Ухвала суду № 80075331, 14.02.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/6149/13-ц 4-с/335/5/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Макарова В.О.,

за участю секретаря судового засідання Дворникової Я.П.,

представника заявника адвоката ОСОБА_1,

представника особи, дії якої оскаржуються ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 107-Б, скаргу ОСОБА_3 на дії державного виконавця Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

17.08.2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на державного виконавця Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_4 в обґрунтування якої вказав, що Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя по справі № 335/6149/13-ц було ухвалено рішення про стягнення з нього на користь ОСОБА_5 860 459 грн. 84 коп., яке набрало законної сили 28.11.2013 року.

18.07.2018 року державним виконавцем Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області на підставі постанови про опис та арешт майна боржника, було арештоване належне ОСОБА_3 майно, за адресою: м. Запоріжжя, вул. М. Чуйкова, 20В.

Однак, заявник стверджує, що про існування виконавчого провадження йому нічого не було відомо. Лише 08.08.2018 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, з’ясувалось, що виконавче провадження було відкрито 13.07.2015 року.

При цьому, матеріали виконавчого провадження не містять доказів направлення на адресу заявника копії постанови про відкриття виконавчого провадження, відсутнє поштове повідомлення про вручення йому копії постанови про відкриття виконавчого провадження, чим порушено право останнього на добровільне виконання рішення.

Таким чином, заявник вважає, що державним виконавцем порушений порядок передбачений Законом України «Про виконавче провадження» порядок і направлення постанов, а відтак він вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження винесена в порушення норм Закону України «Про виконавче провадження» і підлягає скасуванню.

Посилаючись на те, що матеріали виконавчого провадження № 48110859 не містять доказів, які б свідчили про отримання ОСОБА_3 копії постанови про відкриття виконавчого провадження, заявник вважає, що державний виконавець не вправі був застосовувати подальші засоби примусу та вчиняти виконавчі дії, а відтак дії державного виконавця щодо винесення постанови про арешт коштів боржника (20.07.2015 року), постанови про опис та арешт майна боржника (18.07.2018 року), постанови про призначення суб’єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні від 19.07.20018 року він вважає такими, що не ґрунтуються на законі.

Тому, ОСОБА_3 просив суд поновити строк для подання скарги до суду, визнати неправомірними дії державного виконавця Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮу Запорізькій області ОСОБА_4 щодо неналежного його повідомлення про відкриття виконавчого провадження № 48110859 постановою про відкриття виконавчого провадження від 13.07.2015 року про стягнення з нього на користь ОСОБА_5 860 459 грн. 84 коп.; скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження № 48110859 від 13.07.2015 року, про опис та арешт майна боржника від 18.07.2018 року, про призначення суб’єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні від 19.07.2018 року, які були винесені в рамках виконавчого провадження № 48110959 відкритому на підставі виконавчого листа Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по справі № 335/6149/13-ц про стягнення з нього на користь ОСОБА_5 860 459 грн. 84 коп.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_3 – ОСОБА_6 скаргу підтримала у повному обсязі, просила суд її задовольнити, з підстав викладених в ній.

В судовому засіданні державний виконавець Дніпровського ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області Сівакова О.О. проти задоволення скарги заперечувала у повному обсязі, просила суд відмовити у її задоволенні, з підстав, викладених у письмових заперечення на скаргу.

ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилася, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялася своєчасно та належним чином.

Суд, дослідивши доводи заявника, викладені у скарзі, пояснення його представника, а також представника органу державної виконавчої служби, та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов’язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.03.2013 року, позов ОСОБА_5 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 суму боргу за договором позики від 25.10.2007 року з врахуванням індексу інфляції та 3-х % річних у сумі 860 458 грн. 84 коп. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 3 441 грн. 00 коп.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 28.11.2013 року, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.10.2013 року, залишено без змін.

13.07.2015 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 48110859) з примусового виконання виконавчого листа № 335/6149/13-ц, виданого 17.01.2014 року Орджонікідзвським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 суми боргу за договором позики від 25.10.2007 року з врахуванням індексу інфляції та 3-х % річних у сумі 860 458 грн. 84 коп.

20.07.2015 року державним виконавцем була винесена постанова про арешт коштів боржника, на розрахункові рахунки виставлені виставлені платіжні вимоги.

27.07.2015 року до відділу ДВС боржником ОСОБА_3 особисто було надано довідку № 1/1153 від 03.03.2015 року Центрального об’єднаного військового комісаріату м. Запоріжжя про його мобілізацію.

Цей факт, на думку суду підтверджує, те, що боржник був обізнаний про відкрите виконавче провадження і те, що ним була отримана копія постанови про відкриття виконавчого провадження.

З приводу вимоги про скасування постанови державного виконавця від 13.07.2015 року про відкриття виконавчого провадження, суд зазначає наступне.

Підставами для скасування оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження заявник зазначає позбавлення його можливості виконати рішення в добровільному порядку та відсутність доказів направлення на адресу заявника копії постанови про відкриття виконавчого провадження, що було передбачено ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на момент відкриття виконавчого провадження.

З приводу добровільного виконання рішення суду суд зауважує, що ОСОБА_3 було відомо про рішення суду, оскільки апеляційну скаргу на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.10.2013 року було подано саме ним, натомість, до серпня 2018 року судове рішення, яке набрало законної сили 28.11.2013 року, в добровільному порядку залишається не виконаним.

Щодо відсутність доказів

при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження направлення на адресу заявника копії постанови про відкриття виконавчого провадження, що передбачено ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», суд зазначає, що доводи боржника повністю спростовані в ході судового розгляду зазначеної скарги.

Так, згідно ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на момент відкриття виконавчого провадження, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов’язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, витребуваних матеріалів виконавчого провадження ВП № 48110859, постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена боржнику рекомендованою кореспонденцією 23.07.2015 року за вих. № 23391, про що свідчить копія реєстру на відправку рекомендованої кореспонденції та копія аркушу Журналу вихідної кореспонденції, на адресу боржника, яка зазначена у виконавчому документі: м. Запоріжжя, бул. ЦентральнийАДРЕСА_1.

Єдиним доказом про виконання державним виконавцем правила ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» в частині направлення стягувачу постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправленням є список згрупованих поштових відправлень (рекомендованих поштових відправлень).

Такий доказ державний виконавець Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_4 суду надав, зокрема, надано реєстр згрупованого рекомендованого поштового відправлення, з якого вбачається, що за вихідним номером на адресу стягувача направлено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Тим самим виконавцем повністю спростовані доводи скарги в частині неотримання стягувачем постанови про відкриття виконавчого провадження у порядку ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження».

Також, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 01.08.2015 року державним виконавцем було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 2 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження».

27.09.2018 року на адресу Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області надійшло повідомлення № 1/1910 Центрального об’єднаного військового комісаріату м. Запоріжжя щодо боржника ОСОБА_3

09.07.2018 року на підставі ч. 5 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області було винесено постанову про поновлення виконавчого провадження та направлена сторонам.

18.07.2018 року державним виконавцем було складено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника), а саме торгівельного комплексу літ. А за адресою: м. Запоріжжя, вул. П. Толока, буд. 20В.

Також, у цей же день, 18.07.2018 року державним виконавцем Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області була винесена постанова про призначення відповідального зберігача майна, відповідно до якої зберігачем майна, а саме торгівельного комплексу літ. А за адресою: м. Запоріжжя, вул. П. Толока, буд. 20В призначено ОСОБА_3

Постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 18.07.2018 року, а саме торгівельного комплексу літ. А за адресою: м. Запоріжжя, вул. П. Толока, буд. 20В та постанова про призначення відповідального зберігача майна була вручена боржнику ОСОБА_3 особисто під підпис 19.07.2018 року.

Як зазначає у судовому засіданні представник заявника та заявник у скарзі, про відкрите виконавче провадження ОСОБА_3 стало відомо лише 08.08.2018 року після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження його представником, однак як вбачається з матеріалів справи витребуваного виконавчого провадження, ОСОБА_3 особисто отримав постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника 19.07.2018 року про що свідчить його підпис.

Отже, з урахування встановлених обставин, суд дійшов висновку, що про наявність оскаржуваних постанов ОСОБА_3 було відомо не 08.08.2018 року, а саме - 19.07.2018 року коли він отримав особисто під підпис постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно до ст. 449 ЦПК України, скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Відповідно до поштового конверту, ОСОБА_3 подав до суду скаргу 17.08.2018 року, отже з порушенням процесуального строку на оскарження.

Європейський суд з прав людини зазначає, що п. 1 ст. 6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов’язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов’язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

В рішенні Європейського суду «Горнсбі проти Греції» від 10.03.1997 року (п. 40) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду».

Суд лише з метою дотримання права сторони на доступ до правосуддя, з метою дотримання пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважає за необхідне поновити ОСОБА_3 пропущений стороною заявника строк для подання скарги до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 387 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, що кореспондується у ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, враховуючи вищевикладені встановлені обставини, суд приходить до висновку, що постанови державного виконавця від 13.07.20015 року про відкриття виконавчого провадження № 48110859, від 18.07.2018 року про опис та арешт майна боржника, від 20.07.2015 року про арешт коштів боржника є правомірними, а тому скарга ОСОБА_3 є також, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 449, 450, 451 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити строк ОСОБА_3 для подання скарги на дії державного виконавця.

В задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії державного виконавця Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_4 – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення ( виклику) учасників справи, зазначений строк обчисляється з дня складанні повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 лютого 2019 року.

Повний текст виготовлено 19 лютого 2019 року.

Суддя В.О. Макаров