Рішення № 80074109, 01.02.2019, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/5307/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2019 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Малінова О.С.,

за участю секретаря Аллік Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів, -

В С Т А Н О В И В:

11 жовтня 2018 року до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради за заявою відповідача про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо-переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, була призначена така допомога з 11.02.2016 р. по 10.08.2016 р.

В результаті неповідомлення про обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, а саме – наявність з 02.12.2007 року у власності житлового будинку №11 по вул. Північній у с. Торське Краснолиманського району Донецької області, відповідач незаконно отримав державні кошти у період 11.02.2016 р. по 10.08.2016 р. На вимогу Управління Відповідач у добровільному порядку кошти не повертає. У зв’язку з чим позивач просив стягнути з відповідача на свою користь суму надміру виплачених коштів в розмірі 6606,18 грн., а також судові витрати.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, надав відзив на позовну заяву у якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки наявний у нього житловий будинок знаходиться у зоні проведення АТО (а.с.38-39), а також заяву про розгляд справи у його відсутності.

З’ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх обґрунтування, суд встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 з 15.01.2016 року по 25.11.2016 року мав статус внутрішньо переміщеної особи, а саме з м. Торецька, вул. Димитрова, 8/4, до м. Костянтинівки, вул. Чернишевського, 1, що листом Донецького обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 29.10.2018 року №4211/11-05 (а.с.20).

11.02.2016 року відповідач звернувся із заявою до УСЗН про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО, на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (а.с.3)

В заяві зазначив про відсутність у нього у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та районів проведення антитерористичної операції.

На підставі наданої заяви ОСОБА_1 була призначена грошова допомога відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо - переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою КМУ №505 від 01.10.2014 року.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 63870573 від 20.07.2016 року, за ОСОБА_1 з 02.12.2007 року у власності зареєстрований житловий будинок №11 по вул. Північній у с. Торське Краснолиманського району Донецької області(а.с.6).

Розпорядженням начальника УСЗН б/н від 21.09.2016 р. з 11.02.2016 року ОСОБА_1 припинено виплату щомісячної адресної допомоги особам, які переміщені з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО. На підставі протоколу Рішення комісії від 20.09.2016 р. утворену переплату допомоги за період з 11.02.2016року по 10.08.2016 року в сумі 6606,18 грн. утримати згідно особової заяви. (а.с.7-8).

Відповідно до ч. 2ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014. При цьому, частина 1 цієї статті передбачає, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. 14 квітня 2014 року відповідно до указу в.о. Президента України, Голови Верховної Ради України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» на території України розпочато проведення антитерористичної операції.

Згідно з наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07.10.2014 року №33/6/а, Донецька і Луганська області визначені районами проведення антитерористичної операції з 07 квітня 2014 року.

Відповідно до п. 5ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», Кабінету Міністрів України доручено затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

30 жовтня 2014 року розпорядженням Кабінету Міністрів України №1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, відповідно до якого с. Торське Лиманського району Донецької областіДонецької області включено до вказаного переліку.

02 грудня 2015 року розпорядженням Кабінету Міністрів України №1275-р знову затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, відповідно до якого с. Торське Лиманського району Донецької областітакож включено до вказаного переліку (п.п.28 п.1 Переліку).

Відповідно до пункту 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року №505, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Пунктом 6 Порядку, редакція якого змінилася після виникнення спірних правовідносин - визначалися випадки, коли грошова допомога не призначається, зокрема у разі: коли будь-хто з членів сім’ї має у володінні житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції (редакція від 23.10.2014р.); у разі коли будь-хто з членів сім’ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення (редакція від 23.04.2015 р.); будь-хто з членів сім’ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення (редакція від 15.05.2015 р.).

Нову редакцію пункту 6 Порядку, про те, що грошова дорога не призначається, якщо будь-хто із членів сім’ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану, було викладеного тільки після внесення змін відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 р. №370., які набрали чинності 03.06.2017 року.

З матеріалів справи вбачається, що допомога відповідачці виплачувалася по 30.04.2016р., тобто до внесення змін у вказану постанову в частині щодо обмежень виплат у разі розташування належного житла на території населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Оскільки райони проведення антитерористичної операції чітко визначені діючими на час виникнення спірних правовідносин розпорядженнями КМУ від 30 жовтня 2014 року №1053-р та від 02 грудня 2015 року №1275-р, і відповідач ОСОБА_1 зазначив в своїй заяві про відсутність у нього у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції, то наведене не свідчить про приховування ним будь-якої інформації, яку належало повідомити позивачу і яка могла вплинути на призначення грошової допомоги.

Отже, за таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову.

З огляду на те, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, відсутні підстави для стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12-13, 76 -79, 81, 141, 259, 263 265 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання в 30денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя