Ухвала суду № 80069880, 23.02.2019, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/1928/19

Провадження №1-кс/219/816/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2019 року слідчий суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Медінцева Н.М., за участю секретаря Волохіної Г.С., прокурора – Мироненко С.В., слідчого – Косаковського С.О., захисника адвоката ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Артемівського міськрайонного суду Донецької області клопотання слідчого СВ Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_3, погоджене прокурором Артемівської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_4, по матеріалам досудового розслідування, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050150000185 від 24 січня 2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 (нині м. Бахмут) Донецької області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, судимого: 1/. 26 лютого 2007 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч.1 ст.190 КК України (в ред. 2001 року) до штрафу у розмірі 850 гривень; 2/. 11 вересня 2007 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч.1 ст.164 КК України (в ред. 2001 року) до 100 годин громадських робіт; 3/. 20 жовтня 2008 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 389 КК України (в ред. 2001 року) до арешту на строк 5 місяців, в силу ст. 71, 72 КК України приєднаний не відбутий строк за вироком від 11 вересня 2007 року, остаточно до відбуття до 5 місяців 10 днів арешту (прибув 10 листопада 2008 року до Артемівського СІЗО Донецької області (№6); звільнений 17 квітня 2009 року з Артемівського СІЗО Донецької області (№ 6) по відбутті строку покарання); 4/. 06 серпня 2010 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч.1 ст.309 КК України (в ред. 2001 року) до 2 місяців арешту (прибув 10 вересня 2010 року до Артемівського СІЗО Донецької області (№ 6)); 5/. 21 серпня 2010 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 164, ч. 4 ст. 70 КК України (в ред. 2001 року) до 2 місяців 15 днів арешту (звільнений 25 листопада 2010 року з Артемівського СІЗО Донецької області (№ 6) по відбутті строку покарання); 6/. 14 березня 2013 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 311, ч. 1 ст. 70 КК України (в ред. 2001 року) до 6 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна (взятий під варту 26 квітня 2012 року Артемівським МВ ГУ МВС України в Донецькій області (запобіжний захід), прибув 05 вересня 2013 року до Дзержинської ВК Донецької області (№ 2) з Артемівського СІЗО Донецької області (№ 6)); 7/. 29 квітня 2015 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України (в ред. 2001 року), до штрафу в розмірі 850 гривень; 8/. 29 грудня 2015 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України (в ред. 2001 року) до 2 років позбавлення волі (прибув 09 лютого 2016 року до Артемівського СІЗО Донецької області (№ 6)); 9/. 16 травня 2016 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 1 ст. 213, ст. 71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі зі штрафом у розмірі 700 гривень (звільнений 19 вересня 2017 року з Селидівської ВК Донецької області (№ 82) по відбутті строку покарання); який мешкає без реєстрації за адресою: Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 109,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Вказане клопотання з матеріалами в його обґрунтування надійшло до суду.

Згідно пред’явленої підозри, ОСОБА_2,будучи судимим за скоєння корисливих злочинів, та злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, та знову вчинив умисний повторний злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів за наступних обставин:

Так, 14 лютого 2019 року, у денний час, (точний час в ході проведення слідства не встановлено), ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні кухні своєї квартири, яка розташована за адресою: Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, буд. 109, використовуючи раніше підготовлені інгредієнти (складові) у вигляді насіння маку снотворного та посуд, не маючи відповідного законного дозволу, незаконно, з метою як особистого вживання, так і збуту, виготовив особливо небезпечних наркотичний засіб – опій ацетильований, масою 1, 461 г, (в перерахунку на суху речовину) 0,106 г, який помістив у один медичний шприц, ємкістю 5 мл, та почав незаконно зберігати за місцем свого мешкання з метою подальшого збуту, а також незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс, масою 2,45 г (в перерахунку на суху речовину) 2,19 г, який при невстановлених слідством обставинах, останній придбав, виготовив та зберігав за місцем свого мешкання який помістив у один газетний згорток, та почав незаконно зберігати за місцем свого мешкання з метою подальшого збуту. Далі, 14 лютого 2019 року приблизно об 10 год. 45 хв. ОСОБА_2 в ході телефонної розмови з оперативним покупцем ОСОБА_5 домовився з останнім про передачу йому особливо небезпечних наркотичних засобів – опія ацетильованого, масою 1,461 г, (в перерахунку на суху речовину 0,106 г), та особливо небезпечного наркотичного засобу - канабіс, масою 2,45 г (в перерахунку на суху речовину 2,19 г) За вказаною домовленістю ОСОБА_2 повинен був передати зазначені наркотичні засоби в медичному шприці, ємністю 5 мл та газетного згортку, а оперативний покупець ОСОБА_5 повинен був передати за вказані наркотичні засоби грошові кошти в розмірі 400 (чотириста) грн. Після вказаної домовленості, 14 лютого 2019 року у період часу з 10 год. 35 хв. до 10 год. 50 хв. ОСОБА_2 знаходячись в приміщенні будинку № 109, який розташований по вул. Миру в м. Бахмут, зустрівся з оперативним покупцем ОСОБА_5 Під час зустрічі, у зазначений проміжок часу, ОСОБА_2, діючи умисно та повторно, переслідуючи корисливі цілі, з метою подальшого незаконного збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - опій ацетильований, масою 1, 461 г, (в перерахунку на суху речовину 0, 106 г), та особливо небезпечний наркотичний засіб-канабіс, масою 2, 45 г (в перерахунку на суху речовину 2, 19 г), який при попередньо не встановлених слідством обставинах, останній незаконно придбав, виготовив та зберігав у приміщенні свого буд. № 109, по вул. Миру, в місті Бахмут, Донецької області, з метою подальшого збуту, не маючи відповідного дозволу, ігноруючи вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», у ході проведення першого етапу оперативної закупки, за грошову винагороду у розмірі 400 (чотириста) гривень України, незаконно збув оперативному покупцеві ОСОБА_5, у одному пластмасовому медичному шприці, проградуйованого на 5 мл, з рідиною коричневого кольору масою 1, 461 г (в перерахунку на суху речовину масою 0,106г), яка містить особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, та у одному газетному згортку суху на дотик, подрібнену речовину рослинного походження, зеленого кольору масою 2, 45 г (в перерахунку на суху речовину 2, 19 г), яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом. В цей же день, а саме: 14 лютого 2019 року у період часу з 10 год. 50 хв. до 11 год. 00 хв. поліцейськими СКП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області, за участі двох понятих, у оперативного покупця ОСОБА_5, біля будинку № 89 по вул. Миру в місті Бахмут, Донецької області було виявлено та вилучено один пластмасовий медичний шприц, проградуйований на 5 мл, з рідиною коричневого кольору масою 1,461 г, та газетний згорток, що містить суху на дотик подрібнену речовину рослинного походження, зеленого кольору масою 2, 45 г, які згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів» містить особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований. Маса опію ацетильваного (в перерахунку на суху речовину) становить 0,106 г, та є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом. Маса канабіса в перерахунку на суху речовину складає 2,19 г і які ОСОБА_2 діючи умисно та повторно, незаконно придбав, виготовив, зберігав з метою збуту, а також незаконно збув. Таким чином, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинувачується у незаконному придбанні, виготовленні, зберіганні з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, а також незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинені повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у зв’язку з чим, 22 лютого 2019 року його затримано в порядку ст. 208 КПК України, і 22 лютого 2019 року його повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення та вручено відповідне письмове повідомлення про підозру.

Сторона обвинувачення просила суд вказане клопотання задовольнити за наведених вище підстав.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення вказаного клопотання та просили застосувати до ОСОБА_2 більш м’який запобіжний захід.

Вислухавши учасників процесу, перевіривши надані суду докази, слідчий суддя з урахуванням додержання принципу верховенства права, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними слідчому судді своїх доказів і у доведеності перед слідчим суддею у їх переконливості, принципу поваги до свободи особистості, мету застосування запобіжного заходу, час і місце скоєння злочину, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки прокурор довів слідчому судді обґрунтованість підозри у скоєнні кримінального правопорушення та те, що інші більш м’які міри запобіжного заходу, не можуть відкинути ризики, вказані у статті 177 Кримінального процесуального кодексу (надалі КПК України) України, та забезпечити належну поведінку підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину, який хоча і має соціальні зв’язки, за наступних обставин.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне отстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 8 ОСОБА_6 України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з яким ОСОБА_6 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_6 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_6 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_6 України гарантується.

