на взнак, ударившись потиличною частиною голови об плоску поверхню асфальтового покриття, отримав тяжкі тілесні ушкодження по критерію небезпеки для життя у момент заподіяння.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 07.11.2014 №321, згідно записів лікарів, у потерпілого ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді важкої закритої черепно-мозкової травми, забою- стиснення головного мозку важкого ступеня, гострої субдуральної гематоми лівої гемісфери головного мозку, осаднена рана лівої половини обличчя. Вказані тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.
Згідно даних висновку судово-медичної експертизи від 27.11.2014 №338/321, вищевказані тілесні ушкодження утворились внаслідок одноразового, досить вираженого за силою, травматичного впливу тупого предмета з плоскою переважаючою поверхнею і, загалом, є властивою для падіння навзнак на площині з послідуючим ударом волосяною ділянкою голови до підлягаючої поверхні.
При цьому, падінню на площину цілком могло передувати надання тілу прискорення шляхом удару тупим предметом в обличчя, про що свідчить наявність ушкодження на обличчі.
Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав, дав наступні покази. На той час він працював охоронцем в кафе «Оріон», що в м. Дубно по вул. Забрама. 01 листопада 2014 року він перебував на робочому місці. Близько 23.00 в кафе зайшла компанія молодих людей, як він пізніше дізнався серед них був потерпілий. Так як вказані особи були у нетверезому стані, вони їх не впустили у приміщення кафе. В подальшому, до нього підійшов ОСОБА_6, який був у цій компанії та почав виясняти, чому вони не можуть їх впустити. Він пояснив їм ситуацію, начебто всім було зрозуміло. Через деякий час він вийшов на вулицю, та почув крики про допомогу, коли він підійшов ближче, то побачив потерпілого ОСОБА_4, який лежав на землі. Про те, що та сталося з потерпілим ОСОБА_4 пояснити не може, так як свідком вказаних подій не був. В подальшому, приїхали працівники поліції та забрали його в райвідділ. Обвинувачений зазначив, що того дня, ще до побиття ОСОБА_4 він на прохання ОСОБА_7, якого візуально знав раніше, підійшов до центрального входу у автостанцію. З ним розмовляли з приводу інциденту, який стався між ними раніше. Говорили з ОСОБА_7 спокійно, останній вибачався за неприємний інцидент, який між ними стався. Під час розмови до них підходив ОСОБА_4 з дівчиною та пропонував ОСОБА_7 йти. Після цього, він ще зустрічався з потерпілим поблизу входу в кафе «Оріон». Ствердив, що жодних суперечок з потерпілим у нього не було, тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 не завдавав.
Показання обвинуваченого у справі суд сприймає критично, оскільки останні повністю спростовані в ході судового розгляду.
Так, дослідивши та перевіривши, докази у їх сукупності суд прийшов до висновку, що інкримінований злочин мав місце та скоїв його обвинувачений ОСОБА_1
Вище зазначенні твердження суду базуються на встановлених обставинах справи у кримінальному провадженні, здобутих в ході тривалого судового провадження, а саме при проведенні допитів потерпілого, судових експертів,допиту свідків у справі, дослідженням письмових доказів, висновками комплексних судових експертиз.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 показав, що 01 листопада 2014 року, у вечірній час, він разом із друзями перебував в ресторані «Іква» в м.Дубно на святкуванні дня народження ОСОБА_8, де вживав спиртні напої. По закінченню святкування, він разом з друзями пішов в кафе «Дуплет», звідки направився на автостанцію м.Дубно, для того щоб взяти таксі і їхати додому. Прийшовши на автостанцію, він з друзями зайшли в кафе «Оріон». Через деякий час вийшов на вулицю і побачив, як його друг ОСОБА_7 сідав в автомобіль таксі та в той час до таксі підійшов ОСОБА_1 і витягнув ОСОБА_7 з автомобіля. Пам'ятає, що після цього він підійшов до ОСОБА_7 і ОСОБА_1 щоб запитати, чи останній їде додому, на що ОСОБА_1 відреагував агресивно нецензурною лексикою. В подальшому, він знаходився біля кафе «Оріон», недалеко стояв ОСОБА_1 та за ним біля 10-15 молодих осіб. ОСОБА_1 почав висловлювати до нього претензії з приводу того, що він втрутився в розмову з ОСОБА_7, говорив «хто він такий, що він селюк, що він нічого не рішає», потім взяв його лівою рукою за шию, нагнув його тулуб в напрямку до себе та вдарив правою рукою в надвушну ділянку голови, від чого він втратив свідомість. Ствердив, що чітко бачив, що удар в голову йому наніс ОСОБА_1 Коли він в лікарні прийшов до свідомості, то ніхто з його друзів нічого йому не розповідав, про те що сталось.
Експерт ОСОБА_9 пояснив: була проведена експертиза по медичних документах та протоколах слідчих дій потерпілого ОСОБА_4, про що було складено висновок експерта. Були встановлені тілесні ушкодження та ступінь їх тяжкості. Була встановлена важка закрита черепно-мозкова травма, забої судин мозку, гостра субдоральна гематома лівої гемісфери головного мозку, осаднена рана лівої частини обличчя . Тілесні ушкодження наносились тупим предметом в обличчя, коли потерпілий стояв обличчям до нападника, від чого останній впав, отримавши тілесні ушкодження. Потерпілий вдарився об площину потилицею, внаслідок чого з лівої сторони утворилася гематома. Експертиза ним проводилася лише по медичних документах, так як потерпілий був у важкому стані.
Гостра субдоральна гематома лівої гемісфери головного мозку, це є крововилив, який міг виникнути внаслідок падіння з прискоренням та відображається на протилежній частині.
У висновку, складеному за результатами експертизи він вказував, які медичні документи досліджувалися. В дослідній частині медичної карти Дубенської ЦРЛ зазначено діагноз: ускладнена рана голови обличчя, але зазвичай лікарі можуть кваліфікувати садно, як рану, і навпаки рану, як садно. Але в даному випадку він не вважає це суттєвим, тому що ступінь тяжкості в цьому випадку не зміниться. При складені висновку, він керувався протоколами, які були надані правоохоронними органами, а саме допитів, слідчих експерименті, тому ствердив, що удар був нанесений в обличчя і черепно-мозкова травма утворилася внаслідок падіння. Коли удар нанесений зліва, людина падає і вдаряється правою потиличною ділянкою голови і протиудар утворюється з лівої частини.
Експерт ОСОБА_10 пояснив, що внутрішньо-черепні ушкодження, які вони кваліфікували у потерпілого, як тяжкі, виникли від удару головою в асфальтне покриття. Висновок зроблений з даних медичної картки стаціонарного хворого.
Висновки робилися на підставі судово-медичної практики. Судово-медична комісія виходила із методики судової медицини, Щодо відображення у висновку тілесного ушкодження вуха, або ж скроневої ділянки то такі ушкодження, зазначенні у висновку в ділянці, що була зміщена в сторону потилиці потерпілого. Лікарі у медичних документах первинного огляду потерпілого не уточнили конкретну ділянку, де був наявний підшкірний крововилив. Від удару кулаком внутрішньочерепні ушкодження в таких випадках не утворюються. В будь-якої людини, навіть тренованої удар кулаком викликає трохи інший характер ушкоджень, вони ніколи не будуть знаходитись на базальних долях мозку. Такі внутрішньо мозкові крововиливи утворюються тільки при падінні з прискоренням, а не при безпосередній дії в цю ділянку якогось травмуючого предмету. Вивчивши всі матеріали справи: протоколи експериментів і допитів свідків, потерпілого, карти медичного хворого, які були надані в матеріалах справи, комісія прийшла до висновку, що всі судово-медичні дані були повністю узгодженні з матеріалами кримінального провадження. Тобто послідовність отримання потерпілим ушкоджень були саме такими, які викладені в підсумках судово-медичної експертизи. Тобто, тяжкі тілесні ушкодження, які отримав потерпілий є характерними для отримання при падінні і ударені об тверду площину, але перед тим при цьому падінні в даному випадку, враховуючи матеріали справи, перебував травматичний вплив, тобто надання тілу прискорення.
Судово-медичні дані, які були встановлені при проведенні експертизи відповідають і узгоджуються з обставинами, які викладені в матеріалах кримінального провадження.
Свідок ОСОБА_11 дав покази про те, що з потерпілим ОСОБА_12 вони зустрілися 1 листопада 2014 року в барі Дуплет, що у місті Дубно близько 11 години, Пізніше, уже 2 листопада близько першої години ночі пішли в бар Оріон, що поблизу автостанції Дубно. Там деякий час пробули. Перебуваючи на подвір»ї поблизу кафе Оріон близько 1 години 30 хвилин розмовляв по мобільному телефоні та почув крик. На відстані 50 метрів від нього стояли хлопці, про щось розмовляли. Він побачив ОСОБА_4, який заточився назад і впав головою на асфальт. Підбігли до потерпілого, взяли під руки та віднесли на лавочку і зателефонували на швидку. В той момент ніхто не виясняв, хто йому завдав удар, тому що було не до того. Пізніше хлопці казали, що це зробив ОСОБА_1. Коли вони несли ОСОБА_4, він на землю не падав. Тілесних ушкоджень на обличчі у ОСОБА_4 не бачив, на нього лляли лише воду. Потерпілий ОСОБА_4 в той день пив лише пиво, тому не був п»яний.
Свідок ОСОБА_15 пояснив суду, що 02.11. 2014 р. біля 1 години 30 хвилин перебував по вулиці Забрама поблизу приміщення кафе Оріон. Був свідком суперечки між ОСОБА_1 та ОСОБА_7. В цей час також ходив до магазину «Перлина», що розміщений навпроти бару. Повертаючись з магазину у напрямку бару Оріон, побачив натовп біля автовокзалу, почув глухий звук, як від падіння та крики дівчини. Коли підійшов, побачив хлопця, який лежав на землі. Останнього, в подальшому, віднесли на лавочку, на території автовокзалу. При тому освітленні побачив, що потерпілий був непритомний, дівчина, що була біля нього приводила ОСОБА_4 до тями. В той момент ОСОБА_1 не бачив, його там не було. Приблизно через годину ОСОБА_1 бачив в барі, він поводив себе спокійно, був тверезий.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 пояснив, що 02.11.214 р. він та ОСОБА_16 були на день народженні в ОСОБА_4. Усі разом святкували у барі Дуплет. Пробувши у барі не довго, вирішили продовжити святкування в барі Оріон, що по вулиці Забрама міста Дубно. Перебуваючи на подвірї поблизу бару, розмовляв з ОСОБА_1 з приводу конфлікту що відбувся між ними раніше та в цей час до них підійшов ОСОБА_4 з дівчиною ОСОБА_16 та запропонував їхати додому, на що ОСОБА_1 йому відповів щоб не встрягав у розмову. Після цього він на таксі поїхав в с. Семидуби, та по дорозі йому зателефонував ОСОБА_18 та повідомив, що ОСОБА_4 лежить непритомний і щоб він повернувся назад до бару Оріон. Самого конфлікту і як все сталося він не бачив, тільки чув розмову хлопців, які казали до ОСОБА_1 «бий».
