Рішення № 80073677, 19.02.2019, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/17409/18

Провадження № 2/234/581/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі головуючого судді Кравченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Каліберди А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №234/17409/18 за позовом ОСОБА_1 до Красноторської селищної ради про визнання права власності в порядку спадкування, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

07 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Красноторської селищної ради про визнання права власності в порядку спадкування.

Позовні вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер його батько, ОСОБА_2. За свого життя, 29.07.1999 року батько склав заповіт, відповідно до якого заповів матері позивача, ОСОБА_3 усе майно, яке на день смерті буде йому належати. Після смерті батька відкрилась спадщина, яка складається із житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 що належав йому на праві власності. Спадщину після смерті батька прийняла його дружина та мати позивача, ОСОБА_3, яка у встановлений ст.549 Цивільного кодексу Української РСР подала до Другої Краматорської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. ІНФОРМАЦІЯ_4 року мати позивача, ОСОБА_3, померла. Після смерті матері відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1

Позивач у встановлений законодавством строк прийняв спадщину після смерті матері, ОСОБА_3, подавши до Другої Краматорської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Брат позивача, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у встановлений законодавством строк подав до Другої Краматорської державної нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_3.

18.09.2018 року він звернувся до Другої Краматорської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1

Постановою державного нотаріуса Другої Краматорської державної нотаріальної контори Костюкової Н.С. від 18.09.2018 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що він не надав нотаріусу документів, що посвідчують право власності його матері, ОСОБА_3, на даний житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами. Надати державному нотаріусу Другої Краматорської державної нотаріальної контори документи, що посвідчують право власності його матері ОСОБА_3 на житловий будинок він не має можливості, оскільки мати за час життя не отримала в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на дане нерухоме майно. Просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року, на житловий будинок загальною площею 55,10 кв.м., житловою площею 25,8 кв.м. с господарськими та побутовими будівлями та спорудами№ сарай «Б», сарай «В», погріб «п/д», колодязь «к», огорожа 1-4, замощення І, з адресою АДРЕСА_1

У судове засідання представник позивача - адвокат Білоус І.Г. не з'явився, подав заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність та задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення.

Вивчив доводи позовної заяви, проаналізувавши зібрані у справі докази, суд , -

В С Т А Н О В И В:

Батьками позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 8).

29 липня 199 року ОСОБА_2 склав заповіт, відповідно до якого все майно, яке на день його смерті буде йому належати, з чого б воно не складалося і де б воно не знаходилось, заповів ОСОБА_3. Заповіт посвідчений 29.07.1999 року державним нотаріусом Другої краматорської державної нотаріальної контори Чумаовою О.І. (а.с.9).

ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3, виданим 05.08.1999 року виконкомом Краматорської селищної ради м.Краматорськ Донецької області (а.с.10).

ОСОБА_2 належав на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 24.04.1963 року Краматорським міським відділом комунального господарства у відповідності до рішення міськвиконкому від 12.04.1963 року (а.с.11, 16-29).

ІНФОРМАЦІЯ_4 року померла мати позивача, ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4, виданим виконкомом Красноторської селищної ради м.Краматорська Донецької області (а.с.12).

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є братом позивача ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.13).

Згідно витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі, 02.09.2014 року другою Краматорської державної нотаріальною конторою заведена спадкова справа №307/2014 після смерті ОСОБА_3.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18.09.2018 року державним нотаріусом Другої краматорської державної нотаріальної контори Костюковою Н.С. було відмовлено позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке залишилося після смерті його матері ОСОБА_3, оскільки остання прийняла спадщину після свого чоловіка ОСОБА_2, але не оформила своїх спадкових прав (а.с. 15).

Згідно довідки Другої Краматорської державної нотаріальної контори від 11.02.2019 року №91/02-14, після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року, була відкрита спадкова справа №377 від 03.09.1999 року. До нотаріальної контори звернулася спадкоємець за заповітом, дружина спадкодавця - ОСОБА_3, 1937 року народження, з заявою №525 про прийняття спадщини за заповітом від 03.09.1999 року. Інших спадкоємців за законом або за заповітом, які подали заяву про прийняття спадщини немає, свідоцтва про право на спадщину видані не були.

Стосовно ОСОБА_3, 1937 року народження, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року була відкрита спадкова справа №307/2014 від 02.09.2014 року. До нотаріальної контори звернулися спадкоємці за законом: син спадкодавця - ОСОБА_1, 1962 року народження, з заявою №583 про прийняття спадщини за законом, від 02.09.2014 року, та син спадкодавця - ОСОБА_4, 1967 року народження, з заявою №584 про відмову від прийняття спадщини, від 02.09.2014 року.

04.03.2015 року було видане Свідоцтво про право на спадщину за законом за реєстровим №1-734, на ім'я ОСОБА_1, на земельну ділянку, площею 3,970 га, для ведення сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Краматорської міської ради. За даними спадкового реєстру заповітів від імені ОСОБА_3, 1937 року народження, посвідчено не було.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК ( 435-15 ), якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Відповідно до ст.548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно до ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Як встановлено у судовому засіданні, батько позивача, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року та заповів все належне йому майно дружині, ОСОБА_3 Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді будинку АДРЕСА_1 яка належала ОСОБА_2 на праві приватної власності. ОСОБА_3 прийняла спадщину, подавши у нотаріальну контору відповідну заяву у порядку та строки, передбачені ст.549 ЦК УРСР, однак за життя не отримала свідоцтво про право на спадщину. ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_3 померла.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України). Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися на момент його смерті.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до вимог ст.ст. 1296, 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

ОСОБА_3 прийняла спадщину після свого чоловіка, ОСОБА_2, однак, за життя, не отримала свідоцтва про право на спадщину за законом, що не позбавляє її права на спадщину.

Позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3, оскільки брат позивача, ОСОБА_4, подав заяву про відмову від прийняття спадщини.

Як спадкоємець першої черги за законом, позивач звертався до нотаріальної контори про прийняття спадщини на майно, яке належало померлій ОСОБА_3, однак позивачу було відмовлено у вчинені нотаріальної дії, що підтверджується постановою нотаріуса.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, або в разі втрати документа, який засвідчує його право.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченим цим Кодексом випадках. Згідно ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд приймає до уваги той факт, що позивач вичерпав усі наявні заходи для отримання спадщини після померлої матері ОСОБА_3, але не має можливості у нотаріальній конторі отримати свідоцтво на спадщину, оскільки постановою про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину від 18.09.2018 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Позивач позбавлений можливості в позасудовому порядку отримати свідоцтво про право власності на будинок за адресою АДРЕСА_1 через відсутність правовстановлюючих документів на ім'я ОСОБА_3, яка фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2, отримати які через її смерть на даний час неможливо. Позивач має право на успадкування будинку, але таке його право не визнане державним нотаріусом через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів.

Між тим, зазначеними вище доказами підтверджено, що після смерті ОСОБА_3 позивач - спадкоємець першої черги за законом, прийняв спадщину шляхом подачі заяви у нотаріальну контору відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 13, 80-81, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Красноторської селищної ради про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2) право власності в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року, на житловий будинок загальною площею 55,10 кв. м., житловою площею 25,8 кв. м., з господарськими та побутовими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Краматорського міського суду О. Ю. Кравченко