Статтею 21 ОСОБА_6 України передбачено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Статтю 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Стаття 17 цієї Конвенції говорить про те, що жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Відповідно до статті 7 Загальної декларації прав людини всі люди рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом. Всі люди мають право на рівний захист від якої б то не було дискримінації, що порушує цю Декларацію, і від якого б то не було підбурювання до такої дискримінації.

Статтею 8 цієї Декларації передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України, основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Крім того, не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.

Відповідно до статей 8, 9, 12 КПК України кримінальне провадження повинно здійснюватися з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави і цей принцип у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду відповідно до якої той, хто без законних підстав позбавлений свободи має бути негайно звільнений.

Аналізуючи вищенаведене, той факт, що в матеріалах наданих до клопотання достатньо підстав, які підтверджують те, що до ОСОБА_2 слід застосувати винятковий запобіжний захід, а саме тримання під вартою, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, також з урахуванням діючого законодавства України, з додержанням принципу верховенства права, та з урахуванням практики Європейського суду по справі «Подвезько проти України», слідчий суддя приходить до висновку, що інший більш м’який запобіжний захід, окрім належної застави не можуть відкинути ризики вказані у статті 177 Кримінального процесуального кодексу України та забезпечити належну поведінку підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину, який раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, має непогашені судимості, та відносно якого ще два обвинувальних акти перебуває на розгляді у Артемівському міськрайонному суді Донецької області за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, також який не має постійного місця проживання, який перебуває на обліку у міському наркологічному диспансері м. Краматорська з діагнозом – вживання наркотичних речовин (опій, канабіс), синдром залежності, і тому слідчий суддя приймає до уваги особливу суспільну небезпеку протиправних дій ОСОБА_2 для запобігання вищевказаним ризикам об'єктивно необхідним є обрання щодо нього запобіжного заходу - тримання під вартою як до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна за наведених вище підстав.

Також виконуючи обов’язки відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи вимоги ст. 178 КПК України, та вищенаведене, враховуючи вимоги статей 182, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя вважає за обов’язок визначити розмір застави у вигляді сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (40*1921=76840), що становить 76840 (сімдесят шість тисяч вісімсот сорок) гривень, при внесенні якої підозрюваного, що перебуває під вартою, належить відповідно до статті 202 частини 4 КПК України звільнити з під варти і повідомити вказаних у статті осіб, з роз’ясненням умов дії запобіжного заходу у вигляді застави, згідно КПК України.

Оскільки при обговорені обрання запобіжного заходу у вигляді застави прокурор довів суду наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, то суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного з моменту настання дії застави зобов’язання: 1) Прибувати за кожною вимогою до суду та органів слідства; 2) Не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу прокурора або суду; 3) Повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) Здати на зберігання до відповідного органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 194, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_3, погоджене прокурором Артемівської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_4, по матеріалам досудового розслідування, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050150000185 від 24 січня 2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України – задовольнити.

Обрати запобіжний захід відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 (нині м. Бахмут) Донецької області, громадянина України, у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, строком на 60 (шістдесят) днів з 22 лютого 2019 року до 22 квітня 2019 року включно.

У разі внесення визначеної судом застави на розрахунковий рахунок 37311047011792, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, банк отримувача – Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26288796, у розмірі 76840 (сімдесят шість тисяч вісімсот сорок) гривень, начальнику Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України виконати вимоги ч. 4 ст. 202 КПК України і у разі відсутності іншого судового рішення, яке набрало законної сили, і прямо передбачає тримання підозрюваного під вартою – звільнити ОСОБА_2 з під варти, роз’яснивши письмово усі дії застави відповідно до КПК України, повідомити вказаних в статті осіб. Контроль покласти на прокурора.

Строк дії застави визначити до двох місяців з часу настання її дії.

Виконання ухвали в частині прийняття на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну та контроль покласти на прокурора.

Ухвала може бути оскаржена протягом п’яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Донецького апеляційного суду прокурором, підозрюваним, захисником.

Слідчий суддя Н.М.Медінцева