Ухвала суду № 80083588, 25.02.2019, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/573/17

УХВАЛА

25 лютого 2019 року м. Переяслав-Хмельницький

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі головуючої судді Керекези Я.І., за участі секретаря судових засідань Ткалі І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача Теслі С.М. про залишення позову без руху та надання строку для усунення недоліків шляхом сплати судового збору в цивільній справі № 373/573/17 за позовом ОСОБА_3 до Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», третя особа: генеральний директор Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» ОСОБА_4 про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди-

встановив:

Позивач звернувся з даним позовом до суду і просить визнати незаконними та скасувати накази генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» від 10.02.2017 №2-ДС «Про застосування до ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення» та №3-ДС «Про застосування до ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення», №4-ДС від 20.02.2017 «Про застосування до ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення», №19-ОС від 07.03.2017 «Про звільнення ОСОБА_3». Також просить поновити його на посаді заступника генерального директора з наукової роботи Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» та стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, а також моральну шкоду у розмірі 20000 гривень та судові витрати у справі.

Позивачем було оплачено вимогу про стягнення моральної шкоди та на виконання ухвали суду про надання строку для усунення недоліків - вимоги про визнання незаконними та скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень. Позовні вимоги про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу судовим збором не оплачувалися.

В судовому засіданні 25.02.2019 представник відповідача Тесля С.М. заявив клопотання про залишення позову без руху та надання позивачеві строку для усунення недоліків, а саме сплати судового збору за вимогу про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Посилається на те, що Постановою Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 визначено, що такі виплати не належать до структури заробітної плати, а тому пільги по сплаті судового збору до таких вимог не застосовуються.

Представник відповідача ОСОБА_6 підтримала клопотання представника теслі С.М.

Представник позивача ОСОБА_7 вважає, що клопотання не підлягає до задоволення. Вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не підлягають оплаті судового збору, що підтверджується і практикою Верховного Суду.

Позивач ОСОБА_3 підтримав свого представника.

Третя особа ОСОБА_4 не з»явився, повідомлений належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань не направив.

Заслухавши клопотання та його обґрунтування, думку учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019, на яку посилається представник відповідача Тесля С.М. як на підставу задоволення клопотання, міститься наступний висновок про застосування норм права: «57. За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

58. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.»

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду у вищезазначеній Постанові висловилася щодо правовідносин з приводу стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що врегульовано ст. 116, 117 КЗпП України та необхідності сплати судового збору при зверненні саме з такою вимогою до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 416 ЦПК України, у постанові палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об'єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об'єднаної палати, Великої Палати.

ОСОБА_3 не звертався із вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а звернувся із вимогою, в тому числі, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що врегульовано ст. 235 КЗпП України, що не було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду в у справі № 910/4518/16.

Отже, на думку суду, висновок про застосування норм права, викладений в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16, не може бути застосований до правовідносин щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, клопотання представника відповідача Теслі С.М. слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 185, 403, ч. 2 ст. 416 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні клопотання представника відповідача Теслі С.М. про залишення позову без руху та надання строку для усунення недоліків шляхом сплати судового збору - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Я. І. Керекеза