Ухвала суду № 80081594, 22.02.2019, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/484/19

6/154/7/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2019 року м. Володимир-Волинський

Володимир-Волинського міський суд Волинської області в складі :

головуючого судді Вітера І.Р.,

при секретарі Корніюк Т.О.,

з участю представника заінтересованої сторони Державної іпотечної установи ОСОБА_1,

боржників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Володимир-Волинський заяву Державної іпотечної установи про заміну сторони у виконавчому провадженні,

ВСТАНОВИВ :

Державна іпотечна установа 11 лютого 2019 року звернулася до Володимир-Волинського міського суду Волинської області в з заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду по цивільній справі №2-1311/10 за позовною заявою публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" до ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

В обґрунтування заяви зазначає, що рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 03 грудня 2010 року задоволено позов ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № Ф1-08/60560-540 від 03 квітня 2008 року та видано виконавчі листи.

Вказує, що Державна іпотечна установа є правонаступником ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", оскільки 11.02.2015 року між сторонами було укладено договір відступлення права вимоги №17/4-В, відповідно до п.1.2 якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває всі права вимоги за договорами, що вказані в додатках до нього, зокрема і щодо кредитного договору №Ф1-08/60560-540 від 03.04.2008 року позичальника ОСОБА_3Є . та договору поруки №Ф1-08/60560-540 п. від 03.04.2008 року поручителя ОСОБА_2

Зазначає, що 17.09.2015 року, на підставі постанови Правління Національного банку України №612 “Про віднесення Публічного акціонерного товариства “Банк” Фінанси та кредит” до категорії неплатоспроможних”, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №171 від 17.09.2015 року “Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ “Банк “Фінанси та кредит” та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку”.

Вказує, що договір відступлення права вимоги, укладений між Державною іпотечною установою та ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", сторонами не оспорювався та на даний час є чинним.

Таким чином, починаючи з 17.09.2015 року Державна іпотечна установа набула всі права та вимоги, передбачені договором відступлення права вимоги від 11.02.2015 року, зокрема, стала новим кредитором за кредитним договором №Ф1-08/60560-540 від 03.04.2008 року позичальника ОСОБА_3 та договору поруки №Ф1-08/60560-540 п. від 03.04.2008 року поручителя ОСОБА_2

Вказуючи, що Державна іпотечна установа має право на заміну сторони виконавчого провадження, просить замінити стягувача у виконавчому провадженні ВП №48182488 з Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та кредит” на Державну іпотечну установу.

Ухвалою суду від 11.02.2019 року заяву Державної іпотечної установи прийнято до розгляду та призначено судовий розгляд на 22.02.2019 року.

21.02.2019 року на адресу суду надійшло клопотання АТ “Банк “Фінанси та кредит” про зупинення провадження у справі.

На обґрунтування клопотання АТ “Банк “Фінанси та кредит” вказує, що 20.01.2016 року ухвалою Господарського суду м. Києва затверджено мирову угоду між Державною іпотечною установою та банком, за якою АТ “Банк “Фінанси та кредит” визнано борг перед Державною іпотечною установою в сумі 187864220 грн. 55 коп.

Зазначає, що за умовами мирової угоди погашення вказаного боргу здійснюється шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме майнові права за кредитними договорами, які виникли з договору застави майнових прав №17/4-3 та договором відступлення права вимоги №17/4-В від 11.02.2015 року.

Вказуючи, що Державною іпотечною установою на даний час не виконано усі умови затвердженої мирової угоди, оскільки не було підписано остаточний акт звіряння заборгованості з АТ “Банк “Фінанси та кредит”, що може призвести до виключення кредитних договорів, що відповідають визначеним сторонам критеріям, із переліку заставлених кредитних договорів права за якими підлягають відступленню на користь Державної іпотечної установи.