Свідок ОСОБА_16 дала покази про те,що 02.11.2014 р в її знайомого був день народження, яке святкували в Ікві». Там були присутні ОСОБА_7, ОСОБА_18, ОСОБА_4. Біля 01 години всі пішли в район автовокзалу, щоб взяти таксі та їхати додому. Будучи на автовокзалі, зайшли в кафе «Оріон», там були недовго, потім пішли на вулицю з ОСОБА_4 та почули суперечку між хлопцями, ОСОБА_18, ОСОБА_11, ОСОБА_7 та ще двоє невідомих їй хлопців. В дану суперечку вони не втручались, тільки чули, що була розмова про те, що хтось когось вдарив. Через декілька хвилин до них підійшов охоронець з ОСОБА_7 почав виясняти стосунки. В подальшому, ОСОБА_7 хотів сісти в таксі і їхати, однак охоронець його витягнув з машини за одяг, потім підійшов друг охоронця і сказав щоб вони припинили ці розбори. ОСОБА_4 запитав ОСОБА_7 чи вони все вирішили, в цей час охоронець почав до ОСОБА_4 говорити, «хто ти тут такий» через те, що він вмішався в їхню розмову, почав висловлюватися нецензурними словами, як до неї , так і до ОСОБА_4. Пізніше ОСОБА_1 почав вимагати у ОСОБА_4, щоб той попросив у нього вибачення та, в подальшому, ОСОБА_1 взяв його за потилицю та нагнув до низу та щось говорив на вухо, потім з правої руки вдарив його в обличчя, від чого ОСОБА_4 впав на землю та з потиличної ділянки голови в нього почала текти кров. Від удару об асфальтову поверхню ОСОБА_4 втратив свідомість. ОСОБА_11, ОСОБА_6 та ОСОБА_18 підняли ОСОБА_6 віднесли на лавочку, що біля автовокзалу та почали надавати йому допомогу, потім викликали швидку, яка забрала ОСОБА_4 в лікарню. ОСОБА_4 після того, як прийшов до тями, нічого не пам»ятав, розпитував її та друзів. Пізніше у лікарні він пригадав все що сталося.
Свідок ОСОБА_19 пояснила, що 02.11.2014 р вона відпочивала в кафе Оріон. На вулиці побачила хлопців, які розмовляли між собою, це були ОСОБА_1 і ОСОБА_7. Потім почула, що біля магазину 1000 дрібниць зав»язався конфлікт, через деякий час почула крик дівчини, як потім їй стало відомо це була ОСОБА_16. З ОСОБА_1 вони були тільки знайомі, ОСОБА_4 на той час не знала взагалі. Коли вона стояла на вулиці до натовпу людей від неї було приблизно 10 метрів, тому там вона нікого не могла бачити, тільки чула тупий звук, який міг бути від падіння на землю, крики, нецензурну лайку. ОСОБА_16 замітила, тому що вона була в білій курточці, вона сильно кричала. ОСОБА_1 на її переконання підійшов до натовпу вже після падіння ОСОБА_4 на землю, оскільки вона йшла позаду нього, так як вони разом мали їхати додому.
Свідок ОСОБА_28 дала покази про те, що 02 листопада 2014 року в момент нанесення удару ОСОБА_4 та його падіння з висоти зросту, обвинувачений ОСОБА_1 не дійшов до місця падіння потерпілого та взагалі не був до того моменту в натовпі, так як вона його особисто бачила до того часу, коли потерпілому були завдані тілесні ушкодження. Про те, хто вдарив ОСОБА_4, їй на той час не було відомо.
Свідок ОСОБА_21 пояснив, що 02.11.2014 року він стояв біля кафе Оріон, та почув якісь крики з натовпу людей, що стояли біля автовокзалу поблизу магазину 1000 дрібниць. На час нанесення удару ОСОБА_4, обвинувачений ОСОБА_1 не дійшов до місця падіння потерпілого. ОСОБА_1 фізично не міг нанести потерпілому удар.
Свідок ОСОБА_22 дала покази про те, що 02.11.2014 р вона сиділа на лавочці, що поблизу автовокзалу, та почула, що між хлопцям виникла суперечка,в вході якої звучала нецензурна лексика. В той момент вона побачила, що ОСОБА_1 вийшов з кафе Оріон, та йшов в сторону до натовпу.
