Рішення № 80065577, 13.02.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/12407/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Яровенко Н.О.

при секретарі Грінкевич А.І.,

за участі:

представника позивача Дацюка І.І.,

представника відповідача ОСОБА_2,

третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» до ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3 про виселення без надання іншого жилого приміщення,

В С Т А Н О В И В:

Представник Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» у серпні 2018 року звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3 про виселення без надання іншого жилого приміщення. Позовні вимоги мотивує тим, що з кінця березня 2018 до ЖЕД -412 почали надходити скарги від мешканців будинку АДРЕСА_1 на протизаконні та неадекватні дії квартиронаймача квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5, яка порушує правила соціалістичного співжиття. Зокрема мешканці квартир скаржились, що відповідач тримає в квартирі велику кількість незареєстрованих собак, котів, гучно вмикає музику. Випускає собак, після вигулу в під'їзді залишаються фекалії від них. Грубо порушує правила утримання домашніх собак і котів в м. Києві». Постійно заливає нижче розташовану квартиру АДРЕСА_5. Працівниками ЖЕД-412 неодноразово квартиронаймачу надавалися приписи щодо утримання тварин в квартирі відповідно до «Правил утримання домашніх собак і котів в м. Києві», але відповідач на приписи не реагує. На квартиру відповідача, в зв'язку із її поведінкою, неодноразово викликались працівники поліції. Працівникам ЖЕД обстеження квартири Відповідача не виявилося можливим, так як відповідач не надає доступу до квартири. При проведені перевірки щодо порушення правил утримання собаку і котів, вступу до квартири Відповідача працівникам Комунального підприємства «Київська міська лікарня ветеринарної медицини» не надала. Вказує, що своїми діями відповідач систематично порушує правила соціалістичного співжиття, що робить неможливим для інших проживання в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились без результатними, а тому просить суд виселити без надання іншого жилого приміщення ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1.

Відповідач ОСОБА_5 26.10.2018 року та 26.12.2018 року подала до суду відзиви зі змісту яких вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 була передана ОСОБА_7 взамін житлового будинку, який був побудований сім'єю ОСОБА_7 та був її власністю в сучасному розумінні. ОСОБА_5 є єдиною спадкоємицею ОСОБА_7 та має право претендувати на власність ОСОБА_7. Інформація надана Позивачем про те, що вона тримає в квартирі велику кількість незареєстрованих собак, котів та гучно вмикає музику не відповідає дійсності, оскільки тварини зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства, а гучно вмикати музику вона не має можливості, оскільки відсутні засоби для таких дій. Також відповідач зазначила, що в позовній заяві не розкрито в повній мірі конфлікт інтересів, що виник між нею та особами, що підписували скарги та заяви та відобразились у нанесені тілесних пошкоджень та матеріальних збитків нанесених їй, які належним чином зафіксовані. Зазначений факт впливає на неупередженість та правдивість поданих ними документів. А твердження позивача про те, що вона тримає в квартирі велику кількість незареєстрованих собак, котів; гучно вмикає музику та заливає нижче розташовану квартиру АДРЕСА_5, вважає надуманими та такими, що не відповідають дійсності, тому просила суд відмовити у задоволенні позовної заяви.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20.09.2018 року провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження. (а. с. 57-58)

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16.10.2018 року заяву відповідача ОСОБА_5 із запереченнями проти розгляду в порядку спрощеного позовного провадження задоволено. Цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» до ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3 про виселення без надання іншого жилого приміщення за правилами загального позовного провадження. (а. с. 72-74)

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимоги та просив відмовити в повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні позов вважає обґрунтованим та зазначила, що проживає в квартирі, яка знаходиться під квартирою відповідача, а також зазначила, що постійно в під'їзді фекалії собак.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні позов вважає обґрунтованим та зазначила, що проживає в квартирі, яка знаходиться на одній сходинковій клітині із відповідачем.

Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до Розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації від 13.02.2015 року № 61 та Акта прийманні-передачі житлових будинків від 01 квітня 2015 року, будинок АДРЕСА_1 перебуває на балансі Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва». (а. с. 9-11 зворот.)

Відповідач ОСОБА_5 зареєстрована та проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_1. Даний факт підтверджується Витягом з Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрований осіб у житловому приміщенні станом на 14.08.2018 року.

