Ухвала суду № 80081713, 25.02.2019, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/3396/18

1-кп/295/5/19

УХВАЛА

Іменем України

25.02.2019 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Болейко А.П.

суддів: Костенко С.М., Комнацького О.В.

секретаря судового засідання Ковтонюк І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальне провадження № 42018060360000015 про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Пришиб, Михайлівського району, Запорізькій обл., зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого по договору оренди в АДРЕСА_2, за ч. 3 ст. 410 КК України, з участю сторін кримінального провадження:

прокурорів Коцюба О.С., Комар А.В.

представника цивільного позивача ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Грабчука С.Ю.,

встановив:

В провадженні Богунського районного суду м. Житомира перебуває указане кримінальне провадження.

Прокурори заявили клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому. В обґрунтування зазначили, що ризики, що існували на час обрання даного запобіжного заходу, а саме: переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення не змінилися і відсутні підстави для обрання іншого, більш м'якого виду запобіжного заходу. Просили врахувати, що обвинувачений вчинив особливо тяжний злочин. Представник цивільного позивача підтримав указане клопотання.

Захисник та обвинувачений просили змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю. Захисник зазначив, що прокурором не доведено ризики передбачені ст. 177 КПК України та просив зменшити визначений раніше розмір застави вдвічі у випадку продовження дії запобіжного заходу.

Як встановлено судом, обвинуваченому ОСОБА_1 27.01.2018 року слідчим суддею Корольовського районного суду м. Житомира Рожковою О.С. обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті, який продовжено ухвалами Богунського районного суду м. Житомира.

Заслухавши думки учасників судового провадження та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 331 ч.3 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ч.3 ст. 199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Оскільки ОСОБА_1 неодружений, не має на утриманні дітей, не є жителем м. Житомира, не має міцних соціальних зв'язків, постійного місця проживання, є військовослужбовцем та обвинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину під час проходження військової служби, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 10 років, суд приходить до висновку про неможливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, тому що такий запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та з урахуванням наступного.

Суд приходить до висновку, що ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування та продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: переховуватися від суду, як і можливість незаконно впливати на свідків не зменшилися. Особлива тяжкість злочину, що інкримінується обвинуваченому, у сукупності із даними про особу, з огляду на вірогідність переховуватися від суду, дає підстави вважати, що зміна відносно обвинуваченого запобіжного заходу на більш м'який є неможливою та не забезпечить належної процесуальної поведінки останнього під час судового розгляду, а тому вважає доцільним продовжити дію запобіжного заходу - тримання під вартою на строк 60 діб.

За таких обставин, клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю задоволенню не підлягає.

При цьому, підстав для зменшення визначеного раніше судом розміру застави не вбачається, оскільки вона визначена достатньою для обвинуваченого, з урахуванням тяжкості інкримінованого правопорушення та з урахуванням особи ОСОБА_1

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 177, 182, 331 КПК України, суд, -

ухвалив:

Продовжити ОСОБА_1 строк триманням на гауптвахті строком на шістдесят днів, а саме по 25.04.2019 року, включно.

Одночасно визначити ОСОБА_1 розмір застави у грошовому виразі в сумі 528600 гривень, що становить 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на протязі строку дії ухвали на депозитний рахунок Богунського районного суду м. Житомира.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого наступні обов'язки:

1) прибувати до суду у визначений ним час за кожною вимогою;

2) не відлучатися за межі місця проживання без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

У випадку невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом, для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави суд, вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.П. Болейко

Судді С.М. Костенко

О.В. Комнацький