Рішення № 80061494, 25.02.2019, Андрушівський районний суд Житомирської області

Справа №: 272/1607/18

Провадження № 2/272/111/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі :

головуючого судді Брагіна В.І.,

з участю секретаря судового засідання Бондаренко Л.М.

розглянувши у порядку загального позовного провадження в м.Андрушівка цивільну справу № 272/1607/18, провадження № 2/272/785/18 за позовом ОСОБА_1 (адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Червоненської селищної ради Андрушівського району Житомирської області (місцезнаходження: вул. Миру, 28, смт. Червоне, Андрушівського району Житомирської області) про визнання права власності на спадкове майно,суд,-

встановив :

Позивачка звернулась до Андрушівського районного суду Житомирської області з позовом до Червоненської селищної ради Андрушівського району Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно.

В обгрунтування своїх вимог зазначила, що 09 грудня 1999 року помер її батько – ОСОБА_2, яка на день смерті проживала в ІНФОРМАЦІЯ_2. Псісля його смерті спадщину прийняла її матірь - ОСОБА_3,яка померла 18 червня 2014 року. 15 грудня 2011 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла все, що їй належатиме на день смерті позивачці. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, в тому числі на земельні ділянки: площею 0,25 га. - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по вул. Шевченка 56 в с.Глинівці Андрушівського району Житомирської області та площею 0,35 га. - для ведення особистого селянського господарства, розташовану по вул. Шевченка в с.Глинівці Андрушівського району Житомирської області. Позивачка є спадкоємцем за заповітом, прийняла спадщину, подавши відповідну заяву до нотаріальної контори. Інші спадкоємці відсутні. Однак позивачка не може оформити свої спадкові права, оскільки на земельні ділянки відсутні правовстановлюючі документи, які не були виготовлені ще за життя власника (спадкодавця). Просила визнати за нею право власності на зазначені земельні ділянки, як на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3

В судове засідання позивачка не з’явилася, направила до суду заяву про розгляд справи в її відсутність, зазначили, що позовні вимоги підтримують повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, направив заяву про розгляд справи в його відсутність, зазначив, що позовні вимоги визнає повністю.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив: 09 грудня 1999 року помер її батько – ОСОБА_2, яка на день смерті проживала в ІНФОРМАЦІЯ_2. Псісля його смерті спадщину прийняла її матірь - ОСОБА_3,яка померла 18 червня 2014 року. 15 грудня 2011 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла все, що їй належатиме на день смерті позивачці. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, в тому числі на земельні ділянки: площею 0,25 га. - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по вул. Шевченка 56 в с.Глинівці Андрушівського району Житомирської області та площею 0,35 га. - для ведення особистого селянського господарства, розташовану по вул. Шевченка в с.Глинівці Андрушівського району Житомирської області. Позивачка є спадкоємцем за заповітом, прийняла спадщину, подавши відповідну заяву до нотаріальної контори. Інші спадкоємці відсутні. Однак позивачка не може оформити свої спадкові права, оскільки на земельні ділянки відсутні правовстановлюючі документи, які не були виготовлені ще за життя власника (спадкодавця). Однак позивачка не може оформити свої спадкові права, оскільки на земельні ділянки відсутні правовстановлюючі документи, які не були виготовлені ще за життя власника (спадкодавця).

Зазначені обставини визнані відповідачем, підтверджені належними письмовими доказами та вважаються судом доведеними.

Спірні правовідносини виникли з цивільних відносин та регулюються ст. ст.328, 1225, 1269 ЦК України, ст.3 ч.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1 липня 2004 року N 1952-IV,ст.ст.81,120,125 ЗК України.

При вирішенні спору суд виходить з положень ст. 1225 ЦК України, відповідно до якоїправо власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Відповідно до ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який подав заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори вважається таким, що прийняв спадщину. Згідно ст.3 ч.5 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»,згідно з яким,право власності та інші речові права на нерухоме майно,набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом,визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна. Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач позбавлений можливості в позасудовому порядку визнати право власності на спадкове майно. При цьому суд вважає, що спадкодавиця була власником нерухомого майна, яке входить до складу спадщини у відповідності з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень». Ст.125 ЗК України вказано, що право власності на земельну ділянку виникає з моменту отримання особою державного акту на право власності на земельну ділянку та її держаної реєстрації.

Виходячи з викладеного суд задовольняє позов, визнає за позивачкою право власності на земельні ділянки: площею 0,25 га. - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по вул. Шевченка 56 в с.Глинівці Андрушівського району Житомирської області та площею 0,35 га. - для ведення особистого селянського господарства, розташовану по вул. Шевченка в с.Глинівці Андрушівського району Житомирської області,оскільки в позасудовому порядку позивачка позбавлена можливості реалізувати своє право на спадщину.

Враховуючи клопотання позивачки суд не стягує з відповідача на її користь судові витрати.

Керуючись ст.ст.328,1216,1218,1220,1222,1266,1268,1269 ЦК України, ст.3 ч.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1 липня 2004 року N 1952-IV,ст.ст. 120,125 ЗК України, ст.ст.4, 76 - 89, 200, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України,суд,-

ухвалив :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП – НОМЕР_1) , право власності на земельні ділянки: площею 0,25 га. - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по вул. Шевченка 56 в с.Глинівці Андрушівського району Житомирської області та площею 0,35 га. - для ведення особистого селянського господарства, розташовану по вул. Шевченка в с.Глинівці Андрушівського району Житомирської області, як на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої 18 червня 2014 року.

Рішення може бути оскаржене у відповідності до п.п. 15.5, п.15 ч. 1 Розділу ХШ ПерехіднихПоложень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасники справи, яким рішення не було вручене у день його проголошення мають право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дати вручення рішення суду.

Суддя:ОСОБА_4