Постанова № 80081924, 25.02.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/19641/18

Провадження № 3/161/75/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2019 року м. Луцьк

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Присяжнюк Л.М., за участю секретаря судового засідання Петрової В.О. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого в обмінному пункті валют,

- за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

06 грудня 2019 року на адресу суду надійшли вказані матеріали.

Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення від 30 листопада 2018 року серії БД №317605, громадянин ОСОБА_1 30 листопада 2018 року о 01 год. 40 хв. за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Забороль, вул. Володимирська, 90, керував транспортним засобом Mercedes-Benz E-220, державний номер SRT602 (LT), здійснив наїзд на перешкоду, а саме: не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керування та здійснив наїзд на паркан. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Такі дії кваліфіковані працівниками поліції, як порушення п.12.1 ПДР, за що передбачена відповідальності ст.124 КУпАП.

Він же, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 30 листопада 2018 року серії БД №317606, в той самий час та у тому самому місці, керував вказаним транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння проводився в лікаря-нарколога. Такі дії кваліфіковані поліцейським як порушення п.2.9 «а» ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення у суді, ОСОБА_1 визнав себе винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Одночасно, ОСОБА_1 не визнав себе винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та пояснив, що він вживав алкогольні напої у той день перед поїздкою на машині, однак вважав, що рівень алкоголю в його крові є в межах норми.

Також захисник ОСОБА_1 у судовому засіданні звертав увагу суду на той факт, що наявний у справі чек приладу драгер не може бути належним доказом у справі, оскільки він не зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення. Крім того, захисник вказував, що огляд ОСОБА_1 у лікаря відбувався протягом 10 хвилин, що дає підстави сумніватися в його об’єктивності.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника, пояснення поліцейського ОСОБА_2, який оформляв протоколи про адміністративні правопорушення, суддя дійшов до такого висновку.

На переконання судді, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується:

1)протоколом про адміністративне правопорушення;

2)поясненнями ОСОБА_1

2) висновком лікаря-нарколога від 30 листопада 2018 року;

3) відеозаписом події, на якому зафіксований процес проведення огляду.

Оскільки з наявних у справі матеріалів, в тому числі відеозапису події, не вбачається заперечень ОСОБА_1 проти проведення огляду на стан сп’яніння у закладі охороні здоров’я, а також його заперечень щодо результатів такого огляду, суддя дійшов висновку, що наявний у справі висновок лікаря-нарколога є належним та допустимим доказом перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп’яніння.

Суддя приймає до уваги та вважає слушними доводи захисника ОСОБА_1 про необхідність виключення зі складу доказів чеку приладу драгер, оскільки вказаний чек без складання акту огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів,не є належним та допустимим доказом в розумінні п.10 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі – Інструкція).

Однак, вказане не спростовує вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки в даному випадку огляд на стан сп’яніння проводився не на місці зупинки транспортного засобу, а в закладі охорони здоров'я, і належним доказом, в розумінні розділу ІІІ вищенаведеної Інструкції, є саме висновок лікаря-нарколога, який є в матеріалах справи і сумнівів у судді не викликає.

Крім того, з відеозапису події та характеру спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, слідує, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом та не заперечував цього, як і того факту, що скоїв ДТП на автомобілі.

Послідовні та такі, що узгоджуються з матеріалами справи та матеріалами відеозапису, покази надав у судовому засіданні поліцейський ОСОБА_2, який і здійснював оформлення адміністративних матеріалів.

Більше того, як в судовому засіданні, так і в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнав, що перебував у стані алкогольного сп’яніння, а також керував транспортним засобом.

За таких обставин, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП підтверджується:

1) протоколом про адміністративне правопорушення;

2) схемою ДТП;

3) письмовими поясненнями ОСОБА_3, ОСОБА_4

Крім того у судовому засіданні ОСОБА_1 повністю та беззастережно визнав себе винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

За таких обставин, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу та іншого майна, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

При накладенні стягнення, суддею враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до правопорушень на транспорті, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин що обтяжують чи пом’якшують правопорушення суддя не вбачає.

Суддя не знаходить підстав для застосування положень ст.21 КУпАП або ст.22 КУпАП, оскільки правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП є найбільш тяжким порушенням Правил дорожнього руху, яке передбачено у чинному законодавстві, а перебування водія у стані алкогольного сп’яніння несе підвищену небезпеку, як для самого водія, так і для його пасажирів, пішоходів та інших учасників дорожнього руху. У зв'язку з цим, дане правопорушення неможливо вважати малозначним у розумінні ст.22 КУпАП, а також неможливо звільнити особу від встановленої відповідальності з передачею його на поруки в порядку ст.21 КУпАП, оскільки, на переконання суду, вказане не призведе до ефективного перевиховання особи-правопорушника.

Враховуючи всі обставини справи про адміністративне правопорушення, особу правопорушника, суддя дійшов висновку, що на ОСОБА_1 остаточно на підставі ст.36 КУпАП, слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника слід також стягнути судовий збір у сумі 384,20 грн. Відомостей про наявність у правопорушника пільг про сплаті судового збору, які передбачені п.п. 8, 9, 10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», матеріали справи не містять.

Керуючись ст.ст. 40-1, 124, 130, 283, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, притягнути його до адміністративної відповідальності, яка передбачена ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП та на підставі ст.36 КУпАП остаточно накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200,00 грн. (десять тисяч двісті гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Реквізити для сплати штрафу: рахунок отримувача 31114149003001; назва отримувача коштів ГУК у ОСОБА_4. обл/Волинська.обл./21081300; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009371; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банка отримувача (МФО) 899998; призначення платежу 21081300; БД;317605.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. На підставі ч.2 ст.308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у вищенаведений строк, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу, що складає 20 400,00 грн. (двадцять тисяч чотириста гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок), за наступними реквізитами: (стягувач Державна судова адміністрація України, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банк отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Копію постанови судді направити правопорушнику, а також УПП у Волинській області для відома.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області ОСОБА_5