Через деякий час вона почула якийсь звук, характерний для падіння людини, потім невідома їй дівчина кричала «що ви робите». ОСОБА_1 минув натовп і пішов назад в кафе, він того дня був тверезий. Через декілька хвилин вона побачила, що на руках несли хлопця та положили на лавочку. Від натовпу вона знаходилася, хоч і на невеликій відстані, однак бачила лише силуети людей, тому що було недостатнє освітлення.
Свідок ОСОБА_23 пояснила, що близько першої години ночі 2 листопада 2014 року вона знаходилася поблизу кафе «Оріон» та розмовляла з ОСОБА_19, коли з «Оріону» вийшов ОСОБА_1. Вона ОСОБА_19 сказала, щоб та попередила ОСОБА_1, що скоро вони будуть їхати на таксі, так як мають зустріти з Санкт-Петербурга її подругу. Коли вона заходила до «Оріону» ОСОБА_19, ОСОБА_1 знаходилися за межами «Оріону», далі подій вона не бачила, лише чула крик та бачила натовп людей, але не бачила хто там, тому що та територія була взагалі не освітлена. Відстань до натовпу була приблизно 6 метрів. Вона стояла між «Оріоном» ближче до бару «Шинок». Хто конкретно знаходився в даному натовпі не бачила. Що там відбувалося також не знає, але чула крики і нецензурну лайку. Очевидцем подій, які відбувалися з ОСОБА_1 вона не була.
Також допитаний в якості свідка ОСОБА_18 пояснив суду, що 01.11.2014 ввечері з друзями прибули на дискотеку в кафе «Оріон», що в м. Дубно, поблизу автовокзалу. З ним прийшли ОСОБА_16, ОСОБА_4 та ОСОБА_7. Близько 2 години ночі вже 02.11.2014, вийшли з кафе «Оріон» на вулицю, там знаходились якісь хлопці, з них він знав обвинуваченого, знав лише, що на нього говорять «Костор». Коли вони виходили з кафе, то між тими хлопцями та ОСОБА_7 виник конфлікт. Тоді ОСОБА_4 підійшов до цих хлопців та ОСОБА_7 та попросив, щоб хлопці заспокоїлись, бо їм потрібно їхати додому. Однак, обвинувачений підійшов до ОСОБА_4, та про щось з ним говорив, тоді він побачив, як обвинувачений наніс для потерпілого один удар кулаком правої руки в область щелепи. Після удару ОСОБА_4 миттєво впав на землю, та до нього всі підбігли, побачили, що ОСОБА_4 напевне, був без свідомості.
Свідок ОСОБА_25 пояснив, що 02.11.2014 року біля 04.40 год. ОСОБА_4 був доставлений в Рівненську міську лікарню санітарним транспортом. Ним було оглянуто потерпілого, проведено певні обстеження, встановлено діагноз: важка черепно-мозкова травма, забій компресії головного мозку, гостра субдаральна гематома лівої гемісфери головного мозку, в скроневій ділянці над вухом був підшкірний крововилив розміром 4 на 2 см., ознаки алкогольного сп»яніння, в результаті чого було ним особисто було здійснено оперативне втручання. Потерпілий в приймальне відділення був доставлений в непритомному стані. Після першого оперативного втручання у потерпілого лишився дефект кісток черепа. Вдруге оперативне втручання було проведено по закриттю цього кісткового дефекту. Отримана ним травма відноситься до важких травм, в результаті якої потерпілий може втратити пам'ять.
Від так суд зазначає, що безпосередню причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого злочину злочинних дій механізму спричинення підтверджено допитами свідків ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_16, ОСОБА_18 які були безпосередніми очевидцями події та показаннями судово-медичних експертів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та показами потерпілого ОСОБА_4
Свідчення ж свідків ОСОБА_19, ОСОБА_28, ОСОБА_21 ОСОБА_22, ОСОБА_26 щодо можливої непричетності ОСОБА_1 до вчинення злочину суд сприймає критично, оскільки судом встановлено, що останні перебувають у дружніх стосунках з обвинуваченим.