У зв’язку з тим, що право вимоги за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії №306/08-К21 від 27.02.2008 року було відступлене за Договором відступлення права вимоги №17/4-В від 11.02.2015 року, укладеним між Державною іпотечною установою та АТ «Банк «Фінанси та кредит», просить зупинити провадження у справі за заявою Державної іпотечної установи про заміну сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду по цивільній справі за позовом акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В судовому засіданні представник заявника Державної іпотечної установи заяву про заміну сторони виконавчого провадження підтримав, посилаючись на обставини, викладені в ній та просив задовольнити.

Заперечив проти задоволення клопотання АТ "Банк "Фінанси та кредит" про зупинення провадження у справі. При цьому вказав, що в поданому клопотанні АТ "Банк "Фінанси та кредит" підтверджує, що ним були відступлені, а Держаною іпотечною установою набуті права вимоги, зокрема, за кредитним договором №Ф1-08/60560-540 від 03.04.2008 року та договором поруки №Ф1-08/60560-540 п. від 03.04.2008 року.

Зазначив, що договір про відступлення права вимоги №17/4-В від 11.02.2015 року є чинним та сторонами не оскаржувався. Вказав, що п.1.2 договору визначено, що первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває всі права вимоги за договорами, визначеними в додатку до нього та вказаний пункт набирає чинності в день прийняття рішення Національним банком України про віднесення первісного кредитора до категорії неплатоспроможних (п.2.1 договору). При цьому, вказав, що постановою Правління Національного банку України №612 від 17.09.2015 року АТ "Банк "Фінанси та кредит" визнано неплатоспроможним.

Окрім того, мирова угода, затверджена ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.01.2016 року, є виконавчим документом, а АТ "Банк "Фінанси та кредит" в поданому клопотанні не вказано правової підстави, згідно якої, не виконання виконавчого документу є підставою для зупинення провадження, а тому просив відмовити в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Боржники ОСОБА_2, ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечили проти задоволення заяви Державної іпотечної установи про заміну сторони виконавчого провадження.

Представник АТ "Банк "Фінанси та кредит" в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.3 ст.442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області №2-1311/10 від 03.12.2010 року позов АТ "Банк "Фінанси та кредит" до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості задоволено повністю та стягнено солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь АТ "Банк "Фінанси та кредит" 551350 грн. 72 коп. боргу за кредитним договором, та по 910 грн. судових витрат з кожного .

Вказане рішення набрало законної сили та 11.01.2011 року, за заявою стягувача, було видано виконавчі листи про стягнення вищевказаних сум, які в подальшому були пред’явлені та прийняті до виконання відділом ДВС Володимир-Волинського МРУЮ.

Судом також було перевірено наявність вказаного виконавчого провадження , яке перебуває у провадженні відділу ДВС Володимир-Волинського МРУЮ.

Водночас з матеріалів, доданих на обґрунтування заяви, вбачається, що 11.02.2015 року між Державною іпотечною установою та АТ “Банк “Фінанси та кредит” було укладено договір відступлення прав вимог №17/4-В.

Відповідно до умов п.1.1 вказаного договору сторони уклали його з метою реалізації порядку звернення стягнення на майнові права відповідного договору застави майнових прав №17/4-З від 11.02.2015 року, що укладений з метою забезпечення виконання зобов'язання первісного кредитора (позичальника), зокрема і за кредитним договором №Ф1-08/60560-540 від 03.04.2008 року та договором поруки №Ф1-08/60560-540 п. від 03.04.2008 року.

Пунктом 1.2 договору відступлення прав вимог №17/4-В передбачено, що первісний кредитор (Банк) відступає, а новий кредитор (Державна іпотечна установа) набуває права вимоги за договорами (кредитними, іпотеки, поруки тощо), вказаних у додатках до цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору, пункт 1.2 набирає чинності в день прийняття рішення Національним банком України про віднесення Первісного кредитора до категорії неплатоспроможних або на наступний календарний день після наставання сукупності обставин, визначених п.2.1.1 Договору, та однієї з обставин, визначеної п.2.1.2 цього договору або 2.1.3 цього договору або 2.1.4 цього договору.

