Ухвала суду № 80084414, 26.02.2019, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/223/19

Провадження №2/548/259/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2019 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Миркушіної Н.С.,

за участю секретаря судового засідання – Ващенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хорол заяву ОСОБА_1про забезпечення позову у справі за цивільним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Хорольського районного суду Полтавської області знаходиться вищевказана справа.

До суду із заявою про забезпечення позову звернувся ОСОБА_1, в якій він прохає з метою забезпечення позову арештувати (заборонити відчуження), Ѕ частини належного відповідачу майнового комплексу Станції технічного обслуговування автомобілів за адресою м.Хорол Полтавської області, вул.Фрунзе, 102-Б.

Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали справи приходить до висновку, що у заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені статтею 150 цього Кодексу, заходи забезпечення позову.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, роз’яснено, що суди повинні звернути увагу на те, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь якої з осіб, котрі беруть у справі.

Заява про забезпечення позову має відповідати вимогам, визначеним нормам ЦПК України. В заяві про забезпечення позову має бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Вирішуючи дане клопотання, суд бере до уваги те, що вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачами вимогами. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

У пункті 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" сказано, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має право з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, - про що суд повністю пересвідчився.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" ( Із змінами, внесеними згідно з Постановою № 2 від 12.06.2009 року) забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд бере до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, судом вбачається що між сторонами існує реальний спір, також суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до ускладнення виконання рішення у разі задоволення позовних вимог, що призведе до порушення прав позивача, оскільки з даної заяви слідує, що відповідач ОСОБА_2 на даний час виставив на продаж належну йому Ѕ частину майнового комплексу станції технічного обслуговування автомобілів за адресою м.Хорол Полтавської області, вул.Миргородська (бувша Фрунзе), 102-Б.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, щооскільки існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а тому задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні рішення суду при умові задоволення позовних вимог, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, задля захисту прав позивача, то необхідно заборонити будь-яким способом відчужувати, передавати в заставу (іпотеку) ОСОБА_2 Ѕ частину майнового комплексу станції технічного обслуговування автомобілів за адресою м.Хорол Полтавської області, вул.Миргородська (бувша Фрунзе), 102-Б, до моменту набрання рішенням суду по цій справі законної сили.

До такого висновку суд приходить, виходячи з розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, з урахуванням забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв’язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, оскільки такий вид забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання рішення суду в разі задоволення позову. В той же час суд не задовольняє вимогу позивача щодо арешту вищевказаного майна, оскільки це суттєво обмежить права відповідача у використанні майна та може зашкодити його діяльності.

Відповідно до ч.7 ст. 152 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 151, 152 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1про забезпечення позову у справі за цивільним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,- задовольнити частково.

Заборонити будь-яким способом відчужувати, передавати в заставу (іпотеку) ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 Ѕ частину майнового комплексу станції технічного обслуговування автомобілів за адресою м.Хорол Полтавської області, вул.Миргородська (бувша Фрунзе), 102-Б, до моменту набрання рішенням суду по цій справі законної сили.

В іншій частині заявлених вимог відмовити за безпідставністю.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Відповідно до пп.15.5 п.15розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України,до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Хорольський районний суд Полтавської області.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 26.02.2019 року.

Суддя : Н.С. Миркушіна