Ухвала суду № 80063615, 20.02.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 20.02.2019 Справа № 554/860/19

Провадження № 1-кс/554/2924/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2019 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави Чуванова А.М., при секретарі Садошенко М.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Полтавського РВП ПВП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019170300000059 від 16.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019170300000059 від 16.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Підставами для арешту майна слідчий вказує, що у провадженні СВ Полтавського РВП ПВП ГУ НП в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12019170300000059 від 16.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Під час досудового розслідування даного факту було встановлено, що незаконну діяльність пов’язану з незаконним обігом наркотичних засобів здійснює гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

18.02.2019 року незаконну діяльність вищевказаного громадянина було припинено. Однак в ході подальшої перевірки було встановлено, що одну з купюр номіналом 100 (сто) гривень, отриману від здійснення незаконної діяльності гр. ОСОБА_2, передав своєму знайомому гр. ОСОБА_3, який поклав її до внутрішньої кишені куртки.

18.02.2019 року в ході проведення огляду за адресою: м. Полтава, вул. О. Пчілки 19-Е, каб. № 30, у гр. ОСОБА_3, було вилучено одну купюру номіналом 100 (сто) гривень, серія МН 5366485, яку в присутності понятих поміщено до полімерного файлу який в подальшому, запечатано та скріплено печаткою з підписами понятих.

З підстав викладеного вище, враховуючи, що купюра номіналом 100 (сто) гривень серія МН 5366485, має суттєве значення, оскільки являються речовими доказами по даному кримінальному провадженні, тому з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження та встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні необхідно накласти арешт.

На підставі наведеного, слідчий просить накласти арешт на вилучене майно.

В судове засідання слідчий та прокурор не з’явились, слідчий надала до суду заяву в якій підтримала клопотання про арешт майна, просила справу розглядати без її участі.

Власник майна в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд клопотання про арешт майна без його участі, проти накладення арешту на майно не заперечував.

У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.

Суд, дослідивши надані докази, приходить до наступного.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Встановлено, що у провадженні Полтавського РВП ПВП ГУ НП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019170300000059 від 16.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Слідчим доведено, що вищевказане майно, вилучене під огляду місця події від 18.02.2019 року, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Постановою слідчого від 19.02.2019 року майно, а саме: одну купюру номіналом 100 (сто) гривень, серії МН 5366485, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12019170300000059 від 16.01.2019 року.

Вилучене, відповідно до протоколу огляду місця події від 18.02.2019 року майно, підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Крім того, слідчий суддя роз’яснює, що у відповідності до ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Полтавського РВП ПВП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019170300000059 від 16.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене в ході огляду від 18.02.2019 року за адресою: м. Полтава, вул. О. Пчілки 19-Е, а саме: на одну купюру номіналом 100 (сто) гривень, серії МН 5366485 з позбавленням права розпорядження, відчуження та користування, до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Виконання зазначеної ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі 5 днів з моменту проголошення.

Слідчий суддя: А.М. Чуванова