Ухвала суду № 80076306, 22.02.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/9755/18

Провадження № 2/461/380/19

УХВАЛА

22.02.2019 року м.Львів

Суддя Галицького районного суду м. Львова Радченко В.Є., розглянувши заяву Львівської міської ради (адреса: 79008, м.Львів, пл. Ринок, 1) про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

Львівська міська рада звернулася до суду із заявою про забезпечення позову.

В обґрунтування поданої заяви покликається на те, що в провадженні Галицького районного суду м.Львова перебуває цивільна справа за позовом Львівської міської ради (адреса: 79008, м.Львів, пл. Ринок, 1) до Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (адреса: 79011, м.Львів, вул. Паркова, 4/3), ОСОБА_2 (адреса: 79000, м.Львів, вул. Сихівська, 24/19), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Управління комунальної власності Львівської міської ради (адреса: 79006, м.Львів, пл. Галицька, 15) про скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння. Зазначає, що будинок за адресою м. Львів, вул. Вітовського, 20 належить на праві власності Львівської міської ради на підставі рішення Ленінського райвиконкому м. Львова від 14.04.1987 року № 222, дата прийняття рішення про державну реєстрацію права власності 01.07.2011 року. ОСОБА_3 06.12.2012 року уклав договір дарування № 2285 та подарував спірне приміщення ОСОБА_2М, яка зареєструвала право власності на спірне майно 07.12.2012 року. Вважає, що заборона здійснення реєстраційних дій щодо нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 30,6 кв.м. з приміщеннями спільного користування під № X, XI, XIV, XVIII в будинку № 20 по вул. Вітовського у м. Львові, реєстраційний номер майна - 5001688, в тому числі щодо державної реєстрації набуття, зміни або припинення речових прав є необхідним, адже наявний ризик ускладнення чи неможливості виконання рішення суду.

Вивчивши подану заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов’язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

За загальним правилом, заявник зобов’язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази, що невжиття заходів забезпечення позову може привести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду.

Як вбачається із заяви про забезпечення позову, заявник зазначив, що причинами утруднення та неможливості виконання рішення у випадку відмови у забезпеченні позову є те, що наявний ризик подальших реєстраційних дій щодо спірного нерухомого майна.

Як роз'яснено в п.п. 1 і 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Згідно з п.1 ч.1 ст.152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій по вжиттю судом, на прохання осіб, які беруть участь у справі, передбачених законом заходів, які гарантують в майбутньому реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника). Інститут забезпечення позову в цивільному процесі дозволяє гарантувати дійсне і ефективне виконання судового рішення, а тим самим і здійснення реального захисту порушених, оспорюваних і невизнаних прав, свобод та інтересів осіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача.

Згідно із роз'ясненням, яке міститься в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Як убачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом про витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 30,6 кв. м. з приміщеннями спільного користування під № X, XI, XIV, XVIIT в будинку № 20 по вул. Вітовського у м. Львові та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 30,6 кв. м. з приміщеннями спільного користування під № X, XI, XIV, XVIII в будинку № 20 по вул. Вітовського у м. Львові, реєстраційний номер майна - 5001688.

Також позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчинення органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав (державним реєстраторам прав на нерухоме майно; виконавчим органам сільських, селищних і міських рад, Київської, Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб'єктам як суб'єктам державної реєстрації прав; територіальним органам Міністерства юстиції України), вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 30,6 кв.м. з приміщеннями спільного користування під № X, XI, XIV, XVIII в будинку № 20 по вул. Вітовського у м. Львові, реєстраційний номер майна – 5001688, в тому числі щодо державної реєстрації набуття, зміни або припинення речових прав.

З матеріалів справи вбачається, що 06.12.2012 року ОСОБА_3 уклав договір дарування № 2285 та подарував спірне приміщення ОСОБА_2, яка зареєструвала право власності на спірне майно 07.12.2012 року.

Згідно ч.1 ст.6 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» організаційну систему державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України та його територіальні органи; суб’єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб’єкти; державні реєстратори прав на нерухоме майно.

Частиною першою ст.9 цього Закону визначено, що до повноважень суб’єктів державної реєстрації прав належить: забезпечення: проведення державної реєстрації прав; ведення Державного реєстру прав; взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; формування та зберігання реєстраційних справ, а також здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Акредитовані суб’єкти можуть здійснювати визначені у частині першій цієї статті повноваження в повному обсязі або здійснювати їх виключно в частині забезпечення прийняття та видачі документів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі договору з суб’єктом державної реєстрації прав та/або нотаріусом.

У свою чергу ч.2 ст.9 вищевказаного Закону передбачено, що акредитовані суб’єкти можуть здійснювати визначені у частині першій цієї статті повноваження в повному обсязі або здійснювати їх виключно в частині забезпечення прийняття та видачі документів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі договору з суб’єктом державної реєстрації прав та/або нотаріусом.

Відповідно до ч.1 ст.10 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором є: громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав; нотаріус; державний виконавець, приватний виконавець – у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв’язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

З урахуванням характеру спірних правовідносин, а також доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, суд пересвідчившись, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а саме у формі неможливості повернення сторін у попередній стан, за умови неналежності на цей момент відповідачу об'єкту нерухомого майна, який є предметом у спорі, приходить до висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони органам та суб’єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав (державним реєстраторам прав на нерухоме майно; виконавчим органам сільських, селищних і міських рад, Київської, Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб’єктам – як суб’єктам державної реєстрації прав; територіальним органам Міністерства юстиції України), вносити зміни та відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо державної реєстрації набуття, зміни або припинення речових прав на нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 30,6 кв.м. з приміщеннями спільного користування під № X, XI, XIV, XVIII в будинку № 20 по вул. Вітовського у м. Львові, реєстраційний номер майна - 5001688

Керуючись ст.ст. 149-153, 258-261 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву Львівської міської ради про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити органам та суб’єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав (державним реєстраторам прав на нерухоме майно; виконавчим органам сільських, селищних і міських рад, Київської, Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб’єктам – як суб’єктам державної реєстрації прав; територіальним органам Міністерства юстиції України), вносити зміни та відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо державної реєстрації набуття, зміни або припинення речових прав на нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 30,6 кв.м з приміщеннями спільного користування під № X, XI, XIV, XVIII в будинку № 20 по вул. Вітовського у м. Львові, реєстраційний номер майна – 5001688.

Адреси сторін: позивач – Львівська міська рада (адреса: 79008, м.Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896); відповідач – Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (адреса: 79011, м.Львів, вул. Паркова, 4/3); відповідач – ОСОБА_2 (адреса: 79000, м.Львів, вул. Сихівська, 24/19); третя особа – Управління комунальної власності Львівської міської ради (адреса: 79006, м.Львів, пл. Галицька, 15).

Інші відомості, передбачені ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», відсутні.

Копію ухвали скерувати до Львівської міської ради (адреса: 79008, м.Львів, пл. Ринок, 1) для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: В.Є. Радченко