Вирок № 80070820, 25.02.2019, Біловодський районний суд Луганської області

25.02.19

Справа №408/472/19-к

Провадження №1-кп/408/313/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2019 року Біловодський районний суду Луганської області у складі:

головуючої судді Кускової Т.В.

за участю секретаря Сіпаковій Л.А.

прокурора Латки В.І.

захисника Шурхно К.А.

обвинуваченої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Біловодськ кримінальне провадження №12018130000000303, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.10.2018, відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Станично - Луганське Станично - Луганського району Луганської області, українки, громадянки України, маючої середньо - спеціальну освіту, розлученої, не маючою на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, працюючої молодшою медичною сестрою «Олександрівський фельдшерський пункт», раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачена ОСОБА_2, діючи згідно розробленого нею плану, 04.01.2019 приблизно о 08 годині 20 хвилин, зустрілась з ОСОБА_3, біля будинку, розташованого за місцем її мешкання, за адресою: АДРЕСА_1, після чого, разом з ОСОБА_3 направилась до річки Деркул, яка протікає між вулицею Набережна, с. Олександрівка, Станично - Луганського району, Луганської області та с. Тітовка, Ростовської області, Російської Федерації. Далі, прибувши до вказаної річки, ОСОБА_2 вказала на її протилежний бік, та пояснила, що саме вказаним шляхом, тобто переходом через річку Деркул, яка внаслідок погодних умов замерзла, він зможе перетнути державний кордон України до Російської Федерації поза місцем розташування пунктів пропуску.

В цей же день, приблизно о 08 годині 50 хвилин, на береговій лінії річки Деркул, а саме в районі будинку АДРЕСА_3, незаконне переправлення ОСОБА_3 через державний кордон України поза розташуванням місцевого пункту пропуску Луганського прикордонного загону, на ділянці відділу прикордонної служби «Мілове» на відстані приблизно 2 метрів від території Російської Федерації, було припинене працівниками правоохоронних органів.

04 січня 2019 року відносно ОСОБА_2 складено обвинувальний акт, скеровано до суду з угодою про визнання винуватості.

При цьому 25 січня 2019 року між прокурором відділу прокуратури Луганської області Федоренко С.В. та підозрюваною ОСОБА_2 за участю захисника підозрюваної адвоката Шурхно К.А. укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до ст. ст. 468, 469, 472 КПК України.

Згідно даної угоди сторони кримінального провадження повністю дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 332 КК України та істотних для даного кримінального провадження обставин, підозрювана в повному обсязі беззастережно визнала свою винуватість у вчинені нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України, та зобов'язалася беззастережно визнати обвинувачення у судовом провадженні в обсязі підозри.

Вищевказаною угодою сторонами кримінального провадження узгоджене покарання за ч. 1 ст. 332 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки та зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Прокурор, обвинувачена, захисник обвинуваченої в підготовчому судовому засіданні просили суд затвердити угоду про визнання винуватості, зазначили, що сторонами остаточно узгоджені істотні обставини, що мають значення для даного кримінального провадження, міра покарання.

Судом роз'яснені обвинуваченій ОСОБА_2 наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, а також положення ст. 474 КПК України.

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, дослідивши угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченою, за участю захисника обвинуваченої, приходить до наступних висновків.

Дане кримінальне провадження підсудне Біловодському районному суду Луганської області відповідно до ст. ст. 32, 33 КПК України.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Як визначено пунктом 1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Абзацем 2 п. 2 ч. 4 ст. 469 КПК України встановлено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 підтвердила суду, що вона беззаперечно визнає вину у вчиненні злочину, що їй інкримінуються, за викладених в обвинувальному акті обставин.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України, а саме у організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, який згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

При цьому в судовому засіданні судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_2 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального кодексу України.

Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, даних про її особу, обставин, що пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відсутності обставин, що обтяжують покарання.

Враховуючи, що ОСОБА_2 визнається винуватою у вчиненні злочину середньої тяжкості, особи винної, яка має постійне місце проживання, раніше не судима, повністю визнала свою вину у вчиненні злочину та у скоєному щиро кається, суд вважає можливим виправлення засудженої без відбування покарання, а тому, з урахуванням узгодження сторонами угоди звільнення від відбування покарання з випробуванням, приймає рішення про звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши тривалість іспитового строку - 1 рік.

Звільняючи ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням суд вважає доцільним на період іспитового строку на підставі ст. 76 КК України покласти на неї обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором відділу прокуратури Луганської області та підозрюваною ОСОБА_2, та призначення останній узгодженої сторонами міри покарання.

Судові витрати відсутні.

Питання про речові докази суд вважає за необхідне вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Затвердити угоду від 25 січня 2019 року, укладену між прокурором відділу прокуратури Луганської області Федоренко Сергієм Вікторовичем та підозрюваною ОСОБА_2 за участю захисника підозрюваної адвоката Шурхно К.А. про визнання винуватості.

ОСОБА_2 визнати виною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази: мобільний телефон «Nokia 1280», абонентський номер НОМЕР_1, що належить свідку ОСОБА_3, який було віддано під гарантійну розписку - повернути йому за належністю.

Речові докази: мобільний телефон «Samsung Galaxy J2 Prime», абонентський номер НОМЕР_2, що належить підозрюваній ОСОБА_2, який було віддано під гарантійну розписку - повернути їй за належністю.

Речові докази: грошові кошти у сумі 1 000 гривень, купюрами номіналом по 100 гривень кожна, що належать свідку ОСОБА_3, які було передано на зберігання в сховище в приміщенні ПАТ КБ «ПриватБанк», яке розташоване за адресою: пр. Гвардійський, 28Б, м. Сєвєродонецьк Луганської області - повернути за належністю ОСОБА_3.

Речові докази у справі - оптичний диск DVD-R 4.7 GB «DATEX»: «інв. № 72т», зразок спеціальної хімічної речовини «Промінь - 1», який було нанесено на фрагмент таперу, один оптичний диск DVD-R 4.7 GB «DATEX»: «інв. № 75т», один оптичний диск DVD-R 4.7 GB «ARITA»: «інв. № 80т», один оптичний диск OYD-R 4.7 GB «ARITA»: «інв. № 81т», що зберігаються при матеріалах кримінального провадження - залишити зберігатися при матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга може бути подана до Луганського апеляційного суду через Біловодський районний суд Луганської області протягом 30 днів з дня проголошення вироку, лише з підстав, визначених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Головуючий суддя Кускова Т.В.