Ухвала суду № 80068945, 22.02.2019, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН193/1158/18

Провадження №1-кп/193/18/19

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

22 лютого 2019 року смт.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Шумської О.В.

секретаря судового засідання Мельникової Т.О.

за участю:

прокурора Чумак В.А. ,

захисника Мудраченко В.М.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду сел.Софіївка обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 обвинуваченого за ч. 3 ст. 185 КК України внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040580000306 від 06.07.2018 року, та клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 обвинуваченого за ч. 3 ст. 185 КК України в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040580000306 від 06.07.2018 року України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

22 лютого 2019 року в підготовчому судовому засіданні від прокурора Петрова Івана Івановича надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_2.

В обгрунтування клопотання прокурор вказує, що у провадженні Софіївського районного суду Дніпропетровської області перебувають матеріали кримінального провадження 12018040580000306 від 06.07.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України стосовно обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 будучи судимим за корисливий злочини і маючи не відбуту та непогашену у встановленому законом судимість на шлях виправлення не став та скоїв аналогічний корисливий злочин за наступних обставин.

Так, ОСОБА_2, діючи повторно, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна,та обернення його на свою користь, переслідуючи корисливу мету, з метою збагачення 02.07.2018 року запропонував ОСОБА_3 та ОСОБА_4 допомогти йому перенести деякі речі від складського приміщення ТОВ «КП Девладівський елеватор» до його домоволодіння по АДРЕСА_1

Так, 02.07.2018 року, приблизно о 00:30 год. ОСОБА_2, привів останніх до огородженої території ТОВ «КП Девладівський елеватор», яка розташована по АДРЕСА_2 з боку залізної дороги та попросив їх залишитися на вказаному ним місці та чекати його.

Після чого, продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 шляхом віджиму двох дерев'яних дощок на даху, проник до приміщення складу, який розташований на огородженій території ТОВ «КП Девладівський елеватор». Перебуваючи в приміщенні складу ОСОБА_2 відчинив металеві двохствіркові ворота, які були замкненні на металевий болт та подав бензопилу марки «Partner» 350S жовтого кольору, загальна вартість якої становить 2975,07 грн, бензопилу марки «DOLMAR» червоного кольору, загальна вартість якої становить 1133,28 грн, та один електро двигун AUPM 100 2,2 кВт, 1000 об\хв, загальна вартість якого становить 2635,60 грн. Після чого ОСОБА_3 взяв бензопилу марки «Partner» 350S жовтого кольору та електро двигун AUPM 100 2,2 кВт, 1000 об\хв, ОСОБА_4 взяв бензопилу марки «DOLMAR» червоного кольору та нічого не підозрюючи, вважали, що допомагають ОСОБА_2 віднесли до погрібника, який знаходиться на території домоволодіння по АДРЕСА_1 за місцем реєстрації ОСОБА_2 залишивши викрадене ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повернулися до складського приміщення ТОВ «КП Девладівський елеватор», де ОСОБА_2 виніс ще два елекро двигуна А132S4, 7,5 кВт, вартість одного електродвигуна становить 4886,38 грн, загальна вартість двох електродвигунів становить 9772,76 грн, після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_4. взяли один електродвигун, а ОСОБА_2 взяв другий електродвигун і направилися до місця реєстрації ОСОБА_2 по АДРЕСА_1, де в погрібнику залишили викрадені двигуни.

Після чого ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, обернувши викрадене на свою користь, чим спричинили ТОВ «КП Девладівський елеватор» згідно висновку експерта №2047\18 від 18.07.2018 матеріального збитку на загальну суму 20115,93 грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення.

27.07.2018 ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у скоєнні вищевказаного злочину.

Вина ОСОБА_2 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме:

- оглядом місця події від 05.07.2018 року по АДРЕСА_2;

-оглядом місця події в ході якого гр. ОСОБА_5 добровільно видала уламки з електродвигунів, які вона придбала у ОСОБА_2;

-протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_5, яка під час допиту розповіла при яких обставинах вона придбала металеві уламки електродвигунів в ОСОБА_2;

-оглядом місця події в ході якого гр. ОСОБА_6 добровільно видав дві бензопили, які він придбав у ОСОБА_2;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_3, який пояснив обставини при яких було вчинене кримінальне правопорушення;

- висновок товарознавчої експертизи ;

- та іншими матеріалами кримінального провадження.

В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, вважає, що воно є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Мудраченко В.М. заперечують проти задоволення даного клопотання.

Розглянувши матеріали клопотання, вислухавши думку, прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши матеріали поданого клопотання та матеріалів кримінального провадження, суддя приходить до наступних висновків:

У відповідності до ст.176 КПК України, запобіжним заходом є тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зважаючи на практику Європейського суду, суддя враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення ЄСПЛ від 06.04.2000 р. у справі «Лабіта проти Італії»). Крім цього, суддею взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 р. у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Так, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення за ознаками ч.3 ст.185 КК України, а також наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні; продовжити вчиняти інші або аналогічні кримінальні правопорушення, оскільки обвинувачений вже притягався до кримінальної відповідальності.

27.07.2018 Софіївським районним судом Дніпропетровської області винесено ухвалу відносно ОСОБА_2 та обрано йому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою його фактичного місця проживання, а саме: вул. Качалова, 12, кімн.35, Саксаганський район, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. На виконання зазначеної ухвали та перевірки покладених на обвинуваченого обов'язків дільничним інспектором поліції неодноразово здійснювались виїзди за вказаною в ухвалі адресою, однак обвинувачений за місцем мешкання був відсутній, тобто неодноразово порушував покладені на нього обов'язки, про що складались відповідні рапорти.

Крім того, дане кримінальне провадження неодноразово призначалось до розгляду, однак розгляд відкладався у зв'язку з неявкою обвинуваченого до суду, оскільки місце знаходження останнього встановити не надавалось можливим. 09.11.2018 Софіївським районним судом Дніпропетровської області винесено ухвалу про оголошення в розшук обвинуваченого ОСОБА_2 На виконання зазначеної ухвали працівниками Софіївського ВП відкрито оперативно-розшукову справу.

Суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_2 може продовжити вчиняти інші або аналогічні кримінальні правопорушення. Так, обвинувальний акт у зазначеному кримінальному провадженні №12018040580000306 направлено до Софіївського районного суду 22.08.2018 року та згідно обвинувального акту даний злочин вчинено останнім 02.07.2018 року.

Також встановлено, що Криворізькою місцевою прокуратурою №3 21.09.2018 до суду направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018040750001697 відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Відповідно до зазначеного обвинувального акту даний злочин вчинено останнім в період часу з 28.07.2018 року на 29.07.2018 року. Тобто можна зробити висновок, що обвинувачений ОСОБА_2 продовжує вчиняти нові злочини.

Також, встановлено, що після обрання слідчим суддею Софіївського районного суду запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинувачений не виконав покладені на нього обов'язки та на наступний день вчинив новий умисний корисливий злочин.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 ніде не працевлаштований, законного джерела одержання прибутку не має, не одружений, неодноразово скоював кримінальні правопорушення, що свідчить про те, що його соціальні зв'язки дуже слабкі, не має осіб, які б могли уберегти останнього від вчинення кримінальних правопорушень.

Згідно абз 1 п. 1 листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013 року, вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний зокрема - враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ); зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК України. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України"). Вказані вимоги судом були дотримані та в судовому засіданні розглянуті інші види запобіжних заходів, які не знайшли обгрунтованого підтвердження для їх застосування.

Враховуючи зазначене, суддя вважає, що тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Врахувавши дійсні обставини справи, суд схиляється та приймає за дійсні доводи про те, що застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможе запобігти спробам обвинуваченого переховуватись від органів досудового розслідування та суду, запобігти спробам обвинуваченого незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Вказані обставини виключають об'єктивну можливість щодо застосування до обвинуваченого інших альтернативних запобіжних заходів.

Зважаючи на викладені обставини, вважаю, що слід застосувати запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави згідно ч.4 ст. 183 КПК України.

За змістом ч.ч.1,2 ст.197 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту затримання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 183,193-194, 196-197, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 обвинуваченого за ч. 3 ст. 185 КК України в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040580000306 від 06.07.2018 року України - задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 22 квітня 2019 року до 16 години 45 хв. включно .

ОСОБА_2 взяти під варту в залі суду.

На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду в п'ятиденний строк з часу її оголошення, засудженим, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя О.В.Шумська