Вирок № 80077491, 18.02.2019, Підволочиський районний суд Тернопільської області

604/1211/18

1-кп/604/17/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого судді Сташківа Н.Б.

за участі:

секретаря судового засідання Гамана В.Т.

сторони обвинувачення - прокурора Бай А.О.

сторони захисту - адвоката Колцуняка Ю.В.

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду сел. Підволочиська Тернопільської області кримінальні провадження зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12018210150000246 від 01 жовтня 2018 року, відносно обвинуваченого:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, неодруженого, не депутата, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, раніше судимого:

- 31.07.1984 року Підволочиським районним судом Тернопільської області за ч.1 ст. 101 КК України (в редакції 1960 року) до 2 років позбавлення волі;

- 30.08.1990 року Підволочиським районним судом Тернопільської області за ч.2 ст.215-3, ч.2 ст.140 КК України (в редакції 1960 року) до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

- 15.02.1993 року Підволочиським районним судом Тернопільської області за ч.2 ст.215-3 КК України (в редакції 1960 року) до 1 року позбавлення волі; -29.11.1994 Підволочиським районним судом Тернопільської області за ч.2 ст.215-3 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 07.07.1998 року Підволочиським районним судом Тернопільської області за ч.З ст.81 КК України (в редакції 1960 року) до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

- 28.02.2003 року Підволочиським районним судом Тернопільської області за ч. 1 ст.187, ч.1 ст.296 та ч.1 ст.396 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

- 10.05.2007року Підволочиським районним судом

Тернопільської області за ч.І ст.121 КК України до

років та 6 місяців позбавлення волі;

- 29.07.2013року Підволочиським районним судом

Тернопільської області за ч.2 ст.185 КК України до

6 місяців арешту;

- 08.10.2013 року Підволочиським районним судом Тернопільської області за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі;

- 16.12.2013 року Підволочиським районним судом Тернопільської області за ч. 2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі;

- 07.04.2015 року Підволочиським районним судом

Тернопільської області за ч.3 ст.185 КК України до 1 року

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_3 18 вересня 2018 року, близько 13.00 год, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його злочинні дії не будуть помічені сторонніми особами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, скориставшись відсутністю по місцю проживання ОСОБА_2, через закриті, проте не зачинені на замок двері, проник в приміщення літньої кухні, що знаходяться в с. Гнилиці Підволочиського району Тернопільської області та належить ОСОБА_4, звідки умисно, таємно з корисливих мотивів та корисливою метою, повторно, викрав мобільний телефон марки «Нокія» моделі «RM-1172», належний потерпілій ОСОБА_2, вартістю 749,67 грн., який знаходився в одній з кімнат літньої кухні на дерев'яному комоді, з яким з місця скоєння кримінального правопорушення зник, маючи при цьому реальну можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.

Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_3 орган досудового розслідування кваліфікує за ч.3 ст. 185 КК України, тобто таємному викрадені чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням у житло, вчиненому повторно.

Обвинувачений ОСОБА_3 в силу ст. 63 Конституції України відмовився давати пояснення та відповідати на запитання.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 відмовився давати показання та відповідати на запитання, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до переконання про повну доведеність обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, виходячи із наступних міркувань :

Так, будучи допитаною у судовому засіданні в якості потерпілої, ОСОБА_2 суду пояснила, що 18 вересня 2018 року разом із членами своєї родини та на її прохання із ОСОБА_5 у полі збирали картоплю, проте, помітивши, що обвинувачений був у нетверезому стані, конфліктував з усіма, попросила його піти до дому. Через деякий час до неї зателефонувала знайома ОСОБА_6, та повідомила про те, що у літній кухні повністю відкриті двері, а коли поверталась із магазину назад то двері були закритими і бачила, як з літньої кухні через подвір'я вибіг обвинувачений ОСОБА_3 Повернувшись із поля, виявила, що з приміщення літньої кухні був викрадений належний їй мобільний телефон марки «Нокіа» чорного кольору, а також продукти харчування, які не мають для неї цінності. Через декілька днів до неї зателефонувала односельчанка ОСОБА_7 та повідомила, що її мобільний телефон знаходився у обвинуваченого ОСОБА_3, котрий прийшов до них у нетверезому стані, слухав музику та показував зроблені ним інтимні фото. Скориставшись тим, що обвинувачений ОСОБА_3 перебував у нетверезому стані, забрала телефон та повернула її. Просить обвинуваченому призначити покарання пов'язану із реальним позбавленням волі, оскільки вказані протиправні дії зі сторони обвинуваченого носять систематичний характер, за весь час не намагався із нею примиритись, не попросив вибачення, наводив на неї наклепи, а також тому, що вона разом із односельчанами його боїться через постійне вчинення крадіжок на нахилів до ексгібіціонізму.

