Вирок № 80082033, 26.02.2019, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

вул. Сосновського,38 м. Коростень Коростенський район Житомирська область Україна 11500

Справа №279/746/17

провадження №1-кп/279/39/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 року Коростенський міськрайонний суд

Житомирської області

в складі: головуючого судді Волкової Н.Я.

з секретарем Прокопчук І.В.

за участю:

прокурорів Капало Р.І., Женар Г.М., Поліновського Р.А.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Коростені кримінальні провадження №12016060060001597 від 18.10.2016 року, №12016000060000141 від 02.11.2016 року по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 РФ, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючої, має двох неповнолітніх дітей, згідно ст.89 КК України несудимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.309 ч.2, 307 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачена ОСОБА_2 18.10.2016 року близько 15-ої години на вул.Космонавтів м.Коростень Житомирської області незаконно придбала – знайшла, без мети збуту наркотичний засіб метадон, обіг якого обмежено, масою 0,116 грама, який зберігала при собі та перевозила на маршрутному автобусі до 18.20 години того ж дня.

Своїми умисними діями, які виразились в незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, вчиненими повторно, ОСОБА_2 вчинила злочин, передбачений за ст.309,ч.2 КК України.

16.12.2016 року близько 13.45 год. ОСОБА_2 за попередньою змовою з особою, яка була задіяна для проведення оперативної закупки під зміненими даними ОСОБА_3, поблизу маркету «АТБ» (м.Коростень, вул.Шевченко,38) незаконно придбала у особи, справа відносно якої виділена в окреме провадження, наркотичний засіб метадон, обіг якого обмежено, місце знаходження якого ОСОБА_2 було повідомлено особою, справа відносно якої виділена в окреме провадження, та оплата за який вказаній особі була проведена шляхом перерахування через платіжний термінал, що встановлений за адресою: м.Коростень, вул.Грушевського, 14/2, грошових коштів в сумі 3500 грн., з яких кошти в сумі 3000 грн. були надані ОСОБА_3, кошти в сумі 500 грн. були надані ОСОБА_2, на вказану ОСОБА_2 особою, справа відносно якої виділена в окреме провадження, банківську картку ПАТ «ПриватБанк» №4149437855843403. Частину придбаного наркотичного засобу метадон масою 0,686 грама вартістю 3000 грн. ОСОБА_3 видав працівникам поліції, а решту придбаного наркотичного засобу невідомої маси вартістю 500 грн. ОСОБА_2 залишила собі з метою подальшого особистого вживання.

Своїми умисними діями, які виразились в незаконному придбанні наркотичного засобу без мети збуту, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_2 вчинила злочин, передбачений за ст.309,ч.2 КК України.

Крім цього, ОСОБА_2 органом досудового слідства обвинувачується в тому, що 06.01.2017 року близько 20.30 год. за попередньою змовою з особою, справа відносно якої виділена в окреме провадження, в межах спільного злочинного умислу, направленого на збут наркотичних засобів в місця позбавлення волі для засуджених осіб Коростенської виправної колонії №71, у невстановленому слідством місці незаконно придбала залишений особою, справа відносно якої виділена в окреме провадження, наркотичний засіб метадон, обіг якого обмежено, масою 0,3894 грама, який зберігала у невстановленому слідством місці з метою збуту, та в цей же день у невстановлений час та місці незаконно збула невстановленій слідством особі придбаний наркотичний засіб, який попередньо помістила до картоплини, обмотавши її липкою стрічкою, яку невстановлена слідством особа цього ж дня в період часу з 20.30 год. по 21.00 год. перекинула через паркан на територію Коростенської виправної колонії №71 (м.Коростень, вул.Б.Шосе,4).

Вказані умисні дії кваліфіковано за ст.307 ч.2 КК України як дії, які виразились у незаконному придбанні, зберіганні, збуті наркотичного засобу в місця позбавлення волі, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Встановлені судом обставини щодо вчинення ОСОБА_2 злочинів, передбачених ст.309 ч.2 КК України, 18.10.2016 року та 16.12.2016 року підтверджуються показаннями обвинуваченої, допитаних свідків, висновками експертиз, письмовими доказами, дослідженими безпосередньо судом в судовому засіданні.

