Ухвала суду № 80068517, 19.02.2019, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/742/19

№ 1-кс/183/369/19

19 лютого 2019 року Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Лила В.М., за участю секретаря Петренко О.А., розглянувши клопотання прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону ОСОБА_1 про накладення арешту на речовий доказ,

встановив:

станом на 24 січня 2019 р. Східним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням за вищезазначеними договорами виконано оплату робіт ТОВ «КАПІТАЛ ЇНВЕСТ СТРОЙ» за актами виконаних робіт форми КБ2в в повному обсязі. Однак проведеними оглядами місць будівництва казарм поліпшеного типу, що здійснюється ТОВ «КАПІТАЛ ІНВЕСТ СТРОЙ» у смт Черкаське, Новомосковського району, Дніпропетровської області, встановлено, що Східним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням оплачені фактично не виконані роботи.

Зокрема, проведеним оглядом об’єму виконаних будівельно-монтажних робіт будівлі казарми поліпшеного планування, які розміщені на будівельних майданчиках у смт. Черкаське та смт. Гвардійське, Новомосковський р-н., Дніпропетровська обл. та вивченням актів приймання виконаних будівельних робіт (440 КБ-2в), які вже фактично виконані, не відповідають зазначеним обсягам виконаних робіт у вказаному акті.

Акт приймання будівельних робіт (440 КБ-2в) № 169/2018/169-4-2212/115 за грудень 2018 року був підписаний інспектором технічного нагляду ОСОБА_2 без зауважень, начальником Східного територіального квартирно - експлуатаційного управління полковником ОСОБА_3 та директором ТОВ «КАПІТАЛ ІНВЕСТ СТРОЙ» ОСОБА_4

Окрім того, відповідно інформування Управління захисту економіки в Дніпропетровській області від 29 січня 2019 року вих. №592/39/103/02-2019 вбачається, що технічний нагляд будівництва казарм поліпшеного планування у смт. Гвардійському, Дніпропетровської області, здійснювала ФОП ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстровано за адресою:м. Дніпро, АДРЕСА_1.

Встановлено, що за місцем роботи інспектора технічного нагляду ОСОБА_2 за адресою; АДРЕСА_2, може знаходитись знаряддя кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, яке було здобуте в результаті його вчинення.

Обставини, які дають підстави обґрунтовано стверджувати, що знаряддя кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України може знаходитись за адресою реєстрації ТОВ «ГАВАНЬ ТСП» є те, що акт приймання будівельних робіт (440 КБ-2в) № 169/2018/169-4-2212/115 за грудень 2018 року був підписаний інспектором технічного нагляду ОСОБА_2 без зауважень, начальником Східного територіального квартирно - експлуатаційного управління полковником ОСОБА_3 та директором ТОВ «КАПІТАЛ ІНВЕСТ СТРОЙ» ОСОБА_4

11 лютого 2019 р. на підставі ухвали слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області було проведено обшук квартири за адресою; за адресою: АДРЕСА_2. В ході обшуку за вищезазначеною адресою були виявлені та вилучені предмети.

В судове засідання прокурор не з’явився, надав заяву про розгляд клопотання в його відсутність підтримавши клопотання.

Представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд клопотання в його відсутність, а в попередньому засіданні пояснив, що він був учасником проведення обшуку, який почався до його прибуття, чим було порушено право особи у якої проводився обшук. Ним до протоколу обшуку надано письмові зауваження про порушення порядку проведення обшуку, зокрема не повідомленні про початок обшуку за участю захисника, про що просила ОСОБА_2, та не видачі відповідно до ч. 9 ст. 236 КПК України ОСОБА_2 другого примірнику протоколу обшуку.

Суд дослідивши клопотання та надані до нього копії документів, вважає клопотання не обґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню у зв’язку з порушенням слідчим під час проведення обшуку вимог ст.. 236 КПК України, які на думку суду є такими, що тягнуть за собою порушення парв ОСОБА_2, та як наслідок порушення процесуальних вимог щодо проведення обшуку та складення протоколу обшуку.

Військовою прокуратурою Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням кримінального провадження за № 42018160690000247 від 3 жовтня 2018 року за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Східного територіального квартирно - експлуатаційного управління з метою одержання неправомірної вигоди для себе та юридичних осіб, що спричинило тяжкі наслідки, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

12 лютого 2019р. прокурором військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону ОСОБА_1 винесено постанову про визнання речовим доказом речей та документів.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Як передбачено ч. 2 п. 7 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина. Такою істотною причиною суд вважає можливість проведення інших дій пов’язаних з незаконним проведенням робіт працівниками господарства на земельній ділянці, що не належить господарству.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Вказані речові докази підтверджують наявність самого кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.3 ст. 236 КПК України перед початком виконання ухвали слідчого судді, особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності – іншій присутній особі повинна бути пред’явлена ухвала і надана її копія. Особа, у житлі чи іншому володінні якої проводиться обшук, має право користуватися правовою допомогою адвоката на будь-якій стадії проведення обшуку. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Частиною 9 статті 236 КПК України передбачено, що другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей ( за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності – повнолітньому членові її сім'ї або його представникові.

Як вбачається з клопотання про арешт майна, до протоколу обшуку від 11 лютого 2019 р. додано письмові зауваження адвоката ОСОБА_5, з яких вбачається, що він є адвокатом ОСОБА_2, яка повідомила його про проведення обшуку, він в свою чергу просив почекати його, однак він прибув під кінець проведення обшуку, вважає порушення прав ОСОБА_2 на захист, та проведену слідчу дію такою, що проводилася в порушення вимог КПК України, а вилучені речі і документі недопустимими доказами.

Суд вважає, що прокурор не довів наявність достатніх підстав вважати, що згідно ст. 170 КПК України накладення арешту на виявлене майно, яке визнано речовим доказом по кримінальному провадженню, є необхідною умовою для забезпечення збереження речових доказів і у разі не накладення арешту на вказане майно, можуть бути втрачені сліди кримінального правопорушення, що може перешкодити кримінальному провадженню, так як тільки у випадку накладення арешту на майно, заборони його використання володільцем, може бути виконане завдання щодо забезпечення збереження слідів кримінального правопорушення та для забезпечення проведення відповідних експертиз.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 171, 172, 173 КПК України, суд –

постановив :

відмовити в задоволенні клопотання прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону ОСОБА_1, про накладення арешту на майно, яке було вилучено у ході проведення обшуку 11 лютого 2019 року за місцем роботи інспектора технічного нагляду ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2, а саме:

- акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт казарми поліпшеного планування № З, 93 ОМБр. смт. Черкаське за вересень 2018 року на 4х аркушах без підписів;

- звіт інспектора технічного нагляду стосовно будівництва казарми № 1, 93 ОМБр. смт. Черкаське на 2-х аркушах без підписів;

- аркуш формату А4 із записами рукописного тексту виконаного ручкою синього кольору щодо казарми № 1 на одному аркуші;

- флеш накопичувач П8В білого кольору № 369392 1952.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Лила В.М.