Рішення № 80079787, 25.02.2019, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/12466/18

Провадження № 2/219/529/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2019 Артемівський міськрайонний суд Донецької області

в складі судді Хомченко Л.І.,

секретаря Халаджи А.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бахмут цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут–Енергія» до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за теплову енергію,

ВСТАНОВИВ:

30.10.2018 року позивач звернувся з вказаним позовом до відповідача, вказав, що відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1, послуги за теплопостачання не сплачує, має заборгованість за надані послуги з травня 2016 року по жовтень 2018 року в розмірі 11 201,69 гривень. Добровільно сплатити зазначений борг відповідач відмовився, просив стягнути з відповідача вказану заборгованість за надані комунальні послуги та за судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовільнити по підставах викладених у позовній заяві та заперечення на відзив на позовну заяву.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що придбав вищевказану квартиру 01 квітня 2016 року. На момент купівлі продажу в квартирі боргів не було. 14.07.2016 року комісією виконавчого комітету розглянуто питання про відключення квартир від централізованого опалення, на засіданні якої було узаконено самовільно встановлене газове обладнання у квартирах згідно списку «АУГГ», в тому числі квартирі за адресою: АДРЕСА_1. 25.08.2016 року представником ПП «Наш дім плюс» було здійснено відключення кватири від внутрішньо будинкових мереж ЦО і ГВП. Відтак послуги позивачем з теплопостачання за вказаний період не надавались, у зв’язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін, дослідив письмові матеріали справи, суд встановив наступні обставини:

В судовому засіданні встановлено, що у квартирі АДРЕСА_2, зареєстрований та проживає відповідач по справі: ОСОБА_2. Дана обставина підтверджується відповідними довідками (а.с.22) (а.с.24).

Згідно з договором купівлі-продажу від 01.04.2016 року (а.с.29) відповідач – ОСОБА_2 є власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

14.07.2016 року на засіданні комісії виконавчого комітету було затверджено списки «АУГГ» з виявленими адресами, де встановлено індивідуальне опалення без дозвільних документів. Узаконено самовільно встановлене газове обладнання у квартирах згідно списку «АУГГ» з відключенням від систем «ЦО і ГВП», в тому числі квартира за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується випискою з протоколу № 37.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору чи вимог цього Кодексу, а згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Закон України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Між сторонами виникли правовідносини з приводу постачання теплової енергії, які регулюються законами України «Про теплопостачання», «;Про житлово-комунальні послуги» та Правилами надання послуг із централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, Правилами користування приміщеннями житлових будинків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45

Згідно із ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 67, 68 ЖК України, п. п. 18, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМ України № 630 від 21.07.2005р. споживачі зобов'язані сплачувати кошти за надані житлово-комунальні послуги.

Із поданої ТОВ «Бахмут-Енергія» виписки по особистому рахунку №13216 про нарахування та оплату послуг із центрального опалення в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, вбачається, що відповідач не здійснював оплату за вказані послуги за період з травня 2016 року по жовтень 2018 року внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 11 201,69 гривень.

Згідно з Актом про відключення квартири (нежитлового приміщення, секції, під’їзду, будинку) від внутрішньо будинкових мереж ЦО і ГВП від 25.08.2016 року (а.с.30) квартиру, за адресою: АДРЕСА_1, відключено від внутрішньо будинкових мереж ЦО і ГВП шляхом видимого розриву заварюванням приєднань радіаторів (конвекторів) 5 шт., заварюванням стояків 5 шт.

31.03.2017 року відповідач звернувся до позивача із заявою в якій зазначає, що 25.08.2016 року у його квартирі, за адресою: АДРЕСА_1, було проведено відключення від централізованого опалення та додано акт про відключення квартири від внутрішньо будинкових мереж ЦО і ГВП.

Статтею 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом ст. ст. 316, 317 ЦК України, право власності передбачає право володіння, користування та розпорядження з боку власника своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону

З вищенаведеного випливає, що послуги централізованого опалення в квартиру за адресою: АДРЕСА_1, з 25.08.2016 року надаватись не могли, та звідки утворилась заборгованість з травня 2016 року по жовтень 2018 року, представником позивача доведено в судовому засіданні так і не було.

Відтак, суд вважає встановленим факт відсутності в квартирі відповідача централізованого теплопостачання з 25.08.2016 року.

Як випливає з аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, споживачі зобов'язані сплачувати кошти за надані житлово-комунальні послуги, а як було встановлено судом, такі ТОВ «Бахмут-Енергія» відповідачу не надавались, тому суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Статтею 21 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору

Крім того, суд не приймає до уваги твердження представника позивача про те, що відповідачем не дотримано процедури відключення від тепломережі, встановленої чинним законодавством, оскільки відповідач вжив всіх належних та достатніх заходів щодо відключення від мереж теплопостачання, а позивач у свою чергу знав про відсутність теплопостачання до належної відповідачу квартири.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, встановлених обставин справи, системного аналізу положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення, оскільки викладенні в позові обставини справи нічим не підтверджуються та є безпідставними.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відтак, оскільки позивачем не представлені докази про надання комунальних послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання та їх використання відповідачам - власником квартири АДРЕСА_3, тобто не надано суду належних доказів на підтвердження своїх вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення

У відповідності вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст.,263-265,268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут–Енергія» до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за теплову енергію - відмовити.

У повному обсязі рішення виготовлено 25.02.2019 року .

Рішення може бути оскаржене до Донецького Апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області в 30 денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Л. І. Хомченко

Справа № 219/12466/18

Провадження № 2/219/529/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

ОСОБА_3

Справа № 219/12466/18

Провадження № 2/219/529/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2019 Артемівський міськрайонний суд Донецької області

в складі судді Хомченко Л.І.,

секретаря Халаджи А.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бахмут цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут–Енергія» до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за теплову енергію,

ВСТАНОВИВ:

Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду ,пов’язаного з потребою в обґрунтуванні доводів сторін ,на що може бути витрачено значний час суд вважає на необхідне постановити його вступну та резолютивну частину.

Керуючись ст.ст.,263-265,268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут–Енергія» до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за теплову енергію - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Донецького Апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області в 30 денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Л. І. Хомченко