Постанова № 80075694, 21.02.2019, Буський районний суд Львівської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №440/312/19

Провадження №3/440/193/2019

21 лютого 2019 року

Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від заступника начальника Буського ВП Кам'янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, непрацюючої, яка проживає в АДРЕСА_1

за ст. 185 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

на розгляд Буського районного суду Львівської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ГП № 322639 від 21.02.2019 року, зі змісту якого вбачається те, що ОСОБА_1 21 лютого 2019 року близько 11 год. 30 хв., перебуваючи на вулиці села Топорів Буського району Львівської області, на законну вимогу працівників поліції Буського ВП лейтенанта поліції ОСОБА_2 проїхати в Буське ВП для складення адміністративного протоколу по ст. 173 КУпАП не відреагувала, при цьому висловлювалась нецензурною лайкою до поліцейських, шарпала за формений одяг, чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.

У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП категорично заперечила. Суду повідомила, що виходячи із магазину в с. Топорів Буського району Львівської області, її затримали працівники поліції, які застосувавши до неї фізичну силу та кайданки, порвали пакет із продуктами, посадили її у службовий автомобіль, після чого доставили до Буського відділення поліції, де склали відповідні адміністративні матеріали по ст. 173 КУпАП. При цьому, ОСОБА_1 наголосила, що вона жодних протиправних дій щодо працівників поліції не вчиняла, а лише кричала від болю.

Працівник Буського ВП Кам'янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області лейтенант поліції ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомив про те, що 21.02.2019 року він спільно із поліцейським ОСОБА_3 здійснили виїзд в с. Топорів Буського району з метою доставки ОСОБА_1 до Буського відділення поліції для складення щодо неї адміністративних протоколів за ст. 173 КУпАП. Однак на вимогу поліцейських проїхати до відділення поліції ОСОБА_1 не погодилась, розмовляла у підвищеному тоні, шарпала за формений одяг, після чого до неї було застосовано кайданки, які після заспокоєння останньої було знято, а ОСОБА_1 доставлено до Буського відділення поліції та складено адміністративні протоколи.

В обґрунтування винуватості ОСОБА_1 органами поліції було надано до суду вищевказаний Протокол про адміністративне правопорушення від 21.02.2019 та Рапорт поліцейського ОСОБА_2 від 21.02.2019, який аналогічний поясненням працівника поліції в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення поліцейського та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, безпосередньо дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, виходячи із наступного.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).

Частиною першою статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до частини другої статті 6 Конвенції кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Аналогічно статтею 62 Конституції України закріплено принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого, серед іншого, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В силу норми статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладаєтся на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Статтею 256 КУпАП передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення повинен містити встановлені докази провини правопорушника в даному адміністративному правопорушенні, які повинні бути зафіксовані належним чином іншими матеріалами справи.

Дані відомості потрібні суду для всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи, правильної кваліфікації правопорушення та винесення вмотивованої постанови по справі.

Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №322639 від 21.02.2019 року, дії ОСОБА_1 виразились у тому, що остання, перебуваючи на вулиці села Топорів Буського району Львівської області, не відреагувала на законну вимогу працівників поліції Буського ВП лейтенанта поліції ОСОБА_2 проїхати в Буське ВП для складення адміністративного протоколу по ст. 173 КУпАП, при цьому висловлювалась нецензурною лайкою до поліцейських, шарпала за формений одяг.

Натомість, диспозицією статті 185 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків.

Під виконанням службових обов'язків мається на увазі право працівника поліції вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень поліції.

Однак наведені у протоколі про адміністративне правопорушення, рапорті та поясненнях поліцейського фактичні дані не містять жодних обставин щодо злісної непокори ОСОБА_1 законній вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків щодо вчинення нею будь-якого правопорушення. Натомість, складений щодо ОСОБА_1 протокол зводиться до її відмови проїхати до відділення поліції для складення адміністративного протоколу щодо неї за минулі факти, її висловлювання та реакція на такі дії поліцейських.

Відтак, законність вимоги поліцейських щодо доставки ОСОБА_1, яка повертаючись із магазину по вул. Шкільна в селі Топорів Буського району Львівської області до Буського відділення поліції виключно для складення щодо неї адміністративних протоколів за ст. 173 КУпАП, що перебували на розгляді поліцейського ОСОБА_2, лише через те, що вона добровільно не з'являлась на виклик органу внутрішніх справ є, на думку суду, невиправданою та непропорційною, оскільки постанови про привід ОСОБА_1 не виносились, а остання під час повернення із магазину громадського порядку не порушувала та будь-яких правопорушень не вчиняла.

Системний аналіз норм статей 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачає, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року, Європейський Суд констатував, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи поза будь-яким розумним сумнівом» і така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п. 253).

Аналіз вищенаведених доказів (показань ОСОБА_1, поліцейського ОСОБА_2, протоколу про адміністративне правопорушення та рапорта поліцейського), безпосередньо досліджених у судовому засіданні не дозволяють суду зробити висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у злісній непокорі законним вимогам працівника поліції поза будь-яким розумним сумнівом, що б ґрунтувалось на сукупності ознак чи неспростовних вагомих і чітких презумпціях.

Отже, ураховуючи наведені обставини, в діях ОСОБА_1 не вбачається ознак злісної непокори законній вимозі працівника поліції, за що передбачена відповідальність за ст. 185 КУпАП.

Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі проадміністративнеправопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; про закриття справи.

Згідно ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

У зв'язку з відсутністю в матеріалах справи належних і допустимих доказів щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, суд вважає вину останньої у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не доведеною, а тому провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Ураховуючи викладене та керуючись ст.ст. 7, 185, 247, 251, 256, 280, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

п о с т а н о в и в :

Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Буський районний суд Львівської області протягом десяти днів із дня її винесення.

Суддя І. Б. Кос