Ухвала суду № 80079173, 15.02.2019, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 2-2283/09

Провадження № 4-с/524/10/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого судді - Андрієць Д.Д., за участю секретаря - Воблікової І.О., представника заявника - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Чернівецькій області,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернуся до Автозаводського районного суду м. Кременчука із скаргою на бездіяльність Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Чернівецькій області. Свої вимоги заявник мотивував тим, що він дізнався про те, що на все його майно накладено арешт постановою старшого державного виконавця ВДВС Кременчуцького РУЮ Мацак А.О. про відкриття виконавчого провадження №14735630 від 15.09.2009 з примусового виконання виконавчого листа №2-2283, виданого 16.07.2009 Автозаводським районним судом м.Кременчука про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» боргу 17437,03 грн. Разом із цим, він не був повідомлений про судовий розгляд справи і не приймав участь в будь-якому судовому розгляді справи за позовом ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».

29.10.2010 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку із відсутністю майна боржника. Однак, в супереч вимог ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем не було скасовано арешт майна боржника.

Посилаючись на вказані обставини, заявник просив визнати бездіяльність уповноваженої посадової особи Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції правонаступником якого є Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Чернівецькій області щодо нескасування арешту майна неправомірною і зобов'язати уповноважену посадову особу Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Чернівецькій області скасувати арешт майна ОСОБА_2 - обтяження №9115683 від 02.10.2009, накладений відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження №14735630 від 15.09.2009 ВДВС Кременчуцького РУЮ, старшого державного виконавця ВДВС Кременчуцького РУЮ Мацак А.О., об'єкт обтяження - невизначене майно, все нерухоме майно в межах суми стягнення 17437,03 грн, обтяжувач - відділ державної виконавчої служби Кременчуцького районного управління юстиції, код 34987578, підстава для виконавчого провадження - виконавчий лист №2-2283, виданий 16.07.2009 Автозаводським районним судом м. Кременчука про стягнення із ОСОБА_2 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» боргу в сумі 17437,03 грн.

В судовому засіданні представник заявника - адвокат ОСОБА_1, скаргу підтримала та просила її задовольнити.

Чернівецький міський відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Чернівецькій області надіслав відзив в якому зазначив, що скаргу вважає необґрунтованою. Вказав, що державна виконавча служба немає законних підстав для скасування арешту з майна боржника.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали скарги, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.447, ч.ч.2,3 ст.451 Цивільного процесуального кодексу України(далі - ЦПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

В ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Судом встановлено, що на виконанні в Кременчуцькому районному відділі державної виконавчої служби ГТУЮ в Полтавській області перебувало виконавче провадження №14735630 з примусового виконання виконавчого листа №2-2283 виданого 16.07.2009 Автозаводським районним судом м.Кременчука про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» боргу в сумі 17437,03 грн.

02.10.2009 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за реєстраційним номером №9115683 зареєстровано обтяження - арешт нерухомого майна, власником якого є ОСОБА_2.

23.12.2009 виконавче провадження №14735630 від 15.09.2009 направлено за належністю до Першотравневого ВДВС Чернівецького МУЮ.

Згідно відповіді Чернівецького міського ВДВС ГТУЮ у Чернівецькій області від 10.11.2017 №14.1-42/66692, 29.10.2010 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві згідно п.2 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв'язку із відсутністю у боржника майна.

Згідно ч.ч.4, 5 ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

В ч.1 ст.38 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV(в редакції від 03.08.2010) у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Суд відзначає, що положення ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції, яка діяла на час повернення виконавчого документа стягувачу, не передбачали припинення арешту майна боржника.

З огляду на вказане, суд вважає, що дії державного виконавця відповідали вимогам ЗУ «Про виконавче провадження», а тому відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання уповноважених осіб Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Чернівецькій області скасувати арешт майна ОСОБА_2.

У зв'язку із цим, суд приходить до висновку про те, що скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.447-451 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Чернівецькій області - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу подається до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 20.02.2019

Суддя Д.Д.Андрієць