Окрім цього, вина ОСОБА_1 у інкримінованих злочинах підтверджується перевіреними доказами по матеріалах справи.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, підтверджується змістом протоколу слідчого експерименту від 02.11.2014, проведеного зі свідком ОСОБА_18, де останній зазначив, що саме ОСОБА_1 02.11.2014 поблизу кафе «Оріон» наніс один удар кулаком правої руки в область обличчя ОСОБА_4, від чого той впав на землю, з висоти власного росту та вдарився головою об асфальт.
Крім того, згідно змісту протоколу слідчого експерименту від 02.11.2014, проведено зі свідком ОСОБА_6, зазначено, що ОСОБА_1 02.11.2014 поблизу кафе «Оріон» наніс один удар правою рукою зжатою в кулак, в область обличчя ОСОБА_4, від чого той впав на землю, з висоти власного росту та вдарився головою об асфальт.
Такі ж обставини зазначені і свідком ОСОБА_16, при проведенні з нею слідчого експерименту, що підтверджується змістом протоколу проведення слідчого експерименту з ОСОБА_16 від 02.11.2014.
Крім того, вина ОСОБА_1 підтверджується висновком експерта за результатами проведення судово-медичної експертизи від 07.11.2014 №321, згідно якого отримані ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 тілесні ушкодження належать до тяжких тілесних ушкоджень за ознаками небезпеки для життя в момент отримання. Механізм, виникнення таких тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_4 може відповідати механізмові на які вказують ОСОБА_16, ОСОБА_18 та ОСОБА_6 під час проведення з ними слідчих дій.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи №338/321 від 27.11.2014 встановлено, що черепно-мозкова травма, отримана ОСОБА_4 утворилась внаслідок одноразового, досить вираженого за силою, травматичного впливу тупого предмета з плоскою переважаючою поверхнею і загалом є властивою для падіння навзнак на площині з послідуючим ударом волосяною ділянкою голови до підлягаючої поверхні. При цьому, падінню на площині цілком могло передувати наданні тілу прискорення шляхом удару тупим предметом в обличчя. Механізм виникнення таких тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_4 може відповідати механізмові, на які вказують ОСОБА_16, ОСОБА_18 та ОСОБА_6 під час проведення з ними слідчих дій - внаслідок нанесення удару в обличчя з послідуючим падінням потерпілого та ударом головою до підлягаючої поверхні.
Водночас, згідно висновку судово-медичної експертизи від 20.02.2017 №10 експертна комісія стверджує про саме інертний механізм виникнення черепно-мозкової травми у ОСОБА_4, зокрема: після надання тілу потерпілого прискорення внаслідок удару в ліву половину обличчя відбулось його падіння з положення стоячи навзнак з ударом правою скронево-потиличною ділянкою голови об плоску переважаючу поверхню (асфальтне покриття) з послідуючим утворенням на протилежним до місця контактування голови з площиною так званих «протиударних» внутрішньо-черепних ушкоджень речовини і оболонок мозку з переважаючою базально-полюсною локалізацією.
Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 128 КК України, як необережне тяжке тілесне ушкодження.
Вина обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ст.128 КК України повністю доведена.
При цьому суд відкидає доводи сторони потерпілого у справі, які скориставшись своїм процесуальним правом в ході судового розгляду справи підтримували попередню правову кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст. 121 КК України, як заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, оскільки встановленими обставинами справи не здобуто жодного доказу отримання тяжкого тілесного ушкодження потерпілим ОСОБА_4 внаслідок отримання одного удару в область голови. Такі твердження представника потерпілого повністю спростовані численними висновками судових експертиз проведеними у справі, показаннями експертів. Окрім цього, не здобуто жодного доказу який би підтверджував прямий умисел обвинуваченого ОСОБА_1 на заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження потерпілому.