Обвинувачена ОСОБА_2, дії якої органом досудового розслідування були кваліфіковані за ст.309 ч.2, 307 ч.2 КК України, свою вину визнав частково.

Вчинення злочину 18.10.2016 року, який кваліфіковано за ст.309 ч.2 КК України, визнала та показала, що наркотичний засіб метадон придбала для власного вживання, її було затримано та вилучено наркотик. Подробиць придбання вже не пам’ятає.

По епізоду від 16.12.2016 року дала показання про те, що хлопця, якого було задіяно для проведення негласної слідчої дії, знала як особу, що вживає наркотичні засоби, спілкувалась з ним по телефону. Він зателефонував до неї та запитав, чи можуть вони разом придбати метадон. В неї були контакти особи, яка збуває наркотичні засоби, які вона періодично в неї купувала. Особисто ту особу не знала, мала лише її номер телефону. Вона зателефонувала тій особі, запитала, чи можна придбати наркотичні засоби. Та підтвердила, що наркотик в неї можна придбати. Вони разом з тим хлопцем склали гроші: він дав 3000 грн., вона доклала ще 500 грн.. Зателефонувала продавцеві, та повідомила їй номер банківської картки, на яку вона перерахувала кошти. Після цього вони чекали хвилин 30, поки продавець повідомила, де вони можуть забрати наркотик. Прибувши на вказане місце, довго шукали, потім знайшли сірниковий коробок, в якому було 7 пакуночків. Пішли до закинутої будівлі, де хлопець взяв собі 6 пакуночків, а вона один, просила, щоб він продав їй ще одного, однак він відмовив. Продавець за придбання наркотиків їй нічого не давала, нерідко навіть вкладала наркотику менше, ніж мала б продати за перераховані кошти. Вона купувала наркотики для себе через 1-2 дні. Якщо хтось хотів купити також, то вони складали гроші та купували разом. Про місце знаходження наркотику продавець повідомляла лише після перерахування коштів, бували випадки, коли наркотик взагалі не знаходили. Жодного разу придбаний таким чином наркотик вона іншим особам не продавала. Мала на меті придбати наркотик та вжити його. В той день її не затримували.

Вчинення злочину 06.01.2017 року не визнала, показала, що жодного разу в місця відбування покарання нічого не передавала. В телефонній розмові з продавцем могла сказати, що наркотик купує для передання засудженим для того, щоб продавець не обважувала та продавала кількість наркотику відповідно до сплачених коштів. Можливо в той день вона і придбавала наркотичний засіб, можливо і разом з іншою особою, але не для передання в тюрму. В картоплину наркотичний засіб не пакувала. Знайомих, що відбувають покарання, не мала. Щодня з 18-19 год. була вдома, оскільки має малолітніх дітей. З особами, які вживають наркотичні засоби, її пов’язувала спільна мета придбати такі засоби та вжити.

Свідок під зміненими даними ОСОБА_3, якого було задіяно для проведення негласної слідчої дії, дав показання про те, що після звернення до нього працівників поліції дав згоду на участь в проведенні оперативної закупки наркотичних засобів. До цього з ОСОБА_2 був знайомий недовго, знав, що вона збуває наркотичні засоби, зв’язок з нею тримав по телефону. Запитав у неї, чи можна придбати метадон, вона відповіла, що може дістати. Замовив 7 пакунків по 500 грн. за пакунок. Передав їй 3500 грн.. Гроші переводила ОСОБА_2, яка до того комусь телефонувала. Чек про переведення коштів він забрав собі, потім видав його поліції. Про місце «закладки» ОСОБА_2 повідомили хвилин через 20, вони разом прибули на місце, відшукали сірникову коробку, в якій було 7 пакунків. ОСОБА_2 віддала йому 6 пакунків, з сьомого відсипала собі частину наркотику як оплату за допомогу в його придбанні. Поліції видав 6 цілих пакунків та частину 7-го.

