Ухвала суду № 80068839, 07.02.2019, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/5634/18

4-с/206/1/19

УХВАЛА

07 лютого 2019 року Самарський районній суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Румянцева О.П.

при секретарі Ажмяковій Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи: Центральний ВДВС міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із скаргою на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 В своїй скарзі заявник посилається на ті обставини, що відповідно до виконавчого листа № 2-1596/08 виданого Самарським районним судом м. Дніпропетровська від 24.02.2011 року з ОСОБА_1 стягнено аліменти на користь ОСОБА_2 у розмірі ј частини його заробітків. 27.09.2018 року представник боржника надав до виконавчої служби заяву до якої було додано всі платіжні документи за період 2012-2018 років про добровільне виконання рішення суду та сплату аліментів, в якій було вказано про порушення його прав, що він просив усунути, а саме, врахувати платежі здійснені боржником, за час виконавчого провадження, здійснити перерахунок заборгованості, скасувати постанови, що були ухвалені в результаті відсутності у боржника інформації про наявність виконавчого провадження та замовчування стягувачем інформації про отримання коштів від заявника в добровільному порядку. Вказана заява державним виконавцем була проігнорована. За підрахунками заявника за період червень 2012 року по серпень 2018 року заборгованість мала скласти 69990,28 грн., натомість матеріали виконавчого провадження містять розрахунок за вищезазначений період за яким заборгованість складає 86227,37 грн., що не відповідає дійсному стану справ та здійсненим платежам. Просив суд визнати незаконними дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, що полягають у помилковому нарахуванні заборгованості без дотримання вимог чинного законодавства; вжиття обмежувальних заходів без належних підстав, а саме: постанови про арешт майна боржника від 02.02.2018 року; постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 20.03.2018 року; постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами – до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі від 20.03.2018 року; постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холодною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядження гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії від 20.03.2018 року; постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання від 20.03.2018 року; постанови про накладення штрафу від 24.09.2018 року. Визнати незаконними дії державного виконавця щодо неповідомлення ним у спосіб та порядок встановлений ЗУ «Про виконавче провадження» про наявність відкритого виконавчого провадження, існування заборгованості та ухвалення вищезазначених постанов. Зобов’язати державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості з врахуванням платежів, здійснених заявником протягом 2012-2018 років та скасувати вищезазначені постанови.

09.10.2018 року ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська провадження за скаргою було відкрито та призначено до розгляду.

Представник заявника в судовому засіданні вимоги скарги підтримав та просив її задовольнити на підставі обставин, викладених у заяві.

Заінтересована особа - ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що заявник сплачував аліменти не регулярно у зв’язку з чим виникла велика заборгованість, просила відмовити у задоволенні скарги.

Представник заінтересованої особи державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 пояснила, що було відкрито виконавче провадження, про що боржника було повідомлено, аліменти було розраховано відповідно до його доходу, якщо боржник не працює, розрахунок проводиться по середній заробітній платі, для забезпечення виконання рішення суду було накладено арешт на частину майна. Станом на 2018 рік боржник сплатив 17000 грн., було здійснено перерахунок і станом на листопад 2018 року заборгованість становить 37962,94 грн. Просила відмовити у задоволенні скарги.

Вислухавши доводи учасників судового засідання та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення скарги з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до виконавчого листа №2-1596/08 від 24.02.2011 року, виданого Самарським районним судом м. Дніпропетровська, з ОСОБА_1 стягнено аліменти на користь ОСОБА_2 у розмірі ј частини його заробітків. Відкрито виконавче провадження.

В порядку забезпечення виконання рішення суду державним виконавцем було ухвалено низку постанов, а саме: постанову про арешт майна боржника від 02.02.2018 року, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 20.03.2018 року, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами – до погашення заборгованості за сплати аліментів у повному обсязі від 20.03.2018 року, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холодною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії від 20.03.2018 року, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання від 20.03.2018 року, постанову про накладення штрафу від 24.09.2018 року. (а.с. 16-25).

27.09.2018 року представник боржника надав до виконавчої служби заяву до якої було додано всі платіжні документи за період 2012-2018 років про добровільне виконання рішення суду та сплату аліментів, в якій було вказано про порушення його прав, що він просив усунути, а саме, врахувати платежі здійснені боржником, за час виконавчого провадження, здійснити перерахунок заборгованості, скасувати постанови, що були ухвалені в результаті відсутності у боржника інформації про наявність виконавчого провадження та замовчування стягувачем інформації про отримання коштів від заявника в добровільному порядку. (а.с. 13-15).

Відповідно до ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку передбаченому законом.

Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Так, заявник посилається на ті обставини, що ним протягом спірного періоду (2012-2018 р.р.) проводились платежі зі сплати аліментів, за 2012 рік на суму 3346 грн., за 2013 рік на суму 3100 грн., за 2014 рік на суму 4100 грн., за 2015 рік на суму 5000 грн., за 2016 рік на суму 6820 грн. за 2017 рік на суму 15100 грн., за 2018 рік на суму 20000 грн., що підтверджується відповідними квитанціями, що містяться в матеріалах справи (а.с. 121-122).

В матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості по аліментам ОСОБА_1 відповідно до якого заборгованість по аліментам станом на 01.09.2018 року становить 862227,37 грн, та станом на 03.01.2019 року становить 43593,69 грн. ( а.с. 26-28, 134-136). Однак, як вбачається з розрахунку, державним виконавцем при нарахуванні заборгованості не було враховано здійснені боржником платежі, згідно наданих квитанцій, що фактично призвело до безпідставного завищення існуючого боргу по аліментам.

Як на підставу своїх вимог, заявник також посилався на ті обставини, що при здійсненні розрахунку державним виконавцем не було вирахувано із середньої заробітної плати відсотків з утримання податків та єдиного внеску, однак суд критично ставиться до посилань заявника виходячи з наступного.

Як пояснив представник заінтересованої особи в судовому засіданні заборгованість по аліментам нараховувалась виходячи із середньої заробітної плати працівника даної місцевості.

Відповідно до ст.195 СК України заборгованість по аліментам, присудженими у частці від заробітку, визначається виходячи з фактичного заробітку, який платник алімертів одержував за час, протягом якого не провадилося стягнення. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Відповідно до ч.1 ст.70 ЗУ «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Аналізуючи вищенаведені положення, суд приходить до висновку про помилковість тверджень заявника щодо необхідності обчислення заборгованості по аліментам із суми що залишається після утримання податків, оскільки в даному випадку у державного виконавця була відсутня інформація щодо місця роботи та заробітної плати боржника, а тому заборгованість нараховувалась із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, що не передбачає відрахування податків.

24.09.2018 року постановою держаного виконавця на боржника відповідно до ч.14 ст. 71 Закону було накладено штраф у розмірі 43113,69 грн. за невиконання рішення суду про стягнення аліментів у сукупності більше ніж три роки.

Так, відповідно до п.3 ч.14 ст.71 ЗУ «Про виконавче провадження» зі змінами від 03.07.2018 року, що набрали чинності 28.08.2018 року, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Т.ч. зміни в законодавстві визначені у ч.14 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» можуть бути застосовані до тих випадків, які будуть виникати після 28.08.2018 року, а тому постанова про накладення штрафу є передчасною, та такою, що винесена з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

20.03.2018 року в порядку забезпечення виконання рішення суду державним виконавцем було ухвалено: постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами – до погашення заборгованості за сплати аліментів у повному обсязі, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холодною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання ( а.с. 16-25).

ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року набув чинності 05.10.2016 року.

Редакція ч.9 ст. 71 цього Закону станом на 20.03.2018 року – за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовані постанови, про встановлення тимчасових обмежень.

Однак вказана норма ч.9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» була внесена ЗУ від 07.12.2017 року, що набув чинності лише 06.02.2018 року, тому вказана редакція може застосовуватись лише до заборгованості, що виникла після 06.02.2018 року та не має зворотної дії в часі.

Таким чином, вище приведене дає можливість зробити висновок, що ухвалення оскаржуваних постанов державним виконавцем, у зв’язку з невиконанням в добровільному порядку рішення суду щодо стягнення аліментів, також є передчасними та такими, що винесені з порушенням діючого законодавства.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 2 статті 451 ЦПК України, передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до ч.1 ст.28 ЗУ «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4частини дев’ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до ч.9 ст.71 ЗУ «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: (в ред.. від 07.12.2017 року) постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, надсилаються сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Так,в матеріалах справи відсутні докази направлення боржнику ухвалених державним виконавцем постанов про заходи тимчасового обмеження з метою примусового виконання рішення суду.

Що стосується вимог заявника щодо визнання незаконною та скасування постанови про арешт майна боржника суд вважає за необхідне відмовити в цій частині вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 56, 71 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення, якщо заборгованість по аліментам перевищує більше 6 місяців.

Як вбачається з матеріалів справи останній добровільний платіж був здійснений боржником в вересні місяці, а тому постанова була ухвалена державним виконавцем відповідно до вимог чинного законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 447-449 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи: Центральний ВДВС міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії державного виконавця Центрального ВДВС міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 підчас вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №33718436, що полягали у винесенні та не направленні ОСОБА_1 постанов:

-про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 20.03.2018 року;

-про тимчасове обмеження боржника в у праві керування транспортними засобами від 20.03.2018 року;

-про тимчасове обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холодною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів,споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії від 20.03.2018 року;

-про тимчасове обмеження боржника у праві полювання від 20.03.2018 року;

-про накладення штрафу від 24.09.2018 року.

Зобов’язати державного виконавця провести перерахунок заборгованості ОСОБА_1 по виконавчому провадженню №33718436.

Скасувати постанови державного виконавця Центрального ВДВС міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 по виконавчому провадженні №33718436:

-про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 20.03.2018 року;

-про тимчасове обмеження боржника в у праві керування транспортними засобами від 20.03.2018 року;

-про тимчасове обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холодною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів,споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії від 20.03.2018 року;

-про тимчасове обмеження боржника у праві полювання від 20.03.2018 року;

-про накладення штрафу від 24.09.2018 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя О.П.Румянцев