Постанова № 80062439, 25.02.2019, Вишгородський районний суд Київської області

"25" лютого 2019 р. Справа № 363/812/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Чірков Г.Є., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДФС у Київській області щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в АДРЕСА_1

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 212-15 КУпАП,

в с т а н о в и в:

згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 50-25/150 від 30 січня 2019 року складеного головним спеціалістом відділу роботи із політичними партіями, що отримують державне фінансування на статутну діяльність Департаменту з питань запобігання корупції, за результатами аналізу Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданого політичною партією «Батьківщина» (ЄДРПОУ 20069956) за ІІІ квартал 2018 року ОСОБА_2 надав внесок згідно розрахункового документа 24121002 від 12.07.2018 року у розмірі 14 400 грн. Вказана інформація відображена в Акті про проведення аналізу Звіту про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру від 26.12.2018 року та Висновку про результати аналізу Звіту про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру від 28.12.2018 року № 819.

Листом ДФС України № 03/60186/18 від 21.12.2018 року повідомлено, що станом на 12.07.2018 року відповідно до даних інформаційної системи органів ДФС у ОСОБА_2 обліковується податковий борг у розмірі 3 184 грн. 98 коп.

Відповідно до п. 8 ч. ч. 1 ст. 15 Закону України «Про політичні партії в Україні», не допускається здійснення внесків на підтримку політичних партій фізичними та юридичними особами, які мають непогашений податковий борг.

Відповідно до п.п. а та b ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права, як бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту.

Згідно принципу автономного тлумачення та установленої практики ЄСПЛ поняття «кримінальне обвинувачення» має для суду автономний зміст і не залежить від його розуміння законодавства держав учасниць Конвенції і може означати «звинувачення у вчиненні правопорушення».

Права особи на захист є однією із основних засад судочинства (ст. 129 Конституції України).

За ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.

Згідно з Кодексом ніхто не може бути підданий заходу впливу у звязку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.ч. 1 і 2 ст. 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).

Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи). За загальним правилом фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення уповноваженою посадовою особою протоколу про його вчинення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 256 КУпАП України у протоколі зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, імя, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи (частина перша статті 256 Кодексу).

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами (частина друга статті 256 Кодексу).

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це; така особа має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до нього, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання (частина третя статті 256 Кодексу).

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, розяснюються його права і обовязки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Протокол разом з іншими матеріалами справи, зокрема процесуально оформленими доказами, перелік яких встановлено у статті 251 Кодексу, надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення (частина перша статті 257 Кодексу).

Згідно з ч. 1 ст. 268 Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі.

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями обєктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що його складено у відсутність ОСОБА_2, копію якого останньому не вручено, пояснення з приводу зазначеного в протоколі правопорушення не відібрано, його процесуальні права не розяснено.

Також, в матеріалах адміністративної справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_2 належним чином повідомлено про час та місце складання адміністративного протоколу, відібрання пояснень з приводу обставин правопорушення, оскільки в матеріалах справи відсутнє підтвердження того, що останній повідомлявся про необхідність з'явитися до Департаменту з питань запобігання політичної корупції для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

У той же час подія правопорушення, зокрема час, місце та спосіб його вчинення належним чином не встановлено.

Зокрема, не вказано в який спосіб ОСОБА_2 надав грошовий внесок на підтримку політичної партії в розумінні вимог Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Згідно ст. 4 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» для проведення переказу можуть використовуватися кошти як у готівковій, так і в безготівковій формі.

Види безготівкових розрахунків визначаються законами та прийнятими на їх основі нормативно-правовими актами Національного банку України.

З протоколу не можна дійти висновку в який спосіб ОСОБА_2 здійснив переказ коштів.

З огляду на спосіб вчинення таких дій (надання грошового внеску) у справі належно не встановлено місце його вчинення, яким є територіально визначене місце, в якому особа вчинює ті дії, які становлять обєктивну сторону правопорушення, передбаченого ст. 212-15 КУпАП.

Саме тільки зазначення місцем вчинення правопорушення зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 цих обставин достатньо не висвітлює, на матеріалах справи та її фактичних обставинах не ґрунтується, є припущенням, що вимогам ст. 62 Конституції України не відповідає.

Зі змісту ст.ст. 245, 248 КУпАП випливає, що одним із основних завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є об'єктивне з'ясування обставин справи, рівність всіх громадян перед законом і органом, що розглядає справу.

Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обовязок збирання щодо доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд вирішує питання, чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Зазначене вище перешкоджає правильному вирішенню питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, вказану справу слід повернути до Департаменту з питань запобігання політичної корупції НАЗК для належного оформлення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 245, 246, 248, 254, 278 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ст. 212-15 КУпАП, повернути до Департаменту з питань запобігання політичної корупції НАЗК для належного оформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя