Постанова № 80065495, 25.02.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/282/19Головуючий по 1 інстанції Казидуб О.Г. Категорія: 30501000 Доповідач в апеляційній інстанції Пономаренко В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року м. Черкаси

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

суддів Гончар Н.І., Пономаренка В.В., Фетісова Т.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 грудня 2018 року (ухваленого суддею Казидуб О.Г., повний текст складено 08.01.2019 року) у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної казначейської служби України, третя особа Головне Управління Національної Поліції в Черкаській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

:

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовними вимогами до Державної казначейської служби України, третя особа: Головне Управління національної поліції в Черкаській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивує тим, що 10 серпня 2015 року, в той час, ще невідомий йому громадянин ОСОБА_4 1959 р.н., що проживає в АДРЕСА_1 написав заяву до Придніпровського РВ міліції, що в нього викрали велосипед «Україна» з синьою рамою. Наступного дня, відкрито кримінальне провадження №12015250050002643, а 07 вересня 2015 року озброєний наряд поліції на чолі з майором ОСОБА_5, погрожуючи силою, наказав йому негайно відвести його велосипед «Україна» з чорною звареною рамою до відділку міліції на експертизу, оскільки гр.ОСОБА_4 вказав, що впізнав викрадений в нього велосипед.

В той же день ОСОБА_4 написав другу заяву, що в нього викрали велосипед «Україна» з чорною звареною рамою і долучив цю заяву до матеріалів кримінального провадження №12015250050002643. Слідча ОСОБА_6, не проводячи жодних слідчих дій, навіть не повідомивши позивача, віддала його велосипед ОСОБА_4, яким він володіє і сьогодні. Грабіжницькі дії озброєного наряду міліції 07.09.2015 року слідство офіційно вважає діями досудового розслідування кримінального провадження №12015250050002643.

Наступного дня, тобто 08.09.2015 року, він надав міліції незаперечні докази того, що був власником попереднього ОСОБА_4 велосипеда не менше 4 років до того, а фактично 12 років. Це цифрові фото його велосипеда з датами фотографування від 2011 по 2015 роки, а також свідчення його сусідів 4 чоловік, а також детальний опис 22-індивідуальних особливостей його велосипеда, що вирізняють його від серійного зразку. Ці докази є в матеріалах кримінального провадження №12015250050002643.

Від 08.09.2015 року міліція почала давати лицемірні обіцянки «повернути» велосипед. Інтенсивність обіцянок зменшувалась і зрештою впала до нуля. 13.02.2017 року слідча Кармоліта Ю. закрила кримінальне провадження №12015250050002643 на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України «відсутність в діянні кримінального правопорушення». Про закриття кримінального провадження №12015250050002643 він дізнався з листа прокуратури від 06.10.2017 року.

Протягом цих 2-3-х місяців він неодноразово звертався в Головне Управління Національної поліції в Черкаській області , в прокуратуру, в суд, включно до Вищого суду України, з проханням і вимогами відновити його порушені громадські права, визначені Законами, Конституцією України і Європейською Конвенцією з прав людини. В результат він має в основному відписки, ухилення від виконання закону, неправосудні і правосудні рішення судів, але головний результат в тому, що неправомірно і з порушенням закону відібране в нього майно йому до цього часу не повернуто.

Зокрема 16.02.2016 року Придніпровський PC відмовив йому в позові до Головного управління національної поліції в Черкаській області про відшкодування завданої йому моральної шкоди та матеріальної шкоди, мотивувавши своє рішення тим, що на той час буцім-то ще велись слідчі дії в кримінальному провадженні №12015250050002643, і остаточне рішення ще не прийнято. В дійсності жодних слідчих дій ні тоді, ні тепер не велося, але формально кримінальне провадження №12015250050002643 залишалось відкритим.

Нині в зв'язку з закриттям кримінального провадження №12015250050002643 в справі виникли нові обставини, що надає йому беззаперечне право вимагати від Головного управління національної поліції в Черкаській області відшкодування спричиненої йому матеріальної і моральної шкоди на підставі ч. 1 ст. 1172 ЦК України та ст.2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність органів досудового розслідування, прокуратури або суду №266/94 ВР від 01.12.1994 року. Ця стаття передбачає зокрема право на відшкодування шкоди у випадках закриття кримінального провадження за відсутністю в діянні кримінального правопорушення. Аналогічні правові положення містять ст.ст.1172,1174 ЦК України.

Вилучений у нього велосипед не повернуто. Вартість велосипеда він оцінює в 1000,00 грн. В таку суму оцінено подібний велосипед в матеріалах кримінального провадження №12015250050002643.

