Постанова № 80075442, 22.02.2019, Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

Справа № 318/2740/18

Номер провадження №3/318/116/2019

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2019 року м. Кам’янка-Дніпровська

Суддя Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області Петров В.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Департаменту захисту економіки управління захисту економіки Національної поліції України в Запорізькій області відносно ОСОБА_1, 19.09.1961року народження, громадянки України, яка працює на посаді головного лісничого(до 02.072018 року – інженер з охорони та захисту лісу) ДП «Кам’янсько-Дніпровське лісове господарство» Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_1

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 321 від 28.11.2018 р., ОСОБА_1, перебуваючи на посаді інженера з охорони та захисту лісу ДП «Кам’янсько-Дніпровське лісове господарство»Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, тобто будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, в порушення вимог ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію (щорічну) особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною першою ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Оскільки, ОСОБА_1будучи інженером з охорони та захисту лісу ДП «Кам’янсько-Дніпровське лісове господарство»Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України є посадовою особою юридичної особи публічного права, повинна була подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік до 1 квітня 2018 року. За даними Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік, - 11.10.2018 року.

Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, орган поліції вважає 11.10.2018 року, а фактичним днем виявлення вказаного адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, відповідно до ст. 251, 252 КУпАП дату складання протоколу, тобто 28.11.2018 р., оскільки на їхдумку, саме в цей день посадовою особою органу Національної поліції надається оцінка зібраним доказам у їх сукупності.

Згідно з вимогами ч.3 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

З даної норми вбачається, що строк накладення стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, має відраховуватися з дня його виявлення.

Разом з цим, діючим законодавством чітко не визначено, що слід розуміти під виявленням правопорушення.

Згідно з вимогами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримуватися принципу правової визначеності. Про це ЄСПЛ зокрема зазначає у рішеннях «Єлоєв проти України» від 06.11.2008 р., «Фельдман проти України» від 08.04.2010 р., «Харченко проти України» від 10.02.2011 р., тощо.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, з вимогою, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого питання, порушує вимогу «якості закону». В разі, коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Така правова позиція узгоджується зі ст.8 Конституції України, відповідно до якої, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

З наявних матеріалів справи суд не може встановити чи проводилась НАЗК перевірка відповідно до положень п. 8 ч.1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» за фактом несвоєчасного повідомлення ОСОБА_1 про суттєві зміни у майновому стані. В протоколі про адміністративне правопорушення відсутні данні щодо проведення відповідної перевірки стосовно неї, повідомлення НАЗК про результати такої перевірки ДЗЕ НП України, пояснення останньої, направлені на підставі листа НАЗК щодо причин несвоєчасного подання декларації та інше.

Також, у зв’язку з відсутністю відповідних доказів, суд не може встановити і точниймомент, коли спеціально уповноважений орган у сфері протидії корупції (згідно з положеннями ст.1 Закону України «Про запобігання корупції») почав володіти достатньою інформацію про вищевказане правопорушення, тобто коли воно фактично було виявлене.

З висновком спеціально уповноваженого органу у сфері протидії корупції про те, що датою виявлення правопорушення в даному випадку є 28.11.2018 р., оскільки саме в цей день посадовою особою органу Національної поліції надається оцінка зібраним доказам у їх сукупності, погодитись неможна, як з такими, що не узгоджується з принципом правової визначеності, оскільки несвоєчасне проведення ефективної адміністративної перевірки не може бути підставою для штучного подовження строків, визначених у ст.38 КУпАП.

Такий висновок узгоджується і з правовою позицією, викладеною у п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 25 травня 1998 року «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією».

Отже, суд приходить до висновку, що справа підлягає поверненню на доопрацювання з метою усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Повернути адміністративний матеріал у відношенні ОСОБА_1, 19.09.1961року народження,до Департаменту захисту економіки управління захисту економіки Національної поліції України в Запорізькій області для усунення недоліків.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Петров