Мешканці будинку АДРЕСА_1 неодноразово звертались до Начальника ЖРЕО - 412 із заявами про наведення порядку і приведення мешканки кв. АДРЕСА_1 ОСОБА_5, яка порушує спокій проживання сусідів, а також про направлення комісії та електрика для обстеження квартир, які знаходяться поруч із квартирою відповідача. (а. с. 12-21)

Відповідно до відповіді КП «Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» від 21.05.2018 року вих. № 352, щодо письмових заяв мешканки квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_4 з приводу залиття її квартири та порушення спокою сусідів мешканкою квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5. При неодноразових зверненнях мешканки кв. АДРЕСА_5 ОСОБА_4 комісією ЖЕД-412 було обстежено її квартиру та надані акти про залиття. ОСОБА_5 на зауваження не реагує, до квартири не надає доступу. Зі слів сусідів квартир АДРЕСА_9, АДРЕСА_8, АДРЕСА_10, АДРЕСА_11, АДРЕСА_12 в квартирі утримує понад п'ять собак та декілька котів (кількість), гучно на протязі доби включає музику. (а. с. 22)

Відповідно до висновків Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві, які складені 20.03.2018 року, 21.05.2018 року, 21.05.2018 року, 21.05.2018 року, 21.05.2018 року, 06.06.2018 року, 07.06.2018 року, 07.06.2018 року, 12.06.2018 року, 12.06.2018 року, 12.06.2018 року вбачається, що всі перевірки, які здійснювались працівниками Дніпровського управління Головного управління Національної поліції в м. Києві щодо скарг на дії громадянки ОСОБА_5 - вважаються такими, що закінчені, а матеріали зняті з контролю та списані. (а. с. 23-33)

Начальником КП «Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» 21.03.2018 року та 11.05.2018 року скеровані приписи громадянці ОСОБА_5 зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_5 рекомендовано звернутись до притулку благодійного фонду «Сіріус» для передання котів та собак до притулку та вжити заходи по наведенню належного санітарно-гігієнічного стану в квартирі після утримання великої кількості котів та собак так, як утримання великої кількості тварин в житлових комунальних квартирах порушує правила користування житловими приміщеннями. Крім того рекомендовано привести в належний санітарний стан квартиру, за місцем реєстрації ОСОБА_5 та привести в робочий стан сантехобладання, яке прийшло в непридатність для подальшого використання, що призводить до залиття квартир розташованих нижче поверхами. (а. с. 34-35)

Працівниками ЖЕД-412 29.03.2018 року, 02.05.2018 року, 05.05.2018 року, 04.06.2018 року та 15.06.2018 року складені акти про залиття квартири АДРЕСА_5. (а. с. 37-41)

Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Статтею 116 Житлового кодексу Української РСР передбачено, що якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення. Осіб, які підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення за неможливістю спільного проживання, може бути зобов'язано судом замість виселення провести обмін займаного приміщення на інше жиле приміщення, вказане заінтересованою в обміні стороною.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлювався щодо можливості виселення особи з житлового приміщення. Так, у рішенні від 02.12.2010 у справі "Кривіцька та Кривіцький проти України" ("Kryvitska and Kryvitskyy v. Ukraine", заява N 19009/04, § 41) ЄСПЛ вказав, що втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла.

Виселення особи з житла без надання іншого житлового приміщення можливе за умов, що таке втручання у право особи на повагу до житла передбачене законом, переслідує легітимну мету, визначену у пункті 2 статті 8 Конвенції та є необхідним у демократичному суспільстві. Відповідність останньому критерію визначається з урахуванням того, чи існує нагальна суспільна необхідність для застосування такого обмеження права на повагу до житла та чи буде втручання у це право пропорційним переслідуваній легітимній меті.

Навіть якщо законне право на зайняття житлового приміщення припинене, особа вправі мати можливість, щоб її виселення було оцінене судом на предмет пропорційності у світлі відповідних принципів статті 8 Конвенції (див., mutatis mutandis, рішення ЄСПЛ від 09 жовтня 2007 року у справі "Станкова проти Словаччини" ("Stankova v. Slovakia"), заява N 7205/02, § 60 - 63).

Судом достовірно встановлено, що на підтвердження звинувачень на адресу ОСОБА_5 про ті факти, що вона гучно вмикала музику, фекаліями тварин псувала двері сусідів, окрім слів третіх осіб в судовому засіданні нічим не підтверджено. Зокрема не складено відповідних актів на підтвердження вказаних обставин.

Крім того, не надано доказів, що не має підтверджень того, що до відповідача застосовувались заходи громадського впливу.

Як визначено в статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. (ч.1 ст.95 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до вимог ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини третьої ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, керуючись положеннями діючого законодавства України, суд дійшов висновку, що в розрізі даного спору позивачем не доведено своїх позовних вимог, а тому позовна заява задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у разі відмови у задоволенні позову питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 47 Конституції України, ст. ст. 1-12, 76-89,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» (КОД ЄДРПОУ 39606435, адреса: 02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г) до ОСОБА_5 (РНОКПП та паспортні дані невідомі, адреса: АДРЕСА_1), треті особи: ОСОБА_4 (РНОКПП та паспортні дані невідомі, адреса: АДРЕСА_5), ОСОБА_6 (РНОКПП та паспортні дані невідомі, адреса: АДРЕСА_7), ОСОБА_3 (РНОКПП та паспортні дані невідомі, адреса: АДРЕСА_8) про виселення без надання іншого жилого приміщення залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 21 лютого 2019 року.

Суддя Н.О. Яровенко