Ухвала суду № 80070864, 22.02.2019, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 22.02.2019

ЄУ № 420/68/19

Провадження №1-в/420/15/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2019 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Проньки В.В.,

за участю секретаря судового засідання Колесник Г.О.,

прокурора Білик О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков клопотання засудженого ОСОБА_1 про узаконення відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі ст. 539 КПК України,

ВСТАНОВИВ:

Засуджений ОСОБА_1 звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області з клопотанням, в якому просить визнати його таким, що повністю відбув покарання у виді позбавлення волі строком 7 років, яке було призначено йому вироком Перевальського районного суду Луганської області від 30.03.2011.

В обґрунтування клопотання засуджений зазначив, що 30.03.2011 був засуджений вироком Перевальського районного суду Луганської області за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років. Вирок набрав законної сили 15.04.2011, початок строку відбування покарання 03.01.2011. Після набрання законної сили вироком суду, 24.05.2011 засуджений вибув до Краснолуцької виправної колонії № 19 Луганської області для подальшого відбування строку покарання. У зв'язку з проведенням на території Луганської області антитерористичної операції, м. Вахрушеве-2 Луганської області, де розташована Краснолуцька ВК № 19, опинилось в межах тимчасово окупованої території України, яка контролюється представниками незаконних збройних формувань. Також засуджений у своєму клопотанні зазначив, що 22.03.2016 був умовно достроково звільнений від відбування покарання за сумлінну поведінку строком на 1 рік 9 місяців. Він звернувся до постановки на облік до Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області, що свідчить про відсутність наміру ухилятися від відбування покарання. Вважає, що своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці, він довів своє виправлення і заслуговує на узаконення повного відбуття покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Перевальського районного суду Луганської області від 30.03.2011.

Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання.

Засуджений в судове засідання не з'явився, в клопотанні просив розглянути справу без його участі.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 539 КПК України суд вважає за можливе розглянути подання без участі засудженого.

Суд, вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, вироком Перевальського районного суду Луганської області від 30.03.2011 ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років. Строк покарання рахувати з 03.01.2011. Вирок набрав законної сили 15.04.2011.

Зазначене покарання засуджений відбував у Краснолуцькій виправній колонії № 19 Луганської області.

Згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07.11.2014, м.Боково-Хрустальне (м. Вахрушеве) Луганської області, де розташована Краснолуцька виправна колонія № 19, є тимчасово окупованою територією, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

22 березня 2016 року адміністрацією нелегітимного органу засуджений ОСОБА_1 був звільнений від відбування покарання умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 9 місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Як вбачається з довідки, наданої засудженим ОСОБА_1 на підтвердження законності свого звільнення, останній звільнений від відбування покарання умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 9 місяців. Разом з тим, засуджений звернувся до суду з клопотанням, в якому просить визнати його таким, що повністю відбув покарання за вироком Перевальського районного суду Луганської області від 30.03.2011 у виді позбавлення волі строком 7 років.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання являє собою дострокове звільнення засудженого від подальшого відбування призначеного йому покарання за умови, що він своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Покарання в цьому разі не анулюється (не скасовується), проте його реальне виконання припиняється.

Звільнення ж засудженого від відбування покарання у зв'язку з відбуттям строку є загальним правилом. Це основна і безумовна підстава звільнення засудженого. Будь-яка особа, яка була засуджена на певний строк до будь-якого покарання, по закінченні цього строку буде звільнена від відбуття покарання. Закінчення строку покарання означає його відбуття у повному обсязі згідно з вироком суду.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що засуджений ОСОБА_1 покарання, призначене йому вироком Перевальського районного суду Луганської області від 30.03.2011 за ч. 2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 років, повністю не відбув, а тому клопотання про узаконення відбуття покарання у виді позбавлення волі є безпідставним і таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про узаконення відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі ст. 539 КПК України відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області протягом семи днів з моменту проголошення, а засудженим - в той же час з моменту отримання копії ухвали.

Суддя: В.В. Пронька