Крім матеріальної шкоди, незаконними діями працівників Придніпровського РВ У MB С в Черкаській області йому завдана моральна шкода, яка виразилась в незаконному вилучені у нього велосипеда, без підстав, без оформлення протоколу вилучення, без рішення суду, а також багаторічна тяганина довкола цієї справи, пусті, неправдиві відписки і обіцянки, які «реформована» поліція виконувати і не думала. Він переживав в перші місяці після пограбування міліцією справжній шоковий стан, може підтвердити це суду документами. Причиною шокового стану було відчуття безпорадності перед свавіллям поліції і правоохоронних органів, грубе порушення ними вже більше 2 років його прав і свобод, зокрема визначених ст.1 Додаткового протоколу до ЄКПЛ і в пов'язаних з нею в ході справи безпосередньо ст.6,13 ЄКПЛ. Спричинену йому моральну шкоду він оцінює в 4000,00 грн. Всього незаконними діями працівників Головного управління національної поліції в Черкаській області йому завдано шкоди на суму 5000,00 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1172 ЦК України «юридична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Важливе уточнення містить ст.1174 ЦК України, що «шкода завдана ... фізичній особі незаконними рішеннями, діями посадової або службової особи при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цієї особи».

Зміст ст.ст.1172,1174 ЦК України відповідає також вимогам ст.56 Конституції України, що передбачає право кожного на відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадових і службових осіб органів державної влади при здійсненні ними своїх повноважень. Доказом того, що вилучений в позивача велосипед належить йому є цифрові фото велосипеда, покази свідків, колективна заява його сусідів від 24.09.2015 року до Придніпровського РВ міліції. Позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 5000,00 грн., в тому числі 1000,00 грн. - матеріальної шкоди і 4000,00 грн. - моральної шкоди.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 грудня 2018 року в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції є незаконним і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, а тому підлягає просив оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги покладено аргументи, аналогічні тим, що викладені в позовній заяві.

Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження разом з копією апеляційної скарги та доданими до неї матеріалами надіслано особам, які беруть участь у справі, роз'яснено їх право подавати відзив на апеляційну скаргу до 03 лютого 2019 року.

Протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження від 18 січня 2019 року, відзив на апеляційну скаргу від відповідача та третьої особи не надійшов.

Передбачені ст. 365 ЦПК України підготовчі дії суддею - доповідачем проведені, апеляційний розгляд справи забезпечено. Визначено коло осіб, які беруть участь у справі, з'ясовано характер спірних правовідносин та матеріальний закон, який їх регулює, обставини, на які посилаються сторона на обгрунтування апеляційної скарги. Підстави для проведення додаткових підготовчих дій відсутні.

У відповідності до вимоги ст. ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 грудня 2018 року, що є об'єктом апеляційного оскарження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи - згідно ухвали апеляційного суду Черкаської області від 11 лютого 2019 року.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення відповідає.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача суд першої інстанції, з чим погоджується і колегія суддів, виходив з того, що згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ст. 5 ЦПК).

Відповідно до положень ст.ст.12,13,81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до положень ч.2 ст.16 ЦК одними зі способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування майнової та моральної шкоди.

Встановлено, що відповідно до витягу з кримінального провадження №12015250050002643 від 11.08.2015 року, вбачається, що 10 серпня 2015 року до Придніпровського РВ в м. Черкаси із заявою звернувся ОСОБА_4, 1959 р.н. про те, що в період часу з 17. 00 год. до 17 год. 20 хв. 09.08.2015 року невстановлена особа умисно, з корисних мотивів, викрала велосипед «Україна» вартістю 1000,00 грн, який знаходився біля підїзду №1, будинку АДРЕСА_1, після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зникла. (ЄО№10459 від 10.08.2015).

Також встановлено, що позивач 07.09.2015 року позивач приїхав на велосипеді «Україна» чорного кольору на ринок «Седова» в м. Черкаси та зупинився біля магазину «Сантехніка». Громадянин ОСОБА_4 помітив зазначений велосипед та впізнав в ньому свій велосипед, який в нього вкрали 09.08.2015 року. За фактом крадіжки велосипеду ОСОБА_4 ведеться кримінальне провадження №12015250050002643 від 11.08.2015 року.

У зв'язку з цим ОСОБА_4 викликав міліцію. Слідчий Придніпровського РВ УМВС в Черкаській області ОСОБА_5, який прибув за викликом ОСОБА_4, склав протокол огляду місця події від 07.09.2015 року.

09.09.2015 року слідчий Придніпровського РВ УМВС в Черкаській області ОСОБА_6 передав зазначений велосипед ОСОБА_4, що підтверджується відповідною розпискою.