Будучи допитаним в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 суду пояснив, що 18 вересня 2018 року разом із матір'ю з 10.00 год до 15.00-16.00 год знаходився у полі та збирав картоплю. Також із ними був обвинувачений ОСОБА_3, проте останній перебував у нетверезому стані, намагався конфліктувати і мати попросила його не заважати та йти додому. У той час, коли вони залишились самі, до них зателефонувала сусідка та розказала, що у літню кухню двері були відкритими, а також, що бачили на території господарства обвинуваченого ОСОБА_3 Свідок суду пояснив, що двері в літню кухню закрив, проте не на ключ, оскільки він був поломаний. Відомо про те, що в літній кухні лежав на поличці мобільний телефон марки «Нокіа» чорного кольору. Коли повернулись із поля то його не було. Крім викраденого мобільного телефону, зі слів матері, також не було продуктів харчування. Більше по даному факту повідомити нічого не може.

Будучи допитаною в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 суду пояснила, що 18 вересня 2018 року по дорозі до магазину замітила, що двері у приміщенні літньої кухні потерпілої ОСОБА_9, знаючи, що вона повинна знаходитись у полі, були відкритими. Зателефонувавши до потерпілої, з'ясувала, що на даний час вона знаходиться у полі і двері як вони виходили то закривали. Коли поверталась назад із магазину, приблизно через 15 хвилин то помітила, що двері уже були закриті, а на території господарства в сторону стежки, що виходить за межі її господарства, на відстані до 20 метрів від неї, біг обвинувачений ОСОБА_3 У подальшому, зі слів потерпілої ОСОБА_2, дізналась про те, що у обвинуваченої був викрадений мобільний телефон та продукти харчування.

Будучи допитаною в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 суду пояснила, що у один із днів вересня 2018 року, до неї прийшов обвинувачений ОСОБА_3, котрий перебував у нетверезому стані, вихвалявся мобільним телефоном марки «Нокіа» чорного кольору, слухав музику та показував зроблені ним селфі фотографії. На її запитання пояснив, що телефон дав хтось із його знайомих. Скориставшись тим, що ОСОБА_3 перебував у нетверезому стані, забрала його у нього, і після того, як онука прочитала записи у телефонній книжці людей, то зрозуміла, що він може належить потерпілій ОСОБА_2 Після чого зателефонувала до потерпілої, з'ясувала, що у неї дійсно пропав телефон та повернула.

Покази потерпілої ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7, узгоджуються між собою, взаємодоповнюють, є логічними, послідовними, а тому суд бере їх до уваги та кладе в основу обвинувального вироку.

Крім того дані покази об'єктивно підтверджуються дослідженими і проаналізованими у судовому засіданні письмовими доказами, зокрема:

Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 01 жовтня 2018 року остання просить притягнути до відповідальності ОСОБА_3, який проник у її будинок, звідки викрав належний їй мобільний телефон марки «Нокіа», вартість якого становить 800 грн.

Згідно протоколу огляду місця події від 01 жовтня 2018 року, проведеного у присутності понятих ОСОБА_10, ОСОБА_11, за участі ОСОБА_2, ОСОБА_12, встановлено, що домогосподарство громадянки ОСОБА_2 знаходиться у АДРЕСА_2, яке є загородженим. На території знаходиться житловий будинок, літня кухня, гараж та хлів. Через 15 метрів від входу на територію в дане господарство розташована літня кухня. Вхід у літню кухню через металопластикові двері білого кольору. Літня кухня складається із трьох невеличких кімнат. При вході у третю кімнату знаходиться коричневий шкаф та комод, на якому стоїть музичний центр сірого кольору та дві колонки, біля яких був розташований мобільний телефон марки «Нокіа» моделі RM-1172 чорного кольору.

01 жовтня 2018 року потерпіла ОСОБА_2 добровільно віддала мобільний телефон, який 18 вересня 2018 року у неї викрав громадянин ОСОБА_3

Згідно протоколу огляду від 01 жовтня 2018 року вбачається, що під час огляду мобільного телефону марки «Нокіа» моделі RM-1172, після оброблення спеціальним порошком вилучено 2 сліди папілярних узорів пальців рук. Крім того 2 сліди вилучено з поверхні задньої кришки телефону. Дані сліди зафіксовані у додатку до протоколу огляду.

