Рішення № 80064298, 22.02.2019, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/3341/18

номер провадження 2/695/322/19

22 лютого 2019 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі :

головуючого судді Середи Л.В.

за участю:

секретаря Оніщенко Н.В.

прокурора Бобко Т.Б.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Лукашівської сільської ради в інтересах малолітніх: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, треті особи: служба у справах дітей Золотоніської районної державної адміністрації, Районний центр соціальних служб для сім'ї дітей та молоді, про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Лукашівської сільської ради звернувся до суду в інтересах малолітніх ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав.

Свої вимоги, позивач мотивує тим, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, мають двох дітей, а саме: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Батько дітей ОСОБА_4, проживає окремо від своїх дітей в с. Содово Голопристанського району Херсонської області. Навчанням та вихованням своїх дітей не займається, участі в їх житті не бере, зловживає спиртними напоями.

Відповідач ОСОБА_3 проживає в АДРЕСА_1, разом з дітьми. Ніде не працює, живе за кошти державної допомоги на дітей, зловживає спиртними напоями.

Відповідачі не виконують належним чином свої батьківські обов'язки, періодично зловживають алкоголем, не створюють умов для належного проживання, виховання та навчання дітей.

Неодноразово ОСОБА_3 відвідувалася за місцем проживання представниками сільської ради, якими відповідачу вказувалось на необхідність покращення матеріально-побутових та морально-етичних умов проживання. Через неналежне виконання своїх батьківських обов'язків, сім'я ОСОБА_1 тривалий час перебуває під постійним наглядом з боку як сільської ради, так і служб у справах дітей, також перебувала під супроводом районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

Позивач наполягає, що з відповідачем ОСОБА_3 неодноразово проводилися бесіди та консультації, на яких роз'яснювалася необхідність зміни умов проживання останньої та її дітей, однак відповідач жодних висновків для себе не зробила та жодних дій, спрямованих на покращення умов проживання дітей не вчинила.

05.10.2018 року представники відповідача повторно відвідали сім'ю ОСОБА_3 та встановили, що остання перебуває в стані алкогольного сп'яніння, діти були в критичному стані, були голодні, неохайні та проживали в антисанітарних умовах. Того ж дня членами виконавчого комітету сільської ради було прийняте рішення про негайне відібрання дітей від ОСОБА_3 через потенційну загрозу для їх життя та здоров'я.

Відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини» від 24.09.2008 №866, орган опіки та піклування у семиденний строк після прийняття рішення повинен звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них, батьківських прав, або відібрання дитини у матері, батька без позбавлення батьківських прав.

За таких обставин органом опіки та піклування прийнято висновок про доцільність відібрання в матері ОСОБА_3 та батька ОСОБА_4 їх дітей ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, без позбавлення батьківських прав.

За таких обставин позивач звернувся до суду із вказаною заявою.

Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження на підставі ухвали суду від 06.11.2018 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягав у повному обсязі.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги ствердила у повному обсязі та вважала, що ухилення матері та батька від виконання своїх батьківських обов'язків доведено матеріалами справи, а тому є доцільним відібрання у них їх дітей та враховуючи прив'язаність останніх до своєї матері, а також те, що позбавлення батьків батьківських прав відносно своїх дітей є крайнім заходом, вважала за необхідне не позбавляти відповідачів батьківських прав.

Суд зважає, що відповідачі по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились із невідомих для суду причин, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином у порядку визначеним чинним законодавством, в тому числі через оголошення на офіційному сайті суду, однак до суду не з'явилися, з будь-якими клопотаннями не звертались.

Таким чином суд приходить до висновку, що неявка відповідачів по справі є неповажною та вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Представник третьої особи: Служби у справах дітей Золотоніської районної державної адміністрації звернулась до суду із заявою, згідно з якою позовні вимоги підтримала та просила суд розгляд справи здійснювати за її відсутності.

Представник районного центру соціальних служб для сім'ї дітей та молоді звернулась до суду із заявою, згідно з якою позовні вимоги підтримала та просила суд розгляд справи здійснювати за її відсутності.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення у зв'язку із наступним.

Як вбачається із ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Конвенцією ООН про права дитини встановлено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьками малолітніх дітей: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, (що стверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 16.01.2017 року) та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, (що стверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 16.01.2017 року).

Згідно із ст. 11 ЗУ «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Так відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Разом з тим, матеріали справи містять докази, відповідно до яких вбачається, що відповідачі по справі свої батьківські обов'язки виконують неналежно та не забезпечують своїх дітей належними умовами проживання та навчання.

Як вбачається з довідки-характеристики на жителя с. Хрущівка ОСОБА_4., виданої виконкомом Лукашівської сільської ради Золотоніського району, від 10.10.2018 року №1053, ОСОБА_4 тривалий час на території населених пунктів не проживає, хоча зареєстрований у с. Хрущівка Золотоніського району Черкаської області. За час свого проживання зарекомендував себе як безвідповідальний батько, самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, не реагував на повідомлення його про критичний стан своїх дітей та невиконання матір'ю ОСОБА_3 своїх батьківських обов'язків, до дітей не приїздив та участі в утриманні та вихованні останніх не приймав.

Згідно з даними довідок виданих виконкомом Лукашівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 10.10.2018 року за №1051 та №1050, ОСОБА_3 неналежно утримує та виконує свої батьківські обов'язки, веде аморальний спосіб життя, часто полишає своїх малолітніх дітей без нагляду. Єдиним джерелом доходів останньої є державна соціальна допомога на дітей, однак діти не мають ні повноцінного харчування, ні одягу та взуття, ні дитячих іграшок чи книг для всебічного розвитку. Сільська рада володіє компрометуючими матеріалами на ОСОБА_3, а саме безвідповідальне ставлення до батьківських обов'язків, зловживання алкоголю, бродяжництво.