Показання вказаного свідка не в повній мірі відповідають письмовим доказам, складеним під час проведення оперативної закупки, відповідно до яких ОСОБА_3 для придбання наркотичного засобу було видано 3000 грн., працівникам поліції він видав 6 цілих пакунків з речовиною, у виданому платіжному чеку була вказана сума 3500 грн..

Свідок ОСОБА_4 свідчив про те, що двічі разом з ОСОБА_2 придбавав наркотичний засіб. Вони разом складали гроші, ОСОБА_2 комусь телефонувала, разом вони переводили кошти на банківський рахунок через платіжний термінал, чекали поки ОСОБА_2 повідомляли про місце «закладки», разом відшукували наркотик, ділили його та вживали. ОСОБА_2 наркотик купувала для себе. Він знав про те, що наркотики придбаваються у іншої особи. ОСОБА_2 за допомогу в придбанні він нічого не платив, вони придбавали наркотик спільно, кожен вживав свою частину.

Показання вказаного свідка не стосувались пред’явленого ОСОБА_2 обвинувачення, стосувались фактів спільного придбання ним та обвинуваченою наркотичних засобів для особистого вживання.

Свідок ОСОБА_5 дав показання про те, що познайомився з ОСОБА_2 влітку 2016 року, телефонував їй з приводу придбання наркотичних засобів. Вони зустрічались, він передавав їй грошові кошти, які та перераховувала через платіжний термінал, разом їхали за наркотиком, а іноді чекав, поки його привезе ОСОБА_2. Іноді наркотичного засобу було більше, ніж замовляв він, іноді наркотик вживали разом. Йому було відомо, що наркотики ОСОБА_2 купувала у особи ромської національності.

Показання вказаного свідка також не стосувались пред’явленого ОСОБА_2 обвинувачення, як і попередній свідок він повідомив про спільне придбання та вживання наркотичних засобів.

Свідок ОСОБА_6 показав, що йому не відомо про те, щоб ОСОБА_2 вживала чи розповсюджувала наркотичні речовини, у неї їх він не купував.

Свідок ОСОБА_7 показав, що ОСОБА_2 не знає, показань відносно неї не давав. Належність йому підписів в протоколі, який йому було пред’явлено прокурором, не підтвердив, зазначив, що відображених в ньому показань не давав, працівником поліції допитувався з іншого приводу.

Свідок ОСОБА_8 свідчив про те, що відбував покарання разом з ОСОБА_9. Щоб ОСОБА_9 домовлявся про придбання наркотичних засобів, не чув, про те, хто мав перекинути метадон на територію колонії, йому нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_10 дав показання про те, що 06.01.2017 року о 08-ій год. при перевірці контрольно-слідової смуги виявив згорток, перемотаний липкою стрічною скотч, про що повідомив чергового, залишався на місці та охороняв його. Поліція вилучила згорток. Згорток було перекинуто через паркан, засуджені доступу до нього не мали. Про вміст згортку йому не відомо, хто здійснив перекид не знає.

Письмовими доказами вини ОСОБА_2 по епізоду придбання наркотичного засобу 18.10.2016 року є протокол огляду від 18.10.2016 р., в якому зафіксовано виявлення та вилучення згортку з кристалічною речовиною білого кольору.

Висновком експерта №2/1162 від 12.12.2016 року встановлено, що вилучена 18.10.2016 року речовина є наркотичним засобом метадон масою 0,1034 г.

Письмовими доказами вини ОСОБА_2 по епізоду придбання наркотичного засобу 16.12.2016 року є матеріали проведеної на підставі постанови прокурора від 08.12.2016 р. негласної слідчої дії контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки наркотичних засобів у ОСОБА_2: протокол від 16.12.2016 р. огляду та вручення грошових коштів свідкові ОСОБА_3 в сумі 3000 грн., протокол від 16.12.2016 року огляду покупця ОСОБА_3, яким було видано 6 пакунків, протокол від 16.12.2016 року про результати контролю за вчиненням злочину, протокол від 06.01.2017 р. про результати проведення негласної слідчої дії – аудіо-відеоконтролю ОСОБА_2 16.12.2016 р., протокол від 20.02.2017 р. про результати проведення негласної слідчої дії – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж. Відображена в протоколах інформація зафіксована на технічних носіях, які долучені до справи, частково відтворена під час судового розгляду.

Аналіз вказаних протоколів свідчить про те, що задіяній для проведення негласної дії особі - ОСОБА_3, було видано 3000 грн. для проведення закупки наркотичних засобів. Про придбання наркотичних засобів на вказану суму він домовився з ОСОБА_2, яка у відомої їй особи довідалась про можливість придбання наркотика, перерахувала на повідомлений тією особою банківський рахунок 3500 грн., з яких 3000 грн. їй передав ОСОБА_3, а 500 грн. належали їй, отримала інформацію про місцезнаходження придбаного наркотичного засобу, разом з ОСОБА_3 прибула на повідомлене по телефону місце та відшукала предмет, в якому знаходилось 7 пакунків, 6-ть з яких вона передала ОСОБА_3, а один залишила собі. З моменту домовленості про придбання наркотичного засобу до його придбання та поділу ОСОБА_3 знаходився разом з ОСОБА_2, був присутнім при перемовах ОСОБА_2 з продавцем, відшукав предмет, в який було вміщено пакунки з наркотиком, що зафіксовано відеозаписом негласної слідчої дії.

В судовому засіданні було переглянуто відеозапис проведення негласної слідчої дії контролю за вчиненням злочину, зміст якого свідчить про те, що ОСОБА_2 в присутності особи, яка була задіяна для проведення негласної дії (ОСОБА_3), телефонувала до якоїсь особи, запитувала в неї про можливість придбати наркотичний засіб, отримавши згоду та дізнавшись номер банківського рахунку в присутності задіяної особи перерахувала кошти через платіжний термінал, частина яких належала їй, тривалий час очікувала інформацію про місце знаходження наркотичних засобів, разом з ОСОБА_3 прибула до повідомленого місця, відшукувала наркотик в двох місцях, разом з ним розпакувала упакування та частину його вмісту (один пакунок) взяла собі. Будь-яких коштів чи частину наркотичного засобу за послугу ОСОБА_11 не передавав, на її прохання продати їй частину його наркотику відмовив.

Зміст відеозапису свідчить про те, що придбаний наркотик належав іншій особі, яка погодилась збути його ОСОБА_11; після перерахування на повідомлений цією особою банківський рахунок коштів, повідомила про місце знаходження наркотику, яке ОСОБА_11 до перерахування коштів відомо не було; придбаний наркотик було поділено між ОСОБА_11 та ОСОБА_3.

Вказане свідчить про те, що власником наркотичного засобу ОСОБА_2 не була, будь-якої вигоди від того, що сприяла ОСОБА_3 придбати наркотичні засоби не отримала.

Приєднаний до справи як речовий доказ фіскальний чек TS 212584 від 16.12.2016 р. підтверджує факт перерахування коштів в сумі 3500 грн., що підтверджує, що частина коштів належала ОСОБА_2.

Під час судового засідання було відтворено звукові файли, на яких містилась інформація щодо телефонних розмов ОСОБА_2 з іншими особами жіночої та чоловічої статі. Зміст вказаних розмов підтверджує, що ОСОБА_2 як особа, що вживала наркотичні засоби, неодноразово домовлялась з іншими споживачами наркотичних засобів про їх спільне придбання та вживання. Зміст вказаних розмов не містить інформації про те, що ОСОБА_2 такі засоби збувала іншим особам.

Висновком експерта №32/7.2/196 від 09.08.2017 р. підтверджено, що мовлення у фонограмах, зафіксованих у файлах від 16.12.2016 року, належить ОСОБА_2.

Висновком експерта №2/1371 від 12.01.2017 р. встановлено, що надана на експертизу кристалічна речовина білого кольору, що знаходилась в 6 згортках, які були вилучені 16.12.2016 року, містить наркотичний засіб метадон загальною масою 0,686 г.

Дослідивши представлені обвинуваченням докази по факту події, що мала місце 16.12.2016 року, проаналізувавши їх в сукупності, суд і дійшов висновку про те, що дії ОСОБА_2 становлять склад злочину, передбаченого ст.309 ч.2 КК України, а не ст.307 ч.2 КК України, як вони кваліфіковані обвинуваченням, який ґрунтується на наступному: 1. ОСОБА_2 не була власником наркотичного засобу, який було вилучено після проведення оперативної закупки у ОСОБА_3; 2. вказаний наркотичний засіб було придбано за спільні кошти ОСОБА_3, які йому були видані для проведення закупки, та ОСОБА_2 (ОСОБА_3 було видано 3000 грн., продавцеві було перераховано 3500 грн.), 3. рахунок, на який були перераховані кошти, місце знаходження наркотичного засобу ОСОБА_2 попередньо відомі не були (вказані обставини їй було повідомлено безпосереднім продавцем до та після перерахування коштів), 4. доказів того, що ОСОБА_2 діяла за змовою з безпосереднім продавцем, спрямованою на збут наркотичних засобів, обвинуваченням не представлено.

Отже, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_2, як споживач наркотичних засобів, з метою придбання таких засобів для власного вживання, погодилась на пропозицію ОСОБА_3 спільно з ним придбати наркотичні засоби. Реалізуючи їх спільний з ОСОБА_3 намір на придбання наркотичних засобів, ОСОБА_2 домовилась з відомим їй безпосереднім збувачем наркотичних засобів про можливість їх придбання, перерахувала кошти в сумі 3500 грн., частина яких належали їй, як оплату за їх придбання, отримала повідомлення від безпосереднього збувача про місце знаходження придбаних наркотиків та разом з ОСОБА_3 відшукала їх, забрала собі ту частину, яка була придбана за належні їй кошти.

Враховуючи вказані обставини, дії ОСОБА_2, які були нею вчинені 16.12.2016 року, судом кваліфіковано за ст.309 ч.2 КК України.

На підтвердження вчинення ОСОБА_2 збуту наркотичного засобу 06.01.2017 року обвинуваченням подано такі письмові докази як протокол прийняття заяви гр.ОСОБА_12 від 06.01.2017 року про перекид невідомою особою на територію КВК-71 згортку, протокол огляду від 06.01.2017 території дільниці №5 КВК-71, в якому зафіксовано виявлення та вилучення пакунку круглої форми, який було перенесено до службового кабінету, де оглянуто його вміст та виявлено кристалічну речовину білого кольору, висновок експерта №2/33 від 06.02.2017 року, яким встановлено, що надана на дослідження кристалічна речовина білого кольору містить наркотичний засіб метадон масою 0,3894 г.

Представлені обвинуваченням докази не містять жодних даних, які б підтверджували, що саме ОСОБА_2 збула наркотичний засіб в місця позбавлення волі: що саме вона придбала його для подальшого збуту, саме вона помістила його до картоплини та здійснила перекид на територію установи виконання покарань або передала іншій особі для здійснення такого перекиду. Викладені в обвинуваченні обставини є лише припущенням органу розслідування та не підтверджуються належними, достовірними та допустимими доказами.

Відповідно до ст.62 Конституції України, ст.17,ч.2 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданий, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Вирок суду не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Згідно ст.92 КПК України обов’язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України покладається на сторону обвинувачення, належності та допустимості доказів – на сторону, що їх подає.

Відповідно до положень ст.ст.284,ч.1,п.3;373,ч.1,п.2 КПК України у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, не встановлено достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання, ухвалюється виправдувальний вирок.

Проаналізувавши всі дослідженні в судовому засіданні докази, представлені обвинуваченням на підтвердження вчинення ОСОБА_2 06.01.2017 року збуту наркотичного засобу, суд дійшов висновку про те, що стороною обвинувачення не представлено належних, допустимих та достатніх доказів, які в своїй сукупності та взаємозв’язку поза розумним сумнівом доводять причетність обвинуваченої до вчинення злочинних дій, що докази вчинення ОСОБА_2 інкримінованого їй злочину відсутні.