Щодо тверджень сторони захисту про виправдання обвинуваченого у справі за відсутності вини, суд розцінює їх такими, що не відповідають встановленим дійсним обставинам справи і повністю спростовані в ході судового розгляду.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого судовим слідством не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення яке, у відповідності до ч.4 ст.12 КК України, відноситься до злочину невеликої тяжкості, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення.
Вирішуючи питання щодо міри покарання та беручи до уваги встановленні судом обставини справи, а саме тяжкість наслідків, які потягли тривалий розлад здоров»я потерпілого,
бере до уваги особу обвинуваченого, ставлення до скоєного, який хоч і вперше притягується до кримінальної відповідальності, однак, з метою уникнення відповідальності повністю заперечив свою винуватість, з урахуванням також позиції потерпілого та прокурора, суд вважає за необхідне призначити покарання у вигляді максимального строку обмеження волі.
Окрім цього, вирішуючи питання призначення покарання обвинуваченому, суд зазначає, що з часу вчинення злочину невеликої тяжкості минуло 4 роки. У відповідності до ст. 49 КК України винна особа звільняється від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності, що у даному конкретному випадку становлять два роки.
У відповідності до ч.5 ст. 74 КК України винна особа може бути звільнена від покарання за вироком суду на підставі ст. 49 КК України.
За таких обставин, суд вважає за необхідне при вирішенні питання призначення покарання та його відбуття застосувати ст. ст. 49, 74 КК України ,звільнивши обвинуваченного від відбуття призначеного покарання.
Вирішуючи питання відшкодування матеріальної та моральної немайнової шкоди, суд виходить з того, що заподіяна матеріальна шкода внаслідок лікування потерпілого, що підтверджена документально та зазначена у позовах прокурора та сторони потерпілого у справі підлягає задоволенню у повному обсязі.
При вирішенні питання відшкодування моральної немайнової шкоди за позовом потерпілого суд враховує тяжкі наслідки що були спричиненні здоров»ю, складність та тривалість лікування потерпілого. Окрім цього, суд зазначає що винна особа протягом тривалого часу з дня скоєння злочину не вибачилась перед потерпілим, не вжила жодних дій до відшкодування шкоди. Своїм ставленням до скоєного під час досудового та судового слідства, на переконання суду, знехтувала принципами моралі, чим ще більше спричинила моральних страждань потерпілому. За таких обставин, суд вважає за необхідне визначити суму заявленого відшкодування як справедливої сатисфакції у розмірі 200000 ( двісті тисяч) гривень.
Окрім цього, суд вважає за необхідне задовільнити позов потерпілого у справі про стягнення з обвинуваченого витрат на отримання правової допомоги в сумі 5000 гривень.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368,370,373 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України та призначити покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі п.1ч.1 49 КК та ч.5 ст. 74 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від призначеного покарання, за закінченням строків давності.
Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_4 200000 ( двісті тисяч) гривень у відшкодування заподіяної моральної немайнової шкоди.
Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_4 15938 (п»ятнадцять тисяч дев»ятсот тридцять вісім) гривень 11 копійок у відшкодування матеріальної шкоди на лікування та 5000 (п»ять тисяч) гривень витрат на правову допомогу.
Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь центральної міської лікарні м. Рівне (р/р 31418544700002 в ГУДКСУ в Рівненській області, МФО 833017, отримувач УК у м. Рівне 24060300, код 38012714) - 4894(чотири тисячі вісімсот дев»яносто чотири) гривні 80 копійок витрат за перебування потерпілого ОСОБА_4 на стаціонарному лікуванні у нейрохірургічному відділенні центральної міської лікарні м. Рівне.
На вирок суду може бути подано апеляцію до Рівненського апеляційного суду протягом 30 діб з дня оголошення вироку через Дубенський міськрайонний суд.
Суддя:підпис
Вірно:суддя
Судове рішення № 80084651, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області було прийнято 26.02.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 559/55/15-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: