Рішення № 80073930, 25.02.2019, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/4286/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Саржевська І. В.

за участю секретаря - Олійник С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лиман за відсутністю сторін в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: виконавчий комітет Лиманської міської ради Донецької області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2018 року позивач звернулася до Краснолиманського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2, третя особа: виконавчий комітет Лиманської міської ради Донецької області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням (а.с.3-4). В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу № 2144 від 14 липня 2016 року. Окрім неї, у квартирі зареєстрована ОСОБА_2, яка ніколи в ній не мешкала, її особисті речі в квартирі відсутні, вона не приймає участі в облаштуванні житла та не сплачує комунальні послуги. ОСОБА_2 проживає в Узбекистані. До теперішнього часу відповідач не знята з реєстрації, що порушує право власності позивача, а також право користування та розпорядження нерухомим майном у повному обсязі. За цих обставин позивач змушена звернутися до суду та просить визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач ОСОБА_1., будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, просить справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує проти заочного розгляду справи у разі неявки в судове засідання відповідача, про що суду надала відповідну заяву (а.с.23).

Третя особа - представник виконавчого комітету Лиманської міської ради Донецької області, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, просив справу розглянути без його участі, рішення ухвалити на розсуд суду (а.с.27-28).

Відповідач ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 27), в судове засідання не прибула, про причини неявки суд не повідомила, клопотання про розгляд справи без її участі та відзиву на позовну заяву суду не надала.

Ухвалою суду від 25 лютого 2019 року прийнято рішення про проведення заочного розгляду справи.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу № 2144 від 14.07.2016 року, посвідченого державним нотаріусом Лиманської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, ОСОБА_1 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7).

Окрім позивача, у вказаній квартирі зареєстрована відповідач ОСОБА_2, що підтверджено довідкою № 4889 від 07 вересня 2018 року Відділу надання адміністративних послуг виконавчого комітету Лиманської міської ради Донецької області про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб станом на 07 вересня 2018 року (а.с.9).

Відповідач за адресою: АДРЕСА_1, не проживає і ніколи не проживала, не користуються житлом, не зберігаєть в приміщенні належне їй майно, однак дотепер не припинила своєї реєстрації згідно із законодавством України (а.с. 11).

Позивач здійснює виконання обов'язків щодо утримання зазначеного житлового будинку в належному стані, виконує інші обов'язки, пов'язані з використанням нерухомості.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Ст. 41 Конституції України проголошує право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

При цьому право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

Непорушність права власності проголошена і в низці міжнародних документів (ст. 17 Загальної декларації прав людини (ООН,10.12.1948),ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 1950).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Нормами ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них (ст. 379 ЦК України).

Відповідно до ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном(ст. 391 ЦК України).

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як вбачається із досліджених судом письмових доказів, з 14 липня 2016 року у позивача виникло право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу, що є чинним і сторонами не оспорюється. Відповідач ніколи не користувалася вказаним житловим приміщенням, відсутня за адресою реєстрації. Власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

З огляду на це, суд вважає вимоги позивача стосовно визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, обґрунтованими і приходить до висновку про необхідність задоволення таких вимог.

Керуючись ст. 317, 319, 383, 391, 405 ЦК України, ст. 4, 13, 18, 76-83, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: виконавчий комітет Лиманської міської ради Донецької області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, такою, що втратила право користування квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, належною на праві приватної власності ОСОБА_1.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження -якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення повинно бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Текст рішення виготовлений 25 лютого 2019 року.

Суддя -