Рішення № 80075189, 22.02.2019, Веселівський районний суд Запорізької області

Справа № 313/1742/18

Провадження № 2/313/179/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2019 р. смт. Веселе

Веселівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Нагорного А.О., при секретарі судового засідання Кравцовій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - служба у справах дітей Веселівської районної державної адміністрації Запорізької області, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

ВCТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом, у якому просить суд визнати відповідачку та її малолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.

Позивачка про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, але у судове засідання не з’явилася. До суду звернулася з письмовою заявою з проханням розглянути справу без її участі. Позовні вимоги підтримує повністю. У разі неявки відповідача у судове засідання ухвалити заочне рішення.

Представник третьої особи ОСОБА_4 звернулася в суд із заявою, у якій просить суд розглянути справу без їхньої участі, проти задоволення позову не заперечує.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується оголошенням про виклик, який був опублікований на офіційному веб-порталі судової влади України: https://court.gov.ua/fair/sud0804, але в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, із заявою про відкладення судового розгляду не звертався, відзив на позов не подавав.

Суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст. 223 ЦПК України та ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно зі ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, указана норма визначає об’єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права полягає в позбавленні його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб’єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб’єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Суд встановив, що позивачка є власницею АДРЕСА_2, про що свідчить договір купівлі-продажу серії НАВ № 607766 від 06.08.2014 р., посвідчений приватним нотаріусом Веселівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень (а.с. 6-7, 8).

З 18.04.2013 р. у квартирі зареєстрована відповідачка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та її син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією домової книги (а.с. 9-10, 11).

Відповідачка не є членом сім’ї позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Положення статей 383, 391 ЦК України передбачають право вимоги власника про захист порушеного права власності на жилого приміщення, будинку, квартиру тощо, від будь яких осіб, у тому числі осіб, які не є і не були членами його сім’ї.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16.11.2016 р. у справі № 6-709цс16.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Питання із судовими витратами у справі вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а також з врахуванням заяви ОСОБА_1, яка судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, просить залишити за нею.

На підставі ст.ст. 16, 319, 321, 383, 391 ЦК України, керуючись ст.ст. 1-13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 280-282, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні АДРЕСА_3 шляхом визнання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та її сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 такими, що втратили право користування зазначеним житловим приміщенням.

Судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору, залишити за позивачкою.

На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 25.02.2019 р.

Суддя

Веселівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_6

22.02.2019