Згідно резолютивної частини висновку експерта Тернопільського НДЕКЦ № 1.4-841/18 від 12 жовтня 2018 року вбачається, що чотири сліди папілярних узорів, які вилучені при огляді місця події 01 жовтня 2018 року та надані на дослідження, придатні для ідентифікації по них особи, а саме : слід пальця руки, найбільшими розмірами по осях 20х16 мм, на відрізку липкої стрічки 2 залишений мізинцем правої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ОСОБА_3, інші сліди пальців руки, належать ОСОБА_2

Згідно резолютивної частини висновку експерта Тернопільського НДЕКЦ № 6-784/18 від 17 жовтня 2018 року ринкова вартість наданого на дослідження мобільного телефону торговельної марки «Nokia» 230 DS, модель «RM 1172» IMEII: НОМЕР_1, IMEI2: НОМЕР_2, станом на 18 вересня 2018 року могла становити 749,67 грн.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09 червня 1998р, параграф 54 рішення у справі «Шабельніка проти України» від 19 лютого 2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме : на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, «Коробков проти України» від 21 жовтня 2011 року, у яких вказано, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

Таким чином, дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, в даному випадку між дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.

За вказаних обставин, суд приходить до переконання про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 в умисних діях, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаної із проникненням в житло, вчиненому повторно і повністю погоджується із кваліфікацією органами досудового слідства дій за ч.3 ст. 185 КК України.

Із досліджених у судовому засіданні характеризуючих даних особи обвинуваченого вбачається, що ОСОБА_3 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, зокрема і за вчинення крадіжок, востаннє 01 липня 2015 року за ч.3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі. Після звільнення з місць позбавлення волі проживав на території с. Гнилиці Підволочиського району Тернопільської області. За час проживання на території сільської ради зловживав алкогольними напоями, хуліганив, на зауваження сільського голови не реагував. Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 461 від 09 жовтня 2018 року ОСОБА_3 в період інкримінованого діяння виявляв ознаки емоційно-нестійкого розладу особистості, пограничний тип, в поєднанні з ексгібіціонізмом, обтяжені зловживанням алкоголю, які не досягають рівня психозу чи вираженого недоумства, тому він міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. ОСОБА_3 на даний час виявляє ознаки емоційно-нестійкого розладу особистості, пограничний тип, в поєднанні з ексгібіціонізмом, обтяжені зловживанням алкоголю, які не досягають рівня психозу чи вираженого недоумства, він може давати звіт своїм діям і керувати ними. Застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.

При призначенні покарання, суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, а також Постанови ПВС України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання» враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особливості конкретного правопорушення, обставини його вчинення, поведінку обвинуваченого до і після вчинення злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також вимог ч.2 ст. 50 КК України відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

У відповідності до вимог ст.ст. 65, 66 КК України судом не встановлено обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання.

Так, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини, його вік, характеризуючі дані з місця проживання, а також повні і всебічні відомості про особу обвинуваченого, стан здоров'я, рівень розвитку та умови його життя, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, відсутність наслідків, що наступили, оскільки мобільний телефон повернутий потерпілій односельчанкою, котра забрала його у обвинуваченого, ставлення обвинуваченого до вчиненого ним кримінального діяння, до і після вчинення злочину, а саме те, що він не усвідомив та не розкаявся у вчиненому, а насупроти під час судового засідання наголошував на вчинення ним нового злочину, також, беручи до уваги відсутність обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, враховуючи позицію потерпілої, яка просить визначити ОСОБА_3 покарання у виді реального позбавлення волі з урахуванням фактичних обставин справи, приходить до переконання, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді позбавлення волі відповідно до санкції статті обвинувачення в мінімальному розмірі передбаченої ч.3 ст. 185 КК України, оскільки саме такий вид покарання відповідатиме меті його призначення, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Стягнути із обвинуваченого в користь держави процесуальні витрати.

Речові докази по справі, а саме : мобільний телефон марки «Nokia» 230 DS модель «RM 1172», що знаходиться на зберіганні в камері речових доказів Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області повернути законному володільцю.

Цивільний позов потерпілою не пред'являвся.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, клопотань зі сторони обвинувачення не було.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, клопотань зі сторони обвинувачення не було.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз, а саме:

- 572 грн. - за проведення судової товарознавчої експертизи № 6-784/18 від 17 жовтня 2018 року, перерахувавши їх в УК у м. Тернополі, м. Тернопіль/24060300, р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726 призначення платежу:*;_;інші надходження, за проведення товарознавчої експертизи;

- 715 грн. - за проведення судової дактилоскопічної експертизи № 1.4-841/18 від 12 жовтня 2018, перерахувавши їх в УК у м. Тернополі, м. Тернопіль/24060300, р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726 призначення платежу:*;_;інші надходження, за проведення судової дактилоскопічної експертизи;

Речові докази по справі, а саме : мобільний телефон марки «Nokia» 230 DS модель «RM 1172», що знаходиться на зберіганні в камері речових доказів Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області повернути законному володільцю.

Цивільний позов потерпілою не пред'являвся.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Підволочиський районний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя - підпис

копія вірна:

Суддя Підволочиського районного суду

Тернопільської області Н.Б.Сташків