Як вбачається з акту обстеження умов проживання від 04.10.2018 року №491/01-10 та від 05.10.2018 року №492, комісією у складі: голови сільської ради Кошунова М.В., секретаря сільської ради Кестелі А.В. та депутата сільської ради Кулика О.О. було оглянуто місце проживання ОСОБА_3 в ході огляду якого встановлено, що батько дітей ОСОБА_4 тимчасово не проживає із родиною. ОСОБА_3 проживає в будинку в АДРЕСА_1 разом із своїми малолітніми дітьми ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7 У сільську раду 04.10.2018 року надійшло повідомлення, що вказані малолітні діти гуляють самі без нагляду на проїжджій частині дороги майже не одягнені, при виході за місцем проживання останніх було встановлено, що відповідач перебувала у стані сильного алкогольного сп'яніння, в будинку панував безлад та антисанітарія, запаси продовольства не виявлені. На наступний день при перевірці місця проживання відповідача встановлено, що остання перебуває в ще більшому алкогольному сп'янінні, діти були кволі, голодні, у пригніченому стані. Сільським головою було викликано представників Служби у справах дітей Золотоніської РДА, повідомлено інші компетентні органи та скликано термінове засідання виконавчого комітету.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Лукашівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 05.10.2018 року №87, вирішено спільно з представниками служби у справах дітей Золотоніської районної державної адміністрації, ювенальної превенції Золотоніського відділу поліції ГУНП у Черкаській області, КЗ «Золотоніський районний центр первинної медико-соціальної допомоги» вирішено забезпечити негайне відібрання малолітніх дітей ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7 від матері ОСОБА_3, враховуючи те, що батько ОСОБА_4 самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, з дітьми не проживає тривалий термін.

Згідно зі ст.,ст. 150, 155 СК України, ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

У пунктах 2-5 частини першої ст. 164 СК України передбачені наступні підстави позбавлення батьківських прав, які також є підставами відібрання дітей від батьків без позбавлення батьківських прав, це - ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоке поводження з дитиною; якщо батьки є хронічними алкоголіками або наркоманами; якщо батьки вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Пленум Верховного Суду України в пункті 16 Постанови N 3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснив, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Позов про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав позивачем заявлено з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, а саме: ухилення батьками дітей від виконання своїх обов'язків по вихованню останніх.

При винесенні вказаного рішення суд враховує положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради УРСР N 789-ХХІІ від 27 лютого 1991 року, в яких зазначено, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей.

Таким чином, суд вважає, що на даний час є підстави для відібрання дітей від відповідача, а тому суд вважає, що позивачем доведено всі підстави для відібрання дітей від матері та батька без позбавлення їх батьківських прав.

Жодних доказів, які дають підстави сумніватися у зазначеному вище матеріали справи не містять.

Разом з тим, обов'язок утримувати дитину - це моральне і найважливіше правове зобов'язання батьків, при цьому цей обов'язок покладається як на матір дитини так і на батька.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. N 789-ХІІ) дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.

У відповідності зі ст. 180 Сімейного Кодексу України та роз'яснення п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України N 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно з вимогами ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини батьків, дочки, сина.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 183 Сімейного Кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно з ч. 4 ст. 170 СК України, при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Оскільки відповідачі в добровільному порядку не надають матеріальної допомоги на утримання своїх дітей, хоча повинні та мають таку можливість, оскільки є особами працездатного віку, інших утриманців на утриманні не мають, мають задовільний стан здоров'я та доказів зворотного суду не надали, а тому суд вважає за необхідне стягнути з них аліменти на користь дітей на їх утримання в розмірі 1/2 частини їх заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку, до їх повноліття.

Відповідно до статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість доказів окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Також з відповідачів підлягає стягненню судовий збір за вимоги майнового та немайнового характеру у відповідності до ст. 141 ЦПК України.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місць суд допускає до негайного виконання відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України.

Керуючись ст.,ст. 150, 155, 164-167, ст. 180 СК України, ч.2 п.16 Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року, ст.,ст.10 ,14, 264, 265ЦПК України суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Виконавчого комітету Лукашівської сільської ради в інтересах малолітніх: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, треті особи: служба у справах дітей Золотоніської районної державної адміністрації, Районний центр соціальних служб для сім'ї дітей та молоді, про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Відібрати у ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки с. Хрущівка Золотоніського району Черкаської області, та у батька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, малолітніх дітей ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, без позбавлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 батьківських прав.

Стягувати з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на утримання дітей: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, в розмірі 1/2 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, на особовий рахунок кожної дитини у відділенні Державного ощадного банку України, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, тобто із 16.10.2018 року і до досягнення дітьми повноліття.

Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми аліментного платежу за один місяць.

Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає АДРЕСА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, в розмірі 1/2 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, на особовий рахунок кожної дитини у відділенні Державного ощадного банку України, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, тобто із 16.10.2018 року і до досягнення дітьми повноліття.

Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми аліментного платежу за один місяць.

Стягнути солідарно із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь держави судовий збір за подання позовної заяви (позовних вимог про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав) в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні, який сплатити на рахунок: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код за ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Стягнути солідарно із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави судовий збір за подання позовної заяви (позовних вимог про стягнення аліментів) в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні, який сплатити на рахунок: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код за ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.,ст. 354-356 ЦПК України.

Суддя : Середа Л.В.