Рішення № 80076352, 01.02.2019, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1149/18

Провадження № 2/444/119/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2019 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Зеліско Р. Й.,

секретар судового засідання Мамедова Г.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Жовкві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області, Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про визнання права власності на незавершений будівництвом житловий будинок,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області, Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про визнання права власності на незавершений будівництвом житловий будинок в АДРЕСА_1 , який в подальшому збільшив та просив суд визнати за позивачем права та обов»язки забудовника в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 на незавершений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_1, готовність якого 45%.

Свої вимоги мотивує тим , що відповідно до свідоцтва на забудову садиби ОСОБА_8 (сестра спадкодавця) було виділено у с.Дубляни, Львівської області , Нестеровського району земельну ділянку площею 600 га. на підставі рішення виконкому Дублянської селищної ради депутатів трудящих від 28.04. 1969 року, забудова ділянки дозволена рішенням виконкому Нестеровської районної ради депутатів трудящих від 08 травня 1969 року № 209. На земельній ділянці повинно було бути збудовано: житловий будинок на три кімнати житловою площею 50,6 кв.м., сарай, вбиральню.

22 травня 1969 року на плані земельної ділянки районним архітектором, старшим землевпорядником та держпожінспектором було погоджено проект житлового будинку АДРЕСА_1.

12.12.1978 року було укладено договір дарування між ОСОБА_8 (дарувальник) та ОСОБА_7 (обдарований), згідно із яким ОСОБА_8 подарувала своєму братові ОСОБА_7 незакінчений житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1. Договір дарування було посвідчено Маркович О.М., секретарем виконавчого комітету Дублянської міської ради народних деутатів Нестеровського району Львівської області 12.12.1978 року, зареєстровано в реєстрі за №64.

Відповідно до технічного паспорту від 20 грудня 2017 року , який складено ОКП ЛОР БТІ та ЕО готовність житлового будинку АДРЕСА_1 складає 45%.

Також 45% готовності будинку зазначено у звіті про незалежну оцінку житлового будинку, -«завершеного будівництвом (готовністю 45%), який розташований за адресою : АДРЕСА_1 від 23 березня 2018 року .

Відповідно до інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.02.2018 року, виданої приватним нотаріусом Клімовою А.В., відсутня реєстрація трава власності на будинок АДРЕСА_1.

Як вбачається із довідки ОКП ЛОР БТІ та ЕО на №2/2166 від 02.03.2018р. згідно інвентаризаційних матеріалів на будинок АДРЕСА_1 реєстрація відсутня.

У визначений законодавством шестимісячний термін позивач звернувся до Третьої Львівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_7

Нотаріусом було заведено спадкову справу № 629/2017 , після смерті ОСОБА_7.

Крім позивача , іншими спадкоємцями є дружина померлого , - мати позивача ОСОБА_2 та син померлого, - брат позивача ОСОБА_3, які відмовилися від прийняття спадщини на користь позивача.

Проте, нотаріусом позивачу було надано лист №405/02-14 від 05 лютого 2018 року, у якому зазначається, що оскільки у нього відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку та на будинок, тому свідоцтво про право на спадщину йому видано не буде у зв'язку із чим йому було рекомендовано звернутися до суду для визнання права власності в порядку спадкування.

Правовстановлюючим документом спадкодавця ОСОБА_7 на незакінчений житловийбудинок в АДРЕСА_1 є договір дарування між його батьком та сестрою ОСОБА_8, укладений 12 грудня 1978 р., державної реєстрації на нерухоме майно на той момент законодавством України передбачено не було та не вимагалося, у зв'язку з чим спадкодавець ОСОБА_7 такої реєстрації не здійснив.

Крім цього, у 2014 році спадкодавець ОСОБА_7 бажав зареєструвати своє право власності на незавершений будівництвом будинок АДРЕСА_1 , проте у такій реєстрації йому було відмовлено у зв»язку із допущеною у договорі дарування помилкою, а саме по батькові у договорі дарування та у паспорті було написано по різному : у паспорті зазначено «ОСОБА_7», а у договорі дарування «ОСОБА_7». У зв'язку із цими помилками спадкодавець звертався до Шевченківського районного суду м.Львова про встановлення факту належності правовстановлюючого документу (договору дарування). Рішенням Шевченківського районного м.Львова від 17.01.2014 року було встановлено, що ОСОБА_7 звертався до державного реєстратора для оформлення права власності на житловий будинок в АДРЕСА_1, проте такої реєстрації не здійснив, у зв'язку із помилкою у його по батькові, яке не правильно зазначено у правовстановлюючому документі (договорі дарування). Судом також встановлено, що ОСОБА_7 має труднощі у оформленні права власності , у зв'язку з чим його заяву було задоволено та встановлено факт належності йому правовстановлюючого документу - договору дарування незакінченого житлового будинку, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1. Таким чином , вказаним рішенням суду встановлено, що спадкодавець мав чіткий намір зареєструвати своє право власності на спадковий будинок, однак, такої реєстрації в подальшому не здійснив через об'єктивні непереборні обставини ,які не залежали від нього : важка хвороба, та в подальшому смерть.

А тому, позивач з вищевказаним позовом звернувся до суду та просить суд визнати за ним в порядку спадкування право власності за законом на незавершений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_1 , готовність якого 45% та визнати його права та обов"язки, як забудовника, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позивач ОСОБА_6 в підготовче судове засідання не прибув, однак на адресу суду представник позивача подала письмову заяву, в якій просить справу розглядати у їх відсутності,та на підставі поданих до суду доказів. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просить позов задоволити.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не прибули , однак на адресу суду подали нотаріально засвідчені заяви про те, що відповідачі позов визнають повністю, оскільки всі викладені в позовній заяві факти відповідають дійсності . Жодних заперечень щодо позову у них немає, справу просили розглядати за їх відсутності.

