
Справа № 369/1881/18
Провадження № 2-а/369/61/19
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
31.01.2019 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Ярмак О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 батальйону № 4 старшого лейтенанта поліції Сбитного Є.П., Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії АР № 508637 від 10 лютого 2018 року,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача інспектора роти № 2 батальйону № 4 старшого лейтенанта поліції Сбитного Є.П. про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії АР № 508637 від 10 лютого 2018 року.
Свої вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що 11 лютого 2018 року близько 17 год. 15 хв. він, керуючи автомобілем «БМВ 530» д.н.з. НОМЕР_4, рухався по вул. Ю. Кондратюка в м. Києві, припаркувався на парковці біля магазину «Фора», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Ю. Кондратюка, вийшов зі свого автомобіля разом зі своєю родиною та побачив позаду свого автомобіля під'їжджаючи автомобіль патрульної поліції, після чого інспектор поліції не представившись, попросив надати йому документи на транспортний засіб та відкрити капот автомобіля «БМВ 530».
В червні 2017 року працівниками поліції був зупинений автомобіль БМВ 530» д.н.з. НОМЕР_4 за сумнівом щодо справжності свідоцтва про реєстрацію та VIN коду даного авто - автомобіля марки «БМВ 530» д.н.з. НОМЕР_4, і його було евакуйовано на штраф-майданчик та порушено кримінальне провадження.
Пі час перевірки інспектору було надано документи, а також надано копію рішення суду від 16 листопада 2017 року для підтвердження справжності свідоцтва реєстрації та VIN коду раніше вказаного авто, дозвіл на керування.
Після з'ясування обставин інспектор поліції Сбитний Є.П. виніс постанову про адміністративне правопорушення серії АР № 508637 від 10 лютого 2018 року за ст. 121-1 КУпАП.
Позивач зазначив, що вказану постанову інспектора поліції Сбитного Є.П. вважає безпідставною та незаконною, оскільки в нього наявні були всі документи на право керування транспортним засобом «БМВ 530» д.н.з. НОМЕР_4.
Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії АР № 508637 від 10 лютого 2018 року.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву, в якій позов підтримав та просив його задовольнити, розгляд справи просив проводити за його відсутності.
У судове засідання відповідачі інспектор роти № 2 батальйону № 4 старший лейтенант поліції Сбитний Є.П., та представник Департаменту патрульної поліції не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не відомі.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10 лютого 2018 року інспектор роти № 2 батальйону № 4 старший лейтенант поліції Сбитний Є.П. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 508637.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 10 лютого 2018 року о 17 год. 15 хв. в м. Києві по вул. Ю. Кондратюка, 2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, ідентифікаційний номер якого не відповідав записам у реєстраційних документах, чим порушив ст. 34 Закону України «Про дорожній рух», за що передбачена адміністративна відповідальність ст. 121-1 КУпАП.
Згідно постанови серії АР № 508637 від 10 лютого 2018 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 121-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 255 грн..
Правила дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України).
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП.
Статтею 121-1 КУпАП передбачено, що експлуатація водіями транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені або підроблені, - тягне за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 16 листопада 2017 року скасовано арешт, накладений ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 29 червня 2017 року, а саме з автомобіля марки «БМВ 530» д.н.з. НОМЕР_4, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6. Вказана ухвала суду набрана законної сили 16 листопада 2017 року.
Також, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 автомобіль «БМВ 530» д.н.з. НОМЕР_4, 2000 року випуску, сірого кольору, VIN НОМЕР_5, належить ОСОБА_4.
ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_7, видане Немирівським ВРЕР УДАІ ГУ МВС України у Вінницькій області (а.с. 9).
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у квітні 2018 року подав письмові пояснення до позовної заяви, посилаючись на те, що відповідно до постанови від 10.02.2017 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності, за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 121-1 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.. При заповненні вказаної постанови інспектором було допущено описку в графі «дата розгляду справи», де замість 11 лютого 2018 року було вказано 10 лютого 201. Також, в мотивувальній частині постанови було помилково вказано замість 37 Закону України «Про дорожній рух» інспектором помилково було вказано ст. 34. Також в наданих письмових поясненнях інспектор посилався на те, що за результатами розгляду адміністративної справи та з метою припинення вказаного правопорушення, інспектором було законно та обґрунтовано, з дотриманням норм чинного законодавства до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення - штраф у розмірі 255 грн. шляхом винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 508637 від 11.02.2018 року, відповідно до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режими та КУпАП. ОСОБА_1 було роз'яснено право, порядок та строки оскарження постанови згідно зі ст. 287-289 КУпАП, надано постанову для ознайомлення та вручено її копію, про що свідчить підпис ОСОБА_1 на постанові. Представник відповідача у поясненнях також вказував на те, що викладені у позові твердження не відповідають дійсності, та наведені позивачем з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, а тому вимоги позивача ОСОБА_1 є безпідставними і задоволенню не підлягають.
В наданих письмових поясненнях представник відповідача Департаменту патрульної поліції посилався на те, що інспектор поліції за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, врахувавши усні пояснення ОСОБА_1, керуючись законом і правосвідомістю оцінив відео докази та те, що відповідач інспектор Сбитний Є.П. разом зі своїм напарником, особисто бачив, що водій ОСОБА_1 керував автомобілем «БМВ 530» д.н.з. НОМЕР_4, ідентифікаційний номер якого був знищений, прийшов до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 121-1 КУпАП, тому вина позивача є доведеною.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами 1,4 статті 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Згідно з вимогами ч. ч. 2, 3 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 під час перевірки документів надав інспектору поліції Сбитному Є.П. копію ухвали слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 16 листопада 2017 року, яка підтвердила, що арешт з автомобіля «БМВ 530» д.н.з. НОМЕР_4 скасовано.
В даному випадку, посилання представника відповідача на те, що відповідач інспектор поліції Сбитний Є.П. виніс оскаржувану постанову у відповідності до вимог чинного законодавства, а також, що інспектор Сбитний Є.П. разом зі своїм напарником, особисто бачив, що водій ОСОБА_1 керував автомобілем «БМВ 530» д.н.з. НОМЕР_4, ідентифікаційний номер якого був знищений є необґрунтованими та ґрунтуються лише на припущеннях.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
У відповідності до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов»язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до вимог ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За вказаних обставин суд дійшов висновку, що посилання відповідача, на те, що в діях позивача ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 121-1 КУпАП є необґрунтованими, та спростовуються наявними в матеріалами справи доказами.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 батальйону № 4 старшого лейтенанта поліції Сбитного Є.П., Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії АР № 508637 від 10 лютого 2018 року підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 121-1, 222, 245, 251, 254, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5, 73, 74, 77, 242, 286, 294 КАС України, суд -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову до інспектора роти № 2 батальйону № 4 старшого лейтенанта поліції Сбитного Є.П серії АР № 508637 від 10 лютого 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 121-1 КУпАП.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його винесення.
Суддя Ковальчук Л.М.
Судове рішення № 80062692, Києво-Святошинський районний суд Київської області було прийнято 31.01.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 369/1881/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: