Рішення № 80066222, 19.02.2019, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/14328/18

пр. № 2/759/1894/19

19 лютого 2019 року Святошинський районний суд м.Києва

у складі:

головуючого-судді Петренко Н. О.

при секретарі Васюрі Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини-польової пошти В0331 (в/ч А0139) Міністерства оборони України про стягнення коштів

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що він був звільнений з військової служби у запас у званні підполковника. Наказом командира військової частини позивача знято з речового постачання частини та встановлено виплатити грошову компенсацію за недоотримане речове майно у зв'язку із звільненням з лав Збройних Сил України в розмірі 39 052, 26 грн. Позивачу виплачено грошову компенсацію за недоотримане речове майно в розмірі 31 437,07 грн., при цьому утримано 7 615,19грн. (податок з доходів фізичних осіб - 18 % та військовий збір 1,5 %). Позивач вважає, що утримання із суми грошової компенсації за недоотримане речове майно є протиправним, тому просить стягнути на його користь грошові кошти в сумі 7 615,19 грн., 3% річних за весь період несплати у розмірі 530,77 грн., інфляційні втрати від несвоєчасних виплат у розмірі 1 964,72 грн, а всього 10 110,68 грн.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, пояснив, що при звільненні в запас позивачу було нараховано грошову компенсацію за недоотримане речове майно в сумі 39 052,26 грн., виплачено 31 437,07 грн. з утриманням ПДФО та військового збору на загальну суму 7 615,19 грн. Податковим кодексом України не передбачалось звільнення у 2016р. від оподаткування податком на доходи фізичних осіб виплат грошової компенсації військовослужбовцям, звільненим у запас або відставку, за належне їм, але не отримане речове майно. Після звільнення у запас позивач як фізична особа-платник податку не виконував обов`язки несення служби, то законодавчі підстави для компенсації податку на доходи фізичних осіб відсутні.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно витягу з наказу від 21.04.2016 № 167 позивача ОСОБА_1 відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» звільнено з військової служби у запас за пунктом «б» (за станом здоров'я), з правом носіння військової форми.

Відповідно до витягу з наказу начальника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України від 04.05.2016 за № 72, позивача ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України та всіх видів забезпечення.

Згідно витягу з наказу командира військової частини - польова пошта В0331 (по стройовій частині) від 05.05.2016 за № 114, на підставі рапорту позивача (вх. №62/2461 від 26.04.2016), позивача ОСОБА_1 знято з речового постачання частини та встановлено виплатити грошову компенсацію за недоотримане речове майно у зв'язку із звільненням з лав Збройних Сил України.

Відповідно до Довідки № 35/1126 від 04.05.2016 про вартість речового майна, що належить до видачі згідно норм забезпечення при звільненні в запас (відставку) підполковнику ОСОБА_1 нараховано розмір грошової компенсації за недоотримане речове майно у сумі 39 052, 26 грн.

Згідно роздавальної відомості на виплату грошової компенсації за недоотримане речове майно військової частини А0880 за жовтень 2016р. підполковник ОСОБА_1 отримав на руки 31 437, 07 грн. Положеннями ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», введеного в дію Постановою Верховною Радою України за № 2233-XII від 25.03.1992, визначено, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Відповідно до п. 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженогоУказом Президента України від 10.12.2008 N 1153/2008, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Відповідно до ч. 2 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі у тексті - Закон № 2011-XII), речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за не отримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 3-4 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Відповідно до ч. 1 п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 (далі у тексті - Порядок), грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.

Згідно п. 3-5 Порядку, виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Згідно п. 168.5 ст. 168 Податкового кодексу України, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи відповідача щодо правомірності утримання із грошової компенсації податків та зборів, оскільки на час вказаної виплати позивачем втрачено статус військовослужбовця, не мають законного обґрунтування та є безпідставними, у зв'язку з тим, що з позивачем не здійснено повного розрахунку у день звільнення, яке не відбулось виключно з вини відповідача, оскільки рапорт позивачем щодо виплати грошової компенсації надано ним 26.04.2016р. (під час перебування на військовій службі), і тільки з вини відповідача виплату було затримано та проведено у жовтні 2016р.

Судом встановлено, що дії, вчинені відповідачем по справі, суперечать зазначеним нормам законодавства та свідчать про порушення прав та інтересів позивача. Враховуючи вищезазначене суд, перевіривши наявні докази, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись вимогами Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», введеного в дію Постановою Верховною Радою України за № 2233-XII від 25.03.1992, Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII, п. 168.5 ст. 168 Податкового кодексу України, ст. ст. 12, 81, 83, 95, 259, 263-265 ЦПК України, суд-

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Військової частини-польової пошти В0331 (в/ч А0139) Міністерства оборони України (м. Київ, пр. Перемоги, 55/2, код 07953714) на користь ОСОБА_1, проживає: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 грошову компенсацію у зв`язку з утриманням сум податку на доходи фізичних осіб з грошової компенсації в сумі 7 615, 19 грн., 3% річних у розмірі 530,77 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 964,72 грн, а всього 10 110,68 грн. (десять тисяч сто десять грн. 68 коп.)

Стягнути з Військової частини-польової пошти В0331 (в/ч А0139) Міністерства оборони України (м. Київ, пр. Перемоги, 55/2, код 07953714) на користь держави судовий збір в розмірі 704, 80 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Петренко Н.О.