Представник відповідача Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області в підготовче судове засідання не з'явився, однак подав на адресу суду клопотання, в якому просить слухати справу у відсутності їх представника . Заперечень, інших клопотань, чи доказів суду не подав.

Представник відповідача Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області в підготовче судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

А тому, суд оглянувши письмові заяви сторін по справі, ухвалив розгляд справи проводити за їх відсутності та на підставі поданих до суду доказів.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши належно завірену копію спадкової справи №629/2017, та матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступних висновків .

Відповідно до ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України, - кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів , поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно із ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

На підставі положень ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини.

Згідно ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах проспадкування» від 30.05.2008р.№7 визначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до свідоцтва на забудову садиби ОСОБА_8 (сестра спадкодавця) було виділено у с.Дубляни, Львівської області , Нестеровського району земельну ділянку площею 600 га. на підставі рішення виконкому Дублянської селищної ради депутатів трудящих від 28.04. 1969 року, забудова ділянки дозволена рішенням виконкому Нестеровської районної ради депутатів трудящих від 08 травня 1969 року № 209. На земельній ділянці повинно було бути збудовано: житловий будинок на три кімнати житловою площею 50,6 кв.м., сарай, вбиральню.

22 травня 1969 року на плані земельної ділянки районним архітектором, старшим землевпорядником та держпожінспектором було погоджено проект житлового будинку АДРЕСА_1.

Із копії договору дарування будинку 12.12.1978 року вбачається, що такий було укладено договір дарування між ОСОБА_8 (дарувальник) та ОСОБА_7 (обдарований), згідно із яким ОСОБА_8 подарувала своєму братові ОСОБА_7 незакінчений житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1. Договір дарування було посвідчено Маркович О.М., секретарем виконавчого комітету Дублянської міської ради народних деутатів Нестеровського району Львівської області 12.12.1978 року, зареєстровано в реєстрі за №64.

Із довідки виданої Дублянською міською радою від 10.05.2018 року №527 , що на підставі рішення виконкому міської ради від 11.10.199 року АДРЕСА_1 перейменовано на АДРЕСА_1.

Судом встановлено, що у 2014 році спадкодавець ОСОБА_7 бажав зареєструвати своє право власності на незавершений будівництвом будинок АДРЕСА_1 , проте у такій реєстрації йому було відмовлено у зв»язку із допущеною у договорі дарування помилкою, а саме по батькові у договорі дарування та у паспорті було написано по різному : у паспорті зазначено «ОСОБА_7», а у договорі дарування «ОСОБА_7». У зв'язку із цими помилками спадкодавець звертався до Шевченківського районного суду м.Львова про встановлення факту належності правовстановлюючого документу (договору дарування), та рішенням Шевченківського районного суду м.Львова 17.01.2014 року встановлено факт належності правовстановлюючого документу - договору дарування незакінченого житлового будинку, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, від 12.12.1978 року, ОСОБА_7 (ідентифік.номер НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою АДРЕСА_2 .

Як вбачається, із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Із копії свідоцтва про народження позивача ОСОБА_6 серії НОМЕР_3 вбачається, що його батьком зазначено ОСОБА_7 та матір»ю ОСОБА_2 .

Про тещо батьки позивача перебували в шлюбі стверджується, копією свідоцтва про одруження батьків позивача серії НОМЕР_4 .

24.11.2017 року позивач звернувся до Третьої Львівської ДНК про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, однак він отримав відмову в отриманні свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька , оскільки позивачем не подано правовстановлюючого документу на земельну ділянку , та рекомендовано звернутися до суду для визнання права власності в порядку спадкування.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Крім позивача , іншими спадкоємцями є дружина померлого , - мати позивача ОСОБА_2 та син померлого, - брат позивача ОСОБА_3, які відмовилися від прийняття спадщини на користь позивача.

Відповідно до копії довідки виданої ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 02.03.2018 року , що згідно матеріалів інвентаризаційної справи ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» станом на 29.12.2012 року житловий будинок АДРЕСА_1 реєстрація відсутня.

Із копії технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_1, готовність 45% .

Із копії звіту готовності будинку зазначено про незалежну оцінку житлового будинку, -«завершеного будівництвом (готовністю 45%), який розташований за адресою : АДРЕСА_1 від 23 березня 2018 року .

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України від 01.07.2004 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.4 ст.3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсним у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрації, передбаченої цим Законом, за таким умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло законодавство, що не передбачало обов»язкової реєстрації таких прав.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства України, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок.

Позивач звернувся до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріус постановою відмовила у видачі свідоцтво про право на спадщину за законом, після смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4.

Відповідно до п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов»язки як забудовника входять до складу спадщини.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 21.02.2005 р. №19-32/319, у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватись у судовому порядку.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Керуючись ст.ст.4,6,7,12,76,77,81,200ч.3,258-259,263,264,265,268,354,355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задоволити .

Визнати за ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, в порядку спадкування право власності за законом на незавершений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_1 , готовність якого 45% .

Визнати за ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, права та обов"язки, як забудовника, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 на незавершений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_1 , готовність якого 45%.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається Львівському апеляційному суду через Жовківський районний суд Львівської області з врахуванням п.15.5 «Прикінцевих та Перехідних положень» ЦПК України (в редакції станом на 15.12.2017 року).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Зеліско Р. Й.