Постанова № 80082041, 26.02.2019, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/133/19

Провадження № 3/280/106/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 лютого 2019 року м.Коростишів

Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Щербаченко І. В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, непрацюючу, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1,

встановив:

До Коростишівського районного суду Житомирської області після доопрацювання 08.02.2019 від Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №027476 від 28.01.2019 19.01.2019 близько 21:00 год. ОСОБА_1 ухилилася від виконання батьківських обов'язків відносно свого малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, а саме: покинула малолітнього на батька, який перебував в алкогольному сп'янінні та спав, а дитина бігала роздягнена взимку по проїзній частині і плакала, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що залишила сина з батьком, останній не перебував в стані алкогольного сп'яніння, пішла до матері, щоб старші діти прийняли ванну, згодом їй повідомили працівники поліції, що її син перебував на вулиці без верхнього одягу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, приходжу до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Диспозицією частини 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Відповідно до постанови Коростишівського районного суду Житомирської області від 01.02.2019 адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення було повернуто на доопрацювання у зв'язку з неповним викладом об'єктивної сторони правопорушення, відсутністю посилання на нормативно-правовий акт, яким передбачено обов'язки батьків або осіб, що їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, не додано підтвердження того, що особа «батько», на яку був покинутий неповнолітній, перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Відповідно до положень частини 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого звинувачено у вчинені адміністративного правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Згідно положень статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Таким чином, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов тощо.

При цьому у пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Суть порушення, викладена у протоколі стосовно ОСОБА_1 не відповідає диспозиції частини 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та не містить всіх ознак об'єктивної сторони даного правопорушення, які характеризують зовнішню сторону даного правопорушення. У справі «Малофєєва проти Росії» ЄСПЛ серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Разом з тим, у матеріалах справи будь-які дані про ухилення чи невиконання покладених на ОСОБА_1 батьківських обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, виховання та навчання малолітнього ОСОБА_3 відсутні.

Отже, враховуючи, що обставини, які викладені у вищевказаному протоколі не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому провадження у справі відносно ОСОБА_1 слід закрити у зв'язку з недоведеністю її вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження.

Керуючись статтями 7, 9, 184, 245-247, 251-252, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,

постановив:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення 19.01.2019 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя І. В. Щербаченко