Обвинуваченням не здобуто та не представлено суду доказів того, що власником виявленого на місці події предмету злочину була ОСОБА_2, що той предмет вона придбала з метою його подальшого збуту, що саме вона збула його або була обізнана з наміром іншої особи вчинити дії, спрямовані на збут предмету злочину, та сприяла їй в досягненні злочинного результату.

Оскільки обвинуваченням не доведено, що ОСОБА_2 06.01.2017 року вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст.307 ч.2 КК України, за вказаним обвинуваченням вона підлягає виправданню.

Таким чином, проаналізувавши всі зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази, які є допустимими, належними та достовірними, в своїй сукупності достатніми та взаємопов’язаними, поза розумним сумнівом доводять причетність обвинуваченої до вчинення злочинних дій, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_2 у придбанні 18.10.2016 року та 16.12.2016 року наркотичних засобів без мети їх збуту та невинуватості в збуті наркотичних засобів в місця позбавлення волі 06.01.2017 року.

Обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання обвинуваченої не встановлено.

Як особа ОСОБА_2 працездатного віку, по місцю проживання характеризується задовільно, має двох неповнолітніх дітей, які в даний час на її утриманні та вихованні не перебувають, на спеціалізованих обліках не перебуває, притягувалась до кримінальної відповідальності, однак попередні судимості погашені.

Враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини справи, особу обвинуваченої, її відношення до вчиненого, відсутність пом?якшуючих та обтяжуючих покарання обставини, суд вважає, що її виправлення не можливо без ізоляції від суспільства, оскільки будучи 12.12.2016 року засудженою вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області за ст.309 ч.1 КК України (від покарання звільнена відповідно до ухвали Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 30.11.2018 року), вона 16.12.2016 року знову вчиняє злочин, що свідчить про стійкість її протиправної поведінки, про те, що обвинувачена не змінила свій спосіб життя, не зробила для себе належних висновків щодо недопустимості протиправної поведінки.

Вид та розмір покарання обирається в межах санкції частини статті закону, який передбачає відповідальність за вчинені злочини, що буде справедливим, співмірним вчиненому, достатнім та необхідним для попередження вчинення нових злочинів.

Доля речових доказів вирішується відповідно до положень ст.100 КПК України, судові витрати, понесенні для доведення винуватості, стягуються з обвинуваченої.

Строк попереднього ув’язнення зараховується як відбуте покарання відповідно до положень ст.72 ч.5 КК України в редакції Закону України від 26.11.2015 року №838-VIII.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368,370,373,374 КПК України,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати невинуватою у вчиненні злочину, передбаченого ст.307 ч.2 КК України та виправдати.

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ст.309 ч.2 КК України, і призначити їй покарання у виді двох років позбавлення волі.

Строк відбування покарання обчислювати з дня затримання ОСОБА_2 в порядку приведення вироку до виконання.

Зарахувати як відбуте покарання строк попереднього ув’язнення з 28.03.2017 року по 21.09.2017 року з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази – наркотичні засоби, які зберігаються відповідальною особою ГУНП в Житомирській області на підставі квитанцій №10040 від 20.12.2016 р., №10283 від 15.02.2017 р., №10208 від 20.01.2017 р., знищити, мобільний телефон марки «Нокіа», який зберігається в камері зберігання речових доказів СУ ГУНП в Житомирській області, повернути ОСОБА_2.

Судові витрати за проведення експертиз в сумі 5728 (п’ять тисяч сімсот двадцять вісім) гривень 20 копійок стягнути з ОСОБА_2 на користь держави.

Арешт на майно ОСОБА_2 – квартиру АДРЕСА_1, накладений ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 30.08.2017 року, рухоме майно, накладений ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 03.04.2017 року, скасувати.

Вирок може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляції, а в разі подачі апеляції - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано .

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, не пізніше наступного дня після ухвалення – надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, може бути отримана в суді учасниками судового провадження.

Суддя Волкова Н.Я.

Копія згідно оригіналу