Ухвала суду № 80068250, 25.02.2019, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/8687/18

Провадження № 2-з/204/20/19 р.

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2019 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 204/8687/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про визнання частини договору іпотеки недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про визнання частини договору іпотеки недійсним.

22 лютого 2019 року до суду надійшла заява від позивача про забезпечення зазначеного позову, в якій вона просила накласти арешт на нерухоме майно і заборони вчиняти реєстраційні дії та вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості відносно нерухомого майна квартири загальною площею 80,3 кв.м., житловою площею 49,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Дмитра Кедріна, буд. 66, секція 2, кв. 63, зокрема щодо його відчуження та/чи обтяження. В обґрунтування заяви зазначено, що 15 лютого 2019 року позивачу стало відомо про зміну з 24.01.2019 року в правовідносинах, у яких заявлено позовні вимоги у даній справі, кредитора та іпотекодержателя внаслідок відступлення Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра», як первісним кредитором, 24.01.2019 року товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «A-Фактор Плюс», як новому кредитору, прав вимоги до позичальника за кредитним договором та договором іпотеки, в зв’язку з чим у справі заявлено клопотання про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «A-Фактор Плюс» співвідповідачем у цій справі. Разом з повідомленнями про відступлення банком 24.01.2019 року новому кредитору, прав вимоги до позичальника за кредитним договором та договором іпотеки від ТОВ «Фірма «А-Фактор Плюс» 15.02.2019 року отримано і вимогу/іпотечне повідомлення про дострокове погашення заборгованості № 2901/2 від 29.01.2019 року з вимогою погашення в тридцяти денний строк боргу станом на 24.01.2019 року в розмірі 312144,71 доларів США, еквівалент в національній валюті - 8647567,46 грн. з попередженням про намір реалізувати права іпотекодержателя, шляхом позасудового врегулювання на підставі договору іпотеки в порядку статей 36-38 Закону України «Про іпотеку». Предметом позову у даній справі є визнання недійсним пункту 5.3. Договору іпотеки № 547/1-Н від 26.10.2006, яким передбачено право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку» чи шляхом продажу предмету іпотеки від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку», так званого «іпотечного застереження». Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна від 20.02.2019 року № 156874506, з 24.01.2019 року саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «А-Фактор Плюс», наразі є іпотекодержателем предмету іпотеки, а отже наявні підстави для реалізації іпотекодержателем направленого попередження про застосування іпотечного застереження. За таких обставин вже з 01.03.2019 року існує реальна ймовірність реалізації новим кредитором оспорюваного у цьому процесі іпотечного застереження та державної реєстрації права власності нового іпотекодержателя на предмет іпотеки, що унеможливить реалізацію судового рішення у цій справі. Наразі новому іпотекодержателю фактично нічого не перешкоджає реалізувати іпотечне застереження та зареєструвати за собою право власності на предмет іпотеки і відчужити та/чи обтяжити його, що може бути здійснено в будь-який час, зокрема і до наступного судового засідання у цій справі. Зазначив також, що в разі державної реєстрації права власності нового іпотекодержателя на предмет іпотеки з його подальшим відчуженням добросовісному набувачу буде абсолютно неможливим відновлення порушених прав та інтересів позивача та членів його сім’ї щодо квартири, єдиним житлом яких вона є, ні шляхом повернення майна у власність, так як добросовісним набувач не матиме такого обов’язку, ні шляхом стягнення з нового кредитора вартості заподіяних збитків, оскільки така неможливість є очевидною з огляду на розмір статутного фонду товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «А-Фактор Плюс» у розмірі 200,00 грн. та реєстрацію юридичної особи за адресою гуртожитку: проспект Праці, буд.24, гурт 1, м. Дніпро. Наведене надає підстави для припущень про шахрайську природу здійсненого відступлення прав вимоги, направлену виключно на заволодіння предметом іпотеки, на користь якого свідчить і те, що сума боргу, право вимоги якої виступлено з іпотечним забезпеченням в розмірі 8647567,46 грн. є завищеною більше ніж в 10 разів, оскільки розмір боргу за відступленим кредитним договором було визначено в судовому порядку рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 лютого 2012 року у справі № 22-ц/490/209/12 за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким було задоволено позов банку, стягнуто з відповідачів солідарно заборгованість за Кредитним договором № 8/2006/840-К/547-Н від 26.10.2006 в сумі 727552,08 грн., що є підставою для визнання такого відступлення недійсним, що буде предметом оскарження іншого позову. За таких обставин, без вжиття заходів забезпечення позову, існує вірогідність безперешкодної реалізації новим іпотеко держателем оспорюваного у цій справі іпотечного застереження та державної реєстрації права власності нового іпотекодержателя на предмет іпотеки з подальшим його відчуженням та/чи обтяженням на користь третіх осіб, що зумовлює необхідність застосування заходів забезпечення позову, задля вчинення дій відносно предмета іпотеки, які б унеможливили виконання рішення суду у цій справі та поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Заява про забезпечення позову передана судді Самсоновій В.В. 25 лютого 2019 року цивільною канцелярією суду.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що дана заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально - правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні рішення.

При цьому, відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб. Згідно із п. 4 цієї ж Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивачки, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, розглянувши дану заяву і додані до неї матеріали, враховуючи обставини справи, з урахуванням наданих суду на теперішній час доказів, суд прийшов до висновку, що між сторонами дійсно виник спір стосовно пункту 5.3 Договору іпотеки № 547/1-Н від 26.10.2006 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» і ОСОБА_2, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 і зареєстрований в реєстрі за № 1863.

Предметом зазначеного Договору іпотеки № 547/1-Н від 26.10.2006 року є нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Дмитра Кедріна, буд. 66, секція 2, кв. 63.

При цьому, з повідомлення, надісланого, в тому числі позивачу випливає, що наразі існує вірогідність звернення стягнення на вищевказану квартиру на підставі пункту 5.3 Договору іпотеки № 547/1-Н від 26.10.2006 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» і ОСОБА_2, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 і зареєстрований в реєстрі за № 1863.

В той же час, із всіх доказів, що висвітлюють події, випилває, що у відповідача, можливо, у майбутньому може виникнути обов’язок щодо повернення зазначеної квартири, оскільки в даній справі оспорюється саме пункт 5.3 зазначеного договору, і такі обставини остаточно підлягають доказуванню у судовому засіданні, але для вирішення питання про вжиття заходів по забезпеченню позову для суду достатньо такої інформації для виключення обставин, за яких позов міг бути пред’явлений завідомо до неналежного відповідача та не стосується зазначеного спору. Отже, такі обставини відсутні на час вирішення даної заяви.

Суду доведено належними доказами, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки відчуження відповідачем переданого йому в іпотеку нерухомого майна, може зробити не можливим, або значно утруднить виконання рішення суду, а для цього необхідно виключити найменшу можливість утруднення виконання рішення суду.

Таким чином, існує загроза можливості невиконання рішення суду за відсутності вжиття заходів забезпечення позову.

Разом з тим, накладення саме арешту на нерухоме майно та заборона користуванням цим майном, про який заявлене заявником, є необґрунтованим, оскільки такий вид забезпечення позову може викликати негативні наслідки при його виконанні, а саме: вилучення майна з користування власника та передачу іншим особам на відповідальне зберігання, що також може перешкоджати його можливій господарській діяльності, що буде порушувати законні права власника спірної квартири, право власності якого на теперішній час не скасоване/не припинене тощо, як за Цивільним кодексом України, так й за Конституцією України в частині непорушності права приватної власності. Тому, такий вид забезпечення позову є необґрунтованим.

Водночас, в іншій частині, обраний заявником захід забезпечення позову, суд вважає співмірним із заявленими вимогами.

Згідно з ч. 5 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

За таких обставин, з урахуванням всього вищевказаного, суд вважає можливим задовольнити дану заяву частково та накласти заборону будь-яким особам, у тому числі суб’єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії та вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості відносно нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Дмитра Кедріна, буд. 66, секція 2, кв. 63, зокрема щодо його відчуження та/чи обтяження, на підставі пункту 5.3 Договору іпотеки № 547/1-Н від 26.10.2006 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» і ОСОБА_2, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 і зареєстрований в реєстрі за № 1863.

В свою чергу, вирішуючи питання зустрічного забезпечення позову, судом враховано, що передбачені законом підстави для беззаперечного застосування до позивача зустрічного зобов’язання, які передбачені випадками, зазначеними у ч. 3 ст. 154 ЦПК України, відсутні, у зв’язку з чим зустрічне забезпечення по справі не застосовано.

При цьому, відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Так само, згідно з ч. 3 ст. 431 ЦПК України, виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

На підставі викладеного, керуючись п. п. 3-4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 149, 150, 152, 153, 154, 157, 247, 258-261, 352-354, 431 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 204/8687/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про визнання частини договору іпотеки недійсним - задовольнити частково.

Застосувати заходи забезпечення позову у даній справі № 204/8687/18, шляхом накладення заборони будь-яким особам, у тому числі суб’єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії та вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості відносно нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Дмитра Кедріна, буд. 66, секція 2, кв. 63, зокрема щодо його відчуження та/чи обтяження, на підставі пункту 5.3 Договору іпотеки № 547/1-Н від 26.10.2006 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» і ОСОБА_2, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 і зареєстрований в реєстрі за № 1863.

Вказана квартира належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, ВЕС № 802454, реєстраційний № 1858, 26.10.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 Номер запису про право власності: 30339424. Реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: 1767796612101.

Відповідно до п. п. 3, 4, 7 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», судом зазначаються відомості про стягувача та боржника відповідно:

-ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: 51221, АДРЕСА_1; місце фактичного проживання (вказано в позові): 49008, АДРЕСА_2;

-ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання: 49008, АДРЕСА_3.

Зустрічне забезпечення у справі не застосовано.

Копію даної ухвали суду направити для виконання до Відділу реєстрації майнових прав Управління реєстраційної служби Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради і Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Строк пред’явлення ухвали про забезпечення позову до виконання - три роки.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя В.В. Самсонова