Рішення № 80074701, 18.02.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 2/243/644/2019

Справа № 243/587/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 року

Слов’янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого – судді Ільяшевич О.В.,

за участю

секретаря судового засідання Зубкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань Слов’янського міськрайонного суду Донецької області (вул. Добровольського, 2, м. Слов’янськ, Донецької області) за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

22 січня 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначено, що 29 листопада 2010 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 був підписаний договір б/н про надання банківських послуг, згідно із яким відповідачка отримала від позивача кредит в розмірі 500,00 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, та зобов’язалась повернути кредит і сплатити відсотки за користування кредитними коштами. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом відповідачки у заяві. Щодо встановлення та змін кредитного ліміту банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4. «Умов та правил надання банківських послуг», згідно із якими відповідачка при укладанні договору дала свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. У разі виникнення прострочених зобов’язань за кредитом, згідно із п. 2.1.1.12.2.1. договору, клієнт сплачує банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в тарифах, що діють на дату нарахування. Згідно із п. 2.1.1.12.6.1., при непогашенні суми простроченого кредиту на суму від 100 грн., клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом. Відповідно до п. 2.1.1.7.6 договору, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500.00 грн. + 5% від суми позову. Відповідно до п. п. 2.1.1.4.2, 2.1.1.4.6. договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов’язків за цим договором.

Відповідачка не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

У зв’язку із порушенням умов кредитного договору, станом на 29 листопада 2018 року відповідачка має прострочену заборгованість в розмірі – 19258,32 грн. яка складається із:

- заборгованості за кредитом (тіло кредиту) – 1115,58 грн.;

- заборгованості по відсоткам за користування кредитом – 3133,15 грн.;

- заборгованості за пенею – 13616,34 грн.;

а також штрафів відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- штраф (фіксована частина) – 500,00 грн.;

- штраф (процентна складова) – 893,25 грн.

За наведених обставин позивач вважає, що оскільки відповідачка у строк, вказаний в договорі своїх зобов’язань по договору не виконує, то з неї на користь позивача слід стягнути зазначені кошти у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, в позовні заяві розгляд справи просив проводити у його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленою про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з’явилась, подала до суду заяву в якій розгляд справи просила проводити у її відсутності, позов визнала частково, а саме в частині вимог про стягнення заборгованості за кредитом (тіло кредиту) та заборгованості по відсоткам. В частині позовних про стягнення пені та штрафів просила відмовити на підставі ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» підлягають частковому задоволенню з огляду на такі встановлені у судовому засіданні обставини та відповідні ним докази.

В судовому засіданні встановлено та не заперечується відповідачкою, що 29 листопада 2010 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 був підписаний договір б/н про надання банківських послуг, згідно із яким відповідачка отримала від позивача кредит в розмірі 500,00 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, та зобов’язалась повернути кредит і сплатити відсотки за користування кредитними коштами. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом відповідачки у заяві. Щодо встановлення та змін кредитного ліміту банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4. «Умов та правил надання банківських послуг», згідно із якими відповідачка при укладанні договору дала свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. У разі виникнення прострочених зобов’язань за кредитом, згідно із п. 2.1.1.12.2.1. договору, клієнт сплачує банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в тарифах, що діють на дату нарахування. Згідно із п. 2.1.1.12.6.1., при непогашенні суми простроченого кредиту на суму від 100 грн., клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом. Відповідно до п. 2.1.1.7.6 договору, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500.00 грн. + 5% від суми позову. Відповідно до п. п. 2.1.1.4.2, 2.1.1.4.6. договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов’язків за цим договором (а.с. 6, 7, 8-22).

Відповідачка не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.

Згідно із розрахунком заборгованості за договором б/н від 29 листопада 2010 року, станом на 29 листопада 2018 року нарахована прострочена заборгованість в розмірі – 19258,32 грн. яка складається із:

- заборгованості за кредитом (тіло кредиту) – 1115,58 грн.;

- заборгованості по відсоткам за користування кредитом – 3133,15 грн.;

- заборгованості за пенею – 13616,34 грн.;

а також штрафів відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- штраф (фіксована частина) – 500,00 грн.;

- штраф (процентна складова) – 893,25 грн. (а.с. 5, 5 з.б.).

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з’ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідачкою ОСОБА_1 до суду подано письмову заяву, зі змісту якої видно, що остання, позов АТ КБ «ПриватБанк» визнає частково, а саме в частині вимог про стягнення заборгованості за кредитом (тіло кредиту) та заборгованості по відсоткам. Визнання відповідачкою позову в цій частині не суперечить закону та не порушує права, свободи і інтереси інших осіб, тому підстав для відмови у прийнятті часткового визнання відповідачкою позову суд не вбачає.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини у справі, оцінивши представлені в силу статті 81 ЦПК України докази в їх сукупності, приймаючи до уваги заяву відповідачки про часткове визнання позову, суд доходить висновку, що позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом (тіло кредиту) в сумі -1115,58 грн., та відсотками за користування кредитом в сумі - 3133,15 грн. підлягають задоволенню.

Розв’язуючи спір в частині стягнення пені та штрафів, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і сплата неустойки.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

За змістом ст. 2 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р, м. Слов’янськ Донецької області визначено як населений пункт, в якому проводилась антитерористична операція.

Суд також зазначає, що виходячи з аналізу норм ч. 2 ст. 2 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», за якими банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції, слід дійти висновку, що у випадку нарахування пені та/або штрафів у період проведення АТО, вони повинні бути скасовані.

При цьому, розпорядження КМУ про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року, лише чітко визначає коло осіб, на яких розповсюджується дія норм ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», і у сенсі ч. 2 ст. 2 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», не є початком відліку часу з якого розповсюджується заборона на нарахування пені та штрафів.

Як встановлено у судовому засіданні, зареєстрованим місцем проживання відповідачки по справі ОСОБА_1 є м. Слов’янськ Донецької області, тобто населений пункт який згідно із розпорядженням КМУ від 02 грудня 2015 року № 1275-р, віднесений до населених пунктів де проводилася антитерористична операція.

З врахуванням встановлених обставин та відповідних їм норм чинного законодавства, за спірними правовідносинами встановлений мораторій на стягнення пені та штрафів.

З огляду на викладене, з урахуванням періоду нарахування заборгованості, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення пені в сумі – 13616,34 грн., та штрафів в сумі – 500,00 грн., та в сумі – 893,25 грн., задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 8 статті 6 ЗУ «Про судовий збір», розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, яка передбачає розподіл судових витрат між сторонами, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із роз’ясненнями п. 36 Постанови Пленуму ВССУ України № 10 від 17 жовтня 2014 року, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 88 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI).

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом був сплачений судовий збір в розмірі 1921,00 грн. (а.с. 1).

Суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 422,62 грн., оскільки позов судом задоволений частково.

Так, сума задоволених вимог від суми вимог позивача становить 22 %, отже 422,62 грн. становить 22 % від суми 1921,00 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 536, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 14, 81,82, 89, 223, 259, 263 – 265, 273, 315, 280,281 ЦПК України, ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50), код ЄДРПОУ 14360570 на р/р 29092829003111, МФО 305299, заборгованість за кредитним договором б/н від 29 листопада 2010 року, яка утворилась за період з 01 грудня 2015 року по 29 листопада 2018 року, та станом на 29 листопада 2018 року складається із: заборгованості за кредитом (тіло кредиту) в сумі – 1115,58 грн., та заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі – 3133,15 грн., а всього в сумі – 4 248 (чотири тисячі двісті сорок вісім) грн. 73 коп.

У задоволенні вимог акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення пені за період з 14 квітня 2014 року року по 29 листопада 2018 року, та штрафів – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50), код ЄДРПОУ 14360570 на р/р 29092829003111, МФО 305299, судовий збір в сумі – 422 (чотириста двадцять дві) грн. 62 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов’янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складений 22 лютого 2019 року.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду ОСОБА_2