Ухвала суду № 80077130, 21.02.2019, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/997/19

пр № 2/464/850/19

У Х В А Л А

21 лютого 2019 року м. Львів

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Рудаков І.П. розглянувши матеріали позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 Ігоровича- адвоката ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Львівський електроламповий завод «Іскра» про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,

в с т а н о в и в :

представник позивача ОСОБА_1 подав позов до відповідача ПАТ «ЛЕЗ «Іскра» у якому просить: скасувати наказ відповідача № ІВКз0170 від 12 листопада 2018 року про звільнення позивача з посади налагоджувальника технологічного устаткування відповідача; поновити позивача на вказаній посаді; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час перебування у вимушеному прогулі.

Вважаю, що цю позовну заяву необхідно залишити без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі, зокрема, у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Із матеріалів справи убачається, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.

Таким чином, позивач звільнений від сплати судового збору за позовною вимогою немайнового характеру про поновлення на роботі.

Щодо заявлених інших двох позовних вимог, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Відповідно до ст.117 КЗпП вбачається, що середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні працівника проводиться не у зв’язку із виконуваною працівником роботою, а навпаки, у зв’язку із звільненням працівника та непроведенням з працівником належного розрахунку після припинення трудових відносин. Тобто, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні є різновидом відповідальності власника перед працівником за порушення своїх зобов’язань з виплати заробітної плати і не входить до структури заробітної плати.

При цьому, Верховний Суд України у своїй постанові від 30.11.2016 року у справі №6-1121цс16 наголосив на тому, що починаючи з 01.09.2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають з трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Таким чином, підстави для звільнення позивача від сплати судового збору щодо вимог про скасування наказу про звільнення та стягнення середнього заробітку відсутні.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної. Пунктом 2 ч.1 ст.80 ЦПК України визначено, що ціною позову у позовах про стягнення грошових коштів – сумою, яка стягується.

Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового і немайнового характеру.

Так, у відповідності до п.1.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (становить 768,40 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (становить 9605,00 грн).

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (становить 768,40 грн).

Таким чином, суддя приходить переконання, що позивачем необхідно здійснити оплату судового збору за вимогами майнового і немайнового характеру у розмірі по 768,40 грн за кожною, а всього у розмірі 1536,80 грн, за наступними реквізитами: стягувач: Державна судова адміністрація України, одержувач коштів: УК у Сихівському районі м.Львова/Сихівський/22030101, код ЄДРПОУ: 38007636, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, розрахунковий рахунок отримувача: 31211206013008, код класифікації доходів бюджету: 22030101. Позивач повинен надати суду оригінал платіжного документа про сплату судового збору. При цьому, платіжне доручення повинно бути підписано уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 цього кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175 і 177 цього кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху та відповідно надати позивачу строк для усунення недоліків такої, шляхом сплати належного судового збору в порядку та розмірах визначених Законом України «Про судовий збір» з долученням оригіналу платіжного документу до матеріалів справи.

Керуючись ст.ст. 175-177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в :

позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 Ігоровича- адвоката ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Львівський електроламповий завод «Іскра» скасування наказу, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку - залишити без руху.

Надати позивачу строк протягом десяти днів з вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заява буде вважатись не поданою та повертається заявнику зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п’ятнадцяти з дня складання повного судового рішення.

Ухвала в частині залишення заяви без руху оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 21 лютого 2019 року.

Суддя І. П. Рудаков