Встановлено, що договір про відступлення прав вимоги №17/4-В від 11.02.2015 року набрав чинності 17 вересня 2015 року, коли рішенням Правління Національного банку України №612 віднесено ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” до категорії неплатоспроможних, а виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про запровадження тимчасової адміністрації в АТ “Банк “Фінанси та Кредит” та делеговано повноваження тимчасового адміністратора банку.

Таким чином, відповідно до додатку №1 до договору відступлення прав вимоги №17/4-В від 11.02.2015 року, право вимоги за кредитним договором №Ф1-08/60560-540 від 03.04.2008 року позичальника ОСОБА_3 та договору поруки №Ф1-08/60560-540 п. від 03.04.2008 року поручителя ОСОБА_2 перейшло від ПАТ “Банк “Фінанси та кредит” до Державної іпотечної установи.

Водночас, судом встановлено, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.01.2016 року у справі №910/21864/15 затверджено мирову угоду між Державною іпотечною установою (позивач) та АТ “Банк “Фінанси та Кредит” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_4, що діє на підставі рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.12.2015 року №230 “Про початок процедури ліквідації АТ “Банк “Фінанси та Кредит” та делегування повноважень ліквідатора банку” (відповідач).

Згідно вказаної мирової угоди сторони дійшли згоди, щодо того, що:

1. Відповідач визнає та підтверджує свою заборгованість перед Позивачем за Кредитним договором №17/4 від 11.02.2015 (далі - Кредитний договір), стягнення якої є предметом позовних вимог у справі № 910/21864/15 та яка становить 187864220,55 (сто вісімдесят сім мільйонів вісімсот шістдесят чотири тисячі двісті двадцять гривень) 55 коп., з яких: 155285654,67 грн. - заборгованість за основним боргом, 6444141,95 грн. - сума заборгованості по відсоткам за користування кредитом, пеня, нарахована на суму заборгованості за кредитом та на суму заборгованості за процентами за користування кредитом, що становить 24847396,44 грн., 3% річних нарахованих на суму заборгованості за кредитом та на суму заборгованості за процентами за користування кредитом, що становить 1270027,49 грн., штраф - 17000 грн. Розмір судового збору у даній справі становить 73080 грн. Сума боргу підтверджується актом звіряння розміру заборгованості станом на 18.09.2015р. В силу вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», подальше нарахування процентів та штрафних санкцій позивачем не здійснюється з моменту введення Тимчасової адміністрації в Банку.

2. Погашення вказаного в п.1 цієї Мирової угоди боргу здійснюється шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме - майнові права за договорами, (далі - «Майнові права»), які виникли з Договору застави майнових прав № 17/4-3, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованим в реєстрі за № 615 (далі Договір застави»), укладеного в якості забезпечення за Кредитним договором та Договору відступлення права вимоги №17/4-В від 11 лютого 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 616, укладеному між тими ж Сторонами з метою реалізації порядку звернення стягнення на майнові права вимоги Ріалі - «Договір відступлення»).

3. До моменту затвердження виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» та у випадку отримання платежів на виконання договорів зазначених у додатках до Договору відступлення, Позивач та Відповідач домовились вести реєстри таких отриманих платежів.

4. Кожного першого числа відповідного місяця, починаючи із 01 січня 2016 року, Сторони домовились здійснювати звіряння платежів зазначених у п. З цієї Мирової угоди, які відбулись за поточний місяць. Окрім того, кожна із Сторін спору зобов'язана надавати іншій Стороні реєстр таких платежів на першу вимогу іншої сторони у строк не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання відповідної вимоги однієї з Сторін цієї Мирової угоди. В разі необхідності Відповідач за домовленістю з Позивачем може частково передавати оригінали договорів та інших необхідних документів щодо позичальників за кредитними договорами зазначеними у додатках до Договору відступлення.

5. Відповідно до ч.5 ст.45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня опублікування відомостей про відкликання ліцензії та ліквідацію Відповідача, Позивач має право заявити Фонду (або особі якій фонд делегував повноваження на складення реєстру кредиторів) про свої вимоги до Позивача у розмірі, що дорівнює загальній сумі заборгованості Відповідача, зазначеній у п.1 цієї Мирової угоди (включаючи судовий збір).