Відповідно до довідки Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 13 червня 2018 року №5714/24/4/5-2018 (арк.спр.99) зазначено, що слідчим підрозділом Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області проводиться розслідування кримінального провадження №12015250050002643, яке розпочато колишнім СВ Придніпровського РВ УМВС 11.08.2015 року за фактом викрадення майна (велосипеду марки «Україна»), який належить ОСОБА_4 за ознаками кримінального провадження, передбаченого ч.1 ст.185 КК України. На даний час у кримінальному провадженні проводяться слідчі (розшукові) дії, слідство триває, а тому, до теперішнього часу кримінальне провадження не завершене.

Встановлено, що у позивача не має правовстановлюючих документів на спірний велосипед «Україна», проте на підтвердження цього факту надав суду фотографії з зображенням велосипеду, оскільки купив він його понад 10 років тому.

В провадженні Головного управління Національної поліції в Черкаській області знаходиться кримінальне провадження №12016251010001989 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.190 КК України. В ході досудового розслідування по кримінальному провадженню встановлено, що 26.02.2016 року до Черкаського відділу поліції Головного управління Національного поліції в Черкаській області надійшли матеріали перевірки за зверненням ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_4 увівши в оману органи досудового слідства, шахрайським шляхом заволодів велосипедом ОСОБА_3 Допитаний по справі потерпілий ОСОБА_3 повідомив, що ОСОБА_4 увівши в оману органи досудового слідства, шахрайським шляхом заволодів його велосипедом. Факт скоєння правопорушення підтверджується лише показами заявника, що не є достатнім доказом для доведення вини причетної до вчинення кримінального правопорушення особи, документів належності на викрадене не представлене. У кримінальному провадженні проводяться слідчі (розшукові) дії, слідство триває, кримінальне провадження не завершене.

Позивач ОСОБА_3 вважає, що внаслідок неправомірних дій працівників органів досудового розслідування з вилучення в нього його майна (велосипеда «Україна»), є порушеними його права та звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції прийшов до вірного переконання, що спір виник з правовідносин про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, який регулюється нормами Цивільного кодексу України та Закону України від 01.12.1994 р. №266/94-ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Питання відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органу, що здійснює досудове розслідування регулюється статтею 1176 ЦК Укроаїни.

Встановлено, що ОСОБА_3 просить відшкодувати йому шкоду, завдану діями органом досудового розслідування, що полягають у незабезпеченні ефективного розслідування злочину.

Згідно ч.6 ст.1176 ЦК України в такому випадку шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується на загальних підставах.

Частиною сьомою ст.1176 ЦК України передбачено, що порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу досудового розслідування встановлюється законом, спеціальним законом є Закон №266/94-ВР.

Право на відшкодування шкоди відповідно до ст.2 Закону №266/94-ВР в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках:

1) постановления виправдувального вироку суду;

1-1) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;

2) закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального

правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або не

встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням

можливостей їх отримати;

4) закриття справи про адміністративне правопорушення.

З системного аналізу змісту зазначених положень Закону вбачається, що право на відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями органів досудового розслідування з незабезпечення ефективного досудового розслідування виникає після прийняття відповідного процесуального рішення за наслідками розгляду кримінального провадження органом, уповноваженим на прийняття такого рішення. За таких обставин, вирішення питання про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі неправомірними діями органів досудового розслідування, до закінчення кримінального провадження та прийняття компетентним державним органом (суд або прокуратура) відповідного рішення за наслідками розслідування кримінального провадження, є передчасним, оскільки встановити факт неправомірності дій органів досудового розслідування може лише прокурор або суд, який уповноважений розглядати справи кримінального провадження.

Суд першої інстанції прийшов до вірного переконання, що встановлення факту незаконності дій органів досудового розслідування є компетенцією органів кримінальної юстиції, а відтак в порядку цивільного судочинства питання про відшкодування шкоди може розглядатися тільки після встановлення такого факту.

З обставин справи вбачається, що підстави за яких у позивача виникає право вимоги на відшкодування шкоди (моральної), завданої незаконними діями органів завданої незаконними діями органів досудового розслідування відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправнють діяння и заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Таким чином суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору, тому обов'язковими умовами відшкодування шкоди є неправомірність дій відповідного органу та наявність причинно-наслідкового зв'язку між такими діями та завданою шкодою.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач ОСОБА_3 не довів в судовому засіданні вину відповідача у заподіянні йому моральної та матеріальної шкоди, не надав жодних доказів на їх підтвердження.

З огляду на викладене, оскільки суд першої інстанції ухвалив оскаржуване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у відповідності до вимог ст.375 ЦПК України колегія суддів, апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишає без задоволення, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 грудня 2018 року у даній справі залишає без змін.

Керуючись ст.ст.141,367,368,374,375,381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної казначейської служби України, третя особа Головне Управління Національної Поліції в Черкаській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, але на умовах та в порядку визначеному ЦПК України.

Повний текс судового рішення виготовлено 25 лютого 2019 року.

Судді Гончар Н.І.

Пономаренко В.В.

Фетісова Т.Л.