Рішення № 80080606, 14.02.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/16554/15-ц

н/п 2/640/18/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Бородіної Н.М.,

при секретарі Кострової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» , в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Позивач , ПАТ «КБ «Надра», в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ОСОБА_1, звернувся у суд із позовною заявою до відповідача, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором №6/4/2013/980/І/2 від 30.08.2013р., у зв’язку із невиконанням його умов, а саме заборгованість за кредитом в сумі 3462543,48 грн., заборгованості за відсотками в сумі 524006,13 грн та пеню в сумі 228236,27 грн..

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що між банком та відповідачем був укладений кредитний договір, за умовами якого банк надав кредитні кошти на погашення заборгованості за іншими договорами, а відповідач зобов’язався повертати кредит та сплачувати відсотки згідно із графіком. У зв’язку із невиконанням умов договору банк утворилась заборгованість по кредиту, відсоткам, яку банк просить стягнути достроково. Також на підставі п.8.2 відповідачу нарахована пеня, яку банк також просить стягнути з відповідача.

Відповідач – ОСОБА_2, через уповноваженого представника проти позову заперечував, зазначаючи, що укладений договір не є кредитним, оскільки коштів він не отримував, а також договір був укладений з використанням нечесної підприємницької практики, тому в задоволені позову необхідно відмовити.

Ухвалою суду від 27.10.2015року провадження у справі було відкрито.

Ухвалою суду 02.06.2016року провадження у справі було зупинено.

Ухвалою суду від 17.05.2018року провадження у справі було відновлено.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, 29.08.2013 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» (правонаступником якого є ПАТ КД «Надра», надалі банк) та ОСОБА_2 (надалі відповідач), був укладений Кредитний договір № 6/4/2013/980-Р/1 . Відповідно до п. 2.1. договору банк надає у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 3 490 460, 77 гривень строком користування до 28 серпня 2023 року, в порядку і на умовах, визначених цим договором.

За п.2.2 визначено цільове призначення наданого кредиту – погашення заборгованості за кредитними картами по кредиту та відсотками .

Надання кредиту проводиться спрямування банком кредитних коштів на відповідні рахунки обліку заборгованості на кредитними картами (в договорі визначений перелік з дев’яти карткових рахунків). Позичальник уповноважує та доручає банку здійснити від імені позичальника виключно всі необхідні операції для погашення заборгованості за дев’яти карткових рахунках у валюті боргових зобов’язань за рахунок кредиту, що надається за цим договором. Сторони домовились, що зазначений механізм надання позичальнику кредиту за цим договором є погодженим сторонами механізму, внаслідок якого позичальник стає зобов’язаною особою перед банком.

Моментом надання кредиту вважається день утворення заборгованості на позичковому рахунку позичальника №22339093958100 відкритому у ПАТ «КБ «Надра» (п.4.1, п.4.2 договору).

Відповідно до ст.1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ч.1 ст.626 ЦК).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості – ч.1 ст. 267 ЦК України.

Згідно виписки по рахунках банк виконав свої зобов’язання та надав кредитні кошти в обсязі та порядку передбаченому договором (що сторонами не оспорюється) , відповідач деякий час сплачував кредит та відсотки згідно з договором, однак з грудня 2013р. став порушувати умови договору кредиту, щодо встановленого графіком погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за кредитом, в тому числі прострочена — 3 462 543,48 грн.

Посилання відповідача, що укладений договір не є договором кредиту, судом не приймається, оскільки договір підписаний, кредитні кошти надані за цільовим призначенням – погашення заборгованості за іншими договорами. Ті обставини, що кредитні кошти за даним договором пішли на погашення зобов’язань по раніше укладеним договорам, в тому числі інших осіб, не є підставою для відмови в задоволені позову, оскільки сторони є вільними у визначенні умов договору , в тому числі цільового призначення кредитних коштів.

Також посилання відповідача на укладання кредитного договору під тиском, з використанням нечесної підприємницької практики, суду не надано.

В даному випадку діє принцип призумції правочину, передбачений ст. 204 ЦК України.

За ч.1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до п. 2.3.1. договору, на період пільгового-періоду (12 місяців), відсотки за користування Кредитом розраховуються банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 7,5 % відсотків річних.

Пунктом 2.3.2. договору передбачено, що після закінчення дії пільгового періоду, відсотки за користування Кредитом розраховуються Банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 10,00 % відсотків річних.

Відповідно до п. 4.3.1 кредитного договору позичальник повертає кредит та сплачує передбачені цим договором платежі шляхом внесення готівки через касу банку на поточний рахунок або шляхом здійснення безготівкового перерахування через транзитний рахунок №29097093958100.

Відповідно до п. 4.3.2.1 розмір щомісячних зобов’язань, їх періодичність та строк виконання за цим кредитним договором визначається Графіком платежів, який є невід’ємною частиною цього договору.

Графік, який є невід’ємною частиною договору кредиту, сторонами підписаний.

За ч.1 ст.509 ЦК України зобов’язання — це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК). Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК). Одним із видів порушення зобов’язання є прострочення — невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до вимог частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.

Згідно розрахунку, який узгоджується із випискою по рахунку та не спростований відповідачем, з грудня 2013р. відповідач став порушувати умови договору кредиту, щодо сплати кредиту та відсотків за встановленим графіком .

Відповідно до п. 5.2.3. Кредитного договору Банк має право, відмовитись від подальшого кредитування та вимагати від позичальника дострокового погашення боргових зобов’язань за цим договором.

За п.8.2. кредитного договору, у разі порушення позичальником зобов’язань за кредитним договором щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом банк має право вимагати від позичальника сплати пені за весь час прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов’язань за кредитним договором утворилась заборгованість по кредиту в сумі 3462543 грн. 48 коп., процентами в сумі 524006,13 грн. та пені за період з 08.09.2014 по 07.09.2015р. в сумі 228236 грн. 27 коп., яка відповідачем не спростована та підлягає стягненню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 81, 83, 89, 259, 263-265 ЦПК України суд, -

вирішив :

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» , в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ОСОБА_1 (04053, м.Київ, вул.Артема, б.15, код ЄДРПОУ 20025456) до ОСОБА_2 (61107, м.Харків, пров.Чехова, б.37, РНОКПП НОМЕР_1) про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитом в сумі 3462543 грн. 48 коп., процентами в сумі 524006,13 грн. , пеню в сумі 228236 грн. 27 коп., а також судовий збір в сумі 63221 грн. 79 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Повний текст рішення виготовлений 25.02.2019року.

Суддя Бородіна Н.М.