6. Сума вимог Позивача до Відповідача, визначена на підставі п.5 цієї Мирової угоди, включається до реєстру акцептованих вимог кредиторів Відповідача, відповідно до вимог ст.49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

7. Сторони погодились, що права вимоги за договорами зазначеними у додатках до Договору відступлення підлягають оцінці суб'єктом оціночної діяльності, який буде залучений Фондом для визначення їх загальної вартості на підставі приписів ст.50 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та інших нормативно-правових актів. Позивач зобов'язується надавати всю необхідну інформацію для проведення незалежної оцінки суб'єктом оціночної діяльності предмету застави та предмету Договору про відступлення права вимоги, що входить складу ліквідаційної маси.

8. Разом із проведенням оцінки зазначеної у п. 7 цієї Мирової угоди Сторони укладають остаточний акт звіряння заборгованості, яким також визначають загальну суму платежів на виконання договорів зазначених у додатках до Договору відступлення, що були здійснені на банківські рахунки Позивача та Відповідача в період з 18.09.2015 р. (включно) по дату такого звіряння. При цьому, при складанні такого акту Позивач зменшує заборгованість Відповідача перед ним на суму отриманих таких платежів за зазначений вище період, а Відповідач, в строк, зазначений в даному акті, зобов'язаний перерахувати на банківський рахунок Позивача, визначений у Кредитному договорі, загальну суму платежів на виконання договорів зазначених у додатках до Договору відступлення, отриманих Відповідачем та відображену в акті, зазначеному у цьому пункті Мирової угоди.

9. Під час укладення акту, визначеного у п.8 цієї Мирової угоди, Сторони домовилися провести переговори щодо можливих шляхів погашення пені, зазначеної у п.1 Мирової угоди, про що буде зазначено в акті, укладеному на підставі п. 8 Мирової угоди.

10. У випадку коли оціночна вартість прав вимоги, визначена на підставі п.7 цієї Мирової угоди, буде становити більше ніж сума заборгованості Відповідача за Кредитним договором, визначеної в акті на підставі п.8 цієї Мирової угоди, Сторони, не пізніше 10 (десяти) робочих днів і здійснення зменшення вимог на підставі п.9 цієї Мирової угоди, складають реєстр в якому сторони погоджують перелік кредитних договорів та договорів забезпечення права вимоги (майнові права) щодо яких будуть вноситись зміни до Договору відступлення в порядку, встановленому п. 12 цієї Мирової угоди.

11. У реєстр, зазначений в п.10 цієї Мирової угоди у першу чергу включаються права вимоги за кредитними договорами прострочення виконання грошових зобов'язань за якими становить більш ніж 90 днів станом на день здійснення оцінки зазначеної у п.7 цієї Мирової угоди. При цьому, загальна кількість таких вимог (із простроченням виконання грошових зобов'язань більш ніж 90 днів станом на день здійснення оцінки) не має перевищувати 50% від загальної кількості прав вимоги щодо яких будуть вноситись зміни до Договору відступлення в порядку, встановленому п. 12 цієї Мирової угоди.

12. Після складення реєстру зазначеного у п. 11 цієї Мирової угоди, Сторони укладають зміни (додаткову угоду/додатки) до Договору відступлення права вимоги, за якими уточнюють відступлені права вимоги за договорами наведеними у вищенаведеному реєстрі. Позивач також забезпечує проведення всіх необхідних дій по зняттю обтяжень та внесення змін у відповідні реєстри (в разі, якщо такі зміни здійснювалися).

Так, в поданому до суду клопотанні про зупинення провадження у справі, АТ “Банк “Фінанси та кредит” зазначає, що, умови зазначеної мирової угоди сторонами не виконані, а тому заміна сторони стягувача у виконавчому провадженні на Державну іпотечну установу є передчасною, так як наразі невідомо, які саме права вимоги за кредитними договорами їй передадуться.

Водночас, відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, правонаступництва.

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін ( відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

У зв'язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до положень Закону України “Про виконавче провадження” та норм ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки у зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Заміна сторони виконавчого провадження внаслідок відступлення права вимоги до боржників можлива як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року по справі № 6 - 1355/10, провадження № 61 -12076 св 18.

Доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема додатком №1 до договору відступленням прав вимоги №17/4-В від 11.02.2015 року, підтверджується перехід права вимоги за кредитним договором №Ф1-08/60560-540 від 03.04.2008 року позичальника ОСОБА_3 та договором поруки №Ф1-08/60560-540 п. від 03.04.2008 року поручителя ОСОБА_2 від публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та кредит” до Державної іпотечної установи.

Водночас, п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України визначено, що суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у разі об’єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об’єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Однак, з врахуванням того, що укладення між АТ “Банк “Фінанси та Кредит” та Державною іпотечною установою мирової угоди від 25.12.2015 року не впливає на правовідносини сторін, що виникли на підставі договору про відступлення права вимоги №17/4-В від 11.02.2015 року, зокрема правонаступництва Державної іпотечної установи щодо вимог за кредитним договором №Ф1-08/60560-540 від 03.04.2008 року позичальника ОСОБА_3 та договору поруки №Ф1-08/60560-540 п. від 03.04.2008 року поручителя ОСОБА_2, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання АТ “Банк “Фінанси та кредит” про зупинення провадження у справі слід відмовити. При цьому, суд виходить і з того, що справа №910/21864/15 в порядку господарського судочинства між Державною іпотечною установою та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на даний час розглянута.

Водночас, ч.5 ст.15 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Судом враховується, що підставами виникнення цивільних прав і обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Виходячи з аналізу вказаних норм, зокрема, п.п.1, 2 частини першої ст.512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. У зв’язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у результаті чого припиняється її статус сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.442 ЦПК України та ч.5 ст.15 Закону України "Про виконавче провадження", у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі №6-122цс13, за змістом статей 521, 514 ЦК України, ст.378 ЦПК України, заміна кредитора у зобов’язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.15 Закону України "Про виконавче провадження", ст.378 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення і заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки, або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

У відповідності до ч.1 ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

З матеріалів заяви вбачається, що 11.02.2015 року між Державною іпотечною установою та ПАТ “Банк “Фінанси та кредит” було укладено договір відступлення права вимоги №17/4-В, відповідно до п.1.2 якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває всі права вимоги за договорами, що вказані в додатках до нього, зокрема і щодо кредитного договору №Ф1-08/60560-540 від 03.04.2008 року позичальника ОСОБА_3 та договору поруки №Ф1-08/60560-540 п. від 03.04.2008 року поручителя ОСОБА_2

Враховуючи наведені обставини, оскільки ПАТ “Банк “Фінанси та кредит” передало своє право вимоги за вказаними договорами для Державної іпотечної установи та, відповідно до положень ч.5 ст.15 Закону України "Про виконавче провадження", ч.1 ст.442 ЦПК України, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення заяви та заміни стягувача у виконавчому провадженні за виконавчим листом №2-1311/10 (ВП №48182488) на Державну іпотечну установу.

На підставі викладеного та керуючись ст.442 ЦПК України суд

ПОСТАНОВИВ :

Відмовити в задоволенні клопотання представника Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про зупинення провадження за заявою Державної іпотечної установи про заміну сторони у виконавчому провадженні по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Задовольнити заяву Державної іпотечної установи про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Замінити стягувача за виконавчим провадженням ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 60, р/о 3207310441026, МФО 300001, код за ЄДРПОУ 09807856) на Державну іпотечну установу (01133, м. Київ, вул. Л.Українки, 34, офіс 201, МФО 300465) в справі по виконанню виконавчого листа №2-1311/10 виданого Володимир-Волинським міським судом Волинської області по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 25 лютого 2019 року.

Суддя/-/-підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Володимир-Волинського міського суду І.Р.Вітер